Автор работы: Пользователь скрыл имя, 30 Января 2013 в 15:50, курс лекций
Работа содержит курс лекций по дисциплине "Автоматизація вентиляції і кондиціонування".
1. СИСТЕМИ АВТОМАТИЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ.
1.1. Вступ.
1.2.Основи проектування схем автоматизації.
1.3.Побудова схем автоматизації.
1.4. Схеми автоматичної сигналізації, захисту і блокування.
1.5. Системи автоматичного керування.
1.6.Системи автоматичного регулювання.
1.8.Програмне регулювання. Методи задання програми.
-2. ВИМІРЮВАННЯ В СИСТЕМАХ ТГВ.
ВИМІРЮВАННЯ ВОЛОГОСТІ
2.1.Особливості вимірювання вологості.
2.2.Сорбційно-кондуктометричний метод.
2.3.Психрометричний метод.
2.4.Метод точки роси.
2.5.Інші методи.
ВИМІРЮВАННЯ ТА КОНТРОЛЬ ХІМІЧНОГО СКЛАДУ ТА ФІЗИЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ГАЗІВ.
2.6.Термомагнітні аналізатори О2.
2.7.Термокондуктометричний метод аналізу.
2.8.Оптико абсорбційні газоаналізатори.
2.9.Термохімічні газоаналізатори.
2.10.Іонізаційно-полум’яний метод вимірювання концентрацій горючих газів.
ВИМІРЮВАННЯ КІЛЬКОСТІ ЕНЕРГОНОСІЇВ.
2.11.Вимірювання кількості тепла.
2.12.Будова та принцип роботи теплових лічильників.
3. МІКРОПРОЦЕСОРНІ КОНТРОЛЕРИ
3.1.Реміконт 130.
3.2.Технічна реалізація цифрових АСР.
3.3.Супервізорний принцип регулювання.
4. ВИКОНАВЧІ МЕХАНІЗМИ ТА РЕГУЛЮЮЧІ ОРГАНИ СИСТЕМ АВТОМАТИКИ
4.1.Призначення виконавчих механізмів та їх класифікація.
4.2.Електромагнітні виконавчі механізми.
4.3.Електромоторні виконавчі механізми.
4.4.Гідравлічні і пневматичні виконавчі механізми.
4.5.Регулюючі органи.
5. АВТОМАТИЗАЦІЯ СИСТЕМ ГАЗОПОСТАЧАННЯ.
5.1.Автоматичне регулювання тиску і витрати газу.
5.2.Автоматизація ГРС (ГРП).
5.3.Автоматизація об’єктів зберігання та розподілу зрідженого газу.
-6. АВТОМАТИЗАЦІЯ ПРОЦЕСУ ГОРІННЯ.
6.1Автоматичне регулювання паленищ.
6.2.Принципи автоматизації котельних установок
6.3..Автоматизація паливоспалюючих пристроїв мікрокотлів.
6.4.Автоматика безпеки котлів.
- АВТОМАТИЗАЦІЯ ВЕНТИЛЯЦІЙНИХ СИСТЕМ.
7.1. Автоматизація витяжних систем.
7.2. Методи регулювання температури повітря.
7.3. Автоматизація припливних вентиляційних систем.
7.4. Автоматизація повітряних завіс.
АВТОМАТИЗАЦІЯ СИСТЕМ КОНДИЦІЮВАННЯ ПОВІТРЯ.
8.1. Технологічні основи систем кондиціювання повітря.
8.2. Автоматизація систем кондиціювання повітря.
8.3. Принципи і методи регулювання вологості в СКП.
8.4. Управління кондиціонером по температурі точки роси.
8.5..Автоматизація холодильних установок.
8.6. Автоматизація пристроїв утилізації викидного тепла.
8.7. Автоматизація автономних кондиціонерів.
- АВТОМАТИЗАЦІЯ ТЕПЛОВИХ МЕРЕЖ
І ТЕПЛОВИХ ПУНКТІВ.
9.1.Задача та принципи регулювання теплових мереж.
9.2. Автоматизація насосних підстанцій.
9.3.Автоматизація гідравлічного режиму теплових мереж.
9.4. Автоматизація мережних підігрівачів.
9.5. Автоматизація вузлів гарячого водопостачання.
9.6.Автоматизація водяних систем опалення.
9.7. Принципові схеми автоматичного регулювання витрати тепла на центральних та індивідуальних теплових пунктах.
ТЕЛЕМЕХАНІКА І ДИСПЕТЧЕРИЗАЦІЯ. АСКТП.
10.1. Телемеханіка. Основні поняття.
10.2. Диспетчерські пункти. Задачі диспетчерського керування.
10.3.Автоматизовані системи керування технологічними процесами (АСК ТП).
-
-
-
Z1,Z2,Z3,...,Zn-
зовнішні збурення на
Взаємозв’язки між вхідними і вихідними величинами показують пунктирними лініями, а окремо між вхідними та між вихідними величинами пунктирними дугами. На пунктирних лініях і дугах
показують також стрілки, напрям яких вказує, на яку величину зумовлений вплив. Структурна схема барабанного котла є прикладом багатомірного об’єкту.
Проаналізувавши взаємні зв’язки регульованих величин, важливо виділити взаємозв’язки обумовлені наявністю спільних збурень і спільних регулюючих дій. В першому випадку автоматична система регулювання об’єкта з декількома регульованими величинами розпадається на відповідне число незалежних АСР з одною регульованою величиною. Зв’язок ж регульованих величин через спільні регулюючі дії потребує докорінної зміни структури АСР багатомірного об’єкту. Наявність перехресних зв’язків між регулюючими величинами приводить до необхідності введення перехресних компенсуючих зв’язків між окремими регуляторами.
1.3.2.
Автоматизація технологічних пр
Основними автоматичними пристроями які визначають технологічний режим процесу, є регулятори. Тому спочатку необхідно вибирати параметри, які необхідно регулювати, та канали внесення регулюючих впливів і лише після цього почати вибір інших параметрів.
Вибираючи контрольні параметри, необхідно керуватися тим, щоб при мінімальній їх кількості забезпечувався найповніший обсяг інформації про процес.
Параметри сигналізації починають вибирати після аналізу об’єкта щодо його вибухо- та пожежобезпечності, а також токсичності й агресивності перероблюваних речовин. Сигналізації підлягають параметри, які можуть привести до аварії або істотно порушити технологічний режим.
Якщо в ході проведення технологічного процесу виникають вибухо- та аварійно- небезпечні ситуації, то слід передбачити відповідний захист. Параметри такого захисту вибирають залежно від того, що може бути причиною аварії.
Схеми та пристрої
1.3.3. Побудова функціональних схем автоматизації.
Функціональна схема автоматизації (ФСА) є основним технічним документом, який визначає структуру та функціональні зв’язки між технологічним процесом і системами автоматичного контролю та вимірювання, регулювання, сигналізації, захисту та блокування.
Всі прийняті рішення з автоматизації окремих ТОК відтворюють на спрощеній функціональній схемі автоматизації, котрі проектують згідно з правилами розробки ФСА тільки без розшифровки конкретних засобів автоматизації. При спрощеному способі не показують первинні перетворювачі і всю допоміжну апаратуру. Прилади і засоби автоматизації, що здійснюють складні функції (контроль, регулювання, сигналізацію, тощо ) і виконані у вигляді окремих блоків, показують одним умовним графічним позначенням. На спрощених ФСА присвоюють номери позицій окремим контурам автоматизації та вказують окремі функціональні ознаки окремих контурів. Такий метод простий і вимагає менших затрат праці , але не дає уяви про місце розміщення автоматичних пристроїв (на щитах , пультах, в шафах ). Для розшифрування спрощених ФСА і складання елементних ФСА вибирають конкретні технічні засоби автоматизації і місце їх встановлення.
Виконання ФСА здійснюється викреслюванням на листі з використанням певних вимог до графічних зображень елементів як технологічного процесу, так і засобів автоматизації, зв’язків між ними, пунктів контролю та вимірювання, регулювання, автоматизації, захисту та блокування.
При створенні ФСА необхідно вирішити такі основні задачі як:
Технологічне обладнання процесу виконують на листі за умовними графічними позначеннями, що подані у Державних стандартах України. Якщо на деяке спеціальне обладнання відсутні умовні графічні позначення, то їх виконують за вказівками проектних організацій, або використовують існуючу технічну чи проектну документацію.
При зображенні технологічного обладнання, окремих його елементів, трубопроводів і потоків, необхідно давати відповідні текстові пояснення (наприклад, назву технологічного обладнання, його номер, вказувати напрями потоків, у розриві ліній-потоків ставити відповідні цифри, які вказують на тип речовини та пояснення до цих цифр, які введені самостійно, тощо (див. таблицю1.3.1 )).
Всі елементи, які
входять у системи
Виконавчий механізм зображають як показано на рис.1.4. Регулюючий орган зображають згідно рис.1.5. На ФСА виконавчі механізми та регулюючі органи викреслюють на технологічних потоках: які показують лініями: у вигляді (рис.1.6):: тобто зображення: що на рис.1.4 і 1.5 суміщаються в одне.
Окремі елементи на ФСА з’єднують між собою лініями зв’язку (пряма товщиною 0,5мм). Чутливий елемент давача показують на технологічних потоках, або на технологічному обладнанні згідно рис.1.6 де,
а-пряма, що зображає потік, є дотичною до графічного зображення давача;
б-чутливим елементом давача
є імпульсна трубка
(таке зображення властиве при
зображенні пружинних і
в-від
прямої, що зображає потік, проводять
довільної довжини лінію зв’
г-графічне зображення давача поміщають на перетині потоку (таке зображення властиве лише давачам витрати); на технологічному обладнанні.
Буквені умовні позначення на ФСА подані у таблиці 13.3.2 .
Приклади побудови ФСА подані на рис.1.3.7. і 1.3.8.
Методика
побудови графічних умовних
У верхній частині кола наносяться буквені позначення вимірювальної величини і функціонального признаку приладу.
Порядок розташування буквених позначень (зліва направо) повинен бути наступним:
1. Позначення
основної вимірювальної
2. Позначення, уточнює (як що це необхідно) основну вимірювану величину.
3. Позначення функціонального признаку приладу.
В нижній
частині кола наносять
В окремих випадках, коли позиційне позначення приладу не поміщається в колі, допускається нанесення його ззовні кола.
4.1. Приклад побудови умовного позначення приладу.
1- вимірювана величина (Р- тиск);
2- уточнення вимірюваної величини (D- перепад тиску);
3,4,5 - функціональні признаки
приладу (І- показ, R- реєстрація, С- автоматичне
регулювання );
1-1 - номер позиції по ФСА.
Розміри графічних умовних позначень.
Основні положення ГОСТ 21.404-85
1. Умовні позначення.
№п/п |
Позначення |
Назва |
Первинний вимірювальний перетворювач (датчик); прилад, встановлений по місцю; на технологічному трубопроводі, апараті, стіні, підлозі, колоні, металоконструкції. | ||
|
Прилад, який встановлюється на щиті, пульті. | |
3 |
Виконавчий механізм. Загальні позначення. Положення регулюючого органу при закінченні подачі енергії або управляючого сигналу не регламентується. | |
4 |
Регулюючий орган. | |
5 |
Лінія зв’язку. | |
6 |
|
Перетин лінії зв’язку з з’єднанням між собою. |
Умовні цифрові позначення трубопроводів для рідин і газів.
Назва середовища що транспортується трубопроводом |
Позначення. |
Назва середовища що транспортується трубопроводом |
Позначення. |
Вода Пара Повітря Азот Кисень Інертні гази: аргон неон гелій криптон ксенон Аміак кислота(окислювач) Луг Масло Рідке пальне |
-1-1- -2-2- -3-3- -4-4- -5-5-
-6-6- -7-7- -8-8- -9-9- -10-10-
-11-11- -12-12- -13-13- -14-14- -15-15- |
Горючі і вибухонебезпечні гази: водень ацетилен фреон метан етан етилен пропан пропилен бутан бутилен Противопожежний трубопровід Вакуум |
16-16- -17-17- -18-18- -19-19- -20-20- -21-21- -22-22- -23-23- -24-24- -25-25-
-26-26- -27-27- |
Буквенні умовні позначення на функціональних схемах
ОСТ 37 27-77.
Позначення |
Вимірювана величина |
Функції котрі виконуються приладом | |
Основне значення першої букви |
Додаткове значення |
||
1 |
2 |
3 |
4 |
A |
Сигналізація | ||
C |
Регулювання | ||
D |
Щільність, густина |
Різниця, перепад |
|
E |
Будь яка електрична величина |
Первинне перетворення | |
F |
Витрата |
Співвідношення, частка, дріб |
|
G |
Розмір, положення, переміщення |
||
H |
Верхня границя вимірюваної величини |
Ручна дія | |
I |
Показування | ||
J |
Автоматичне переключення, оббігання | ||
K |
Час, часова програма |
Станція керування | |
L |
Рівень |
Нижня границя вимірюваної величини |
|
M |
Вологість |
||
N,O |
Резервні букви |
||
P |
Тиск, вакуум |
||
Q |
Якість, склад, концентрація |
Інтегрування, додавання |
|
R |
Радіоактивність |
Реєстрація | |
S |
Швидкість, частота |
Включення, виключення, перемикання | |
T |
Температура |
Проміжне перетворення, дистанційна передача | |
U |
Кілька різнойменних величин |
||
V |
В’язкість |
||
W |
Маса |
||
Y |
Перетворення, обчислення функції |
Информация о работе Автоматизація вентиляції і кондиціонування