Автоматизація вентиляції і кондиціонування

Сигналом на виключення підкачуючих насосів  служить зменшення тиску перед ними.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

10.4. Автоматизація  мережних підігрівачів.

При автоматизації  мережних підігрівачів одною з основних задач є регулювання температури води на виході з підігрівачів. Найчастіше застосовують центральне регулювання по опалювальному графіку з температурою води в подаючому трубопроводі 60-150⁰С.

При двохступеневій послідовній схемі приєднання абонентських вводів можливе регулювання температури води по підвищеному температурному графіку.

По метеорологічних  даних необхідна температура  мережної води встановлюється вручну задавачем регулятора з точністю ±_-2⁰С.

Регулювання температури  мережної води за підігрівниками здійснюється шляхом дроселювання гріючої пари або перепуском частини мережної води в обхід підігрівачів (Рис.12.18).

Перший метод  застосовується при регулюванні  температури мережної води за піковими підігрівачами, другий метод за основними  підігрівачами, коли відключені пікові. При цьому забезпечується менше коливання тиску гріючої пари і зменшується інерційність регульованого об’єкту. В обидвох випадках застосовують ПІ-регулятори.

В основних і пікових мережних пароводяних  підігрівачах необхідно підтримувати рівень конденсату в допустимих межах виходячи з умов оптимального теплообміну в підігрівачі і виключення можливості закипання води в трубопроводі гріючої пари. Допустиме відхилення рівня конденсату ±200мм.Участок регулювання підігрівача по рівню конденсату є інтегруючою ланкою. Схема автоматичного регулювання рівня конденсату і захисту підігрівачів від переповнення  показана на рис.12.17. Автоматичне регулювання рівня конденсату і захист підігрівників від переповнення конденсатом здійснюється шляхом автоматичного закриття засувок на трубопроводах мережної води і пари і відкриття засувок на обвідній лінії. Одночасно також подають світловий і звуковий сигнали.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

10.5. Автоматизація  вузлів гарячого водопостачання.

Основна задача гарячого водопостачання – підтримання  постійно заданої температури води в місцях її розбору. В ідеальному випадку це можна здійснювати  в кожному місці розбору гарячої води.

При закритій системі  водопостачання, коли на вводах гарячого водопостачання встановлюють водоводяні підігрівачі, широко застосовується схема регулювання температури нагрітої води шляхом зміни витрати мережної води. При такому методі регулювання забезпечується приблизно постійна витрата мережної води, що повністю або частково виключає гідравлічне роз регулювання теплової мережі але приводить до завищення температури на зворотному трубопроводі.

При відкритій  системі теплопостачання на вузлах гарячого водопостачання широке застосування дістали системи з встановленням регулюючого клапана на подаючому водопроводі і зворотного клапану на зворотному трубопроводі, або з застосуванням трьохходового клапана.

В даний час  з особливою гостротою стало  питання обліку гарячої води індивідуальними  споживачами, для цього в даний час розроблені недорогі і надійні витратоміри-тепломіри гарячої води. Крім цього при проектуванні і реконструкції потужних систем  гарячого водопостачання для забезпечення оптимальних циркуляційних витрат доцільно застосовувати регулятори температури прямої дії, що знижують поступлення води з високою температурою.

Значною проблемою  є захист від корозії систем гарячого водопостачання і, тим самим, систем регулювання, бо в них використовується та ж вода. Цей захист здійснюється автоматичним введенням дозаторами силікату натрію (рідкого скла).  

Для забезпечення якісного постачання споживачів гарячої води необхідна безперервна робота циркуляційного насоса. Якщо робота насосів в нічний час не передбачається, то передбачується їх автоматичне відключення. При встановленні акумуляторів для вирівнювання графіка відпуску тепла на гаряче водопостачання передбачається автоматичне управління зарядкою і розрядкою цих акумуляторів. Вибір схеми автоматичного регулювання температури води на гаряче водопостачання визначається прийнятою системою теплопостачання (закрита чи відкрита).

  При закритій системі  теплопостачання, коли на вводах  гарячого водопостачання встановлюють  водоводяні підігрівники, широко застосовуються схеми регулювання температури води, яка нагрівається шляхом зміни кількості мережної води (рис.10.5 а, б, в) або шляхом розподілу потоку мережної води триходовим регулюючим клапаном на два: поступаючий потік направляється в підігрівник, а перепускаючий - по обвідній лінії (рис. 10.5 г).                       

  При такому способі регулювання забезпечується приблизно постійна витрата мережної води, що виключає повністю або частково гідравлічне розрегулювання теплової мережі. Однак постійність витрати мережної води приводить до завищення температури води в зворотному трубопроводі теплової мережі в період малих навантажень гарячого водопостачання. При теплопостачанні від ТЕЦ це небажане, оскільки на ТЕЦ знижується вироблення електроенергії за рахунок збільшення витрати низькотемпературного тепла.

    При  відкритій системі теплопостачання  на вузлах гарячого водопостачання  відсутні водоводяні підігрівники; гаряча вода до споживача поступає  безпосередньо з теплової мережі. Температура води, яка поступає  в систему гарячого водопостачання, регулюється змішанням потоків води з подаючого і зворотного трубопроводів теплової мережі.

     Широке  розповсюдження отримали схеми  з встановленням регулюючого  клапану на подаючому трубопроводі  і зворотного клапана на зворотному трубопроводі (рис. 10.6. а) і з застосуванням триходового клапана змішування (рис.10.6.б).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

10.6. Автоматизація водяних  систем опалення.

Головна задача автоматизації  водяних систем опалення – стабілізація температури опалюваних приміщень. В останні роки широко   застосовується програмне регулювання відпуску тепла на опалення, котре забезпечує зниження температури повітря опалюваних приміщень в той час коли там не перебувають люди.

В закритих теплових мережах з паралельною і двохступеневою змішаною схемами приєднання абонентів, регулювання відпуску тепла на опалення здійснюють по опалювальному графіку шляхом стабілізації перепаду тиску на опалювальних вводах. (При незмінному гідравлічному опорі системи опалення абонента постійному перепаду тиску відповідає постійна витрата мережної  води.)

При такій автоматизації  вирішується тільки одна часткова задача регулювання відпуску тепла на опалення, не допускаючи випадків гідравлічного  розрегулювання теплової мережі.

 

Якісний відпуск  тепла опалюваним абонентам в системах централізованого теплопостачання можливий лише про застосуванні декількох ступенів регулювання: центральної, групової, місцевої, пофасадної і індивідуальної. При застосуванні декількох ступенів регулювання на кожній наступній ступені знімається частина збурюючих дій і тим самим полегшується робота наступних ступенів. В конкретних системах теплопостачання та чи інша ступінь регулювання може бути відсутня.

Застосовують  три методи автоматичного регулювання  відпуску тепла на опалення:

1. по відхиленню температури повітря приміщень;

2.по збуренню - зміні  температури зовнішнього повітря,  щвидкості вітру, сонячної радіації;

3. комбінований (по відхиленню і збуреннях)

Перший спосіб застосовується при індивідуальному, а також місцевому (пофасадному) регулюванні; другий - основний спосіб - при регулюванні на ТЕЦ і в котельнях, котрий може бути використаний також при груповому регулюванні на ЦТП; третій спосіб регулювання може застосовуватись в індивідуальних теплових пунктах(ІТП).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

10.7. Принципові  схеми автоматичного регулювання  витрати тепла на  центральних та індивідуальних теплових  пунктах.

Вимірювання технологічних параметрів

     При  спостереженні за технологічним  режимом в процесі експлуатації та підчас спеціальних випробувань в системі централізованого теплопостачання контролюють наступні параметри.

  1. В тепловій  мережі:

  тиск в  подаючому та зворотньому магістральних  трубопроводах  до та після  секційних засувок та на всіх  ділянках зміни діаметра трубопроводів діаметром 300мм та більше;

  температуру  в подаючому та зворотньому  магістральних трубопроводах   до та після секційних засувок  та на всіх ділянках зміни  діаметра трубопроводів діаметром  300мм та більше, а також при  зміні типу прокладки або ізоляційної конструкції;

  величину  витрати теплоносія в подаючому  та зворотньому трубопроводах  відгалужень 500мм та більше.

2. На насосних станціях:

  температуру  на подаючому трубопроводі змішувальної  насосної станції, до та після  точки зміщення, в подаючому та зворотньому трубопроводах, до та після підкачуючих і змішувальних насосів;

  тиск в  напірному колекторі підкачуючих  та змішувальних насосних станцій,  а також в трубопроводах до  та після клапанів розсічки;

  тиск у  всмоктуючому та нагнітаючому патрубках кожного насосу, в спільних напірних колекторах підживлюючих та змішувальних насосних станцій;

  величину  витрати теплоносія в подаючому  трубопроводі. До та після точки  зміщення в змішувальних насосних  станціях.

3. На центральних теплових пунктах (ЦТП) манометри встановлюють  

в місцях, вказаних в таблиці 10.1.

Вимірюють величину витрати: мережної води, яка поступає на тепловий пункт (на зворотньому трубопроводі теплової мережі); мережної води на підживлення  незалежної системи опалення; водопровідної води; води, яка іде на гаряче водопостачання.

4. На індивідуальних теплових пунктах вимірюють:

  тиск в  подаючому та зворотньому трубопроводах;

  температуру  в подаючому та зворотньому  трубопроводах;

  величину  витрати: в закритих системах - на подаючому або зворотньому трубопроводах, в відкритих системах - на подаючому трубопроводі та на лінії гарячого водопостачання після змішувального пристрою.

5. Кожна ступінь підігріву гарячого водопостачання обладнана показуючими манометрами та термометрами на вході та виході мережної та водопровідної води. Перед підігрівниками на трубопроводі холодної води встановлюють лічильники води.

 

 

 

           Табл. 10.1. Місця вимірювання технологічних параметрів.

ЦТП з залежним приєднанням системи опалення        ЦТП з незалежним приєднанням системи опалення

 

 

1. На подаючому трубопроводі теплової мережі
2. На зворотньому трубопроводі теплової мережі
3. На вводі міського водопроводу
4. На подаючому трубопроводі системи гарячого

    водопостачання (ГВ) на виході з бойлера

5. На циркуляційному трубопроводі системи ГВС

    перед  насосами або регулятора підпору

6. На напірному колекторі господарських насосів
7. На напірному колекторі циркуляційних насосів ГВС
8. На виході холодної води з ЦТП
9. На регуляторі температури
10. На регуляторі перепаду тиску (витрати)  

11. На подаючому трубопроводі
12. системи                                                             11. На подаючому трубопроводі теплової