Міжнародна статистика праці

     Міжнародне  кооперування виробництва охоплює  різні сфери співробітництва, головними серед яких є:

     а) виробничо-технічне співробітництво (розроблення і погодження проектно-конструкторської документації, технологічних процесів, якості продукції, виконання будівельно-монтажних робіт; передача ліцензії та прав власності; удосконалення управління виробництвом тощо);

     б) співробітництво у сфері реалізації кооперованої продукції;

     в) співробітництво у післяпродожному обслуговуванні кооперованої продукції.

     Існує класифікація міжнародного кооперування залежно від його основних ознак. Характерні види кооперування, які розрізняють в світовому господарстві:

• за видами – економічне, виробниче, науково-технічне, у сфері збуту тощо;
• за стадіями – передбвиробниче, виробниче, комерційне;
• за методами, що використовуються, - виконання спільних програм, договірна спеціалізація, створення СП;
• за структурою зв’язків – внутрішньо - і міжфірмове, внутрішньо – міжгалузеве, горизонтальне, вертикальне, змішане;
• за територіальним охопленням – між двома і більше країнами, в межах регіону, міжрегіональне, всесвітнє;
• за кількістю суб’єктів – дво – багатостороннє;
• за кількістю об’єктів – дво – багатопредметне.

     Міжнародне  кооперування праці повністю базується  на МПП і самостійно існувати не може, тоді як МПП не обов’язково  вимагає для свого існування  і розвитку міжнародного кооперування праці.

     [7, ст. 14-14]

4. ПРОБЛЕМИ УЧАСТІ  УКРАЇНИ У МІЖНАРОДНОМУ  ПОДІЛІ ПРАЦІ. 

     У складі колишнього Радянського Союзу  економіка України розвивалась, майже не беручи участі в міжнародному поділі праці, міждержавні господарські зв’язки були відсутні майже повністю. У цього явища були такі причини:

     а) ідеологічні особливості радянської економіки;

     б) обмеженість виходу на світовий ринок, особливості формування цін, обмеженість розвитку прогресивних форм, зовнішньоекономічної діяльності, тобто закрита ринкова економіка;

     в) багаті природні ресурси союзних республік і загальносоюзний поділ праці;

     г) політична ізоляція Радянського Союзу;

     д) командно-адміністративна система управління та відповідна їй система економічних відносин: державна власність, яка ототожнювалася з суспільною; державний план без врахування ефективності використання ресурсів;

     Монополізація багатьох галузей виробництва;

     е) система зовнішньоекономічних зв’язків, яка відокремлювала внутрішню економіку від світового господарства.

     Сьогодні склалися об’єктивні передумови активної участі України в МПП, чому сприяє:

• значна зміна системи економічних відносин;
• прийняття низки законів та указів Президента про зовнішньоекономічні зв’язки та зовнішньоекономічну діяльність;
• прискорення світового науково-технічного прогресу;
• необхідність спільного вирішення глобальних проблем людства: демографічної, продовольчої, екологічної, усунення загрози ядерної війни тощо;
• структурна перебудова галузей народного господарства;
• визнання України  та входження її в міжнародні організації.

     Незважаючи  на це, для активної інтеграції України  в МПП необхідно докорінно  перебудувати весь зовнішньоекономічний механізм, належно оцінити роль і  місце зовнішньоекономічних зв’язків у розвитку народного господарства.

     [7, ст. 17]