Змішане страхування життя

МІНІСТЕРСТВО ОСТІВИ ТА НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Львівський національний університет імені Івана Франка

Економічний факультет

Кафедра економічної кібернетики

Звіт

з дисципліни „ Актуарна математика ”

на тему: „Змішане страхування життя”

Виконала:

cтудентка групи ЕКкМ-51с

Суховерська Олеся Михайлівна

Львів - 2012

План

Вступ

1.      Змішане страхування життя.

1.1. Суб'єкти змішаного страхування.

1.2. Об'єкти змішаного страхування.

1.3. Предмет змішаного страхування життя.

2. Види змішаного страхування.

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Потреба людей в страхуванні виникла у людей в найдавніші часи як їх реакція на стихійні лиха, що приносять шкоду їхньому життю, збиток майну.

Спочатку страхування було некомерційним, тобто ця галузь людської діяльності здійснювалася через угоди і організації,які не передбачали в якості основної діяльності і цілі вилучення прибутку і розподілу її між учасниками угоди, організації. Основною метою некомерційного страхування був захист майнових і особистих (фізичних) інтересів учасників угоди, членів страхової організації від обумовлених небезпек за рахунок спільних зусиль.

1. Змішане страхування життя.

Одним із найпопулярніших видів особистого страхування є змішане страхування життя. Змішане страхування життя дає змогу поєднувати в одному договорі і на одну особу страхування на випадок дожиття і на випадок смерті. Отже, змішане страхування життя поєднує в собі два ризики, які суперечать один одному: з одного боку - дожиття до певної дати або події, а з іншого - смерть. Проте фактично присутній лише один ризик: людина або доживе до кінця дії договору, або ні. Страхувальник, який укладає договір змішаного страхування життя, не тільки забезпечує, й створює накопичення. Він має впевненість у тому, що в будь-якому разі не втратить своїх внесків.

Як правило, у змішаному страхуванні життя страхувальник, який сплачує внески, і застрахований є однією й тією самою особою. Умовами договору страхування може передбачатися відповідальність страховика і при настанні нещасного випадку із застрахованою особою. Але йдеться не про факт нещасного випадку, а про його наслідки, які призвели до постійної втрати загальної працездатності. За тимчасову втрату працездатності (наприклад, пов'язану з легким пораненням, опіками) страхова компанія страхової суми не виплачує.

Постійна втрата працездатності виявляється, як правило, після трьох місяців від дня нещасного випадку, який її спричинив. Це може бути виражене, наприклад, у тривалому порушенні функцій пошкодженого органу. Отже, втрата працездатності, яка мала місце протягом трьох місяців і в цих межах відновлена, не вважається постійною.

Включення до відповідальності страховика відповідальності за наслідки нещасних випадків сприяє збільшенню тарифних ставок.

Договори змішаного страхування життя довгострокові і можуть укладатися на різні за тривалістю строки. Наприклад, в Україні, як показує практика, договори змішаного страхування життя можуть укладатися на строк 3, 5, 10, 15 і 20 років. При цьому враховується вік застрахованого. Він встановлюється від 16 років. Водночас страхова компанія може встановити і менший початковий вік вступу у страхування. У Росії при укладанні договору страхування життя з умовою виплати страхової ренти пропонується встановлювати його не менше як 14 років.

Умови страхування обмежують і максимальний вік для укладання договору страхування. Це обмеження також обумовлюється страховою компанією, яка встановлює, що договір змішаного страхування життя може бути укладений страхувальником, перш ніж як йому виповниться 72 роки. Разом із обмеженням мінімальних і максимальних вікових меж прийому на страхування чітко встановлюється і вік застрахованого на час закінчення дії договору страхування. Враховуючи, що мінімальний строк, на який укладаються договори страхування життя в Україні, може становити 3 роки, страхувальник, вік якого є максимальним за умовами страхової компанії, може укласти договір лише на 3 роки. Скажімо, якщо за умовами страхування максимальний вік застрахованого при укладанні договору становить 72 роки, встановлюється, що на момент закінчення договору страхування йому не повинно бути більш як 75 років.

При укладанні договору страхування важливе значення має і стан здоров'я страхувальника, оскільки договори страхування, як правило, не укладаються з непрацюючими інвалідами І групи. Можуть бути передбачені й інші обмеження (стосовно інвалідів II групи, хворих онкологічними, хронічними захворюваннями або на СНІД).

Для укладання договору страхування особа, яка має намір застрахуватися, подає в страхову компанію заяву встановленої форми. Страхувальникові надається право визначити особу (осіб), яка має право одержати страхову суму, якщо застрахований помер. Крім того, призначена страхувальником особа може бути ним замінена іншою до часу настання страхового випадку.

Страхова сума встановлюється при укладанні договору страхування страхувальником, але страхова компанія може обмежити його можливості встановленням мінімальної страхової суми. Страхувальникові може бути надано право під час дії договору страхування за згодою страховика зменшити або збільшити розмір страхової суми. При цьому в договір страхування вносяться зміни.

Страховий внесок, який має бути сплачений страхувальником страховій компанії, залежить від розміру страхової суми і тарифної ставки, яка, в свою чергу, залежить від строку страхування і його варіанта (якщо страхова компанія пропонує страхувальникові можливість вибору), віку страхувальника, і має бути сплачений за один раз, щорічно, щоквартально або щомісячно готівкою або безготівково.

Дія договору страхування починається з того дня, коли страхувальник сплатив страховій компанії перший (одноразовий) внесок готівкою працівникові страхової компанії або з дня надходження внеску на рахунок страхової компанії в установі банку. У разі, якщо до строку, установленого в договорі страхування, страховий внесок (повністю або у визначеній частці) не буде сплачений (не буде сплачений повністю), договір страхування вважається недійсним і страхові внески, які надійшли, повертаються страхувальникові.

Факт укладання договору страхування засвідчується страховим полісом (свідоцтвом). У страховому полісі вказуються строк дії договору страхування, початок і закінчення дії договору, страхова сума, розмір страхового внеску, а також особа (особи), яка в разі смерті застрахованого має право одержати страхову суму.

Дожиття до кінця терміну страхування стає страховим випадком, якщо:

      Закінчився термін страхування, вказаний в полісі;

      Договір страхування на останній день його дії оплачено страховими внесками повністю.

Тільки в цьому випадку настає страхова відповідальність страховика .

У разі інвалідності, що настала в період дії договору страхування, виплачується одноразова допомога у відсотках від страхової суми:

1. При 1 групі інвалідності - 80% -90%;

2. При 2 групі інвалідності - 60%;

3. При 3 групі інвалідності - 30%.

Умови виплати страхової суми також регламентуються правилами. За кожний день затримки виплати страхової чи викупної суми з вини страховика особі, якій повинна бути проведена її виплата, додатково виплачується пеня в розмірі 1% від суми що підлягає виплаті.

У зв'язку з цим, правила можуть містити умову: страховик має право затримувати виплати при особливо складних обставин страхового випадку, але за угодою з особою, якій має бути виплачена страхова або викупна сума.

1.1.         Суб'єкти змішаного страхування.

Страховиками, відповідно до правил, можуть бути лише юридичні особи, зареєстровані згідно із законом і мають ліцензію Департаменту страхового нагляду Мінфіну РФ на проведення такого страхування.

Страхувальниками, відповідно до правил можуть бути:

            Дієздатні громадяни (фізичні особи) у віці від 16 до 72 років;

            Правоздатність юридичної особи - підприємства всіх організаційно правових форм і всіх форм власності;

            Іноземні громадяни та особи без громадянства, якщо вони постійно проживають на території РФ.

Застрахованими особами можуть бути самі страхувальники і члени їх сімей, працівники підприємств, організацій, установ та члени їх сімей.

Вигодонабувачами можуть бути фізичні та юридичні особи, вказані страхувальником або застрахованими у полісі, або відповідно до законодавством про спадкування.

Виключаються з числа суб'єктів змішаного страхування:

      Непрацюючі інваліди 1 групи;

      Хворі онкологічними захворюваннями.

1.2. Об'єкти змішаного страхування

Об'єктами змішаного страхування життя є майнові інтереси застрахованих, пов'язані:

      З дожиттям ними до закінчення терміну страхування;

      З тимчасовим або постійним зниженням їхніх доходів та/або додатковими витратами через втрату працездатності в результаті нещасного випадку, через смерть від будь-якої причини.

1.3. Предмет змішаного страхування життя

За деякими правилами предметом змішаного страхування життя є страхові ризики як передбачувані події, на випадок яких проводиться страхування, такі як:

      Дожиття застрахованим до закінчення терміну страхування;

      Втрата ним працездатності (тимчасово або постійно) від нещасного випадку;

      Смерть застрахованого від будь-якої причини.

2. Види змішаного страхування.

Існує кілька різновидів змішаного страхування:

      з подвійною захистом;

Страхова сума на випадок життя у два рази перевищує страхову суму на випадок смерті застрахованого;

      зростаюче;

Страхова сума на випадок смерті збільшується протягом терміну дії страхування, в той час як сума заощадження залишається незмінною з початку страхування або також збільшується;

      страхування на фіксований термін.

Страховик зобов'язується виплатити страхову суму в момент укладання терміну дії страхування, незважаючи на те, живий або помер застрахований до кінця цього терміну.

Висновок:

Отже, змішане страхування має ряд переваг:

      можливо об'єктивно актуарно оцінити як кількість людей, які можуть померти протягом певного часу, так і кількість тих, хто може дожити до певного віку;

      повністю усуваються незручності, які тягне за собою ув'язнення уповільненої страхування без відшкодування премій, оскільки в разі смерті застрахованого раніше закінчення терміну дії договору у справу вступає тимчасове страхування, гарантуючи, таким чином, отримання страхової суми – обставина, абсолютно неможлива при укладанні лише уповільненого страхування без відшкодування премій, оскільки в ньому втрачається право на компенсацію;

      поєднуються тимчасове страхування, капітал якого постійно зменшується, і заощадження, або резерви, які постійно збільшуються таким чином, що сума обох компонентів дорівнює страховій сумі;

      надаються гарантовані права (викуп, зменшення, застава).

Використана література:

1. Шахов В. В. Страхування. Підручник для вузів. – Москва: Изд-во Инфра-М, 1997 р.– 311с.