Життя і діяльність Абу Джафар Мухаммад ібн Муса Аль - Хорезмі – основоположника алгебри (783 - 850)

Міністерство освіти й науки, молоді та спорту України

Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича

Реферат на тему:

«Життя і діяльність Абу Джафар Мухаммад ібн Муса Аль - Хорезмі – основоположника алгебри

(783 - 850)»

                                                                             Виконав:

                                                                             студент № групи

                                                                             Прізвище Ім’я

Чернівці - 2012

Зміст

ВСТУП

1.     Біографія.

2.     Книга «Інтеграції та Рівняння».

3.     Роботи Аль-Хорезмі з географії, астрономії та математики.

Висновок.

Список використаної літератури.

ВСТУП

  З самого серця цього інтелектуального вихору прийшов Абу Джафар Мухаммад ібн Муса Аль-Хорезмі, математик, астроном і придворний фаворит Халіфа Аль-Мамуна (813-833). Він був людиною своєї епохи, який емігрував зі Східної Персії до Багдада, оточений книгами, володар знань із Греції, Персії, Індії та Китаю, сміливий у своїх думках.

      Аль-Хорезмі примирив дві різні математичні традиції і синтезував їх у дещо нове. Перша традиція прийшла з грекомовного світу: грецька математика вивчала, в основному, геометрію – науку про геометричні фігури і обчислення площі та об'єму. Іншу велику математичну традицію Аль-Хорезмі успадкував із Індії: там була винайдена десяткова система з десятьма символами, що сильно спростило обчислення. Аль-Хорезмі поєднав геометричну інтуїцію з арифметичною точністю, грецькі малюнки – з індійськими символами.

 

      1. Біографія
      Відомостей про життя ученого збереглося украй мало. Низка істориків стверджує, що його ім'я може свідчити про те, що родом він був із Хорезмськой області (сучасна територія Узбекистану). Значний період свого життя він провів у Багдаді, очолюючи бібліотеку рукописів академії «Дім мудрості» – першу значну бібліотеку, побудовану з часів славетної Олександрійської бібліотеки, в якій збиралися цінні наукові трактати як із земель Візантійської імперії, так і за її межами. Бібліотеку заснував халіф Аль-Мамун (813-833), що покровительствував Аль-Хорезмі. Учений два свої твори присвятив халіфу. Аль-Хорезмі відзначав його «любов до науки і прагнен 4гня наближати до себе вчених, простягаючи над ними крило свого покровительства і допомагаючи їм у роз'ясненні того, що для них неясно, і в полегшенні того, що для них важко».

      У цей же час у Багдаді працювали Аль-Марвазі, Аль-Фаргані, ібн Турк, Аль-Кінді та інші видатні вчені. У 827 році Аль-Хорезмі брав участь у вимірі довжини градуса земного меридіана на рівнині Сінджара. При халіфі Аль-Васіку (842-847) Аль-Хорезмі очолював експедицію до хазарів. Остання згадка про нього відноситься до 847 року. Цікаво, що ім'ям математика й астронома Аль-Хорезмі назвали місячний кратер.
      У деяких історичних джерелах Аль-Хорезмі названий «аль-маджусі», тобто маг. З цього роблять висновок, що його предки були магами-жерцями зороастрійської релігії, поширеної на території Середньої Азії. Але історик науки Джеральд Джеймс Тумер пише, що «благочестива передмова до книги з алгебри Аль-Хорезмі показує, що він був правовірним мусульманином».

      Різноманітні наукові інтереси Аль-Хорезмі стосувалися математики, теоретичної і практичної астрономії, географії та історії. Відомо, що вчений був автором 20 наукових праць, 9 з яких оформилися в повноцінні книги: «Книга про індійське числення», «Коротка книга поповнення і протиставлення», «Астрономічні таблиці» (зидж), «Книга про побудову астролябії», «Книга картини Землі», «Книга про дії за допомогою астролябії», «Книга про сонячний годинник», «Книга історії», «Трактат про визначення ери євреїв і їх свята». До наших днів дійшло лише 7 книг. Найчастіше це переклади його робіт латиною.
 

      2. Книга «Інтеграції та Рівняння»
      Перший відомий арабський трактат з алгебри «Книга Інтеграції та Рівняння» (буквально «скорочення і порівняння» - «Хісаб аль-джабр у аль-мукабаля»), написаний близько 830 року, був найбільш відомою і значною з усіх робіт Аль-Хорезмі. Унікальна копія цієї книги на арабській мові зберігається в Оксфорді і була перекладена в 1831 році Ф. Розеном. Латинський переклад зберігається в Кембриджі. Причина, з якої Аль-Хорезмі звернувся до цієї теми, була проста: «Найбільш легка і корисна річ в арифметиці, наприклад, те, що постійно потрібно людині у справах спадкування, отримання спадщини, розподілу майна, судових розглядах, торгових відносинах або при вимірюванні земельних ділянок, копання каналів, геометричних обчисленнях, а також в інших випадках».

      Замислювався як початкове керівництво з практичної математики, «Аль-джабр у аль-мукабаля» складається з двох частин. У першій частині розглядаються рівняння першого та другого ступеня, а також зачіпаються деякі питання геометрії. У другій – представлено практичне застосування методів алгебри до вирішення конкретних господарсько-побутових, торгових і юридичних завдань. Цікаво зазначити, що в усіх книгах Аль-Хорезмі математичні обчислення фіксуються виключно за допомогою слів – жоден символ, таким чином, ним не використовувався. Наприклад, вільний член рівняння –  «просте число» – Аль-Хорезмі називає «дирхемом», тобто грошовою одиницею. Далі Аль-Хорезмі показує, як необхідно вирішувати шість стандартних видів рівнянь із застосуванням методів алгебри вирішення і геометричних доказів.

      Перетворення виконується за допомогою двох операцій - аль-джабр і аль-мукабаля. Слово «аль-джабр» Аль-Хорезмі вживає в значенні «порівняння» для позначення процесу перенесення від'ємного числа з однієї частини рівняння в іншу. Термін «аль-мукабаля» означає «скорочення» і використовується Аль-Хорезмі для позначення процесу скорочення рівних членів в обох частинах рівняння.

      Трактат із алгебри включає також «Розділ про угоди» і «Розділ про вимір». До нього приєднана також «Книга про заповіти», присвячена математичним завданням, які виникають при розділі спадщини згідно з мусульманським канонічним правом. Свого часу вона служила практичним керівництвом для юристів, які займалися розділом спадщини.

    3. Роботи Аль-Хорезмі з географії, астрономії та математики
     Географічний трактат Аль-Хорезмі «Книга картини Землі» є першою відомою працею з географії арабською мовою. Він зробив сильний вплив на подальший розвиток цієї науки в країнах Сходу. У цьому трактаті Аль-Хорезмі дав визначення широти і довготи 2402 населених пунктів світу в якості основи карти світу. Робота супроводжувалася докладними картами з нанесеними на них річками, морями й океанами. Аль-Хорезмі написав також низку інших менш відомих робіт за такими темами, як астролябія, літочислення і сонячний годинник. Поряд із цими творами ним була складена політична історія, в якій були представлені гороскопи відомих діячів.

      Його праці з арифметики, викладені в «Книзі про індійське числення» привели до грандіозних наслідків в науці взагалі і древній математиці зокрема. Переклад манускрипту починається словами: «Dixit Algorizmi» - «Сказав Алгорезмі». Однак дуже скоро ім'я автора стає загальним, а слово «Algorizm», спочатку позначає арифметику, а потім і будь-яку систему обчислень, підпорядковану певним правилам. Так у наше життя прийшов «алгоритм» - правило виконання операцій у певному порядку, що згодом непомітно перебралося з математики в кібернетику. «Поява комп'ютера та Інтернету була б неможлива без праць Абу Джафара Мухаммада ібн Муси Аль-Хорезмі, котрий є основоположником алгебри, алгоритмів та основ інформатики», - заявив один із провідних німецьких фахівців із ісламської цивілізації Вольфганг Гюнтер Лерх.    

Висновок

     Віддаючи належне геніальності вченого, відомий історик науки Дж. Сартон, так характеризує Аль-Хорезмі: «...найбільший математик свого часу, а якщо взяти до уваги всі обставини, й один із найвидатніших учених усіх часів».

    Аль-Хорезмі залишив по собі велику кількість праць, в яких він відкривав основи арифметики та алгебри. Описав детально основні алгоритми при розв’язуванні рівнянь, а також дії над рівняннями, якими користуються й досі. Отже, без перебільшення можна сказати: «Абу Джафар Мухаммад ібн Муса Аль - Хорезмі – основоположник алгебри.» 

Список використаної літератури:

1.     Салье М. Мухаммед аль-Хорезми — великий узбекский учений. Ташкент, 1954.

2.     Абубакиров Н. Абу Райхан Бируни. «Наука й жизнь», 1973, № 9.

3.     Бородін О., Бугай А. Біографічний словник діячів у галузі математики. К., «Радянська школа», 1973.

4.     Вилейтнер Г. История математики от Декарта до середини XIX столетия. М., Физматгиз, 1956.

5.     Голованов Я. Світочі науки. Етюди про вчених. К., «Веселка», 1970.

2