Мультимедійний комп'ютер

Київський національний університет культури і мистецтв

Інститут  готельно-ресторанного та туристичного бізнесу

Кафедра туризму 
 
 

Реферат з теми:

«Мультимедійний комп’тер» 
 

Виконала:

Студентка ІІІ курсу

Групи Т-49

Горобець  Яна 

Перевірив:

Козловський Є.В. 
 
 

Київ-2011р.

Зміст 

1. Вступ.
2. Загальні відомості про мультимедійні комп'ютери.
3. Апаратна частина мультимедійного комп'ютера.
4. Мультимедійні функції комп'ютера.
5. Особливості налаштування мультимедійного ПК.
6. Відтворення звуку.
7. Відтворення відеозображення .
8. Відтворення компакт-дисків.
9. Список використаної літератури.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ

Завдяки великому поширенню мультимедійних комп'ютерів зацікавленість у створенні мультимедіа-додатків постійно збільшується.

Мультимедіа —  сучасна IT, що об'єднує за допомогою  комп'ютерних засобів графічне та відеозображення, звук й інші спеціальні ефекти.

До категорії  мультимедіа належить значна частина  розважальних, освітніх та інформаційно-довідкових програмних продуктів.

Однією з беззаперечних  переваг засобів мультимедіа  є можливість розроблення на їх основі інтерактивних презентацій. У цьому  разі глядач перестає пасивно сприймати  інформацію і стає активним учасником  процесу.

Для розроблення  мультимедійних додатків на найпоширеніших ІВМ-сумісних комп'ютерах потрібні мультимедійний комп'ютер на основі OC Windows і відповідне прикладне програмне забезпечення (авторські засоби мультимедіа).

Актуальність  цієї теми полягає у тому, що сьогодні мульмедійні технології використовуються майже в усіх галузях , в тому числі  і в туризмі. Аби краще розуміти призначення та функції  мультимедії  в інформаційних технологіях  треба перш за все розуміти про  що йде мова, коли використвується  поняття «мультимедійний комп’ютер».

Можна перерахувати такі відмінні риси мультимедійних програм:

запис, обробка, відтворення звуку;

запис, обробка, відтворення відео;

 відтворення,  запис компакт-дисків. 

Загальні  відомості про  мультимедійні комп'ютери

Мультимедіа. Це слово, а точніше поняття, часто  згадується в розмовах про комп'ютери, про комп'ютерної периферії, при обговоренні тих чи іншихпрограмних продуктів і навіть у розмовах про такі речі, як телебаченняабо кінематограф. Так що ж таке мультимедіа? Важко дати коротку таточне визначення цього поняття. Мультимедіа - це технологія, що дозволяєоб'єднати дані, звук, анімацію та графічні зображення, переводити їхз аналогової форми в цифрову і назад. «Мультимедіа» - складне слово,що складається з двох простих: «мульти» - багато і «медіа» - носій. Такимчином, термін «мультимедіа» можна перекласти як «безліч носіїв», тоє мультимедіа увазі безліч різних способів зберігання іподання інформації (звуку, графіки, анімації і так далі).

 Якщо говорити  про мультимедіа як про деяку  технології подання інформації, то необхідно згадати два аспекти - апаратний і програмний.

 Апаратна  сторона мультимедіа може бути  представлена як стандартними засобами (графічний адаптер, монітор, звукова карта, привід CD-ROM татак далі), так і додатковими (відеокарта з телевізійнимвходом/виходом, приводи CD-R, CD-RW, DVD та ін)

 Програмна  сторона мультимедіа може бути  розділена на суто прикладну  (самі програми, що надають користувачеві  інформацію в тому чи іншомувигляді), а також спеціалізовану, в яку  входять засоби, що використовуютьсядля  створення мультимедійних додатків. До цієї категорії можна віднестипрофесійні  графічні редактори, редактори  відеозображень,засоби для створення  і редагування звукової інформації  тощо.

 Одними з  перших користувачів мультимедійних  програм буликомп'ютерні ігри. Вони  є найбільш поширеним програмнимпродуктом,  повною мірою використовують  переваги технології мультимедіа:графіка  високої роздільної здатності,  анімація, звукове, музичне і голосовесупроводження  присутні у всіх сучасних іграх. 

 У книзі  М. Кірмайера «Мультимедіа» мультимедіа  визначена як поєднання можливостей створення відеоефектів зі звуковими ефектами при управлінні здопомогою діалогового (інтерактивного) програмного забезпечення. Діало гозначає, що користувачеві в спілкуванні з комп'ютером відводиться найактивніша роль. Він може давати комп'ютеру свої вказівки і вимагати їх виконання. А може обійтися і без цього, спланувавши роботу своїх мультимедіа-додатків та поклавши їх виконання цілком на комп'ютер.

 Відеоефекти можуть бути представлені показом змінних комп'ютерних слайдів, мультфільмів та відеокліпи, змішанням зображень і текстів,переміщенням (скролінгом) зображень, зміною кольорів і масштабів зображення, мерехтінням і поступовим зникненням зображення і т.д. Вони зазвичай йдуть у супроводі мови і музики. Поєднання відео та аудіо еффектів значно підвищує обсяг інформації, яка надходить від комп'ютера до користувача, і забезпечує ефективне і одночасне сприйняття її двома найважливішими органами почуттів людини - зорове сприйняття і слух.

 Технологія  мультимедіа міцно увійшла до  повсякденного життя і успішно застосовується в багатьох користувацьких додатках. Але для успішної роботи таких додатків має відповідати вимогам мультимедіа і сам комп'ютер. Таким чином «мультимедійний комп'ютер» - це такий комп'ютер,на якому мультимедійні додатки можуть повною мірою реалізувати всісвої можливості. Мультимедійний комп'ютер повинен уміти багато що: відображати на екрані монітора графічну і відеоінформацію, анімацію, відтворюватиз високою якістю різний звуковий супровід, музику, в тому числі із музичних компакт-дисків, і багато іншого.

Сучасні комп'ютери  стрімко розвиваються, і зміст  поняття «мультимедіа» швидко змінюється разом із прогресом їх апаратної  бази. На практиці комп'ютер, що відповідає мультимедійному стандарту, може не задовольняти вимог користувача  і внаслідок швидкого «старіння» стандарту.

Одна з найдосконаліших  ОС ІВМ-сумісних комп’ютерів – Windows 98 — є високопродуктивною мультимедійною платформою, що визначає такі особливості  мультимедійних технологій:

·       архітектурну підтримку цифрового  відео, аудіо та MIDI; це звільняє користувачів і розробників від проблем, пов'язаних із установленням драйверів пристроїв;

·       технологія «приєднай і працюй»  полегшує встановлення та налагодження сумісних мультимедіа-пристроїв; програми лазерного програвача (СD Player), програвача цифрових дисків (DVD Player) й універсального програвача (Media Player) дають змогу  відтворювати звукові файли, а останні  дві — ще й відео-мультимедійні  файли;

·       операційна система підтримує основні  технологічні новинки в галузі двовимірної  растрової графіки, побудову тривимірних  зображень і цифрового аудіо  та відео (призначену для цього програму Video for Windows вбудовано в ОС);

·       32-розрядна архітектура ОС дає змогу  істотно підвищити продуктивність комп'ютера під час роботи з  мультимедіа;

·       підтримка багатозадачності створює  авторам мультимедіа зручне робоче середовище;

·       раціоналізована архітектура підсистем  цифрового відео й аудіо, МІDІ  та оброблення файлів різних форматів (у тому числі форматів МРЕG i WAV для  аудіо та МРЕG й

 АVІ для  відео) дають змогу створювати  аудіо-, відео й анімаційні ефекти  професійної якості.

 Апаратна частина мультимедійного комп'ютера

 У цьому  розділі будуть розглянуті основні  пристрої, що входять до складумультимедійного  комп'ютера. 

 Зазвичай  під набором комплектуючих, об'єднаних  поняттям «мультимедійнийкомп'ютер  », розуміють їх наступний склад: 

. Корпус з  блоком харчування 

. Системна (материнська)  плата 

. Центральний  процесор 

. Оперативна  пам'ять 

. Відеоадаптер 

. Монітор 

. Накопичувач  на жорстких дисках 

. Клавіатура 

. Миша 

. Дисковод CD-ROM

. Гнучкий диск 

. Звукова карта 

 Для російських  умов додатковим обладнанням  (у багатьох країнахвже вважається  стандартним) є: 

. Дисковод DVD

. Модем 

. Телевізійний  і УКВ тюнер  

Центральний процесор

 Центральний  процесор - серце і мозок комп'ютера,  центральний елемент,керуючий усіма  іншими компонентами, що входять  до складу комп'ютера. Саме  він в більшій мірі визначає  швидкість роботи комп'ютера (його продуктивність). Зазвичай замість «центральний процесор» кажуть просто  «Процесор», хоча в комп'ютері є і інші пристрої цього типу.

Наприклад, процесор, встановлений на відеокарті, звуковій карті і такдалі.

 В IBM-сумісних  комп'ютерах використовуються процесори,  сумісні зсімейством х86 фірми  Intel. В оригінальному IBM PC процесор 

Intel 8088 з 16-розрядними  регістрами. Всі старші моделі  процесоріввключають в себе підмножина  системи команд і архітектури  нижчестоящихмоделей, забезпечуючи  сумісність з раніше написаним  програмним забезпеченням.

 Пристрій  процесора. 

 На перший  погляд процесор - просто вирощений  за спеціальною технологією кристал кремнію. Однак цей кристал містить у собі безліч окремих елементів - транзисторів, які в сукупності й наділяють комп'ютерздатністю «думати».

 Якщо ж  подивитися на центральний процесор  з «більшої висоти», можнавиділити  кілька важливих складових: 

. Власне процесор - «обчислювач» 

. Співпроцесор (FPU) - спеціальний блок для операцій  з плаваючою точкою 

. Кеш-пам'ять  першого рівня - невелика (кілька  десятків кілобайт) надшвидка пам'ять,  призначена для зберігання проміжних  результатів обчислень 

. Кеш-пам'ять  другого рівня - ця пам'ять повільніше, зате більше  (вимірюється вже  сотнями кілобайт). Вона може бути  інтегрована на самому кристалі  процесора, а може бути виконана  у вигляді додаткового кристала.

 Архітектура  лінії процесорів х86 фірми Intel заснована на концепції CISC (Complex Instruction Set Calculation) - розширеної системі командзмінної довжини, що з'явилася в 1978 році. Команди х86 можуть мати довжину від 8 до 108 біт, і процесор повинен послідовно декодувати інструкціюпісля визначення її кордонів. Тоді процесори були скалярними пристроями (тобто могли в кожний момент часу виконувати тільки оду команду),конвеєрна обробка практично не застосовувалася (виняток становили великі ЕОМ). Пізніше (у 1986 році) з'явилися процесори, засновані наархітектурі RISC (Reduced Instruction Set Calculation) - скороченому наборі команд фіксованої довжини, що була оптимізована для суперскалярні  (з можливістю виконання кількох команд одночасно) конвеєрнихобчислень.

 З тих пір  обидві лінії до недавніх пір  розвивалися практично незалежно. 

Intel з метою  забезпечення сумісності не могла  відмовитися від архітектури  CISC навіть у новітніх моделях  процесорів х86, а фірма Apple,орієнтувалися  на процесори з архітектурою RISC, не могла істотнозбільшити свою  частку на ринку PC через труднощі  з використанням програмдля х86 на своїх комп'ютерах. Однак в  окремих модифікаціях своїхпроцесорів  AMD фірмі вдалося поєднати обидві  архітектури. Тобто Мікроядропроцесора  працює на основі архітектури  RISC, а спеціальний блокінтерпретує  команди CISC для забезпечення сумісності  з системою командх86.

 Важливим  елементом процесора є блок  обробки даних з плаваючоюкрапкою (FPU - Floating Point Unit). Починаючи з моделі Intel 80486, вінвбудований в ядро процесора  у всіх без винятку процесорів  різнихвиробників. Від ефективності  цього блоку безпосередньо залежить  швидкістьроботи процесора зі  складними додатками (графіка,  мультимедіа,тривимірні об'єкти). Незважаючи  на всі зусилля конкурентів,  фірмі Intel донедавнього часу вдавалося  в своїх процесорах утримувати  лідерство заефективності роботи FPU. Однак з появою процесора  Athlon фірми AMDположення щонайменше  вирівнялося. А на багатьох  тестах Athlon випереджаєвироби Intel.