Зведення і групування статистичних даних для характеристики економічних процесів

4

ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ СТАТИСТИКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ СТАТИСТИКИ, ОБЛІКУ ТА АУДИТУ

ЕКОНОМІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

                                                                                              кафедра статистики

                                                  КУРСОВА РОБОТА

з курсу «Статистика»

на тему

«Зведення і групування статистичних даних

для характеристики економічних процесів»

Рецензент                                                                  Виконала:

                                                                                   студентка ІІ курсу

                                                                                                                     групи ПСт - 07.28

                                                                                   заочної форми навчання

                                                                                   спеціальності«Прикладна

                                                                                   статистика»

                                                                                   Міхєєва Євгенія Олександрівна

                                                                                    Науковий керівник:

                                                                                    старший викладач

                                                                                    Пузанова Тетяна Миколаївна

Київ 2008р.

                                                                       Зміст

Вступ ..........................................................................................................................3  

1.Задачи статистики сельського господарства........................................................5  

2.Методологія зведення і групування статистичних даних……..................….....7

3.Аналіз урожайности сільських господарств Їзмаїльського району.................10

Висновки.................................................................................................................11

Література................................................................................................................12

Вступ

Основою прийняття управлінських рішень на всіх рівнях, від державного до приватної фірми, є статистична інформація. Від того, як зібраний первинний статистичний матеріал, як він оброблений і згрупований у значній мірі залежать результати і якість всієї наступної роботи.

Економічна (макроекономічна) статистика вивчає кількісні закономірності явищ, що відбуваються в економіці, і процесів, виявлення основних пропорцій і тенденцій економічного розвитку на макрорівні, тобто на рівні великого регіону або країни в цілому. Економічна статистика вивчає як сам процес відтворення матеріальних благ і послуг, так і його результати, а також їхній вплив на рівень життя населення. До основних показників економічної статистики ставляться валовий внутрішній продукт, валовий регіональний продукт, такі елементи національного багатства як основні фонди, матеріальні й оборотні кошти, домашнє майно.

Слово «статистика» має латинське походження (від status - стан). У середині століття воно означало політичний стан держави. У науку цей термін уведений в XVIII в. німецьким ученим Готфридом Ахенвалем. Як наука статистика виникла в XVII в., однак статистичний облік існував й у далекій давнині. Відомо, що ще за 5 тис. років до н.е. проводилися переписи населення Китаю.

Досліджувані статистикою явища й процеси різноманітні. У першу чергу, статистика вивчає все, що пов'язане з економічною діяльністю суспільства - виробництво й реалізація промислової й сільськогосподарської продукції, будівництво нових об'єктів і реконструкція діючих основних фондів, робота транспорту й зв'язку, формування й рух фінансових потоків. Статистичні методи широко використаються в аналізі соціальних процесів й явищ - зайнятості й безробіття, доходів населення, вивченні суспільної думки й т.д. Більшу роль грає статистика в техніку й виробничій діяльності, наприклад, в організації контролю якості продукції. Методи статистики застосовуються в економічному аналізі, менеджменті, маркетингу, бізнесі-плануванні, логістиці, оцінці нерухомості, антикризовому керуванні й в інших областях наукової й практичної діяльності.

1. Методологія зведення й групування статистичних даних

Статистика - це наука, що вивчає кількісну сторону масових явищ і процесів у нерозривному зв'язку з їхньою якісною стороною, кількісне вираження закономірностей суспільного розвитку в конкретних умовах місця й часу.

Об'єктом статистики є суспільство, явища й процеси суспільного життя. Вивчання усіх явищ у статистиці опирається на законі діалектики. Методом, покладеним в основу будь яких статистичних явищ, являється матеріалістичний.

Сукупність прийомів та засобів, за допомогою яких статистика вивчає свій предмет створює статистичну методологію.

1. Статистична сукупність – сукупність соціально-економічних об'єктів або явищ громадського життя, об'єднаних якоюсь якісною основою, загальним зв'язком, але відрізняющихся друг від друга окремими ознаками.

2. Одиниця сукупності – це первинний елемент статистичної сукупності, що є носієм ознак, що підлягають реєстрації, і основою рахунку, що ведеться при обстеженні.

3. Ознака – це якісна особливість одиниці сукупності. По характеру сукупності діляться на:

- Кількісні ознаки (ціна, розмір, вага).

- Некількісні ознаки (професія).

4. Статистичний показник – число в сукупності з набором ознак, що характертзують обставини, до яких воно відноситься. Він може бути об'ємним, кількісним й якісним.

5. Система статистичних показників – це сукупність статистичних показників, що відображають взаємозв'язки, які об'єктивно існують між явищами. Для кожної суспільно-економічної формації характерна певна система взаємозв'язку суспільних явищ.

Свій предмет статистика вивчає за допомогою свого, специфічного методу. Метод статистики - це ціла сукупність прийомів, користуючись якими статистика досліджує свій предмет. Вона містить у собі три групи методів:

- Метод пасивних спостережень.

- Метод угруповань.

- Метод узагальнюючих показників.

Статистичне спостереження – планомірний, науково організований процес збирання даних щодо масових явищ та процесів, які відбуваються в економічній, соціальній та інших сферах життя України та її регіонів, шляхом їх реєстрації за спеціальною програмою, розробленою на основі статистичної методології. Спостереження в статистиці є важливим етапом дослідження, оскільки надає початкові матеріали, які в подальшому підлягають обробці та аналізу.

Це перший етап будь-якого статистичного дослідження.

Метод угруповань дає можливість всі зібрані в результаті масового статистичного спостереження факти представити в систематизації й класифікації.

Цей  другий етап статистичного дослідження.

Метод узагальнюючих показників дозволяє характеризувати досліджувані явища й процеси за допомогою статистичних величин – абсолютних, відносних і середніх. На цьому етапі статистичного дослідження виявляються взаємозв'язки й масштаби явищ, визначаються закономірності їхнього розвитку, даються прогнозні оцінки.

У заключному етапі аналізу за допомогою узагальнюючих показників розраховуються відносні й середні величини, дається зведена оцінка варіації ознак, характеризується динаміка явищ, застосовуються індекси, балансові побудови, розраховуються показники характеризуючи тісноту зв'язків у зміні ознак. З метою найбільш раціонального викладу цифрового матеріалу він представляється у вигляді таблиць і графіків.

За результатами статистичних спостережень отримують первинні данні, кожне з яких являє окремий елемент сукупності, що вивчається в рамках дослідження. З метою визначення та вивчення статистичних закономірностей первинні дані підлягають зведенню та групуванню.

Статистичне  зведення складний процес наукової обробки первинних статистичних даних. Це  - комплекс дій з їх узагальнення, з метою виявлення типових рис та закономірностей, властивих дослідженому явищу в цілому. Зведення передбачає групування даних, отримання системи показників для характеристики типових груп та розрахунок підсумків, у тому числі за групами.

Статистичне групування - виділення в сукупності суспільних явищ найважливіших типів, характерних групта підгруп за визначальними рисами. На основі статистичного групування вирішуються завдання щодо:

–        розділення досліджуваної неоднородної сукупності на якісно однородні, типологічні групування;

–        вивчення характеристик структури та структурних зрушень у якісно однорідних сукупностях за допомогою структурних групувань;

–        виявлення та дослідження зв'язку між ознаками здійснюються на основі аналітичних групувань.

При здійсненні групувань основну роль відіграє розуміння дослідником явищ, оскільки принциповим є обрання групуючої ознаки та коректний вибір інтервалу. Рішення щодо групуючої ознаки в статистичному групуванні визначається на основі аналізу законів розвитку явищ. Для правильного групування досліджуваного об'єкта обираються найбільш суттєви ознаки.

Групуючою ознакою називається ознака, по який проводиться розбивка одиниць сукупності на окремі групи. Від правильного вибору групуючої ознаки залежать висновки статистичного дослідження. Як підстава угруповання необхідно використовувати істотні, теоретично обґрунтовані ознаки.

При визначенні числа груп необхідно прийняти в увагу розмах варіації ознаки (R), що дозволяє оцінити варіацію ознаки між крайніми значеннями ознаки - максимальним (Xmax) і мінімальним (Xmin) і визначається по наступній формулі:

R = хmax - хmin

Визначення числа груп можна здійснити декількома способами. Формально-математичний спосіб припускає використання формули Стерджесса:

n = 1 + 3,322 · lg N,    (3.1)

де:                             n - число груп;

N - число одиниць сукупності.

Відповідно до цієї формули вибір числа груп залежить тільки від обсягу досліджуваної сукупності. Застосування даної формули дає гарні результати в тому випадку, якщо сукупність складається з великої кількості одиниць спостереження (n>50).

Якщо варіація ознаки проявляється в порівняно вузьких границях і розподіл носить рівномірний характер, то будують угруповання з рівними інтервалами.

Величина рівного інтервалу визначається по наступній формулі: