Інформаційні технології в менеджменті

УДК

інформаційні технології В МеНЕДЖМЕНТІ

Проаналізовано важливість використання інформаційних технологій в менеджменті. Розглянуто принципи для забезпечення ефективності інформаційної системи виробничого процесу та еволюцію інформаційних систем менеджменту. Визначено основні технічні досягнення інформаційних технологій.

Проанализирована важность использования информационных технологий в менеджменте. Рассмотрены принципы для обеспечения эффективности информационной системы производственного процесса и эволюции информационных систем менеджмента. Определены основные технические достижения информационных технологий.

Analyzed the importance of information technology in management. Сonsidered еhe principles for ensuring the effectiveness of information system of the production process and the evolution of information systems management. The main technological advances of information technology.

Постанова проблеми. В останні десятиліття інформаційні технології проникли  і продовжують впроваджуватися у всі людської діяльності, у тому числі і в менеджмент. Сучасні інформаційні технології дозволяють створити єдине інформаційне середовище, фізичною основою якого є інтегровані комп’ютерні мережі та системи зв’язку, які дозволяють супроводжувати та координувати як технологічні процеси, так і ділову діяльність будь-якої організації. Зокрема, такий підхід передбачає технічну, організаційну та методологічну інтеграцію таких базових напрямків управлінської діяльності, як виробничий, організаційний, маркетинговий, фінансовий, бухгалтерський, кадровий та проектно-конструкторський. Крім цього, інформаційні технології забезпечують динамічну координацію дій за рахунок використання сучасних засобів зв’язку та програмних засобів комп’ютерних мереж. Інформаційна комп’ютерна мережа організації може органічно під’єднуватися до всесвітньої комп’ютерної мережі INTERNET. Таким чином, організація отримує прямий доступ до різноманітної інформації з широким спектром по змісту. Організація ефективної системи експлуатації ІТ-інфраструктури є одним з аспектів забезпечення заданого рівня якості ІТ підприємства. За цих умов необхідно наукове осмислення проблеми.

Аналіз дослідження. Теоретичні і практичні питання, пов’язані з цим аспектом були висвітлені в роботах як західних, (Мейора Т., Стікула І., Коберна А.) так і українських вчених  (Македонського М., Матвєєва М., Петрова Ю., Румнянцева Ю., Красноперова К., Матвієнка А.). Дослідження розвитку інформаційних технологій для управління підприємством із врахуванням нових концепцій в сучасних умовах стають все більш актуальними. Менеджер майбутнього мусить оволодіти знаннями у галузі комп’ютерних систем, способів їх використання, будови, впровадження та управління інформаційними технологіями, так щоб вони допомагали у прийнятті рішень [1; С.11].

Метою статті є дослідження сучасних інформаційних технологій, що використовуються в менеджменті, та ефективності їх використання на підприємстві; дослідження їх впливу на управлінську діяльність в організації.

Виклад основного  матеріалу дослідження. Сьогодні інформаційні технології почали активно впливати на повсякденну діяльність будь-якої організації і стали невід’ємною складовою частиною інформаційної інфраструктури цієї організації. Інформаційні технології дозволяють досліджувати та взаємопов’язувати складові ділянки діяльності організації між собою. Інформація в багатьох організаціях стає ключовим ресурсом, а інформаційна обробка - справою стратегічної важливості. Наскільки ефективні процеси збирання, накопичення, зберігання, пошуку, передавання та методів опрацювання інформації, настільки дієва й уся система управління виробництвом у цілому. Звідси і випливає, що одним з важливих компонентів будь-якої управлінської діяльності повинна стати інформаційна інфраструктура, яка підтримується сукупністю інформаційних ресурсів та програмно-апаратних засобів обчислювальної техніки та зв’язку. Будь-яка сучасна інформаційна система функціонує саме на базі певних інформаційних та предметних технологій.

Інформаційні технології - це комплекс взаємопов’язаних наукових, технологічних, інженерних дисциплін, основним предметом яких є: методи ефективної праці людей, зайнятих обробкою та зберіганням інформації; обчислювальна техніка і методи організації її взаємодії з людьми та виробничим устаткуванням, їх практична реалізація; а також пов’язані з цим соціальні, економічні та культурні проблеми.[2; С.20]

Матеріальною основою  сучасних інформаційних технологій є три основних технічні досягнення:

• поява нового середовища нагромадження інформації на фізичних носіях (магнітні стрічки, мікрофільми, магнітні та оптичні диски, напівпровідникові пристрої, тощо);
• розвиток засобів зв’язку, що забезпечують доставку інформації практично в будь-яку точку земної кулі без обмежень в часі та просторі, та масове охоплення населення засобами зв’язку (радіо, телебачення, мережі передачі даних, супутниковий зв’язок, телефонна мережа);
• можливість автоматизованої обробки даних за допомогою комп’ютера згідно заданого алгоритму [3; С.87].

Так, застосування сучасних засобів зв’язку та обробки інформації у повсякденній роботі менеджерів дозволяє значно скоротити витрати на рутинну та малоефективну роботу і підвищити результативність ділових переговорів. Застосування інформаційних систем менеджменту надає можливість розглядати проблеми управління організацією у взаємопов’язаному комплексі і підняти ефективність праці менеджерів на якісно новий рівень. Важливе значення в автоматизації менеджменту має передача інформаційних масивів. Передача великих інформаційних потоків на значні відстані здійснюється з допомогою кабельних радіорелейних і супутникових ліній зв’язку. Створюються нові можливості для ефективної співпраці, оскільки з одного боку забезпечуються можливості на якісно вищих рівнях представляти чи передавати інформацію (відеоінформацію, гіпертексти, мультимедіа), а з другого зникають бар’єри віддалі, так, як зникають проблеми з’єднання і передачі інформації без спотворень.

Управлінські  інформаційні системи (ІС) являють собою  організаційно-технічні системи, які забезпечують вироблення рішень на основі автоматизації інформаційних процесів у сфері управління. Інформаційні системи менеджменту (ІСМ) є різновидом ІС, їх конкретизацією щодо сфери застосування, тобто менеджменту. Призначення ІСМ - сприяння більшій оперативності та конкретності менеджерської діяльності, забезпечення своєчасності виконання і високого ступеня обґрунтованості всіх управлінських розрахунків, забезпечення контролю за правильним виконанням управлінських рішень і зворотного зв’язку. Загальною метою створення ІСМ є вдосконалення менеджерської діяльності відповідних установ і підприємств та підвищення на цій основі ефективності їх роботи [4; С.201].

Тенденція до підсилення децентралізації управління призводить до розподіленої обробки інформації з децентралізацією застосування засобів обчислювальної техніки і вдосконаленням організації безпосередньо робочих місць користувачів.

Автоматизоване робоче місце можна  визначити, як сукупність інформаційно-програмно-технічних ресурсів, яка забезпечує кінцевому користувачу обробку даних і автоматизацію управлінських функцій в конкретній предметній сфері. В умовах реалізації управлінського процесу метою впровадження автоматизованого робочого місця є посилення інтеграції управлінських функцій, і забезпечення роботи в багатофункціональному режимі.

Для виконання цих  функцій автоматизоване робоче місце включає такі компоненти:

• інтегровану базу даних;
• сукупність розрахункових алгоритмів, які забезпечують обробку інформації
• відображення результатів;
• вбудовану довідкову систему;
• текстовий редактор і калькулятор [5].

Розвиток інформаційних  систем, використовуваних як в економіці, так і в менеджменті зокрема, як для автоматизованого розв’язання  окремих економічних задач, так  і для автоматизації процесів управління різного рівня, відбувався відповідно до змін у складі забезпечувальної частини ІС та її функціональних можливостях [3; С.114].

Таким чином, певного еволюційного розвитку зазнали системи планування матеріальних ресурсів MRP (Material Resource Planning- планування матеріальних потреб). Системи планування матеріальних ресурсів забезпечували мінімізацію виробничих циклів і запасів. Переважний розвиток систем планування виробничих ресурсів MRPII (Manufacturing Resource Planning) відбувався у період з кінця 70-х - до кінця 80-х років ХХст. Основна суть концепції MRPII зводиться до того, що прогнозування, планування і контроль виробництва здійснюється для повного його циклу, починаючи від закупівлі сировини і закінчуючи відвантаженням товару споживачеві. Системи планування ресурсів підприємства ERP (Enterprise Resource Planning) займають переважні позиції з кінця 80-х років. Системи цього класу орієнтовані на роботу з фінансовою інформацією для розв’язування задач керування великими корпораціями з територіально рознесеними ресурсами. Суттєвою рисою систем ERP було те, що розв’язання задач планування виробництва у цих системах базувалося на застосуванні календарно-планових нормативів. Системи планування APS (Advanced Planning and Scheduling) з’являються приблизно з середини 90-х років. Основними перевагами методології APS є підвищення ступеня деталізацїї у плануванні виробничих потужностей, що дає змогу отримувати обґрунтованіші планові рішення. І вже більш сучасними є системи планування ресурсів, синхронізованих з покупцем CSRP (Customer Synchronized Resource Planning), доповнюють функції систем ERP можливостями оперативного врахування вимог покупця під час управління виробництвом у реальному часі. В основу процесу керування покладено інформацію про покупців і послуги. Створення систем CSRP передбачає інтеграцію підрозділів організації, пов’язаних з продажем та обслуговуванням покупців, з основними планувальними і виробничими підрозділами [6; С.107]. Також одне з провідних місць в системі управлінського процесу є технологія “клієнт-сервер”. Структура клієнт-сервер передбачає розподіл обчислювальних задач між сервером і клієнтом. Клієнт-серверна технологія допускає можливості оптимізації обчислювального процесу завдяки раціональному розподілу задач між сервером і клієнтом. Intranet-технологія виникла головним чином з тієї причини, що технологія клієнт-сервер не завжди задовольняла вимогам до швидкості передачі даних, які висувались у реальних інформаційних системах. Технологія intranet розуміє під собою створення локальної інформаційної системи клієнт-серверної архітектури з урахуванням суворих обмежень (протоколів обміну даними – HTTP i FTP та основної форми подання інформації – HTML (XML)). Intranet забезпечує високу пропускну здатність каналів зв'язку між клієнтом і сервером й використання як стандартних серверів і клієнтів (HTTP-сервер і броузер), так і стандартних механізмів розширення можливостей системи, наприклад CGI. Технологія оперативного аналітичного оброблення даних OLAP (OnLine Analytical Processing) була виокремлена як особливий підхід до обробки даних у зв’язку з появою спеціальних засобів збереження та аналізу накопичених облікових даних. OLAP-програми являють собою сукупність засобів багатовимірного аналізу даних, накопичених у сховищі даних. CASE-технологія (Computer-Aided Software/System Engineering) являє собою сукупність методологій аналізу, проектування, розробки й супроводження складних систем програмного забезпечення (ПЗ), підтриману комплексом взаємозв’язаних засобів автоматизації. CASE надає системним аналітикам, проектувальникам і програмістам інструментарій для автоматизації проектування і розробки ПЗ. [3; С.65].

Безумовно, усі ці засоби оброблення інформації є надзвичайно  важливими для менеджерської  роботи на підприємстві, адже вони забезпечують:

• підвищення ефективності функціонування та зростання мобільності керівного та адміністративно-управлінського персоналу;
• зростання інформаційного забезпечення осіб, що приймають відповідальні рішення;
• підвищення якісного та інтелектуального рівня культури персоналу і організації в цілому.

Висновки досліджень і перспективи подальших розробок. В сучасних умовах управлінська діяльність виступає одним з найважливіших факторів функціонування і розвитку організацій. Тому, безумовно, така діяльність повинна бути найбільш ефективною. Одним з методів забезпечення ефективності є використання сучасних інформаційних технологій. Існує чимало різновидів засобів обробки інформації, але всі вони призначені для пришвидшення передачі інформації, як в кількісному, так і в якісному аспектах, а це, в свою чергу, впливає на покращення управлінської діяльності на підприємстві. Безсумнівною перевагою інформаційної технології є те, що вона сама створює засоби для своєї еволюції. Формування системи, що саморозвивається - найважливіший підсумок, досягнутий у сфері інформаційної технології. Таким чином, усі вищевикладені риси інформаційної технології вказують на те, що вона й у майбутньому залишиться самим перспективним видом технології, що допомагає людині впевнено крокувати шляхом прогресу.

Список використаної літератури.

1. Віноградська О.М. Організація праці менеджера: навч. посібник для  студентів  вищих  навчальних  закладів 1-4 рівнів акредитації, які вивчають нормативну дисципліну «Організація праці менеджера» / Віноградська О.М - Харків: ХНАМГ, 2008. – 190 с.

2. Грицунов О. В. Інформаційні системи та технології: навч. посібник для студентів за напрямом підготовки «Транспортні технології»  / О. В. Грицунов.  - Харк. нац. акад. міськ. госп-ва. – Харків: ХНАМГ, 2010. – 222 с.

3. Буйницька О. П. Інформаційні технології та технічні засоби навчання: навч. посібник для підготовки бакалаврів, які вивчають курс «Інформаційні технології та технічні засоби навчання»/ Буйницька О. П. – К.: Центр учбової літератури, 2012. – 240 с.

4.Глівенко С.В. Інформаційні системи в менеджменті: навч. посібник для вивчення дисципліни «Інформаційні системи»/ Глівенко С.В., Лапін Є.В., Павленко О.О. та ін. - Суми: ВТД "Університетська книга", 2005. - 407 с.

5. Методичні матеріали з інформатики [Электронный ресурс]: Технологія використання автоматизованих систем (АС) і автоматизованих робочих місць (АРМ) Режим доступа: http://www.ua5.org/technol/

6. Шатун В.Т. Основи  менеджменту:  навчальний  посібник/ Шатун В.Т. – Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. Петра Могили, 2006. – 376 с.