Статистичне дослідження експорту товарів України до Молдови

     Отже, знайдений параметр а₁ дозволяє зробити висновок про те, що в країні  намітилась чітка тенденція зростання обсягів експорту.

     Підставимо  у рівняння прямої по черзі значення  t  і знайдемо y_t  для кожного року.

     Результати  розрахунку запишемо в останню графу таблиці :

      у₂₀₀₁ = 0,68 + 0,22*1=0,9

      у₂₀₀₂ = 0,68 + 0,22*2=1,12

     у₂₀₀₃ = 0,68 + 0,22*3=1,34

     у₂₀₀₄ =0,68 + 0,22*4=1,56

     у₂₀₀₅ =0,68 + 0,22*5=1,78 
 

  Для наглядності фактичні та вирівняні  дані нанесемо на графік (рис 2).

     Рис.2. Динаміка обсягів експорту товарів з України до Молдови 

     Таким чином, аналізуючи розрахункові дані можна  зробити висновок про те, що в цілому за період з 2003 по 2007 рр. намітилась чітка тенденція до зростання обсягів експорту товарів з України до Молдови. Причому, слід відмітити, що це є позитивна тенденція для покращання економічного стану України. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

3.  Шляхи збільшення експорту продукції в сучасних умовах

     Відновлення внутрішнього економічного зростання - єдина мета, на яку повинно бути зорієнтовано регулювання розвитку зовнішнього сектору економіки  України, що вимагає вжитку цілеспрямованих  заходів політичних реформ, зокрема  у сфері сприяння експорту, політики обмінного курсу та сприяння іноземним інвестиціям.

     Стратегічним  напрямком державного регулювання  зовнішньоекономічної сфери є проведення експортоорієнтованої політики підприємств, що передбачає оптимізацію структури  експорту, розширення асортименту товарів та послуг, підвищення частки високотехнологічної продукції в загальному обсязі, пошук нових ринків збуту. Однак, з огляду на надто високу імпортозалежність (насамперед енергозалежність) України, досягнення зростання експорту без росту імпорту неможливе. А оскільки торговельні обмеження на імпорт практично вичерпали свої можливості, то основним напрямом скорочення імпорту повинно стати зменшення енергоємності ВВП за рахунок інтенсифікації впровадження ресурсозберігаючих технологій.

     Першочергові протекціоністські заходи з підтримки експорту власних товаровиробників доцільно реалізувати в таких напрямках:

     • стимулювання експорту високотехнологічної  і наукомісткої машинотехнічної  продукції цивільного та військового  призначення;

     • скасування ввізного митного збору і ПДВ на продукцію, отриману вітчизняними підприємствами у якості плати за поставлену ними продукцію на експорт у межах міжурядових угод;

     • захист сегментів внутрішнього ринку, пов'язаного з виробництвом складної побутової техніки, текстилю, одягу, продукції конверсійних підприємств шляхом введення квот, підвищення ввізного митного збору, а також використання засобів нетарифного регулювання на основі сертифікації експортної продукції та послуг;

     • державне субсидування вітчизняних підприємств, які отримують патенти і ліцензії на виробництво сучасного обладнання і технологічних ліній на основі розробки Положення про порядок оформлення документів, необхідних для придбання обладнання за імпортом з використанням коштів державного бюджету;

     • державна підтримка патентування вітчизняних  промислових розробок за кордоном на основі подання на розгляд уряду  України Положення про порядок  відбору вітчизняних розробок, які  підлягають патентуванню за кордоном з використанням коштів державного бюджету.

     Вплив політики обмінного курсу на стан торговельного балансу держави  па сучасному етапі досить обмежений. Отже, спроби форсувати експорт підприємств за допомогою різкої девальвації національної валюти за умов несприятливих очікувань, високих політичних ризиків та інтенсивних потоків короткострокового капіталу можуть призвести до дестабілізації фінансової системи держави та зламу новостворюваних ринкових механізмів. 
Фінансове сприяння, як відомо, є найбільш ефективним засобом мобілізації експортно-імпортного потенціалу підприємств. Однак, пропонуючи засоби стимулювання експорту із коштів державного бюджету, необхідно дотримуватися норм і вимог ГАТТ/COT, прийнятих у світовій практиці щодо порядку надання державної підтримки експорту, а також брати до уваги особливості узгодження умов приєднання України до цієї організації. 
Першочерговими завданнями в галузі економічного сприяння експорту підприємств з урахуванням сучасного стану економіки України й актуальних проблем у розвитку її загальноекономічного комплексу є:

     • надання урядом гарантійних зобов'язань  під кредитні ресурси, залучені уповноваженими банками для забезпечення оборотними коштами експортоорієнтованих виробництв і організацій;

     • сприяння гарантуванню і страхуванню  експортних кредитів для забезпечення захисту експортерів від комерційних і політичних ризиків.

     У межах подальшого розвитку і вдосконалення  механізмів фінансової допомоги суб'єктам  ЗЕД слід розширити державне кредитування експортоорієнтованих науково-дослідних  та дослідно-конструкторських розробок (НДДКР), опанування виробництвом наукоємної і високотехнологічної продукції, можливості закупки обладнання для розвитку експортного виробництва (кредити на тривалий період у залежності від термінів окупності проектів), кредитування виробництва експортної продукції з тривалим циклом виготовлення, включаючи закупівлю сировини, матеріалів і комплектуючих частин, що не виробляються в Україні.

     Серед заходів економічного сприяння, здатних  стимулювати зовнішньоекономічну  діяльність підприємств, можливі такі:

     • забезпечення державних гарантій банкам, що фінансують експортні поставки комерційного довгострокового кредиту;

     • забезпечення державних гарантій по кредитах на участь у міжнародних  торгах;

     • страхування операцій по опануванню зовнішніх ринків.

     Фінансування  капітальних вкладень, враховуючи гострий  дефіцит коштів у бюджетах на найближчі роки, реально може здійснюватись у межах Державної програми економічного і соціального розвитку. В цьому зв'язку ефективним є проведення конкурсів з розміщення на підприємствах централізованих інвестиційних ресурсів і наступним відбором інвестиційних пропозицій для забезпечення в промисловості та сфері послуг виробництва експортних товарів на рівні кращих світових зоазків. Державна підтримка мала б скласти до 40% від вартості проекту.

     Серед важливих напрямків підтримки експорту, особливо товарів високого ступеня  обробки, є використання заходів  податкового регулювання. У зв'язку з цим у межах удосконалення  податкової системи і посилення  її стимулюючого впливу на вітчизняних товаровиробників можливі різні форми податкового заохочення експортерів, у тому числі:

     • утворення системи відшкодування  ПДВ, виплаченого на внутрішньому ринку  при закупівлі товарів у випадку  їх подальшого експорту;

     • стимулювання виробничої кооперації шляхом розширення масштабів ефективного використання учасниками зовнішньоекономічних зв'язків митних режимів переробки відповідно до Митного кодексу України;

     • розробка комплексу заходів зі зниження непрямого оподаткування експорту послуг;

     • звільнення експортерів від виплати податку на рекламу;

     • зниження розміру державного мита при  розгляді в арбітражних судах  тих справ, які пов'язані з виробництвом і подальшим експортом товарів.

     По  мірі поліпшення економічної ситуації в країні стає можливою розробка додаткових механізмів податкового стимулювання експортної діяльності підприємств, у тому числі в формі інвестиційного податкового кредиту, що спричинило б збільшення машинотехнічного експорту через створення збутових фірм, дилерської мережі, сервісних центрів. 
На сучасному етапі економічних перетворень, коли йде активний процес формування принципово нової правової та інституційної основи відкритого ринкового господарства, особливого значення набувають цілеспрямовані зусилля держави з удосконалення нормативної бази, організаційного та іншого забезпечення експортної діяльності. Зі зменшенням втручання держави в підприємницьку діяльність, у тому числі в сфері зовнішньої торгівлі, суттєво зростає роль непрямих форм її участі в реалізації загальнонаціональних цілей і завдань у цій галузі. Система організаційно-правових і спеціальних заходів стимулювання експорту дозволить більш ефективно виконати покладені на державу функції її розвитку і розширення участі України в міжнародному розподілі праці.

     Підвищення  рівня конкурентоспроможності вітчизняної продукції і розширення її доступу на зовнішні ринки пов'язано із створенням ефективної системи сертифікації експортованої продукції, у тому числі з відтворенням державної інспекції якості експортних товарів. Важливим аспектом цієї діяльності є участь України в роботі міжнародних і регіональних організацій по сертифікації.

     Процеси стандартизації зараз охоплюють  не тільки сферу матеріального виробництва, але й сферу документообігу в  зовнішній торгівлі. Використання прогресивних форм оформлення зовнішньоторговельної документації і листування дозволяє скоротити передпродажні витрати і заощадити час. У цьому зв'язку треба активізувати роботу з популяризації і широкого впровадження відповідного стандарту в діловодство і практику контрактної роботи експортерів.

     Однією  з функцій державної підтримки  експорту товаровиробників є сприяння в просуванні вітчизняної продукції  на зовнішні ринки. Вдосконалення реклами експортних товарів є необхідною органічною частиною політики стимулювання експорту. Особливо сконцентрованою формою експортної реклами виступають торговельні виставки і ярмарки. При цьому в останні роки державна підтримка виставково-ярмаркової діяльності була практично згорнута, що призвело до значного збідніння українських експозицій на традиційних світових виставках. Перспективними формами просування експортної продукції України є проведення специфічних виставкових заходів, ярмарок, міжнародних контактів для суб'єктів малого підприємництва, виставок ідей і технологій, а також організація під егідою держави спеціалізованих торговельних делегацій для ознайомлення з ситуацією па зовнішніх ринках і встановлення ділових зв'язків.

     Здійснення  вищенаведених організаційно-правових і спеціальних заходів стимулювання експорту потребує нових витрат. їх сума незначна, оскільки відповідні заходи, як правило, не є високовитратними і можуть здійснюватися поетапно. Ефективним інструментом стимулювання експорту, в першу чергу підтримки виставково-ярмаркових, рекламних та інших" заходів з освоєння зовнішніх ринків, може стати Фонд підтримки експорту за умови виділення йому необхідних коштів.

     Заходи  зі стимулювання зовнішньоекономічної діяльності повинні включати розвиток зовнішньоекономічної освіти та наукових досліджень у сфері ЗЕД, а також  створення необхідних організаційних умов. Важливо закріпити і надалі розвивати механізм консультацій, взаємної узгодженості інтересів та обговорення перспектив за участю представників органів влади й експортерів.

     Згідно  із завданням щодо створення умов і механізмів надання кваліфікованої допомоги з експорту, з урахуванням світової практики, об'єднання експортерів мають виконувати такі інформаційно-консультаційні функції:

     • координацію дій експортерів  на зовнішніх ринках та узгодження умов виходу на ринок між зацікавленими членами об'єднання в інтересах оптимального використання кон'юнктури, дотримання правил конкуренції і міжнародних зобов'язань в Україні;

     • збір та розповсюдження серед членів об'єднання інформації про державне регулювання зовнішньої торгівлі в  іноземних країнах;

     • збір та розповсюдження інформації про  стан і перспективи розвитку світових товарних ринків;