Контрольна робота по "Информатики"

     1. КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСНОВИ ІС. ПОНЯТТЯ  СИСТЕМ АВТОМАТИЗОВАНОГО УПРАВЛІННЯ  ЕКОНОМІЧНИМИ ОБ’ЄКТАМИ

     Поняття ІС управління нерозривно пов'язане  з поняттям економічної інформації та її матеріальним поданням.

     При цьому варто розрізняти два аспекти  ІС: змістовий і технологічний. Змістовий визначає коло розв'язуваних інформаційних завдань, відображає структуру об'єкта управління та напрями діяльності кожного його підрозділу. Технологічний аспект ІС припускає її розгляд як одного з управлінських процесів, пов'язаних зі здійсненням комплексу інформаційних процедур (див. табл. 1.1).

     Інформаційна  процедура — сукупність однорідних операцій, пов'язаних із впливом на інформацію.

     Сукупність  усіх інформаційних процедур утворює  інформаційний процес - технологічну основу управлінської діяльності. Інформаційний процес управління складається з двох частин: інформаційного процесу і прийняття управлінських рішень.

     Прийняття управлінських рішень за впливом  на виробничо- господарську діяльність грунтується на результатній інформації та є продовженням інформаційного процесу на вищому логічному рівні.

     Інформаційний процес аналогічно виробництву продукції  є процесом здобуття певного цілісного  за змістом набору даних для вироблення і прийняття управлінських рішень. Він включає комунікаційний процес, який служить цілям інформаційного обміну.

     Інформаційний процес управління - сукупність управлінських  oneрацій, головним предметом яких є інформація.

     Інформаційний процес є об'єктом автоматизації  управління.

      Таблиця 1.1.

     В умовах автоматизації інформаційний процес є узагальненою сукупністю операцій перетворення інформації, що виконуються на АРМ управлінських працівників різних підрозділів підприємства (відділів, служб, цехів, складів), об'єднаних в обчислювальну мережу (ОМ). При цьому під інформаційною операцією розуміють частину інформаційного процесу, яка ініціюється на АРМ та забезпечує перед переходом до наступної операції досягнення певної часткової мети при обробленні інформації.

     Кожній  інформаційній операції, реалізованій програмним модулем, відповідає рядок головного меню АРМ. Програмний модуль, у свою чергу, може мати своє меню (підменю), що задає порядок виконання певних дій підчас оброблення даних. Внутрішні підменю програмних модулів забезпечують певну гнучкість в обробленні даних.

     Наприклад, внутрішнє підменю може задавати: вигляд повідомлення, період (день, декада, місяць, квартал, рік), ступінь охоплення (підприємство, цех, дільниця). Стан інформації на виході інформаційного процесу кожного  АРМ розглядається як "кінцевий продукт", а інформаційний процес загалом - це виробництво цілісних наборів даних, об'єднаних спільним суттєвим змістом.

     Інформаційний процес є багатоопераційним. Окремі його складові частини (набір інформаційних  операцій) реалізуються на конкретних АРМ. Сукупність АРМ, що утворюють "ланцюжок", реалізує інформаційний процес управління в умовах функціонування мережної АІС. В АІС виділяються сукупності автоматизованих інформаційних процесів, які охоплюють сфери економічної діяльності: працю, предмети та засоби праці, продукцію, фінанси, результати діяльності. Характеристика кожного АРМ в АІС може бути задана тільки в контексті його взаємодії з іншими АРМ.

     У процесі створення АІС розробляється  певна модель, що відображає розподіл функціональних обов'язків між управлінським персоналом. Стосовно цієї теоретичної моделі визначаються склад АРМ та їх інформаційне суміщення. Це логічні АРМ, які включають набір програмних модулів. Фізичні АРМ формуються встановленням (генерацією) на конкретній робочій станції програмних модулів одного або кількох логічних АРМ. При генерації відслідковується ланцюжок логічних АРМ, які взаємодіють між собою від зародження економічної інформації до її кінцевих споживачів.

     Виділення фізичних АРМ визначається організаційною структурою підприємства, можливостями впровадження локальної обчислювальної мережі (ЛОМ) певної конфігурації та іншими чинниками.

     Наприклад, у сфері економічної діяльності "Засоби праці" інформаційний  процес охоплює інформаційні операції, що виконуються на АРМ бухгалтера (АРМБ) з обліку капітальних вкладень, АРМБ з обліку основних засобів, АРМ інженера відділу головного механіка, АРМ економіста-аналітика, АРМ технолога (АРМТ). Інформаційні операції, які в сукупності виконано на цих АРМ, утворюють потік економічної інформації як цілісної сукупності даних, сформованих при здійсненні всіх видів функцій управління засобами праці. Сукупність АРМ, об'єднаних в мережу, забезпечує синхронізацію всіх дій управлінських працівників, що є головним чинником підвищення ефективності автоматизації управління. 

     3. Задачі управління, що реалізують інформаційний процес 

     Реалізація  інформаційного процесу управління означає виконання різних інформаційних  операцій. Кожна така операція орієнтована  на певну цільову функцію, яка  безпосередньо пов'язана з інформацією та її перетворенням. Виконання інформаційних операцій зводиться до розв'язання інформаційних задач. Саме вони розв'язуються автоматизованим способом за допомогою комп'ютерної та іншої техніки. Такі задачі реалізують інформаційний процес управління. Інформаційні задачі називаються економічними, або задачами управління, а точніше- інформаційними управлінськими задачами економічного призначення. Комплекси задач управління забезпечують в АІС формування відповідних груп ТЕП, значення яких використовуються управлінським персоналом для прийняття рішень щодо управління виробничо- господарською і фінансовою діяльністю підприємства.

     Задачі  управління насамперед мають на меті відшукання значень вихідних показників. Вони розглядаються як об'єкт машинного розв'язання за допомогою ПЕОМ. Сучасні ПЕОМ забезпечують розв'язання різноманітних задач, їх групують за ознаками, притаманними класифікації економічної інформації (адже ці задачі - інформаційні), а також за критеріями, властивими тільки самим задачам. Спільність задач та інформаційних ресурсів породжує єдність багатьох властивостей задач та економічної інформації. У табл. 3.2 наведено розподіл задач за різними класифікаційними ознаками. 

     Таблиця 3.2.

     З погляду кінцевого користувача  задачі за своїм призначенням поділяють  на регламентні, інформаційно-довідкового обслуговування, поглибленого економічного аналізу.

     Кожна регламентна задача полягає в  обробленні даних, пов'язаних економічним  змістом, у складанні форм звітності, що формуються в чітко визначені  терміни за заданим розкладом і регламентуються за змістом. Ці задачі розв'язують з використанням математичного апарату зведень та угруповань, які лежать в основі алгоритмів розв'язання регламентних задач. Зведення бувають прості, коли дані підсумовуються для всіх одиниць сукупності, та групові, коли дані підсумовуються для однорідних груп одиниць сукупності.

     При використанні апарату угруповань у  сукупності однорідних груп виділяють  одиниці за істотними для груп ознаками. Технологічною основою  розв'язання регламентних задач на АРМ є режим "Розв'язання" ("Звіти", "Вихідні документи"), реалізований у термін, що жорстко регламентується, на основі інформації БД. Наприклад, звіт комерційного банку про операції з наявною іноземною валютою

     подається в обласне (регіональне) відділення Національного банку України (НБУ) щодня до 12 години. Форму звіту жорстко регламентовано. Звіт передається у вигляді текстового файла електронною поштою (ЕП).

     Інформація  групується за кодами валют, за операціями (купівля, продаж). Задача розв'язується з використанням алгоритму прямого розрахунку: обсяг продажу (купівлі) у валюті множиться на комерційний курс продажу (купівлі) у гривнях. Активність кінцевого користувача при розв'язуванні регламентних задач не висока. Вихідна інформація найчастіше подається у вигляді машинограми (МГ).

     Задачі  інформаційно-довідкового обслуговування утворюють клас задач, які забезпечують інформаційний сервіс для користувача. Вони передбачають формування за запитами користувача необхідної інформації для оперативного створення доповідей, аналітичних записок, довідок, фрагментів звітів, не регламентованих терміном укладання і змістом. Призначення таких задач полягає в підвищенні рівня оперативності управління. Розв'язують їх у міру виникнення необхідності в додатковій інформації залежно від виробничої ситуації. Технологічною основою їх розв'язання на АРМ є режим "Запити", реалізований вибором із БД за вказівкою кінцевого користувача важливих для управління даних і видачею їх на екран дисплея в найзручнішій для користувача формі. При цьому забезпечується негайне задоволення сформованого користувачем запиту. Фільтрація даних та їх вибіркове відображення на екрані дисплея дають змогу зробити вихідну інформацію більш цілеспрямованою, що сприяє активному її використанню в оперативному управлінні. Активність кінцевого користувача при розв'язуванні таких задач дуже висока.

     Розв'язання задач інформаційно-довідкового  обслуговування сприяє збільшенню гнучкості  ІС управління.

     У сучасних умовах великого значення набувають  задачі поглибленого економічної аналізу, які дають змогу детально вивчити суть явищ і процесів, що спостерігаються, виявити закономірності та тенденції економічного і соціального розвитку об'єкта управління. Для розв'язання таких задач використовують розвинений апарат математичних методів й економіко-математичних моделей (EMM). До математичних методів в економіці належать: математичне програмування (лінійне, динамічне, евристичне); математична логіка; теорія графів; теорія множин; теорія масового обслуговування; дослідження операцій; теорія ігор та інших видів прикладної математики.

     Економіко-математичні  моделі - особливий клас моделей, що відображають різні економічні процеси  в народному господарстві та його ланках, різні інформаційні аспекти  управління.

     Так, в основу розв'язання аналітичних задач, задач ціноутворення покладено апарат індексного аналізу. Для розв'язання задач аналізу ефективності виробництва, темпів зростання, приросту використовується математичне оброблення динамічних (часових) рядів. Для оптимізації показників діяльності підприємства застосовують методи лінійного програмування. Для розв'язання задач прогнозування показників виробничо-господарської діяльності використовують методи багатофакторного кореляційного та регресійного аналізу. Для логіко-математичного опису системи під час експериментів на ЕОМ застосовують імітаційні моделі.

     Технологічною основою розв'язання задач поглибленого економічного аналізу є сукупність пакетів прикладних програм (ППП), орієнтованих на реалізацію EMM. Основні напрями розвитку EMM в автоматизації управління сконцентровано в рамках побудови економі- ко-математичного забезпечення АІС на основі концепції банку моделей аналізу і прогнозування господарських процесів. Банк моделей - це багаторівневий комплекс математичних, економіко-математичних, економіко-статистичних моделей. EMM є специфічними для ринкової економіки: це моделі теорії фірми, моделі маркетингу, моделі вільної конкуренції, моделі індикативного планування.

     Необхідною  умовою застосування EMM для розв'язання задач управління є забезпеченість реалізації моделей потрібною інформацією. Як би добре модель не описувала досліджуваний об'єкт, але якщо