Комп'ютерні мережі

Windows та Іnternet

• 1.  Комп'ютерні мережі

     Комп'ютерна мережа — це два і більше кoмп'ютерів, з'єднаних між собою

 для обміну даними.

Об'єднання в мережу дозволяє спільно  використовувати програмне забезпечення, файли, жорсткі диски, принтери, модеми, сканери тощо.

У склад мережі входять  комп'ютери, пристрої для їх фізичного  об'єднання, спеціальне програмне забезпечення, яке дозволяє проводити обмін  даними. У мережі комп'ютер може виконувати одну із функцій:

надавати свої ресурси або споживати ресурси інших комп'ютерів.

        Комп'ютер, який надає свої ресурси, називається сервером.   

    Комп'ютер, який споживає ресурси, називається клієнтом.

Між сервером і клієнтом різниця тільки у ролі, яку вони виконують. Комп'ютери-клієнти ще називаються робочими станціями. Серверами, як правило, служать більш потужні комп'ютери.

Комп'ютерні мережі можуть бути такі:

• 3 виділеним сервером — один комп'ютер завжди у ролі сервера з усіма ресурсами, всі

  інші комп' ютери завжди у ролі клієнтів;

• Однорангові — кожний комп'ютер є сервером, клієнтом або одночасно тим і іншим

  для спільного використання ресурсів.

Комп'ютерні мережі в  залежності від охоплюваної фізичної території є двох основних видів:                     

• Локальні мережі (LAN  ) — охоплюють комп'ютери на невеликому просторі від офісу

   до кількох будівель;

• Глобальні мережі (WAN ) — охоплюють комп'ютери, розташовані в різних містах,

   державах, континентах.

Для створення комп'ютерної  мережі потрібні обладнання та програмне забезпечення — мережева операційна система (мережева ОС). Мережева ОС надає засоби для зв'язку через мережу з іншими комп'ютерами, доступу до мережевих ресурсів і спільного їх використання, перевіряє дійсність паролів, координує переміщення даних через мережу.

Під'єднання комп'ютера до мережі повинне бути як фізичним (кабелі, обладнання), так і логічним (програмне забезпечення).

Локальні  мережі

Фізичне під'єднання до локальної мережі здійснюється за допомогою мережевого адаптера, який на сучасних комп'ютерах вмонтовано у материнську плату. До локальної мережі можуть бути також під'єднані / укомплектовані мережевими адаптерами окремі принтери, сканери, вінчестери, СD-RОМ тощо. Ті пристрої, які не мають у своєму складі мережевих адаптерів, підключаються до локальної мережі через комп'ютер.

Глобальні мережі

Глобальні мережі покривають набагато більший простір і часто  використовуються для об'єднання  у єдину мережу локальних мереж, розташованих на різних територіях. Створення глобальних мереж вимагає більш дорогих і складних засобів, ніж створення локальних мереж. В систему глобальних мереж входять супутники на геостаціонарних орбітах (постійно знаходяться над одною точкою Землі). Найбільш дешевий спосіб об'єднання локальних мереж є використання існуючої телефонної мережі загального використання, яку можна розглядати як глобальну мережу. У зв'язку із низькою швидкодією і нестійкою роботою, це не найкращий результат. Для встановлення комутованого зв'язку потрібно, щоб модем набрав потрібний телефонний номер, і тимчасове з'єднання відбудеться на час передачі даних. Для цього випадку швидкість і надійність Залежать від електричних компонентів лінії зв'язку, яка використовується в цьому сеансі. Виділені лінії на відміну від комутованого зв'язку забезпечують постійне з'єднання.

Модем — це пристрій, який перетворює (модулює) цифрові дані комп'ютера в аналогові, щоб їх можна було передати по телефонних мережах, або виконує зворотне перетворення (демодулює), щоб прийняти дані з телефонної мережі від іншого комп'ютера. Модеми є таких типів:

• Інформаційні модеми — для обміну інформацією між віддаленими комп'ютерами по телефонній мережі;

• Факс-модеми — для обміну інформацією між віддаленими комп'ютерами і факс-апаратами по телефонній мережі;

• Сотові модеми — для портативних комп'ютерів;

• Мовні модеми — підтримання мовної пошти і автовідповідача.

Модеми є зовнішні у вигляді  окремого блоку або внутрішні, розташовані  на материнській платі.

Швидкість модему вимірюється кількістю біт інформації, що передається за секунду, у вигляді XXX КВРS (тисяч біт за секунду). Сучасні модеми мають швидкість передачі 28.8, 33.6, 56 КВРS і більше.

Віддалений доступ до мережі можливий, коли є підключені до телефонної мережі модем і є сервер, з яким можна встановити зв'язок.

Лінії ISDN (цифрова мережа інтегрального обслуговування) були створені для заміни існуючої телефонної лінії загального використання.

Це повністю цифровий комутований  сервіс, за який вноситься щомісячна  абонентська плата та додаткова  плата за час використання лінії  і кількість переданої інформації. ISDN мають два різновиди: ВRІ — лінія ІSDN з номінальною швидкістю 64 Кбіт/сек для безпосередньої заміни телефонних ліній; РRІ — лінія ISDN з основною швидкістю до 1,5 Мбіт/сек.

Цифрова мережа, звичайно, не потребує використання модемів.

Крім названих, є інші види ліній для передачі даних.

Обмін даними через комп'ютерну мережу вимагає використання "єдиної мови", так званого протоколу.

Протокол — це набір правил і угод для форматування і інтерпретації даних. Є велика кількість мережевих протоколів, які мають необхідну гнучкість для стикування різних мережевих ОС.

Windows '  підтримує кілька мережевих протоколів, серед них:

NetBEUI — мережевий протокол, який використовується, починаючи з MS DOS, і у всіх версіях Windows, не працює у великих мережах;

ІРХ/SРХ — мережевий протокол для великих і складних мереж, виходить із використання з появою більш ефективних протоколів;

ТСР/ІР — найбільш гнучкий і складний мережевий протокол (набір протоколів), дозволяє встановлювати з'єднання і здійснювати обмін через мережі з різною архітектурою і операційними системами.

Спільне використання мережевих ресурсів це:

• Спільне використання файлів;

• Спільне використання дисків;

• Спільне використання принтерів;

• Спільне використання модемів;

• Спільне використання сканерів тощо.

Можливості для спільного використання файлів, дисків, принтерів, модемів  тощо надає мережева ОС. Щоб звертатися до ресурсів, їх треба іменувати. Є  два основні підходи до іменування мережевих ресурсів: угода про  універсальні імена та призначені імена пристроїв.

Угода про  універсальні імена (UNС) — означає метод звертання до комп'ютерів і їх спільних мережевих ресурсів. Ім'я UNС має формат:

\\Ім’я_компютера\Ім 'я_спільного_ресурсу

Нехай на якомусь комп'ютері у  мережі з ім'ям FRED є спільні файли документів у каталозі DOCUM. Щоб скопіювати ці файли на диск С: у каталог SТЕРАN свого комп'ютера, треба виконати команду:

СОРY \\FRED\DOCUM\*.DОС С:\SТЕРАN

Призначені  імена пристроїв — дають можливість звертатися до постійних ресурсів по їх короткому імені і не набирати багатосимвольну команду. Наприклад, якщо ресурсу у попередньому прикладі призначити ім'я у вигляді однієї букви (наприклад, D), то для звертання до нього досить натиснути цю одну букву і система зробить все потрібне.

Питання для  самоконтролю:

1. Що дає об'єднання  комп'ютерів у мережу?

2. Що потрібно для  об'єднання комп 'ютерів у мережу?

3. Який комп 'ютер у  мережі називається сервером, а  який клієнтом ?

4. Які комп'ютерні мережі  називаються мережами з виділеним  сервером ?

5. Які комп 'ютерні мережі називаються однорангові ?

6. Як поділяються мережі  у залежності від охоплюваної  території?

7. Для чого служить  мережева операційна система  ?

8. Як здійснюється  під'єднання до локальної мережі?

9. Як створюються глобальні  комп 'ютерні мережі ?

10. Чим відрізняється  комутоване з'єднання від з'єднання  по виділених лініях?

11. Яке призначення  модему?

12. Які типи модемів  використовуються для передачі  даних?

13. Яку швидкість передачі  даних мають модеми?

14. Які піни приходять  на заміну телефонним лініям ?

15. Що таке "протокол" комп'ютерної мережі?

16. Які мережеві протоколи  підтримує  Windows ' ?

17. Які ресурси для  спільного використання надає  комп'ютерна мережа?

18. Які імена можуть  мати мережеві ресурси?

• 2.    Internet

Internet — глобальна комп'ютерна мережа, яка включає у свій склад мільйони комп'ютерів по всьому світу. Internet об'єднує локальні мережі учбових та наукових закладів, промислових підприємств, службових установ тощо. За допомогою Internet службові і приватні особи можуть звертатися до інформації, яка зберігаються на серверах. Internet дає можливості скористатися електронною поштою, спілкуванням у реальному часі, укладати угоди в сфері бізнесу, проводити аудіо- і відео-конференції. Найбільш популярним є використання Word Wide Web (WWW або Web) — величезне зібрання текстових, графічних, аудіо -, відео - та інших документів, а також посилання (гиперссылки) одного на іншого.

Internet можна собі  уявити  як  павутиння телефонних, супутникових, оптоволокнистих, радіорелейних та інших каналів, які об'єднують комп'ютери на всій Землі і в космосі.

Internet є фізичною та логічною структурою, яка служить сховшцем і

                    постачальником, інформації для об'єктів мережі.

До Internet під'єднуються як окремі комп'ютери, так і цілі LAN. Звичайно, для локальних мереж, які включаються у склад глобальної мережі, застосовуються заходи безпеки для заборони або обмеження доступу до інформації приватного користування, що в них зберігається.

Internet має кілька рівнів, щоб забезпечити швидкодію, спростити керування і досягти необхідної для мережі стійкості. Рівень Internet, з яким мають справу користувачі, відомий як провайдери.

Провайдери — це організації, що постачають за плату послуги Internet організаціям та приватним особам.

Провайдери у свою чергу під'єднані  до швидкісних пунктів доступу до мережі (NАР) Internet. NАР і провайдери з'єднані між собою високошвидкісними комунікаційними лініями, які створюють магістраль. До магістралі під'єднуються "ребра" — низькошвидкісні мережі.

Кожен комп'ютер-клієнт, сервер локальної мережі або інший пристрій, з'єднаний з Internet, називається хост-вузлом. Кожний хост-вузол в Internet має унікальну адресу, яку призначає провайдер.

Провайдери пропонують кілька видів послуг, які відрізняються  швидкодією і можливістю роботи з різними службами:

• off-line — не інтерактивне спілкування у вигляді листування з використанням електронної пошти та конференцій;

• оп-lіпе — інтерактивне спілкування в реальному часі. В Internet є безліч інтерактивних служб. Найпопулярнішою серед них є Word Wide Web. Word Wide Web (WWW) надає доступ до вмісту Іпіегпеї. Word Wide Web на відміну від інших складових частин Internet, які базуються на текстовій інформації, відображає дані на екрані комп'ютера у текстовій та графічній формі на Web-сторінках.

Підключення до Internet

Перш ніж скористатися послугами Internet, треба одержати доступ до місцевого провайдера (постачальника послуг). Комп'ютер не під'єднується безпосередньо до Internet, а до сервера, який має з'єднання з Internet і набір комутованих телефонних ліній, які дозволяють одержати доступ до Internet багатьом користувачам одночасно.

Windows '  має всю необхідну підтримку програмного забезпечення, обладнання і мережевих протоколів для доступу в Internet:

• Індивідуальний комутований доступ — на окремому комп'ютері інсталюється віддалений доступ до мережі і протокол ТСР/IР. Встановивши комутований зв'язок з провайдером, можна використовувати всі види Internet -послуг, що він надає;

• Доступ через локальну мережу — кожний комп'ютер локальної мережі одержить усі види Internet -послуг через мережевий адаптер, якщо один із серверів  LAN під'єднали до Internet.

• Доступ через діалогову службу — додатково до звичайного інформаційного сервісу надається повний доступ, включаючи WWW , електронну пошту, групу новин. Кожний комп'ютер у всесвітній ієрархії Internet має своє унікальне ім'я , яке повинне відповідати угоді системи доменних імен (DNS).

Доменне ім'я повинне однозначно ідентифікувати комп'ютер (і організацію). Наприклад, microsoft.com — доменне ім'я компанії Місrosoft. Розширення доменного імені показує тип організації або державу:

.соm   —комерційні підприємства;

.edu    — навчальні заклади;

.gov   —державні установи;

.mil     — військові заклади;

 .net    —провайдери;

 .org   — некомерційні організації;

 .firm — комерційні організації;

 .web — організації, що пропонують Web-інформацію;

 .rec — розваги та відпочинок;

.info —доступ до інформаційних ресурсів;

.nom — індивідуальні вузли;

.arts — інформаційний сервіс, пов'язаний З культурою;

.ua — Україна;

 .ru  —  Росія;

.uk — Великобританія;

.de —    Німеччина.

         Доменне їм'я—це не адреса електронної пошти  і не адреса Web-вузла, а їх компонент.

Повністю уточнене доменне ім'я (FQDN) має у своєму складі доменне ім'я і ім'я хост-вузла. .

Електронна  адреса

Електронна адреса комп'ютера  має таку структуру:

назва поштової скриньки @ назва вузлового комп'ютера

Назву поштової скриньки ще називають їм'я користувача. Кожний вузловий комп'ютер Internet має своє власне ім'я, яке знаходиться справа від знаку @ у будь-якій адресі електронної пошти.

Назва вузлового комп'ютера  може складатися із кількох доменів, від найнижчого в ієрархії до найвищого.

Наприклад, в електронній  адресі aspect@infocom.lviv.ua

 aspect — назва поштової скриньки;

 infocom — назва організації, що надає послуги;

 lviv.ua — місцезнаходження (Львів, Україна).

Підписка

Засобом періодичного оновлення  інформації є безкоштовна підписка за бажанням користувача на будь-яку кількість Web-вузлів.

Підписка дає можливість одержувати поточну інформацію Internet. Ця інформація буде оновлюватися з вказаною користувачем періодичністю. На робочому столі можна відображати вміст різних каналів.

Канал — це особлива Web-сторінка, що сама оновлюється і змінює відповідну інформацію на робочому столі шляхом постійної "підкачки" нової інформації із мережі. Канали є ще однією можливістю автоматичної доставки періодично поновлюваної інформації з Internet. Панель каналів дозволяє підписатися на багато каналів. Панель каналів розташовується на робочому столі Windows і надає зв'язок з групою активних каналів. Досить клацнути на піктограмі каналу, щоб автоматично під'єднатися до Internet і переглядати зміст вибраного каналу.

Місце зустрічі—  Internet

Internet все більше стає середовищем із двостороннім обміном. У складі Windows '  є новий засіб NеtMeeting, який дозволяє використовувати комп'ютер по новому. Можна встановити зв'язок у реальному часі з тим, хто теж сидить за комп'ютером, і поспілкуватися з ним голосом, за допомогою відео, обмінятися повідомленнями, що вводяться з клавіатури, або за допомогою загальної дошки для малювання.