Отчет по практике ТОВ «ЕйБі Україна»

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Луцький національний технічний  Університет

 

 

 

 

 

Кафедра комп’ютерної інженерії

 

 

 

 

Звіт

з переддипломної практики

 

 

 

 

 

Виконав:

студент групи КСМ-51

Новоселецький В. В.

Перевірив:

к.т.н., доцент Пех П. А.

 

 

 

Луцьк – 2013

 

ЗМІСТ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Місцем проходження практики був місцевий Інтернет-провайдер міста Луцьк ТОВ «ЕйБі Україна».

За час проходження  практики було ознайомлено та закріплено на практиці знання та навички по підтримці  та налагодженні великих мереж, серверного устаткування, була вивчена концепція  надання послуги доступу до Інтернету по комутуючим та виділеним каналам.

Основним завданням  практики було ознайомлення з роботою, обслуговування та адміністрування  серверного обладнання, підтримка його стабільної роботи тощо. Окремо було акцентовано увагу на труднощі, що виникали при роботі та на методи їх вирішення.

 

 

ДОСЛІДЖЕННЯ ОБ'ЄКТУ ПРАКТИКИ

 

ТОВ «ЕйБі Україна» являється провайдером телекомунікаційних послуг, і надає комплекс сучасних телекомунікаційних послуг – кабельне цифрове телебачення, високошвидкісний доступ в Інтернет.

На підприємстві працюють кваліфіковані професіоналі, які  забезпечують безперебійне надання  послуг.

На даний час кількість  абонентів мережі перевищує 2000 і поступово збільшується.

У локальній мережі організовані файлові сервери для обміну даними в межах мережі, також є поштовий сервер, для внутрішньої пошти користувачів.

Сервера підприємства обслуговуються операційними системами сімейства Unix для кращого їх адміністрування та для підвищення безпеки при роботі та використанні мережі.

Обладнання мережі постійно оновлюється  для підвищення стабільності роботи та для забезпечення роботи при збільшенні навантаження на серверне та мережеве обладнання.

Мережа представляє собою Ethernet канали швидкістю 10 Гб/с, та доступ до Інтернет зі швидкістю до 100 Мб/с. 

Захист мережі ззовні досягається  налагодженими за серверах антивірусних програм та firewall’ів. 

Підприємство є стабільною структурою, користується довірою населення, забезпечує доступність послуг по всьому місту.

 

ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЦЕСУ СКЛАДАННЯ, МОНТАЖУ, НАЛАГОДЖЕННЯ І ТЕСТУВАННЯ СТВОРЮВАНОГО ПАРАТНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОМП’ЮТЕРНИХ СИСТЕМ І МЕРЕЖ

 

Під архітектурою будемо розуміти сукупність принципів і правил у відповідності  з якими будуються обчислювальні  системи різних видів. Розглядаючи питання архітектури комп'ютерних мереж (КМ), насамперед, необхідно визначити їх призначення та область застосування. Так основним призначенням комп'ютерної мережі є надання великому числу користувачів одночасного доступу до її обчислювальних ресурсів. Виходячи з цього, комп'ютерна мережа може бути визначена як система розподіленої обробки інформації, що складається з комп'ютерів, територіально-розосереджених і взаємодіючих між собою за допомогою засобів зв'язку. Комп'ютери, що входять до складу мережі, виконують досить широке коло функцій, основними серед яких є:

• організація доступу до мережі;
• управління передачею інформації;
• надання обчислювальних ресурсів і послуг абонентам мережі.

Відповідно до цього  по функціональній ознаці всю безліч систем КМ можна розділити на абонентські, комутаційні і головні (Host) підсистеми. Абонентська підсистема являє собою комп'ютер, орієнтований на роботу в складі КМ і забезпечує користувачам доступ до її обчислювальних ресурсів. Комутаційні підсистеми є вузлами комутації мережі передачі даних і забезпечують організацію складових каналів передачі даних між абонентським підсистемами. Як керуючі елементи вузлів комутації використовуються процесори телеобробки або спеціальні комутаційні (мережеві) процесори. Великою різноманітністю характеризуються Host підсистеми або мережеві сервери. Сервером  прийнято називати спеціальний комп'ютер, що виконує основні сервісні функції, такі як: управління мережею, збір, обробку, зберігання і надання інформації абонентам КМ. У зв'язку з великим числом сервісних функцій доцільне розділення серверів за їх функціональним призначенням. Наприклад, файл-сервер визначається як мережевий комп'ютер, що здійснює операції по зберіганню, обробці і наданню файлів даних абонентам КМ. У свою чергу, комп'ютер, що забезпечує абонентським системам ефективний доступ до КМ, отримав назву сервер доступу  і т.д.  

 

Класифікація  КМ

 

В залежності від основної класифікаційної ознаки покриття території  всі КМ поділяють на групи:

• локальні (Local Area Network);
• глобальні (Wide Area Network);
• регіональні (Metropolitain Area Network);
• корпоративні КМ.

Головною вимогою, яка ставиться до мереж, є виконання мережею її основної функції – забезпечення користувачам потенційної можливості доступу до розділюваних ресурсів усіх комп'ютерів, об'єднаних у мережу. Всі інші вимоги – продуктивність, надійність, сумісність, керованість, захищеність, озширюваність і масштабованість – зв'язані з якістю виконання цієї основної задачі. Хоча всі ці вимоги дуже важливі, часто поняття «якість обслуговування» (Quality of Service, QoS) комп'ютерної мережі трактується більш вузько – у нього включаються тільки дві найважливіші характеристики мережі – продуктивність і надійність. Незалежно від обраного показника якості обслуговування мережі існують два підходи до його забезпечення. Перший підхід, мабуть, покажеться найбільш природним з погляду користувача мережі. Він полягає в тому, що мережа (точніше, персонал який її обслуговує) гарантує користувачу дотримання деякої числової величини показника якості обслуговування. Наприклад, мережа може гарантувати користувачу А, що кожен з його пакетів, посланих користувачеві В, буде затриманий мережею не більш, ніж на 150 мс. Або, що середня пропускна здатність каналу між користувачами А і В не буде нижче 5 Мбіт/с, при цьому канал буде допускати пульсацію трафіка в 10 Мбіт на інтервалах часу не більш 2 секунд. Технології frame relay і АТМ дозволяють будувати мережі, що гарантують якість обслуговування по продуктивності.

Другий підхід полягає в тому, що мережа обслуговує користувачів відповідно до їхніх пріоритетів. Тобто якість обслуговування залежить від ступеня привілейованості користувача чи групи користувачів, до якої він належить. Якість обслуговування в цьому випадку не гарантується, а гарантується тільки рівень привілеїв користувача. Таке обслуговування називається обслуговуванням best effort – з найбільшим старанням. Мережа намагається по можливості більш якісно обслужити користувача, але нічого при цьому не гарантує. За таким принципом працюють, наприклад, локальні мережі, побудовані на комутаторах із  пріоритезацією кадрів.

    

Продуктивність

 

Потенційно висока продуктивність – це одне з основних властивостей розподілених систем, до яких відносяться  комп'ютерні мережі. Ця властивість  забезпечується можливістю розпаралелення робіт між декількома комп'ютерами мережі. На жаль, цю можливість не завжди вдається реалізувати. Існує кілька основних характеристик продуктивності мережі:

• час реакції;
• пропускна здатність;
• затримка передачі і варіація затримки передачі.

Час реакції мережі є  інтегральною характеристикою продуктивності мережі з погляду користувача. Саме цю характеристику має на увазі користувач, коли говорить: «Сьогодні мережа працює повільно».

У загальному випадку час реакції  визначається як інтервал часу між виникненням запиту користувача до якої-небудь мережної служби й одержанням відповіді на цей запит. Очевидно, що значення цього показника залежить від типу служби, до якої звертається користувач, від того, який користувач і до якого сервера звертається, а також від поточного стану елементів мережі – завантаженості сегментів, комутаторів і маршрутизаторів, через які проходить запит, завантаженості сервера і т.п.

Тому є сенс використовувати  також і середньозважену оцінку часу реакції мережі, усереднюючи цей показник по користувачам, серверам і за часом дня (від якого в значній мірі залежить завантаження мережі).

Час реакції мережі звичайно складається  з декількох складових. У загальному випадку в нього входить час  підготовки запитів на клієнтському комп'ютері, час передачі запитів між клієнтом і сервером через сегменти мережі і проміжне комунікаційне устаткування, час обробки запитів на сервері, час передачі відповідей від сервера клієнту і час обробки одержуваних від сервера відповідей на клієнтському комп'ютері.

Зрозуміло, що користувача  розкладання часу реакції на складові не цікавить  йому важливий кінцевий результат; однак для мережного  фахівця дуже важливо виділити з загального часу реакції складові, відповідним етапам мережної обробки даних, – передачу даних від клієнта до сервера через сегменти мережі і комунікаційне устаткування.

Пропускна здатність  відображає обсяг даних, переданих  мережею чи її частиною за одиницю часу. Пропускна здатність вже не є користувацькою характеристикою, тому що вона говорить про швидкість виконання внутрішніх операцій мережі – передачі пакетів даних між вузлами мережі через різні комунікаційні пристрої. Зате вона безпосередньо характеризує якість виконання основної функції мережі – транспортування повідомлень – і тому частіше використовується при аналізі продуктивності мережі.

Найчастіше при проектуванні, настроюванні й оптимізації мережі використовуються такі показники, як середня і максимальна пропускні здатності. Середня пропускна здатність окремого елемента чи всієї мережі дозволяє оцінити роботу мережі на великому проміжку часу, протягом якого в силу закону великих чисел піки і спади інтенсивності трафіку компенсують один одного. Максимальна пропускна здатність дозволяє оцінити можливості мережі справлятися з піковими навантаженнями, характерними для особливих періодів роботи мережі, наприклад ранкових годин, коли співробітники підприємства майже одночасно реєструються в мережі і звертаються до розділюваних файлів і баз даних.

Пропускну здатність  можна вимірювати між будь-якими  двома вузлами мережі, наприклад  між клієнтським комп'ютером і  сервером, між вхідним і вихідним портами маршрутизатора. Для аналізу  і настроювання мережі дуже корисно знати дані про пропускну здатність окремих елементів мережі.

Важливо відзначити, що через  послідовний характер передачі пакетів  різними елементами мережі загальна пропускна здатність мережі будь-якого  складеного шляху в мережі буде дорівнювати мінімальній з пропускних здатностей складових елементів маршруту. Для підвищення пропускної здатності складеного шляху необхідно в першу чергу звернути увагу на самі повільні елементи – у даному випадку таким елементом, швидше за все, буде маршрутизатор. Варто підкреслити, що коли переданий по складеному шляху трафік буде мати середню інтенсивність, яка перевершує середню пропускну здатність самого повільного елемента шляху, то черга пакетів до цього елемента буде рости теоретично донескінченності, а практично – доти, поки не заповнитися його буферна пам'ять, а потім пакети просто почнуть відкидатися і губитися.

Звичайно при визначенні пропускної здатності сегмента чи пристрою в переданих даних не виділяються  пакети якогось визначеного користувача, чи додатка комп'ютера – підраховуєтьс-я загальний обсяг переданої інформації. Проте для більш точної оцінки якості обслуговування така деталізації бажана, і останнім часом системи керування мережами всі частіше дозволяють її виконувати.

 

Надійність і безпека

 

Однієї з перших цілей  створення розподілених систем, до яких відносяться й КМ, було досягнення більшої надійності в порівнянні з автономними ПК. Для оцінки надійності складних систем застосовується такий  набір характеристик, зокрема: готовність, цілісність даних, узгодженість, імовірність доставки пакета, безпека, відмовостійкість.

Готовність, коефіцієнт готовності (availability) означає частку часу, протягом якого система може бути використана. Готовність може бути поліпшена шляхом введення надмірності в структуру системи: ключові елементи системи повинні існувати в декількох екземплярах, щоб при відмові одного з них функціонування системи забезпечували інші.

Щоб систему можна  було віднести до високонадійних, вона повинна як мінімум мати високу готовність, але цього недостатньо. Необхідно забезпечити цілісність даних і захист їх від спотворень. Крім цього, повинна підтримуватися узгодженість (несуперечність) даних, наприклад, якщо для підвищення надійності на декількох файлових серверах зберігається кілька копій даних, то потрібно постійно забезпечувати їхню ідентичність. Оскільки мережа працює на основі механізму передачі пакетів між кінцевими вузлами, то однією з характеристик надійності є імовірність доставки пакета вузлу призначення без спотворень. Поряд з цією характеристикою можуть використовуватися й інші показники: імовірність втрати пакету, імовірність спотворення окремого біта переданих даних, співвідношення загублених пакетів до доставленого.