Інформація, як стратегічний ресурс розвитку підприємства

Визначення поняття  “інформаційне забезпечення”, наведені в різних наукових джерелах, висвітлюють мету  інформаційного забезпечення, його об’єкт,  засоби  здійснення,  процесуально-діяльнісну  та  інформаційно-ресурсну складові.

  Інформаційне забезпечення - сукупність процесів  з підготовки  та надання  спеціально підготовленої  інформації  для  вирішення  управлінських,  наукових,  технічних  та  інших  задач  у  відповідності  з  етапами  їх розв’язування (Воройский  Ф.С.  Информатика.  Новый  система тизированный  толковый  словарь-справочник.М.:  Либерия, 2001. - 536 с.).

Категорії управлінської  інформації:

• Інформація стратегічного планування - дає змогу вищому керівництву приймати рішення із встановлення довготермінових цілей, накопичення ресурсів для досягнення цих цілей і формулювати політику їх досягнення;
• Контрольна управлінська інформація - використовується менеджерами середнього рівня для координації різних підконтрольних їм дій, приведення ресурсів у відповідність із завданнями оперативних планів;
• Оперативна інформація - призначена для виконання щоденних операцій (розрахунок заробітної платні, фінансові розрахунки та ін.)[3].

Прийняття  управлінських  рішень  із  стратегічного  розвитку  підприємства передбачає використання значного обсягу різноманітної інформації, яка постійно поповнюється всіма каналами комунікації, як зовнішні, так і внутрішні, в тому числі,  і особистісне знання  та досвід персоналу,  тобто, максимально використовуючи   весь  інтелектуальний потенціал підприємства. 

  Інтелектуальний  капітал  - корпоративні  знання,  які можуть бути конвертовані у вартість продукції та підприємства у цілому.

Інтелектуальний капітал  включає всі об’єкти промислової  власності (патенти на винаходи, промислові зразки, товарні знаки та знаки обслуговування, фірменні назви та інші засоби індивідуалізації продуктів і послуг підприємства),  ноу-хау,  секрети  виробництва,  особисті  знання  та  досвід співробітників,  інформаційні  ресурси  підприємства  і  канали  комунікацій, які можуть бути задіяні для одержання необхідних відомостей; якість і масштаби  використання  програмних  продуктів,  мережевих  інформаційних технологій, систем оперативного та  інтелектуального опрацювання даних; організаційні можливості, зв’язки підприємства з постачальниками  і замовниками.

Вивченню,  оцінюванню  та  нарощуванню  інтелектуального  капіталу підприємства сприяє бенчмаркетинг.

Бенчмаркетин - вивчення  основних  показників  діяльності підприємства  порівняно  з  лідерами  ринку, тобто пошук найкращих стандартів.

Напрями бенчмаркетингу:

−  конкурентний - розглядає вироби, послуги  і процеси роботи прямих конкурентів підприємства;

−  функціональний - орієнтований на вироби, послуги  і процеси  роботи організацій, які не є прямими  конкурентами даного підприємства.

Критерії відбору інформації:

• Поліментності - визначає відбір інформації, яка викликає в людському мозку найбільшу кількість думок, призводить до виникнення кількох варіантів рішення завдання і створює значну вірогідність правильного і швидкого вибору найкращого варіанту розв’язання завдання;
• Активності - визначає  значущість  інформації не  з наукової  або  технічної точки зору, а з точки зору психології мислення, обумовлює народження нових думок,  активно  впливає на творче мислення користувача інформації;
• Евристичності - пов’язаний з критерієм активності, але є якісно вищим – спонукає людський мозок при її осмисленні створювати  таку  нову  інформацію,  яка  дозволяє  знаходити найкоротші шляхи вирішення проблеми, що стоїть перед  користувачем  інформації.  За  критерієм  евристичності  відбирають  таку  інформацію,  яка  спрямовує  хід думок  користувача  інформації  до  вирішення  заданої проблеми;
• Прогресивності - визначає  виділення  інформації,  яка  веде  до  знань, що розкривають  шляхи  руху  вперед  у  вирішенні  даної проблеми;
• Достатності - визначає  кількість  інформації,  достатньої  спеціалісту для оптимального вирішення завдання[3].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

У ХХІ ст. зростає інтелектуальний зміст будь-якої праці на підприємстві, чи то сільське господарство, чи то промисловість, заклади чи вільні професії. Невпинно зростає частка людей, які стають працівниками «розумової праці». Інформація і знання становлять одночасно і вихідний матеріал, і продукт їхньої діяльності. Тому сьогодні все більше людей, які приходять на роботу і занурюються в світ ідей та нової інформації.

 В останні десятиріччя  відчувається величезний попит  на інформацію, а значить, і на комунікації, що зумовлюється діловими  зв’язками, обмінами, глобалізацією конкуренції тощо. Цей попит викликаний і підтримується значними змінами в самих інформаційних і комунікаційних технологіях, в основі яких лежать три основні сили: 1) розширене використання комп’ютерної техніки; 2) зниження ціни на передачу інформації; 3) поєднання комп’ютерної техніки і комунікаційного обладнання. Залежно від контексту і змісту інформація може подаватися у вигляді тексту, графіки, звуку, відео чи в будь-якій іншій формі. Інформаційні і комунікаційні технології, зумовлені розвитком знань, в свою чергу, стають важливим елементом, що прискорюють розвиток останніх.

Інформація стає стратегічним розвитком підприємства.