Конфекціювання матеріалів і дослідження їх властивостей для виготовлення жіночого літнього комплекту (блуза, шорти) із шовкової тканини

     Прихована прорубка - часткове руйнування ниток текстильного матеріалу. Прихована прорубка виявляється найчастіше при експлуатації виробу в результаті механічних впливів і після їхнього прання.

     У швейному виробництві передбачено  підбирати голку й швейну нитку  для виконання рядка на конкретному матеріалі. Не дивлячись на це, ушкодження ниток матеріалу голкою швейної машини, особливо схована прорубка, зустрічаються досить часто.

     Для визначення явної прорубки (Пя, %) з обраного матеріалу вирізають  зразок 150х100 мм і прокладають 4 машинні строчки без нитки, після чого під мікроскопом рахують кількість ушкоджених і зруйнованих ниток. 

     Явну прорубку вважають по  формулі: Пя=100Ня/Ко,

де Ня - число пошкоджених ниток матеріалу  по всій довжині рядка,

Ко - число  проколів по всій довжині рядка.

Зразок  №1:  Пя=100*0/0=0

Зразок  №2:  Пя=100*5/114=3,4%

Зразок  №3:  Пя=100*3/89=3,4% 

     Для визначення прорубки прихованої (Пс, %) зразки необхідно піддати  пранню. Після чого зразки повторно  оглядають під мікроскопом і  обчислюють прорубку сховану по формулі: Пс=100(Но-Ня)/Но,

де Но - загальне число зруйнованих ниток

Зразок  №1: 100(0-0)/0=0

Зразок  №2:  100(7-5)/114=1,75%

Зразок  №3:  100(4-3)/89=1,1% 

Загальну  прорубку (По, %) визначають по формулі: По=100Но/До

Зразок  №1: По=100*0/0=0

Зразок №2:  По=100*7/114=6,1%

Зразок  №3:  По=100*4/89=4,5% 

Всі результати обчислень механічних властивостей матеріалів занесені в таблицю 3.2 

Таблиця 3.2

Механічні властивості матеріалів 

     Після  проведення дослідження структурних  і механічних властивостей представлених зразків тканин можна зробити висновок, що всі три зразки можуть бути використані при виготовленні сукні жіночої урочистої в якості тканини верху.

     Дослідження  механічних властивостей дозволяють  зробити висновок про те, що  всі три зразки володіють середньою зминаємістью, «нульовий» степінь прорубаємості. та найкраща драпіруємостью у зразка №3, тож ця тканина найкраще підходить для виготовлення комплекту. 
 
 
 
 

Висновки 

     Завданням конфекціонування матеріалів є виготовлення одягу високої якості, конкурентоспроможних виробів. Головна роль в цьому належить правильному й обґрунтованому вибору матеріалів для конкретного виробу.

     В  курсовій роботі було розглянемо  конфекціонування матеріалів і  дослідження їх технологічних  властивостей для виготовлення комплекту жіночого.

     Аналіз асортименту матеріалів. З яких можна виробляти жіночі  комплекти показав, що в якості матеріалу верху в основному використовують шовкові тканини, натуральні та синтетичні.

  Сформувавши вимоги до виробу та матеріалів, з яких воно виготовлено, було зроблено висновок, що для гігієнічні та технологічні вимоги відходять на другий план, а на перший виступають зносостійкість, естетичні та економічні вимоги.

     Після дослідження структурних  та механічних характеристик  з усіх зразків тканин було вибрано зразок №3 - синтетичний шовк (ВЛс-70%, ВК-30%), так як у цього зразка найкращі показники та вона задовольняє поставлені вимоги.

     Підбиваючи підсумки виконання  курсової роботи з конфекціонування  матеріалів і дослідження їх технологічних властивостей для виготовлення жіночого комплекту можна зробити основний висновок: для того, щоб зробити правильний вибір матеріалів для того чи іншого виробу, необхідно чітко уявляти вимоги, які пред’являють виробу, і добре знати, які з існуючих матеріалів володіють потрібними властивостями.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Список  літератури 

1. Гущина  К.Г., Беляева С.А., Юрченко Н.Н. и  др. Асортимент, свойства и технические требования к материалам для одежды. – М.: Легкая индустрия, 1978. – 160с.
2. Делль Р.А., Афанасьєва Р.Ф., Чубарова З.С. Гигиена одежды: Учеб.пособиедля вузов. – 2-е узд., перераб. И доп. – М.: Легкомбытиздат. 1991. – 160с.:ил.
3. Орленко Л.В., Гаврилова Н.И. Конфекционирование материалов для одежды: Учебное пособие, МГУ сервиса. М., 2001. – 201с.
4. Орленко Л.В., Гаврилова Н.И. Конфекционирование материалов для одежды: Учебное пособие. – М.: ФОРУМ:ИНФРА-М., 2006. – 288с. – (Высшее образование).
5. Пожидаев Н.Н., Симоненко Д.Ф., Савчук Н.Г. Материалы для одежды. М., «Лекгая индустрия», 1975. – 224с.
6. Стельмашенко В.И., Розаренова Т.В. Материаловедение швейного производства: Учеб. Для вузов. – М.: Легпромбытиздат, 1987. – 224с.
7. Шершнева Л.П. Качество одежды. М., «Легкая индустрия», 1975. – 168с.
8. Эксплуатационные свойства материалов для одежды и метода оценки их качества: Справ очник/Гущина К.Г., Беляева С.А., Командирова У.Я. и др.. – М.: Легкая и пищевая промышленность, 1984. – 312с.
9. Журналы «Ателье».
10. Журналы «Бурда».
11. Журналы «Легкая промышленность».
12. Журналы «Швейная промышленность».