Автор работы: Пользователь скрыл имя, 20 Февраля 2013 в 13:39, дипломная работа
Даний дипломний проект передбачає визначення електричних навантажень машинобудівного підприємства, розрахунок електричного освітлення, цехових навантажень, вибір електротехнічного устаткування, компенсація реактивної потужності і забезпечення якості електроенергії. Також розглянуті питання економічного порівняння варіантів електропостачання, розрахунку вартості електричної енергії, релейного захисту й автоматики, на прикладі захисту силового кабелю 10 кВ, питання АСКЕ і САПР, монтажу й експлуатації, а також охорони праці.
Вступ
1 Умови проектування
1.1 Коротка характеристика проектованого об'єкта
1.2 Характеристика електроприймачів
1.3 Характеристика джерел живлення
2 Визначення розрахункових електричних навантажень
2.1 Визначення максимальних електричних навантажень силових електроприймачів
2.2 Розрахунок освітлювальних навантажень по об'єктах і території заводу
2.3 Визначення сумарного максимального навантаження
3 Розрахунок параметрів трансформаторної підстанції
3.1 Вибір напруги електропостачання споживачів
3.2 Вибір параметрів ліній електропередачі
3.3 Вибір кількості і потужності трансформаторів ТП 110/10-10 кВ
4 Розрахунок струмів короткого замикання
4.1 Розрахунок струмів короткого замикання у вузлах системи електропостачання
4.2 Розрахунок струмів короткого замикання на шинах 0,4 кВ
4.3 Розрахунок струму однофазного короткого замикання на лінії 110 кВ, що живить ГПП
5 Вибір струмоведучих частин і апаратів
5.1 Вибір роз'єднувачів на напругу 110 кВ
5.2 Вибір вимикачів напругою 110 кВ
5.3 Вибір шин напругою 10 кВ
5.4 Вибір трансформаторів напруги напругою 10 кВ
5.5 Вибір трансформаторів струму на напругу 10 кВ
5.6 Вибір ізоляторів на напругу 10 кВ
6 Релейний захист і автоматизація
6.1 Вимоги до релейного захисту
6.2 Захист силових трансформаторів ТП 110/10 кВ
6.3 Захист збірних шин напругою 110 і 10 кВ ТПП
6.4 Захист кабельних ліній напругою 10 кВ
6.5 Захист високовольтних двигунів напругою 10 кВ
6.6 Автоматичне включення резервного живлення (АВР)
6.7Автоматичне повторне включення (АПВ)
7 Регулювання напруги на ТП 110/10 кВ
7.1 Обгрунтування алгоритму роботи регулятора напруги типу РПН
7.2 Технічне забезпечення регулювання напруги на ТП 110/10 кВ
8 Економічна частина
9 Охорона праці
Висновки
Перелік використаних джерел
В практичних розрахунках при виборі надбавок регулятора ТПН зручно використовувати уже одержані дані по відхиленню напруги на шинах 10 кВ РТП для випадку без РПН і підібрати такі регульовані надбавки РПН для режимів максимальних та мінімальних навантажень, щоб на шинах 10кВ одержати відхилення напруги, близькі до потрібних. При цьому можуть бути використані регулятори РПН з межами регулювання ±6*1,5%; ±6*1,67%; ±9*1,67%. Наприклад, виходячи із заданого відхилення напруги на шинах 110кВ (в точці 1) на шинах 10 кВ (в точці 2) одержали відхилення напруги dU =0,7% ; dU =+2,8%. Для того, щоб в режимі максимального навантаження на шинах 10 кВ одержати відхилення напруги +5%, необхідно регулятором РПН добавити +4,3% напруги. При застосуванні регулятора з межами регулювання m6*1,5% необхідно взяти три ступені по +1.5% (+3*1,5%=+4,5%) і одержимо на шинах 10 кВ (в точці 2) dU =+5,2% (близько до потрібного відхилення +5%). Аналогічно в режимі мінімального навантаження прийнявши дві ступені по -1,5% (-2*1,5=-3%) одержимо на шинах 10 кВ (в точці 2) dU =+0,2% (близько до нуля).
Після вибору регульованих надбавок регулятора РПН подальші розрахунки проводяться в такому ж порядку, як і для випадку без РПН.
Якщо допустима втрата напруги в лінії 0,38 кВ не перевищує 10%, то розрахунок для найближчої ТП на цьому закінчується. В противному випадку визначають сумарну допустиму втрату напруги в лініях 10 і 0,38 кВ. Якщо ця допустима втрата напруги складає не менше 11...12% то вважають ,що на РТП можна обійтись без регулятора напруги РПН і сумарну допустиму втрату напруги розподіляють між лініями 10 і 0,38 кВ (приблизно порівну).
Якщо сумарна допустима втрата напруги в лініях 10 і 0,38 кВ не перевищують 10%, то для забезпечення нормованого відхилення напруги у споживачів на районній підстанції необхідно встановити трансформатор з РПН. Найбільш прийнятний режим роботи РПН в розподільчих електричних мережах - режим зустрічного регулювання, коли з ростом навантаження для компенсації зростаючих втрат напруги в мережі РПН підвищує напругу на шинах 10 кВ РПН, а при зменшенні навантаження, коли прямо пропорційно зменшуються і втрати напруги регулятор РПН знижує напругу на шинах 10 кВ РПН.
Зниження напруги на шинах 10 кВ РПН при мінімальному навантаженні дозволяє встановити на споживчих ТП більш високі позитивні регульовані надбавки і цим самим збільшувати допустиму втрату напруги в лініях при максимальному навантаженні.
Як показують результати розрахунку в табл.7.1, без наявності регулятора РПН на підстанції 35/10 кВ забезпечити нормоване відхилення напруги (±5%) у споживачів та забезпечити допустиму втрату напруги в лініях 10 і 0,38 кВ неможливо.
Так, в режимі
мінімальних навантажень
Подібна ситуація складається і в споживачів найближчої ТП. В режимі мінімальних навантажень відхилення напруги у ближчого електроприймача у випадку відсутності на підстанції 110/10 кВ РПН складає +7,5%, а при наявності РПН +1,5%. Допустима сумарна втрата напруги в лініях 10…0,38 кВ при відсутності РПН складає - 2,5%, а при наявності РПН - 8,5%.
Таблиця 7.1
Визначення допустимої втрати напруги в лініях 10 кВ і 0,38 кВ та вибору надбавок у трансформаторів.
Елемент мережі |
Найближча ТП |
Найвіддаленіша ТП | |||||||
Навантаження |
Навантаження | ||||||||
100% |
25% |
100% |
25% | ||||||
без РПН |
з РПН |
без РПН |
з РПН |
без РПН |
з РПН |
без РПН |
з РПН | ||
Шини 35кВ РТП |
-3 |
-3 |
+2 |
+2 |
-3 |
-3 |
+2 |
+2 | |
РТП 35/10 кВ |
пост. надб. |
+5 |
+5 |
+5 |
+5 |
+5 |
+5 |
+5 |
+5 |
рег. надб. |
0 |
+7,5 |
0 |
-6 |
0 |
+7,5 |
0 |
-6 | |
втрати |
-4 |
-4 |
-1 |
-1 |
-4 |
-4 |
-1 |
-1 | |
Шини 10кВ РТП |
-2 |
+5,5 |
+6 |
0 |
-2 |
+5,5 |
+6 |
0 | |
Лінія 10кВ |
0 |
0 |
0 |
0 |
-2,5 |
-6 |
-2 |
-2 | |
ТП 10/0,4кВ |
пост. надб. |
+5 |
+5 |
+5 |
+5 |
+5 |
+5 |
+5 |
+5 |
рег. надб. |
-2,5 |
-2,5 |
--2,5 |
-2,5 |
0 |
0 |
0 |
0 | |
втрати |
-4 |
-4 |
-1 |
-1 |
-4 |
-4 |
-1 |
-1 | |
Лінія 0.38 кВ |
-2,5 |
-8,5 |
0 |
0 |
-2,5 |
-5 |
0 |
0 | |
Споживачі |
-5 |
-5 |
+7,5 |
+1,5 |
-5 |
-5 |
+8,5 |
+2,5 | |
Допустиме відхилення напруги |
-5 |
-5 |
+5 |
+5 |
-5 |
-5 |
+5 |
+5 |
7.1 Техніко-економічне порівняння варіантів
7.1.1 Розрахунок капітальних вкладень і витрат на амортизацію і поточну експлуатацію
При виконанні техніко-економічних
розрахунків при
Як порівнювані варіанти розглянемо два варіанти внутрішнього електропостачання підприємства:
I варіант – живлення 4 КТП 10/0.4 кВ від ЗРУ-10 кВ підстанції напругою 110/10 кВ, а електродвигунів – від РП-10 кВ;
II варіант – живлення всіх підстанцій КТП-10/0.4 кВ і електродвигунів 10 кВ передбачається від РП-10 кВ.
Схеми варіантів представлені на рис. 7.1.
У якості основного економічного критерію приймаємо чисту теперішню вартість проекту:
NPV=К0+И× t / (1+k)t; (7.1)
де: k – необхідна ставка прибутковості інвестицій (ставка дисконту),
приймаємо 10%;
К0 – капітальні вкладення, тис. грн;
И – щорічні витрати, тис. грн.
t – тривалість роботи обладнання, для енергетики t дорівнює 15-20 років.
I-й варіант
Рис. 7.1(а) Схеми порівнюваних варіантів
II-й варіант
Рис. 7.1(б) Схеми порівнюваних
варіантів
Мінімальні значення приведених витрат відповідають найвигіднішому рішенню. Капітальні вкладення в елементи СЕП визначаються за укрупненими показниками /21/.
Щорічні витрати, зв'язані
з експлуатацією
І=Еа∙ К+Ет.р∙ К+ИЭ; (7.2)
де: Еа й Ет.р – коефіцієнти відрахувань відповідно на амортизацію і поточну експлуатацію;
ИЭ – вартість втрат електроенергії, тис. грн;
Результати розрахунків витрат на амортизацію і поточну експлуатацію зводимо в таблицю 7.2.
Таблиця 7.1 - Капітальні вкладення по кожному з варіантів
Найменування устаткування |
Од. вим. |
Ціна одиниці виміру |
Варіант I |
Варіант II | |||
Кіл. |
вартість тис. грн |
Кіл. |
вартість тис. грн | ||||
1. |
Ячейка КРУ з ВМПЭ-10-1000 |
шт |
9,05 |
16 |
144,8 |
19 |
171,95 |
2. |
Трансформатор НТМИ-10-66У3 |
шт |
0,97 |
3 |
2,91 |
4 |
3,88 |
3. |
Кабель ААШвУ-10 (3х120) |
км |
21,29 |
0,68 |
14,48 |
1,35 |
28,74 |
4. |
Кабель ААШвУ-10 (3х70) |
км |
16.17 |
0,45 |
7,27 |
0,45 |
7,27 |
5. |
Кабель ААШвУ-10 (3х50) |
км |
14,17 |
4 |
56,68 |
0,66 |
9,35 |
6. |
Кабель ААШвУ-10 (3х35) |
км |
8,08 |
0,46 |
3,71 |
0,03 |
0,24 |
Разом: |
229,86 |
221,44 |
Таблиця 7.2 - Розрахунок витрат на амортизацію і поточну експлуатацію
Найменування устаткування |
Вартість |
Річна норма відрахувань |
Сума витрат | |||||
I варіант |
II варіант |
Аморт. |
Тех. ек. |
Разом |
I варіант |
II варіант | ||
1. |
РП |
147,71 |
175,83 |
0.063 |
0.01 |
0.073 |
10,78283 |
12,83 |
2. |
КЛ 10 кВ |
82,15 |
45,6126 |
0.03 |
0.015 |
0.045 |
3,69675 |
2,05 |
Разом: |
14,47 |
14,88 |
7.1.2
Розрахунок вартості втрат
Вартість втрат електроенергії визначається з виразу:
ИЭ=m∙ ΔPmax+m0∙ ΔP0; (7.3)
де: m – вартість 1 кВт максимальних активних втрат, грн/кВт∙ рік;
m0 – вартість 1 кВт максимальних втрат холостого ходу;
ΔPmax – максимальні навантажувальні втрати активної потужності, МВт;
ΔP0 – втрати холостого ходу, МВт.
Вартість 1 кВт визначаємо в залежності від ТВ= 4000 годин – число годин роботи підприємства в році; час використання максимуму втрат в рік – Тм = 3300 год/рік; плата за 1 кВт максимального навантаження – α =17,39 грн/кВт∙ год;
додаткової оплати за 1 кВт – β =16,45 коп/кВт∙ год;
;
;
Визначаємо максимальні втрати активної потужності для кабельних ліній електропередачі:
ΔPmax=3∙ R0∙ ℓ∙ Iр2∙ 10-3;
де: R0 – активний опір 1 км ліній, Ом/км /20/;
ℓ - довжина лінії, км;
Iр -розрахунковий струм у нормальному режимі, А.
По I-му варіанту для КЛ-10 кВ:
F=3 (3 120) мм2;
кВт.
По II варіанту для КЛ-10 кВ:
F=3 (3 120)мм2;
кВт.
Результати розрахунків втрат електроенергії і її вартості зводимо в таблицю 7.3
Таблиця 7.3 - Розрахунок втрат електроенергії і її вартості
Активні втрати, кВт |
ИЭ, тис. грн. | ||
1. |
КЛ-10 кВ |
Варіант I |
|
6,31 |
ИЭI = 0,306∙6,31 =1,93 | ||
2. |
КЛ-10 кВ |
Варіант II |
|
12,62 |
ИЭII = 0,306∙12,62 =3,86 |
Приведемо приклад розрахунку по I-му варіанту для інших КЛ – 10 кВ і зведемо розрахунки в таблицю 7.4
Таблиця 7.4 - Розрахунок втрат електроенергії
Траси КЛ – 10 кВ |
Перетин S, мм2 |
Довжина КЛ l, км |
Опір 1 км КЛ R0, Ом/км |
Розрахунковий струм Iр, А |
DРmax, кВт |
ЗРУ – КТП23 ЗРУ – КТП6 ЗРУ – КТП45 ЗРУ – КТП43 |
3х50 3х35 3х50 3х50 |
0.6 0.46 0.7 0.7 |
0.358 0.381 0.358 0.358 |
52,8 35,3 84,4 95,6 |
1,796 0,655 5,355 6,87 |
Разом |
14,676 |
Вартість втрат електричної енергії по I варіанту:
ИЭI = 0,306 × 14,676 = 4,49 тис.грн.
Сумарна вартість втрат електроенергії по I варіанту:
ИЭ IS = 1,93 + 4,49 = 6,42 тис.грн.
Аналогічно розраховуємо вартість втрат електроенергії для II варіанта і результати заносимо в таблицю 7.5
Таблиця 7.5 - Розрахунок втрат електроенергії
Траси КЛ – 10 кв |
Перетин S, мм2 |
Довжина КЛ l, км |
Опір 1 км КЛ R0, Ом/км |
Розрахунковий струм Iр, А |
DРmax, кВт |
ЗРУ – КТП23 ЗРУ – КТП6 ЗРУ – КТП45 ЗРУ – КТП43 |
3х50 3х35 3х50 3х50 |
0.16 0.03 0.25 0.25 |
0.358 0.381 0.358 0.358 |
52,8 35,3 84,4 95,6 |
0,479 0,042 1,912 2,454 |
Разом |
4,886 |