Поняття якості продукції

       Поняття якості продукції 

       Якість  – як економічна категорія, відбиває сукупність властивостей продукції, що зумовлюють ступінь її придатності задовольняти потреби людини відповідно до свого призначення.

       В умовах ринкових відносин якість забезпечується і гарантується підприємством. А  якщо вона не забезпечується і не гарантується – підприємство гине: автоматично  забезпечує це той же ринок, але нормальний ринок, із збалансованим попитом  і пропозицією. В 60-70-і роки вважали, що для успіху виробника достатньо, щоб продукції було багато і вона була дешевою. В 80-і роки стало очевидним, що виникла конкуренція не цін, а  якості: 80% покупців приймали рішення  про покупку, звертаючи увагу  в першу чергу на якість продукції. Таким чином, конкурентоспроможною могла стати лише продукція, яка  мала, при інших рівних умовах, меншу  виробничу собівартість і вищу якість.

       В 1982 р. в США була видана книга Едварда  Демінга “Якість, продуктивність, конкурентоспроможність, в якій автор виклав свою концепцію постійного підвищення якості у вигляді 14 знаменитих постулатів.

       Зараз весь світ працює над проблемою забезпечення якості. Методичною її основою є  так звана “петля якості ”. 

         Фактори, що обумовлюють якість продукції 

       На  якість продукції впливає значна кількість факторів, які діють  як самостійно, так і в взаємозв’язку  між собою, як на окремих етапах життєвого  циклу продукції, так і на кількох. Всі фактори можна об’єднати  в 4 групи: технічні, організаційні, економічні і суб’єктивні.

       До  технічних факторів належать: конструкція, схема послідовного зв’язку елементів, система резервування, схемні вирішення, технологія виготовлення, засоби технічного обслуговування і ремонту, технічний рівень бази проектування, виготовлення, експлуатації та інші.

       До  організаційних факторів належать: розподіл праці і спеціалізація, форми  організації виробничих процесів, ритмічність  виробництва, форми і методи контролю, порядок пред’явлення і здачі  продукції, форми і способи транспортування, зберігання, експлуатації (споживання), технічного обслуговування, ремонту  та інші.

       Організаційним  факторам, на жаль, ще не приділяється стільки уваги, скільки технічним, тому дуже часто добре спроектовані і виготовленні вироби в результаті поганої організації виробництва, транспортування, експлуатації і ремонту достроково втрачають свою високу якість.

       До  економічних факторів належать: ціна, собівартість, форми і рівень зарплати, рівень затрат на технічне обслуговування і ремонт, ступінь підвищення продуктивності суспільної праці та інше.

       Економічні  фактори особливо важливі при  переході до ринкової економіки. Їм одночасно  властиві контрольно-аналітичні і стимулюючі властивості. До перших відносять такі, що дозволяють виміряти: затрати праці, засобів, матеріалів на досягнення і  забезпечення певного рівня якості виробів. Дія стимулюючих факторів приводить як до підвищення рівня  якості, так і до його зниження. Найбільш стимулюючим фактором є ціна і  зарплата. Правильно організоване ціноутворення  стимулює підвищення якості. При цьому  ціна повинна покривати всі витрати  підприємства на заходи по підвищенню якості і забезпечувати необхідний рівень рентабельності. В той же час вироби з більш високою  ціною повинні бути високої якості.

       В забезпеченні якості значну роль відіграє людина з її професійною підготовкою, фізіологічними і емоціональними особливостями, тобто мова йде про суб’єктивні  фактори, які по-різному впливають  на розглянуті вище фактори. Від професійної  підготовки людей, які зайняті проектуванням, виготовленням і експлуатацією  виробів, залежить рівень використання технічних факторів. Але якщо в процесі функціонування технічних факторів роль суб’єктивних слабшає, тому що на цій стадії процес проходить з використанням сучасної техніки і технології, яка максимально звільняє технологічний процес від участі людини, то в організаційних факторах суб’єктивний елемент відіграє вже значну роль, особливо коли мова заходить про способи і форми експлуатації і формування виробів.

       Наскільки важливі суб’єктивні фактори, свідчить поширена серед виробників думка  про економічну вигідність підвищення якості. Якість розглядається при  цьому як соціально бажана мета, але її вплив на підвищення рентабельності вважається мінімальним. Пояснюється  це недостатньою обізнаністю виробників, які допускаються таких помилок.

       Якість  продукції — як товарознавча категорія, це сукупність її властивостей, що характеризують міру спроможності даної продукції задовольняти потреби споживачів згідно з її цільовим призначенням. Як переконує світовий досвід, якість продукції є функцією від рівня розвитку науково-технічного прогресу і ступеню реалізації його результатів у виробництво. Чим вища якість продукції, тим повніше задовольняються потреби споживачів і ефективніше вирішуються соціально-економічні проблеми розвитку суспільства.

         Це поняття регламентовано ГОСТом 15 467-79 “Управление качеством продукции. Основные понятия. Термины и определения.”

       Поняття якості тісно зв’язане з поняттям технічного рівня продукції - відносної  характеристики якості продукції, що базується  на співвідношенні показників, які  визначають її технічну досконалість з відповідними базовими показниками.

       Властивості продукції кількісно відображаються у показниках якості. Загальновизнаною є класифікація десяти груп властивостей і відповідно показників.

       Показники призначення характеризують корисний ефект від використання продукції за призначенням і обумовлюють область застосування продукції. Для продукції виробничо-технічного призначення основним є показник продуктивності, який визначає обсяг продукції, що може бути вироблена за допомогою продукції, яку  оцінюють, або обсяг виробничих послуг, який може бути надано за певний проміжок часу.

       Показники надійності - це безвідмовність, збереженість, ремонтопридатність, а також довговічність виробу. Надійність продукції може бути охарактеризована або всіма чотирма цими показниками, або тільки деякими з них. Так, для виробів, зв’язаних з безпекою людей, безвідмовність є головним, а іноді і єдиним показником надійності. Надзвичайно важливою є безвідмовність побутових електроприладів, деяких механізмів автомобілів та ін. Для літаків безвідмовність є єдиним і основним показником якості. Для характеристики збереженості - властивості виробу зберігати свої показники протягом зберігання та транспортування - розповсюджені такі показники, як середній строк збереженості. Збереженість, наприклад має важливе значення для харчової промисловості. Ремонтопридатність визначають такі показники, як середня вартість технічного обслуговування, вірогідність виконання ремонту в заданий час. Довговічність визначається величиною витрат на підтримування виробу в робото придатному стані.

       Показники технологічності характеризують ефективність конструкторсько-технологічних рішень для забезпечення високої продуктивності праці при виготовленні й ремонті продукції. Саме за допомогою технологічності забезпечується масовий випуск продукції, раціональний розподіл матеріальних і трудових витрат, а також витрат часу при технологічній підготовці виробництва, виготовленні та експлуатації продукції.

       Показники стандартизації та уніфікації - це насиченість продукції стандартними, уніфікованими й оригінальними складовими частинами, а також рівень уніфікації порівняно з іншими виробами. Усі деталі виробу поділяються на стандартні, уніфіковані й оригінальні. Чим менше оригінальних виробів, тим краще. Це важливо як для виробника продукції, так і для споживача.

       Ергономічні показники відображають взаємодію людини з виробом,  комплекс гігієнічних, антропометричних, фізіологічних та психологічних властивостей людини, що виявляються при користуванні виробом. Це можуть бути освітлення, температура, вологість, запиленість, вібрація, випромінювання, концентрація водяної пари та ін.

       Естетичні показники характеризують інформаційну виразність, раціональність форми, цілісність композиції, досконалість виконання і стабільність товарного виду виробу.

       Показники транспортабельності виражають пристосованість продукції для транспортування.

       Патентно-правові  показники характеризують захист патенту і патентну чистоту продукції. Вони є суттєвим фактором при визначенні конкурентоздатності. При визначенні патентно-правових показників треба враховувати наявність у виробах нових технічних рішень, а також рішень, що захищені патентами в країні, наявність реєстрації промислового зразка та товарного знака як у країні-виробнику, так і в країнах-експортерах.

       Екологічні  показники - це рівень шкідливих впливів на навколишнє середовище, що виникають при експлуатації або споживанні продукції, наприклад, вірогідність викидів шкідливих часток, випромінювання при зберіганні, транспортуванні та експлуатації продукції.

       Показники безпеки характеризують особливості  продукції для безпеки покупця  та обслуговуючого персоналу, тобто  створюють безпеку при монтажі, обслуговуванні, ремонті, зберіганні, транспортуванні й споживанні продукції.

       Сукупність  наведених вище показників формує якість продукції.  
 
 

       ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 

1. Кайфман Ю.І. “Управління якістю і забезпечення якості” Довідник. - К.-1995
2. Фейгенбаум А. “Контроль качества продукции” - М. – 1986
3. Леонов И.Г. Аристов О.В. “Управление качеством продукции” – М. – 1990
4. Держстандарт України “Державна система стандартизації” – К. – 1994
5. Покропивний С.Ф. “Економіка підприємства” Т2. – К. – 1995