Основи інформатики

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 05 Октября 2011 в 11:57, реферат

Описание

Інформатика - це комплексна, технічна наука, що систематизує прийоми створення, збереження, відтворення, обробки та передачі даних засобами обчислювальної техніки, а також принципи функціонування цих засобів та методи керування ними.

Работа состоит из  1 файл

78798.doc

— 593.50 Кб (Скачать документ)
">
  • Що вивчає наука інформатика?
  • Що розуміють під інтерфейсом користувача?
  • Що таке інформація? Якими властивостями вона володіє?
  • З яких операцій складається процес обробки даних?
  • Що таке інформаційна система?
  • З яких етапів складається робота інформаційних систем?
  • Який смисл вкладається в поняття 'інформаційна технологія'?
  • Яка система кодування називається двійковим кодом?
  • Що таке біт? Скільки потрібно бітів, щоб закодувати 512 різних незалежних значень?
  • В яких одиницях вимірюється ємність інформації?
  •  

         Системи числення 

         Сукупність  прийомів та правил найменування й  позначення чисел називається системою числення. Звичайною для нас і  загальноприйнятою є позиційна  десяткова система числення. Як умовні знаки для запису чисел вживаються цифри.

         Система числення, в якій значення кожної цифри  в довільному місці послідовності  цифр, яка означає запис числа, не змінюється, називається непозиційною. Система числення, в якій значення кожної цифри залежить від місця  в послідовності цифр у записі числа, називається позиційною.

         Щоб визначити число, недостатньо знати  тип і алфавіт системи числення. Для цього необхідно ще додати правила, які дають змогу за значеннями цифр встановити значення числа.

         Найпростішим  способом запису натурального числа є зображення його за допомогою відповідної кількості паличок або рисочок. Таким способом можна користуватися для невеликих чисел.

         Наступним кроком було винайдення спеціальних  символів (цифр). У непозиційній системі  кожен знак у запису незалежно від місця означає одне й те саме число. Добре відомим прикладом непозиційної системи числення є римська система, в якій роль цифр відіграють букви алфавіту: І - один, V - п'ять, Х - десять, С - сто, Z - п'ятдесят, D -п'ятсот, М - тисяча. Наприклад, 324 = СССХХІV. У непозиційній системі числення незручно й складно виконувати арифметичні операції.  

         Позиційні системи числення  

         Загальноприйнятою в сучасному світі є десяткова  позиційна система числення, яка  з Індії через арабські країни прийшла в Європу. Основою цієї системи є число десять. Основою системи числення називається число, яке означає, у скільки разів одиниця наступного розрядку більше за одиницю попереднього.

         Загальновживана форма запису числа є насправді  не що інше, як скорочена форма запису розкладу за степенями основи системи числення, наприклад 130678=1*105+3*104+0*103+6*102+7*101+8

         Тут 10 є основою системи числення, а показник степеня - це номер позиції  цифри в записі числа (нумерація  ведеться зліва на право, починаючи  з нуля). Арифметичні операції у цій системі виконують за правилами, запропонованими ще в середньовіччі. Наприклад, додаючи два багатозначних числа, застосовуємо правило додавання стовпчиком. При цьому все зводиться до додавання однозначних чисел, для яких необхідним є знання таблиці додавання.

         Проблема  вибору системи числення для подання  чисел у пам'яті комп'ютера  має велике практичне значення. В  разі її вибору звичайно враховуються такі вимоги, як надійність подання  чисел при використанні фізичних елементів, економічність (використання таких систем числення, в яких кількість елементів для подання чисел із деякого діапазону була б мінімальною). Для зображення цілих чисел від 1 до 999 у десятковій системі достатньо трьох розрядів, тобто трьох елементів. Оскільки кожен елемент може перебувати в десятьох станах, то загальна кількість станів - 30, у двійковій системі числення 99910=1111100, необхідна кількість станів - 20 (індекс знизу зображення числа - основа системи числення). У такому розумінні є ще більш економічна позиційна система числення - трійкова. Так, для запису цілих чисел від 1 до у десятковій системі числення потрібно 90 станів, у двійковій - 60, у трійковій - 57. Але трійкова система числення не дістала поширення внаслідок труднощів фізичної реалізації.

         Тому  найпоширенішою для подання чисел у пам'яті комп'ютера є двійкова система числення. Для зображення чисел у цій системі необхідно дві цифри: 0 і 1, тобто достатньо двох стійких станів фізичних елементів. Ця система є близькою до оптимальної за економічністю, і крім того, таблички додавання й множення в цій системі елементарні: 

    + 0 1   * 0 1
    0 0 1   0 0 0
    1 1 10   1 0 1
     

         Оскільки 23=8, а 24=16 , то кожних три двійкових розряди зображення числа утворюють один вісімковий, а кожних чотири двійкових розряди - один шістнадцятковий. Тому для скорочення запису адрес та вмісту оперативної пам'яті комп'ютера використовують шістнадцяткову й вісімкову системи числення. Нижче в таблиці 1 наведені перших 16 натуральних чисел записаних в десятковій, двійковій, вісімковій та шістнадцятковій системах числення.  

         Таблиця 1

    10 2 8 16
    0 0000 0 0
    1 0001 1 1
    2 0010 2 2
    3 0011 3 3
    4 0100 4 4
    5 0101 5 5
    6 0110 6 6
    7 0111 7 7
    8 1000 10 8
    9 1001 11 9
    10 1010 12 A
    11 1011 13 B
    12 1100 14 C
    13 1101 15 D
    14 1110 16 E
    15 1111 17 F
     

         В процесі налагодження програм та в деяких інших ситуаціях у  програмуванні актуальною є проблема переведення чисел з однієї позиційної системи числення в іншу. Якщо основа нової системи числення дорівнює деякому степеню старої системи  числення, то алгоритм переводу дуже простий: потрібно згрупувати справа наліво розряди в кількості, що дорівнює показнику степеня і замінити цю групу розрядів відповідним символом нової системи числення. Цим алгоритмом зручно користуватися коли потрібно перевести число з двійкової системи числення у вісімкову або шістнадцяткову. Наприклад, 101102=10 110=268, 10111002=101 1100=5C8

         у двійковому відбувається за зворотнім  правилом: один символ старої системи  числення заміняється групою розрядів нової системи числення, в кількості рівній показнику степеня нової системи числення. Наприклад, 4728=100 111 010=1001110102, B516=1011 0101=101101012

         Як  бачимо, якщо основа однієї системи  числення дорівнює деякому степеню  іншої, то перевід тривіальний. У  протилежному випадкові користуються правилами переведення числа з однієї позиційної системи числення в іншу (найчастіше для переведення із двійкової, вісімкової та шістнадцяткової систем числення у десяткову, і навпаки).

     

          Алгоритми переведення  чисел з однієї позиційної системи  числення в іншу  

         1. Для переведення чисел із системи  числення з основою p в систему  числення з основою q, використовуючи  арифметику нової системи числення  з основою q, потрібно записати  коефіцієнти розкладу, основи степенів  і показники степенів у системі  з основою q і виконати всі дії в цій самій системі. Очевидно, що це правило зручне при переведенні до десяткової системи числення.

         Наприклад:

         з шістнадцяткової в десяткову: 

         92C816=9*10163+2*10162+C*10161+8*10160= 9*16103+2*16102+12*16101+8*16100=37576  

         з вісімкової в десяткову: 

         7358=7*1082+3*1081+5*1080= 7*8102+3*8101+5*8100=47710 

         з двійкової в десяткову:

         1101001012=1*1028+1*1027+ 0*1026+1*1025+0*1024+0*1023+ 1*1022+0*1021+1*1020= 1*2108+1*2107+0*2106+1*2105+ 0*2104+0*2103+1*2102+0*2101+ 1*2100=42110 

         2. Для переведення чисел із системи числення з основою p в систему числення з основою q з використанням арифметики старої системи числення з основою p потрібно:

    • для переведення цілої частини:
      • послідовно число, записане в системі основою p ділити на основу нової системи числення, виділяючи остачі. Останні записані у зворотному порядку, будуть утворювати число в новій системі числення;
    • для переведення дробової частини:
      • послідовно дробову частину множити на основу нової системи числення, виділяючи цілі частини, які й будуть утворювати запис дробової частини числа в новій системі числення.

         Цим самим правилом зручно користуватися  в разі переведення з десяткової системи числення, тому що її арифметика для нас звичніша.

         Приклади: 999,3510=1111100111,010112

         для цілої частини: 

         

         для дробової частини:

         

     

          Контрольні запитання

    1. Що таке система числення?
    2. Які типи систем числення ви знаєте?
    3. Що таке основа позиційної системи числення?
    4. У чому полягає проблема вибору системи числення для подання чисел у пам'яті комп'ютера?
    5. Яка система числення використовується для подання чисел у пам'яті комп'ютера? Чому?
    6. Яким чином здійснюється перевід чисел, якщо основа нової системи числення дорівнює деякому степеню старої системи числення?
    7. За яким правилом переводяться числа з десяткової системи числення?
    8. За яким правилом переводяться числа в десяткову систему числення?
     

         Класифікація  комп’ютерів 

    Информация о работе Основи інформатики