Зв’язок, мережні комунікаційні послуги

Міністерство  освіти і науки, молоді та спорту України

 

Державний  університет інформаційно - комунікаційних

технологій

 

 

КАФЕДРА ІНФОКОМУНІКАЦІЙ

 

 

 

 

РЕФЕРАТ

 

на тему:

“Зв’язок, мережні комунікаційні послуги”

 

 

з дисципліни «Основи мережних інформаційних технологій»

 

 

 

 

 

 

 

 

Студента I  курсу, групи  РТД-11

Спеціальність: радіотехніка

Ортікова Владислава Вадимовича

 

 

 

                                                                      

 

                                                                

 

 

 

Київ 2013

Розвиток  національного інформаційного ринку.

Початок 1990 років став поворотним моментом в розвитку національного  глобального інформаційного ринку  в Україні. Підтвердженням цьому  можуть служити наступні факти:

1. По-перше, закінчилась державна монополія на зв’язок, з’явилися ряд спільних підприємств із західними фірмами-виробниками засобів зв'язку, що ввели в експлуатацію виділені міжнародні цифрові мережі і стали пропонувати альтернативні Міністерству зв'язку послуги по передачі мовної інформації, забезпечення факсимільного зв'язку і електронного обміну даними. Змінився і характер діяльності самого Міністерства зв'язку.
2. Другим свідченням нового стану інформаційного ринку стала поява значної кількості мережних структур, що пропонують своїм користувачам подібний набір послуг. Між цими інформаційними підприємствами виникла реальна конкуренція.

Аналіз сектора інформаційних  послуг дає можливість виявити деякі  тенденції її розвитку:

• кількість підприємств, зайнятих інформаційним бізнесом, зростає, як за рахунок створення самостійних фірм, так і інформаційних служб великих комерційних структур (АІСТ, Аква.5 та інші) у вигляді відділів або самостійних суб’єктів підприємницької діяльності;
• зростає зацікавленість провідних зарубіжних фірм у сфері інформаційних послуг, що веде до заповнення інформаційного вакууму, який склався в Україні. Про це говорить, зокрема, відкриття представництв таких компаній, як Dun & Breadstreet, КРМG, Price Waterhouse та інших;
• розширюється спектр послуг, які надаються інформаційними підприємствами.

 Якщо спочатку діяльність  організацій, що займалися інформаційним  бізнесом, була спрямована на  надання адресно-довідникової інформації  по виробниках товарів і послуг  в Україні та пошуку зарубіжних  партнерів, то зараз пропозиція  на ринку інформаційних послуг розширилась, що дозволяє виділити такі основні напрями діяльності:

• власне інформаційні послуги (надання адресно-довідникової інформації, телекомунікаційні послуги та інші);
• інформаційно-консультаційні послуги, тобто послуги, які мають ознаки, як інформаційного, так і консультаційного характеру (маркетингові дослідження, перевірка надійності партнерів та інші);
• консалтингові послуги ( консультування по менеджменту та інші).

Зростання потенціалу послуг зв’язку.

Надзвичайно високий  рівень конкурентної боротьби відзначається в секторі надання послуг зв’язку. Визначальною передумовою широкого використання інформаційних технологій став перехід від аналогових до цифрових методів передачі, обробки і збереження інформації. Завдяки цьому в значній мірі покращилася якість та швидкість передачі інформації за рахунок впровадження таких нових видів зв’язку, як супутниковий, волоконно-оптичний, цифровий з частотною модуляцією і цифровий в мережах з стільниковою структурою. Розроблені види зв’язку сприяли широким розробкам і впровадженню локальних (або корпоративних) та глобальних комп’ютерних мереж. Одночасно розроблялися різноманітні високотехнологічні служби для надання нових видів інформаційних послуг в глобальних і локальних мережах. Серйозним проривом в секторі надання послуг зв’язку стала поява недорогих персональних комп’ютерів з великими потенційними можливостями, які буквально забезпечили користувачу “вікно у віртуальний світ інформації”. Сьогодні користувач персонального комп’ютера завдяки послугам локальних та національних мереж отримує доступ до величезних баз даних загального користування та широкого спектру автоматизованих інформаційних служб, а також може підтримувати на якісно вищому рівні ділові та особисті зв’язки. Традиційно пасивні форми сприйняття інформації поступово поступаються місцем перед інтерактивними формами, які забезпечують споживачам широкі можливості інтелектуального розвитку та управління. В той же час для споживачів і постачальників нівелюються відмінності між системами доставки інформації та інформаційним продуктом. Способи розповсюдження продукції також стають різноманітнішими. Динамічно знижується вартість електронної техніки і одночасно швидко нарощуються потенційні можливості апаратного та прикладного забезпечення, що різко покращує співвідношення “вартість-ефективність”. Ці фактори сприяють розвитку інформаційної інфраструктури. Під інформаційною інфраструктурою розумітимемо структуру забезпечення всіх споживачів інформації в конкретній країні, яка забезпечує можливість використання нових інформаційних технологій на основі широкого впровадження інформаційно-обчислювальних ресурсів і автоматизованих систем зв’язку. В Україні основу інформаційної інфраструктури складають мережні технології, що швидко розвиваються. Створюються умови для вільного доступу користувачів до інформації, що зберігається, завдяки багаторівневим розгалуженим обчислювальним мережам.

Цей сегмент ринку  систем мережних комунікацій об'єднує  користувачів комп'ютерів на основі обміну інформацією між ними, включає системи електронної пошти і системи багатокористувацької підтримки - системи телеконференцій, електронні дошки оголошень (BBS), служби WWW. Ці компоненти є основними видами мережних послуг, що об'єднують користувачів персональних комп’ютерів.

  Аналіз діяльності організацій в секторі надання послуг зв’язку.

Надзвичайно високий  рівень конкурентної боротьби відзначається  у світі в секторі надання  послуг зв’язку, яка характеризується постійним але помірним зростанням та диверсифікацією. Серед організацій, що забезпечують послуги зв’язку, відбувається загострення конкурентної боротьби та зменшення росту прибутків у порівнянні з іншими секторами інформаційних технологій. Для покращання своїх позицій організації використовують такі типові заходи:

• Створення доданої вартості за рахунок успішного вторгнення в такі сектори інформаційних послуг, як інформаційні послуги та розваги.
• Збільшення цін на послуги і (або) підвищення продуктивності за рахунок селективного впровадження елементів автоматизації.
• Запровадження одиничних послуг, що органічно вплітаються в існуючу масовішу систему (наприклад, виконання ролі посередників під час купівлі – продажу).

Перед організаціями  в секторі зв’язку актуальними  і в наш час залишаються  наступні проблеми, від вирішення  яких залежить їх існування:

1. Правильний вибір ринкової стратегії для того, щоб підтримувати жорстко збалансоване відношення між основним видом діяльності та іншими новостворюваними можливостями діяльності. Це означає, що в рамках кожної нової сфери діяльності потрібно проводити детальний аналіз та реалістично оцінити можливість здійснення контролю за попитом споживачів для вибору перспективних напрямів, на яких потрібно сконцентрувати зусилля для розвитку організації.
2. Визначення нових способів завоювання ринку, для чого потрібно: захистити свої позиції на ринку; добитися прибутковості нових послуг; впровадити нові покоління послуг, що користуються попитом; зменшити експлуатаційні затрати і трудомісткість; удосконалити методи ціноутворення; створити модульні мережі, що можуть зменшити вплив існуючих національних та міжнародних законодавчих обмежень; забезпечити розширення обсягів діяльності в просторовому плані. Для цього потрібно зокрема: забезпечити ефективну систему через існуючі мережі комутації з інтегрованими можливостями для організації зв’язку між абонентами; досягнути на основі стандартів високої здатності до взаємодії внутрішніх та зовнішніх систем; використовувати найновіші технології зв’язку (супутниковий, волоконно-оптичні канали та інші); розробляти шлюзи для нових видів послуг в широкомасштабних і локальних мережах для кращої організації та високої швидкості проведення.
3. Вибрана тактика ціноутворення повинна бути динамічною і відображати, як порівняльну значимість окремих послуг для різних користувачів, так і диференційну оцінку для різних категорій споживачів з точки зору їх значимості для постачальників послуг. Повинна бути розроблена гнучка система для визначення відношення між платою за встановлення обладнання - фіксованою платою і платою за користування – поточною оплатою.
4. Забезпечення прибутку від основного бізнесу буде збільшуватися при укріпленні фінансового стану організації, що зумовлюватиме проведення агресивнішої політики, яка буде проявлятися в зменшенні норми дивідендів, збільшенні оборотності капіталу, залучення капіталовкладень в інші сфери діяльності; продаж окремих елементів мереж у власність споживачам.

Організаційна структура  повинна узгоджуватися з новими напрямками діяльності для чого необхідно  активніше проводити підприємницьку діяльність, що пов’язано з певним ризиком, але може принести бажані результати. Разом з цим організація повинна  враховувати інтереси співвласників мереж колективного користування і споживачів. Не, так давно була запропонована нова концепція системи управління - “управління прикладними процесами“, яка включає та інтегрує традиційні функції: управління проектуванням мереж, ринковою та виробничою діяльністю. Необхідність такої концентрації диктується швидким поширенням високошвидкісних здатних до взаємодії мереж для передачі інформаційних продуктів. У цьому випадку виникає ряд труднощів, пов’язаних з набором і підготовкою кадрів, до яких повинні пред’являтися такі вимоги, як наявність свіжих ідей, майстерність та перспективне мислення.

Стан з  наданням послуг зв’язку в Україні.

Розвиток інформаційного ринку в Україні має деякі  відмінності від тих процесів, що трохи раніше відбувалися на Заході. В даний час на Заході поступово проводиться процес комерціалізації систем комп'ютерного зв'язку, що раніше використовувалися науковими колами. Це цілком природний процес, оскільки без комерціалізації цих мереж важко уявити, як можна забезпечити доступ до комерційних баз даних користувачу, що під’єднаний до цих мереж. В Україні мережні утворення, що з'являються, інвестуються винятково значним бізнесом, тому вони комерціалізовані від народження. Державні інвестиції занадто малі – більше того величина інвестицій менша від величини податків. Це означає, що в Україні зв’язок розглядається, як галузь, що поповнює бюджет, у той час, як у розвинутих країнах інвестиції в засоби зв'язку вкладають істотну частину бюджетних витрат.

 На даний час  в Україні послуги телекомунікацій не відіграють значної ролі в інформаційному забезпеченні підприємств внаслідок відсутності повноцінних інформаційних продуктів, незадовільної якості вітчизняних телефонних мереж, високої вартості необхідних технічних засобів, незначного обсягу послуг, недостатньої пропускної здатності та надійності зв’язку. Процес впровадження телекомунікаційних технологій в Україні гальмується державною політикою, яка не створює передумов до збільшення інвестицій у національний інформаційний ринок.

Схеми оплати послуг зв’язку та мережних комунікацій.

Широко поширена схема  оплати за надання послуг діалогового  доступу до баз даних, що базується  на підписці, яка передбачає внесок за початкову реєстрацію й оплату витрат ресурсів часу на під’єднання  до серверу баз даних з авансуванням цих затрат. Реєстраційний внесок, як правило, невеликий і призначається швидше для стимулювання своєчасного авансування, оскільки при перевитраті авансу реєстрація анулюється. Інша форма доступу до інформаційних баз даних - разові запити в режимі OFF-LINE (наприклад, через електронну пошту), передбачає дві форми оплати:

• попередню оплату, що видається за надання довідки по результатах інформаційного запиту, але це пов'язано з затримками за часом одержання інформації;
• оплата за схемою “підписка - авансування - витрата авансу“.

Такі форми розрахунків  за послуги - результат інфляційних  запитів у країні, і тільки у  випадку зміцнення грошової одиниці, напевне системи оплати інформаційних  послуг будуть змінюватися у бік  більшої довіри до користувача. На Заході в останні роки перевага починає віддаватися спрощеним варіантам оплати - підписці, тому що витрати на облік і ведення діловодства дуже значні. На думку деяких авторів це чимало сприяло ринковому успіху діалогового доступу до баз даних.

Тенденції розвитку інформаційного ринку в Україні  та промислово розвинутих  країнах.

Світові тенденції розвитку мереж комп'ютерного зв'язку відображаються на процесі розвитку вітчизняних  мережних структур. Зокрема, сьогодні важливою умовою конкурентоспроможності підприємства, що працює в сфері телекомунікаційних послуг, є можливість надання користувачам можливості зв'язку з комп'ютером, що знаходиться в будь-якій точці планети. Цей факт пояснює загальну тенденцію до об’єднання в ті або інші форми різноманітних мережних структур. Цьому процесу також сприяє розвиток архітектури мереж у напрямі об'єднання більшості мереж у національні і міжнародні асоціації. Сучасні інформаційні мережі об’єднують електронні машини, виготовлені різними виробниками з різноманітними операційними системами. Це стало можливим у результаті того, що в основу моделі й архітектури мереж кладуться міжнародні стандарти, які досягають у визначений момент того ступеня повноти, що відчинила можливість їхнього сумісного використання. У результаті цього велике число виробників інформаційних технологій у всіх розвинутих країнах світу розпочали випуск різноманітних технічних і програмних засобів для глобальних та локальних мереж нового виду - відкритих мереж, що задовольняють вимогам міжнародних стандартів.

Цінність будь-якої інформаційної  мережі насамперед визначається її інформаційними ресурсами, тобто знаннями, програмами, даними, що мережа надає користувачам. Ці ресурси повинні якомога ширше  охоплювати ті ділянки діяльності, в яких працюють користувачі мережі. Все сучасне опрацювання інформації розраховане на використання інформаційних банків, а тому користувачі повинні мати в інформаційній мережі доступ до них.

В Україні головним завданням організацій є виживання і це зумовлює своєрідний інформаційний попит. З становленням вітчизняних підприємств та виходом України з кризи спектр інформаційних послуг охопить всі сфери діяльності організації. В Україні інтерес до інформаційних систем, що дозволяють комплексно вирішувати виробничо-економічні проблеми і здатні спільно функціонувати з технічними і технологічними системами в рамках єдиного інформаційно-економічного простору, пояснюється не в останню чергу економічними складностями перехідного періоду. Для того, щоб привести діяльність будь-якої організації у відповідність з вимогами умов, що динамічно змінюються, щораз більша кількість організацій починає цікавитися ефективними і гнучкими інтегрованими інформаційними системами менеджменту. Керівникам різних рівнів стало очевидно, що у них просто немає достатньої інформації про затрати, про постачальників, про споживачів, тощо. Адже управління підприємством при його сучасній максимально автоматизованій технічній оснащеності і невпинно зростаючих внутрішніх і зовнішніх зв’язках потребує збору, обробки і аналізу великих обсягів різноманітної технічної, технологічної та економічної інформації. Тому багато рішень приймаються швидше на основі досвіду та інтуїції, ніж на основі фактичних і актуальних на момент прийняття рішення даних, а технічне благополуччя підприємств залишається необхідним, але не достатнім фактором успішної роботи.