Комунікативний підхід у вивченні лексики німецької мови

Лексика в системі мовних засобів  є одним з найважливіших компонентів  мовної діяльності. Це визначає її важливе  місце на кожному уроці іноземної  мови.

Лексика – це той словесний матеріал, яким учні повинні навчитися легко  і швидко оперувати у процесі  спілкування німецької мовою, через це оволодіння нею – необхідна передумова використання мови як засобу спілкування. Основною метою навчання лексики є створення необхідних передумов для формування мовної діяльності. Для досягнення вищезгаданої мети на своїх уроках використовую комунікативний підхід, стимулюючи мовленнєву діяльність учнів.

Упродовж багатьох десятиліть науковці досліджували проблему навчання лексичного матеріалу. Існує багато праць на цю тему. Але це питання  й до сьогодні залишається актуальним, оскільки в сучасних умовах розвитку суспільства і держави вцілому зростає значущість комунікативної компетенції – здатності користуватись мовою залежно від конкретної ситуації.

Я працюю в сільській  школі I-III ст., де німецька мова вивчається як друга іноземна.Мушу визнати , що вивчення другої іноземної мови в у мовах сільської школи має свої особливості.Своє завдання як вчителя я вбачаю не лише в тому ,щоб просто навчати дітей німецької мови, а й навчити їх користуватись нею , тобто спілкуватись. Це вимагає чималих зусиль, адже кожен урок повинен бути не просто цікавим, але й змістовним, відмінним від попереднього, активним зі сторони учасників навчально-виховного процесу.

На своїх уроках велику увагу приділяю вивченню лексики  німецької мови.Формування лексичних навичок постійно знаходиться у плані зору учителя,тому моє завдання полягає у тому, щоб досягти повного засвоєння школярами програми лексичного мінімуму, закріпити в їх пам’яті словниковий запас .

Володіння іноземною  мовою передбачає знання певної кількості слів. Проте, одного лише знання слів для здійснення мовної діяльності недостатньо. Можна знати багато слів, але не вміти їх використовувати під час спілкування. Для практичного використання лексики в мові потрібно піклуватися про розвиток в учнів автоматизовано підбирати слова під час мовлення та включати їх у синтагму і фразу, стежачи за правилами лексичної єдності німецької мови.

Успішне оволодіння іноземними лексичними матеріалами – одна з  найважливіших умов засвоєння мови. У той же час існують великі труднощі щодо накопичення лексичного матеріалу. Одна з причин цього – безмежність мови, її словникового складу. Для досягнення досить швидких результатів необхідно обмежити обсяг виучуваного лексичного матеріалу, ретельно вибирати перспективні напрями засвоєння мови. Це може бути лексика повсякденного спілкування, тематика і зміст якої достатньо відображені у підручниках, а також у численних розмовниках та посібниках з німецької мови.З метою досягнення повного засвоєння школярами програми лексичного мінімуму я в своїй практиці використовую комунікативний підхід, що реалізується шляхом втілення в практику ситуативного методу. Головна відмінність «комунікативного» методу навчання від традиційних полягає в тому, що «комунікативний» метод переносить увагу з правил граматики на комунікативну функцію мови. Якщо раніше основою при вивченні іноземної мови були граматичні правила, а процес навчання складався із перекладу на рідну мову і навпаки спеціально складених речень (текстів), то при комунікативному методі навчання увага перейшла на реальні життєві події, оригінальні іншомовні тексти. Вивчення правил й розширення активної лексики при такому підході відбувається не в результаті перекладу спеціально складених ре-чень, а шляхом використання іноземної мови, на прикладі реальних мовних ситуацій. Матеріал подається через діалоги та програвання сценок, які імітують повсякденне життя.

Завдання практичного  оволодівання іноземною мовою потребує пошуку шляхів удосконалення як методики навчання мовленнєвих навичок, так  і уваги до організації мовного матеріалу, оскільки оволодіння словником грає велику роль у розвитку мовленнєвих умінь учнів, а лексичні одиниці – різнопланові і багатовимірні явища, що створює певні труднощі у засвоєнні. Оскільки мова ситуативна, то можна використовувати ситуації з самого початку роботи над словом. При цьому ситуацію розуміють як сукупність мовленнєвих і не мовленнєвих умов, які задають учневі, необхідних і достатніх для того, щоб він правильно здійснив мовну дію у відповідності до наміченої комунікативної задачі [22, с.55].

Ситуації на мовленнєвому рівні направлені на організацію  умов для реалізації самостійних  висловлювань учнів, коли перед ними стоїть завдання висловити власні думки  і своє відношення до певних моментів. Увага учнів при цьому спрямована на задум, а не на ті мовні засоби, за допомогою яких він буде виражений. При презентації лексичних одиниць акцентується увага на обробленні цих мовних засобів, а ситуації покликані створювати комунікативний фон, тобто ту комунікативну спрямованість, яка буде сприяти вживанню слів у мовленні.

Нова лексика запам’ятовується, якщо вона буде виступати в асоціативні  зв’язки з раніше вивченими словами. Асоціативні процеси сприяють мимовільному запам’ятовуванню.

Ситуації можна поділити на два типи: відкриті і закриті. Закриті ситуації характеризуються парадигматичними зв’язками слів (ці слова належать до однієї частини мови), наприклад "дні тижня". В закритих ситуаціях розрізняють упорядковані, які мають чіткі межі і чіткий порядок розташування елементів, і невпорядковані ситуації, які мають такі ж чіткі межі, але елементи можуть знаходитися у різних позиціях. Відкриті ситуації характеризуються синтагматичними зв’язками слів (слова, що належать до різних частин мови) [22, с.57].

Ситуації при введенні і закріпленні нового лексичного матеріалу є сходинкою підготовки до реалізації ситуації в мовленні. При презентації вони можуть бути співвіднесені з ситуативними етюдами. При використанні ситуацій учні проявляють зацікавленість і намагаються варіативно використовувати словниковий запас іноземної мови. Вони легше і самостійніше вживали ті сполучення, які були введені у процесі презентації з опорою на ситуативні прийоми. Ось приклад ситуації, який можна використовувати при презентації лексичного матеріалу з теми "Сімя" у 5 класі за підручником Сотникової ., Білоусової «Hallo, Freunde» .Для того, щоб учні говорили на цю тему, їм необхідно використовувати лексичні одиниці, які називають членів родини. Для введення і первинного закріплення цих слів можна запропонувати серію окремих ситуацій, які можуть бути визначені шляхом поєднання між собою і реалізовуватися на уроках. На першому заняття із вказаної теми учитель пропонує лексичний ряд слів на позначення членів родинии –тато,мама,дідусь, бабуся, брат, сестра. Для закріплення нових слів можна описати дії у відповідності до таких завдань: Мою маму звати ... і так з усіма членами сімї. На наступному занятті я  продовжую ідею першого уроку: "Згадаємо, як звати тата, маму , дідуся, бабусю, брата, сестру" і додаю нову лексику: ряд слів, який позначають інших членів родини – дядько, тітка, кузен, кузина"Мою тітку звати …" На третьому занятті – усі члени родини відомі. Потрібно назвати скільки кому років. Це можна зробити у фрмі діалогу-розпитування.На даному занятті здійснюється закріплення вивчених лексичних одиниць до теми «Сімя». Заняття четверте «Хто що робить?».На даному уроці здійснюється повторення вивчених слів до теми «Сімя» і вводяться нові ЛО – дієслово та словосполучення для позначення роду зайнятості: хто що любить робити.

Для тренування нового матеріалу  можуть використовувати ситуації, які носять ідею повідомлення про захоплення членів родини. Наприклад: "Покажи мені свій фотоальбом" При такому поданні матеріалу, встановлюються лексичні зв’язки нових слів з уже вивченими, зокрема з дієсловами. Учні знайомляться зі сферою вживання нових слів у типових для них ситуаціях.

Можливість використання ситуативних прийомів у роботі з  лексичним матеріалом на етапі презентації  є однією із відповідей на питання  про пошук шляхів, що забезпечують швидке включення нового матеріалу у мовлення.

Для ефективного  засвоєння лексики німецької  мови на уроках використовую такі вправи. Основним типом вправ у навчанні лексики є умовно-комунікативні, рецептивно-репродуктивні та продуктивні  вправи, в яких учень сприймає зразок мовлення і виконує з ним певні дії (в усній або письмовій формі) згідно створеної учителем ситуації мовлення, виконуючи такі види вправ:

• імітація зразка мовлення;
• лаконічні відповіді на альтернативні запитання вчителя;
• підстановка у зразок мовлення;
• завершення зразка мовлення;
• розширення зразка мовлення;
• відповіді на інші типи запитань;
• самостійне вживання лексичних одиниць у реченні;
• об’єднання зразка мовлення у понад фразові єдності – діалогічну та монологічну.

Якщо я починаю із загальних питань, на які очікую короткі відповіді, я перевіряю розуміння учнями лексичних одиниць; почати репродукцію мовної лексичної одиниці доцільно або з імітації зразка мовлення, або з лаконічних відповідей на альтернативні запитання, де матеріал для відповіді учня "закладений" у запитанні вчителя.

Поряд з умовно-комунікативними  у процесі засвоєння лексичних одиниць застосовую і некомунікативні вправи:

а) на засвоєння форми  і значення лексичних одиниць;

б) на засвоєння сполучуваності слів.

Дотримання усіх зазначених умов навчання дозволяє зробити навчання іншомовної лексики більш ефективним.

З позицій комунікативного  підходу, процес навчання іноземної  мови будується адекватно процесу  спілкування, тобто процес навчання є моделлю процесу мовленнєвої комунікації;

- іноземна мова, згідно  даного підходу, вивчається через  діяльність - ситуації з життя  програються, промовляються; 

- типовими формами  роботи є парна та групова; 

- вчитель, згідно даного  підходу, не просто дає завдання  та їх перевіряє, він керує, корегує, спрямовує діяльність учнів;

- якщо учні роблять  помилки, то це свідчить про  те, що навчальний процес відбувається (не помиляється той, хто нічого  не робить .                                                 Прийнятий в сучасній методиці комунікативний підхід до навчання іноземної мови зумовлює вибір цілей, згідно з якими визначаються принципи, зміст, прийоми та засоби навчання.