Автор работы: Пользователь скрыл имя, 08 Декабря 2010 в 23:40, курсовая работа
Числення висловлень, є важливою i невiд’ємною складовою частиною всiх числень математичної логiки. Однак воно є занадто бiдним для опису та аналiзу найпростiших логiчних мiркувань науки i практики.
Однiєю з причин цього є те, що у численнi висловлень будь-яке просте висловлення розглядається як вихiдний об’єкт дослiдження, неподiльне цiле, позбавлене частин i внутрiшньої структури, яке має лише одну властивiсть - бути або iстинним, або хибним.
* Вступ
* Поняття предиката
* Логiка предикатiв
* Квантори
* Формули логіки предикатів. Рівносильність формул
* Здійснюваність. Загальнозначущість.
* Література
Наприклад, усi тотожно iстиннi (усi тотожно хибнi) формули рiвносильнi мiж собою. Очевидно також, що коли F1 i F2 рiвносильнi, то формула F1~F2 є тотожно iстинною, і навпаки.
Множина тотожно iстинних формул логiки предикатiв є складовою частиною усiх формальних математичних теорiй, тому її дослiдження i опис є важливою задачею математичної логiки. Значення цiєї множини пiдтверджує той факт, що їй, як було зазначено вище, належать усi рiвносильнi спiввiдношення (тотожностi) логiки предикатiв.
Як i в логiцi висловлень постають двi проблеми. Перша - опис або побудова множини всiх тотожно iстинних формул, друга - перевiрка тотожної iстинностi заданої формули логiки предикатiв.
Якщо iснує процедура розв’язання другої з цих проблем, то на її основi можна сформулювати такий тривiальний алгоритм, що породжує шукану множину T тотожно iстинних формул. Послiдовно будуємо всi формули, кожну з них за вiдомою процедурою перевiряємо на тотожну iстиннiсть i вносимо до множини T тi, для яких результат перевiрки є позитивним.
Однак на вiдмiну вiд логiки висловлень, де така процедура iснує i зводиться до обчислення значень даної формули на скiнченнiй множинi значень її параметрiв, у логiцi предикатiв областi визначення предметних i предикатних змiнних формул є, взагалi кажучи, нескiнченними (злiченними або навiть незлiченними).
Метод
обчислення значення формули шляхом
пiдстановки значень замiсть
"xP(x) = P(a1)ÙP(a2)Ù ...
$xP(x) = P(a1)ÚP(a2)Ú ...
Замiнивши
усi квантори за допомогою наведених
спiввiдношень, будь-яку формулу логiки
предикатiв можна перетворити
у рiвносильну пропозицiйну
Для доведення ж рiвносильностi предикатних формул, що заданi на нескiнченних предметних областях, прямий перебiр виключається i доводиться використовувати рiзнi опосередкованi методи.
Наприклад, вище шляхом простих мiркувань було доведено рiвносильнiсть формул, що описує переставнiсть однойменних кванторiв у двомiсних предикатах, тобто доведено iстиннiсть формул
"x"yA(x,y)~"y"xA(x,y) i $x $yA(x,y)~$y$xA(x,y).
Аналогiчними мiркуваннями доведемо рiвносильнiсть, що описує дистрибутивнiсть квантора "x вiдносно кон’юнêцiї:
"x(A(x)ÙB(x)) = "xA(x)Ù"xB(
Нехай лiва частина цього співвiдношення є iстинною для деяких предикатiв A i B. Тодi для будь-якого aÎM iстинною буде кон’юнкцiя A(a)ÙB(a), тому A(a) i B(a) одночасно iстиннi для довiльних a, отже, формула "xA(x)Ù"xB(x) є iстинною. Якщо ж лiва частина хибна, то це означає, що для деякого aÎM хибним є або A(a), або B(a). Тому хибним буде або "xA(x), або "xB(x), а отже, хибною буде i права частина.
Подiбним
методом можна довести
$x(A(x)ÚB(x)) = $xA(x)Ú$xB(x).
У той же час аналогiчнi простi мiркування дозволяють переконатись, що квантори "x i $x є, взагалi кажучи, недистрибутивними вiдносно диз’юнкцiї i кон’юнкцiї вiдповiдно. Насправдi, iстинними є лише такi iмплiкацiї:
"xA(x)Ú"xB(x)®"x(A(x)ÚB(x))
$x(A(x)ÙB(x))®$xA(x)Ù$xB(x)
Якщо один з предикатiв A(x) чи B(x) є тотожно iстинним, то лiва i права частини першої iмплiкацiї одночасно будуть iстинними. Якщо ж iснуватимуть такi значення a,bÎM, що A(a) i B(b) є хибними, то лiва частина буде хибною, а права - може бути хибною або iстинною. Для її iстинностi достатньо, щоб для кожного aÎM iстинним був принаймнi один з предикатiв. Це означає, що знак iмплiкацiї ® не можна замiнити на знак еквiвалентностi ~, отже, лiва i права частини першої iмплiкацiї не є рiвносильними.
Пропонуємо самостiйно проаналiзувати другу iмплiкацiю i довести її iстиннiсть.
Доведемо ще одне корисне i популярне в логiцi i математицi рiвносильне спiввiдношення: Ø($xP(x)) = "x(ØP(x)).
Нехай для деякого предиката P i предметної областi M лiва частина iстинна. Тодi не iснує aÎM, для якого P(a) iстинно. Отже, для всiх aÎM P(a) хибне, тобто ØP(a) iстинно. Таким чином, права частина є iстинною. Якщо ж лiва частина хибна, то iснує bÎM, для якого P(b) iстинно, тобто ØP(b) - хибне. Отже, права частина буде також хибною.
Аналогiчно доводиться рiвносильнiсть
Ø("xP(x)) = $x(ØP(x)).
Наведемо без доведень ще декiлька важливих рiвносильних спiввiдношень. Нехай B предикатна формула, що не мiстить вiльних входжень змiнної x, тодi справедливi такi рiвносильностi:
"x(A(x)ÚB) = "xA(x)ÚB, B®"xA(x) = "x(B®A(x)),
$x(A(x)ÚB) = $xA(x)Ú B, B®$xA(x) = $x(B®A(x)),
"x(A(x)ÙB) = "xA(x)ÙB, "xA(x)®B = $x(A(x)®B),
$x(A(x)ÙB) = $xA(x)ÙB, $x A(x)®B = "x(A(x)®B).
Цi спiввiдношення означають, що формулу, яка не мiстить вiльних входжень x, можна виносити за межi областi дiї квантора, що зв’язує x. З iншого боку цi ж рiвносильностi дозволяють включати або вносити вiдповiдну формулу B до областi дiї квантора за змiнною x, вiд якої B не залежить.
Можливiсть проведення зазначених рiвносильних перетворень для предикатних формул дозволяє означити в логiцi предикатiв поняття певної канонiчної або нормальної форми.
Формула, що має вигляд Q1x1Q2x2...QnxnF, де Q1,Q2,...,Qn - квантори, а F формула, яка не мiстить кванторiв i є областю дiї всiх n кванторiв, називається випередженою (пренексною) нормальною формулою, або формулою у випередженiй формi.
Формула, яка знаходиться в пренекснiй формi i рiвносильна формулi P, називається випередженою (пренексною) формою P.
Використовуючи останнi вісім рiвносильних спiввiдношеннь та деякi iншi, iндукцiєю за числом логiчних операцiй можна довести, що для кожної формули P логiки предикатiв iснує випереджена нормальна форма P.
Нехай, формули F і G мають одну і ту саму множину вільних змінних (зокрема, порожню).
Нехай,
А – формула, що містить вільну змінну
х. Тоді справджуються рівносильності:
("
х) А(х) º ($
х) Ā(х)
($
х) А(х) º ("
х) Ā(х)
Доведемо спочатку рівносильність (2). Нехай х1,...., хn – множина (може бути порожньою) всіх вільних змінних формули А, відмінних від х. Нехай М¦=áМ, ¦ñ - довільна інтерпретація. Доведемо, що на будь-якому наборі значень своїх вільних змінних á а1,...., аnñ, аі є М, формули (" х) А(х) й ($ х) Ā(х) набувають однакових значень істинності.