Розглянути  програмно апаратні комплекси білінгу  послуг інтернет провайдера призначені для великих компаній, є досить громізкими та вартісними і тому не доцільне їх застосування для невеликих фірм, що надають послуги доступу до мережі обмеженому числу клієнтів.

       1.2 Типові послуги інтернет-провайдера

 

      Доступ  до Internet можна отримати встановивши  зв’язок з провайдером послуг Internet (Internet Service Provider). Провайдер виступає в якостi посередника (провiдника) Internet, забезпечуючи пiдключення користувачiв до Internet через маршрутизатор Internet. Користувач пiдключається до маршрутизатора провайдера за допомогою телефона або видiленої лiнiї.

      Бiльшiсть  провайдерiв є прямими провайдерами. Для таких провайдерiв надання  доступу в Internet є основним видом  їх дiяльностi. Їм сплачують разовий  вступний внесок плюс пiдписну плату. Вони переважно надають користувачам все програмне забезпечення, необхiдне для пiдключення. Додатковi послуги, що надаються провайдерами можуть iстотно вiдрiзнятися. Однi провайдери надають тiльки можливiсть доступу до Internet без будь-яких додаткових можливостей. Iншi - можуть здавати в оренду мiсце для особистого Web–сервера, запропонувати можливiсть постiйного пiдключення або допомогти в оформленнi i веденнi Web–сервера.

      В залежностi вiд способу застосування iснує кiлька способiв пiдключення  до мережi Internet.

      1. Переписка i електронна пошта – найпростiша форма застосування Internet. Пiдключення, що дозволяє переписуватися та користуватися електронною поштою, є найпростiшим по установцi i найдешевшим в експлуатацiї.

      2. Доменний доступ – з провайдером заключається договiр про можливiсть безпосереднього доступу до Internet, за який вноситься мiсячна або рiчна плата. Подiбний вид доступу найчастiше використовується в органiзацiях, якi використовують ресурси Internet для отримання загальної iнформацiї, проведення iнтерактивних дослiджень або придбання товарiв та послуг.

      3. Клiєнтський доступ використовується для запуску Internet-додатків на робочих станцiях (наприклад, програмне забезпечення для торгiвлi акцiями, яке зв’язується з брокерськими конторами або комунiкацiйною програмою, яка проводить конференцiю в режимi реального часу). Подiбнi приложення самостiйно встановлюють пiдключення до Internet пiд час запуску i вiдключаються в момент завершення роботи.

      4. Постiйний прямий доступ до Internet використовується компанiями, що iнтенсивно пропонують свої товари та послуги через Internet; в якостi прикладу можна навести аiвакомпанiю з можливiстю бронювання квиткiв через Internet. Подiбний вид доступу є найдорожчим i його установка та супровiд вимагає додаткових послуг зi сторони провайдера.

      Для забезпечення обмiну повiдомленнями, доменного або клiєнтського доступу достатньо лише комутованого доступу (dial-up access) до провайдера; це означає, що для встановленя зв’язку, використовуються стандартнi телефоннi лiнiї або ISDN-лiнiї, якi бiльш швидко працюють, але коштують дорожче.

      Вирiшивши, як буде використовуватися мережа Internet, слiд визначити, яку кiлькiсть ресурсiв власної мережi можна видiлити для доступу в Internet. Доступ в Internet можна надати або всiм, або кiльком користувачам мережi. Якщо приймається рiшення надати доступ тiльки кiльком користувачам, тодi зручнiше буде налаштувати робочi станцiї таких користувачiв окремо; тобто встановити на таких станцiях модем та пiдтримку протоколу TCP/IP, пiсля чого такi користувачi зможуть самостiйно зв’язуватися з провайдером. Впровадження такого рiшення не займе багато часу, такий доступ легко супроводжувати i, крiм того, не знадобиться настроювати всю мережу для пiдтримки протоколу TCP/IP.

      Однак, якщо неохідно надати доступ до Internet всiм користувачам локальної мережі, то пiдтримку протоколу TCP/IP слiд буде встановлювати по всiй мережi. В такому випадку замiсть установки зв’язку за допомогою модему, доцiльно використати комутуючий маршрутизатор, який є вдосконаленою формою модема, призначеною для використання в мережах.

       Постiйне IP з'єднання по видiленiй лiнiї – абонент пiдключається до вузлу доступу до мережi Iнтернет по фiзичнiй 2-х, 4-х проводнiй лiнiї або цифровому каналу, при цьому вiн отримує послугу доступу до ресурсiв Iнтернет в режимi on-line цiлодобово. Для кожного клiєнта на вузлi доступу конфiнгуруються параметри маршрутизацiї трафiку.

       Доступ  по комутованiй лiнiї— абонент пiдключається  до вузла доступу до мережi Iнтернет, використовуючи телефонну мережу загального користування (ТфМЗК), при цьому вiн  отримує послугу доступу до ресурсiв Iнтернет в режимi on-line. Оплата стягується за час з'єднання.

       Електронна  пошта – абонент отримує адресу електронної пошти та поштову скриньку, при цьому для абонента резервується дисковий простiр для поштової скриньки на поштовому серверi провайдера, обсяг необхiдного дискового простору замовляється абонентом. Можна створити одну або кiлька поштових скриньок. З'єднання з поштовим сервером може бути органiзовано за протоколами POP3, IMAP чи UUCP.

       Необхідною  умовою для забезпечення функціонування Інтернет є надійна робота серверів доменних імен DNS, які виконують функції посередників між фізичними адресами та іменами ресурсів Інтернет. Провайдер може надавати послуги розміщення первинних та вторинних систем доменних імен клієнтів на своєму сервері доменних імен.

       Можга зареєструвати власний первинний та вторинний DNS (при цьому електронна адреса не буде містити адреси провайдера); зареєструвати структуру підприємства будь-якої складності, без проблем зареєструвати власний WWW або FTP-сервер, маючи власний DNS.

       При пiдключеннi до вузла доступу до мережi Iнтернет абонентiв з власними мережами чи автономними системами органiзується маршрутизацiя цих мереж чи автономних систем для доступу до свiтової мережi Iнтернет.

       Ці  послуги надаються Інтернет-провайдерам для забезпечення їх клієнтам доступу до Інтернет через зовнішні канали провайдера з використанням технічних ресурсів Укртелекому. При цьому, за доступ до Інтернет клієнт розраховується безпосередньо з провайдером, а провайдер, в свою чергу, розраховується з Укртелекомом за використання його технічних ресурсів.

       Телеконференцiї – абонент отримує доступ до серверу телеконференцiй провайдера, при цьому вiн має можливiсть пiдписуватись на групи новин за рiзноманiтними спрямуваннями (за бажанням) та приймати участь в роботi цих груп (читати повiдомлення та надсилати повiдомлення в цi групи).

       Вiртуальний FTP-сервер, призначений для розмiщення на ньому файлiв та забезпечененя доступу до них користувачiв Iнтернету. Провайдер Інтернет послуг може надавати можливість розміщення клієнтських віртуальних WWW або FTP-серверів на власному вузлі Інтернет. Оплата за сервер стягується відповідно до об'єму дискового простору, який він займає.

       Послуга "Розміщення WWW-сторінки" дозволяє абоненту публікувати в глобальній мережі Інтернет персональну WWW-сторінку з можливістю вільного доступу з мережі Інтернет. Оплата стягується в залежності від обсягу текстової та графічної інформації, яка організована у виді WWW-сторінки.

       Послуга доступу до вузла обмiну IP-трафiком – надається клiєнтам/провайдерам Iнтернет для розвантаження їх закордонних зв'язкiв вiд мiжпровайдерського IP-трафiку. Клiєнти отримують порт локальної мережi Ethernet на вузлi обмiну та мiсце для встановлення їх обладнання доступу до вузла. Клiєнти, що пiдключенi до вузла обмiну укладають мiж собою угоди щодо обмiну трафiку.

       Розміщення  фізичного серверу та надання  в користування фізичного серверу, для цього провайдером надається місце в телекомунікаційних шафах в спеціалізованих приміщеннях, забезпечується енергоживлення, а також підключення до Інтернет серверів. Атрибутом інформації в мережі Інтернет є адреса WWW-сайту. За кожною такою адресою є сервер, який зберігає доступну для всіх користувачів мережі інформацію. У свою чергу більшість серверів розташовані на спеціалізованих вузлах Інтернет.

      хDSL – високошвидкiсний цiлодобовий Iнтернет доступу по телефоннiй лiнiї з використанням технологiї хDSL. Швидкiсть передачi даних до 115,2 кбiт/с. хDSL – це телефон та Iнтернет одночасно по однiй лiнiї. Тобто, одночасно по однiй парi мiдного дроту, на якiй ранiше працював лише телефон, утворюється два незалежних цифрових канал для Iнтернету та телефону. При цьому голос (телефонний канал) передається цифровим потоком в 64 кбiт/с, що гарантує високу якiсть звучання та надiйне функцiонування будь-якого додаткового устаткування (факс, модем, тощо). В той час, коли не здійснюються телефонні розмови, швидкiсть доступу до Iнтернету збiльшується за рахунок використання телефонного цифрового потоку для передачi даних Iнтернету.

      DSL – в буквальному перекладi на українську мову – це цифрова абонентська лiнiя (Digital Subscriber Line). З'явився цей термiн з появою ISDN (Integrated Service Digital Network) – цифрового абонентського доступу, що був реалiзований з появою у 80-х роках нових цифрових автоматичних телефонних станцiї (цифрових АТС). Найчастiше термiн DSL використовувався в контекстi ISDN BRI (Basic Rate Interface) - цифрового доступу зi швидкiстю 160 кбiт/с.

      В даний час термiн майже повнiстю  втратив зв'язок з лiнiєю ISDN BRI та означає технологiю (набiр протоколiв фiзичного рiвня моделi взаємодiї вiдкритих систем OSI) для високошвидкiсної передачi дискретних сигналiв по фiзичнiй лiнiї (звичайно мiдному дроту). Бiльш загально пiд DSL розумiють сукупнiсть технiчних засобiв, що включає абонентську лiнiю зв'язку (кручену пару) та цифрову систему передачi, або так званi модеми, що забезпечують дуплексну (двонаправлену) передачу по абонентськiй лiнiї цифрових сигналiв.

      xDSL — В даний час iснує безлiч  рiзних "DSL-подiбних" методiв передачi iнформацiї по мiдному дротi. Всiх їх умовно об'єднують у сiмейство xDSL-технологiй. В лiнiях, що органiзованi на базi xDSL-обладнання трафiк передається тiльки у цифровому виглядi.

      У даний час xDSL найчастiше використовується для органiзацiї доступу кiнцевих користувачiв до мереж передачi даних загального користування, наприклад, Iнтернет.

      

      Рисунок 2.1 – Схема надання послуг xDSL 

       1. 3 Постановка задачі дослідження 

       Задача  полягає в розробці системи для  контролю і тарифікації телефонних дзвінків та надання доступу до мережі Інтернет клієнтів через офісну АТС. Ця система повинна складатися з програми тарифікації і програми білінга.

       Програма  тарифікації повинна фіксувати  дані про зроблені телефонні дзвінки  з порту офісної телефонної станції  і зберігати їх в базі даних комп'ютера для подальшої обробки,  тарифікації і надання звітів а також:

• проводити ефективний контроль і облік дзвінків;
• мати тарифні плани основних українських операторів зв'язку;
• проводити тарифікацію по різних тарифах в залежності від:

    а) географічної зони;

    б) часу доби зробленого дзвінка;

    в) категорії дня (будні, вихідні, свята);

    г) тривалості з’єднання;

    д) типу дзвінків;

    е) транку номера

    є) мінімального облікового часу;

    ж) мінімального часу замовлення;

    з) поточного курсу валют;

• мати передвстановлену базу кодів автоматичного зв'язку;
• коректно обробляти такі типи дзвінків, як вхідний, вихідний, транзитний, внутрішній, конференційий, переведений, без відповіді, а також час очікування до підняття трубки при вхідному двінку;
• підтримувати основні типи станцій ATC;
• мати встроєну систему розробки тарифних планів і часових зон будь-якої складності (тарифікаційні інтервали, нетарификуємі інтервали, пільгові періоди, зкидки, надбавки, облік абонплати, безплатні хвилини, ціна за з'єднання і т.д.);
• експортувати дані в інші формати;
• мати підтримку декількох валют;
• працювати з декількома станціями одночасно;
• мати документацію для користувача;
• друкувати рахунки в режимі реального часу;

    Програма  білінга повинна надати можливість зручно користуватися отриманою інформацією про телефонні дзвінки [1]:

• зберігати поточну і знищувати застарілу інформацію;
• настроювати параметри абонентів і зовнішніх форм;
• робити виборки по абоненту і періоду;
• робити сумарні виборки за період з проміжними сумами по абонентах і лініях;
• видавати результати на друк у зручній формі.