Творче моделювання жіночої сукні для відвідування виставок , музеїв

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

       3.2. Специфікація  лекал і деталей  крою 

Специфікація  лекал і деталей крою жіночої повсякденної сукні з шовкової тканини

Таблиця № 5

 
 

       3.3. Використання  народних мотивів  у моделюванні  та художньому  оформленні одягу 

    Народний  костюм  -  своєрідне і яскраве  явище  матеріальної   і духовної  культури. Зразки  його,  зібрані   в   наших   музеях,  вражають багатством  фарб, логікою форм, доцільністю   будови.   Зразки   народно - крестьянського   одягу які дійшли до нас,  відносяться    головним чином до  періоду докапіталістичного  розвитку  суспільства,  де   одяг виготовся  в умовах  натурального  господарства, починаючи з вироблення пряжі   і   закінчуючи   прикрасою    готової    речі. В якості    сировини використовувалися природні  матеріали: вовна, льон, конопля, а   згодом   і   купувальні   пряжа   і   тканини:  шовк,  ситець,  кумач.  Одяг    багато орнаментувалася вишивкою, візерунковим  ткацтвом, вставками з   кумачу   і візерункового ситцю, кольоровими смужками  тканини, позументом.

    У основі  створення  народного одягу лежать  принципи  і характерні   особливості,  згідно   яким   формувався    крій,   розташовувалися орнаменти, окремі  частини   з'єднувалися   в   той   або   інший   ансамбль. Звичаями   і   часом   було   встановлено,  коли,  яку   і   в   якому поєднанні   одяг   надягати.  Безпосередньо   пов'язана    з    трудовою діяльністю    людини,    народний     одяг     відрізняється     великою доцільністю    крою.   В більшості своїй    він    простий    і економічний,   оскільки    обумовлений    шириною    домотканого    полотна, прагненням   створити   зручну   для    людини    форму    і    повністю утилізувати   тканину.  Такий   костюм   не   утрудняв   рухів    і    був однаково   хороший   і   для   важкої    селянської    праці і для свят.

    Зразки  народного  одягу, що дійшли  до  нас, дивують  багатством   і  винахідливістю     орнаменту,    оптимізмом      колірного      рішення. Урочистість, святковість, уміння  тонке  оперувати  контрастними  і тональними   поєднаннями фарб   свідчить   про   властивий   народу якості  бачити  красу в житті естетично оформляти свій  побут.       Провідними  колірними тонами  в   народному   одязі   є   білий, червоний  і синій. Переважно червоного кольору  був  узор  вишивки   на  сорочках, фартухах, навершників,  шушпанах,  що виготовлялися   з  льняних або  вовняних тканин  білого  кольору. Червоний  колір був у народу     найулюбленішим. З ним було  тісно пов'язано поняття краси   людей   і   природи. Самими   нарядними   вважалися   одяг   з   червоної   тканини    (сарафани, поневи), вишивка червоними нитками.

    Чорний  колір, як правило, застосовується  для  збагачення  і   посилення  декоративного  звучання  основних   тонів,  проте   у ряді випадків   він є  таким, що веде. Прикладом  можуть  служити  костюми   жителів   воронежської області, а також  гагаузів, Молдавії. Виразність  і   життєрадісність  загального  колориту  цих  костюмів  будується  на   контрасті   яскравих   понев, рясно   орнаментованих   по   подолу,  і   графічною   вазі   чорного узору  на  білому  полотні  сорочки. Об'єднанню  контрастуючого   верху   і низу  служать  яскраві  швейні  прикраси  з   позументу   і   намист,  а також головні  убори.

    Народний стиль відрізняється переважанням  складок, куліс, кокеток, а також форм, що розширюються до низу .  Разом з зібраними   блузами   типу   селянських   і   короткими   блузами-ліфами пропонуються  подовжені блузи-туніки   з глибокими розрізами.  Рукави   – розширені до низу, типу  пагоди,  або  призібрані  вище  за лікоть,  часто з воланами, воланами, фестонами, подовжені або укорочені. Кольорова гама залежить від призначення, а також від віку жінки, але усі кольори завжди були натуральними і відтворювали кольори навколишнього середовища.

    При розробці сукні для відвідування виставок та музеїв були враховані сучасні вимоги до одягу та заходів, такі як дресс-код, для яких він призначений тому з народних мотивів ми використовуємо тільки поєднання чорного та білого кольору, відрізний ліф, елементи оздоблення мінімальні але одяг може бути доповнений аксесуарами відповідно вимог одягу. Кольори сукні узяті з натуральної кольорової гамми, чисті та насичені що відповідають народному стилю.

    Аналізуючи  історію   народного   костюма,  розглядаючи   сучасний костюм, можна   укласти,  що   в   будь-якому   сучасному   костюмі   повинні виявлятися  риси  народного,  національного,  традиційного,  що   робить костюм  органічніше, рідніше, ближче, дорожче.  При цьому   слід завжди  брати   до уваги   і   той   факт,  що   костюм,  мода   - явище  інтернаціональне; тому   було   б   несправедливим   виключати взаємовплив  костюмів, моди  всіх  країн  світу. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    Висновки 

    Сучасний  асортимент тканини та інших швейних  матеріалів дає широку можливість для  різноманітного оформлення одягу. На ряду із збільшенням об’єму виробництва тканин значно оновився їх асортимент і покращилася якість. Створені тканини нових структур, красивих відтінків і малюнків спеціальними оздобленнями, які надають тканинам незминаемість, водостійкість та інші якості.

    В курсовому проекті була розглянута розробка моделі згідно законів композиції, формування матриць елементів композиції, був проведений творчий пошук форм та елементів конструкцій, проаналізовані методики конструювання та креслення конструкції виробу. З базовим кресленням проведена робота по моделюванню для отримання потрібного силуету та форми обраної моделі.

       При розробці курсової роботи прийшли до висновків що розроблена модель та колекція відповідає усім сучасним вимогам швейного виробництва і має право на втілення. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    Використана література 

1. Автор составитель Бердник Т.О.  Моделирование и художественное оформление одежды. – Учебник для учащихся проф. лицеев, училищ и курсов комбинатов. 2001.
2. Булатова Е.Б. Евсеева М.Н Конструктивное моделирование одежды.  2004.
3. Волкова Н.В. Моделируем, кроим и шьём на дому. М., «Феникс» , 2007.
4. Горина Г.С. Моделирование формы одежды. М., 1981.
5. Гурьянова Н.И.  Зуйкова В.Н. Конструирование одежды. Учебное пособие для Вузов. М., «Лёгкая индустрия», 1974.
6. Ермилова Д.Ю.  Ермилова В.В. Моделирование и художественное оформление одежды. М., 2006.
7. Макаренка А.Ф. Конструктивное моделирование женской верхней одежды. Харьков, «Прапор», 1974.
8. Маслюченко Д.А. Конструювання і моделювання сучасного жіночого одягу. – К., Техніка, 1981.
9. Матузова Е.М. и другие  Разработка конструкций женских швейных изделий по моделям. -2-е изд., - М.,   «Лёгкая и пищевая промышленность», 1983.
10. Основы конструирования одежды : Учебник для Вузов. -3-е издание   переработанное и дополненное . –М., «Лёгкая индустрия», 1980.
11. Пітенін Д.М. Конструювання жіночого одягу. –К.,  Техніка, 1970.
12. Рачицкая  Моделирование и художественное оформление одежды. М., 2003.
13. Сивак В.Г., Трухан Г.Л. Конструирование верхней одежды. Для студентов вузов и техникумов. М., «Лёгкая индустрия», 1969.
14. Сивак В.Г. і інші Легке плаття./ Сивак В.Г.,  Калініна О.К., Варламова Г.М. – К., „Час” , 1992.
15. Тимашева З.Н., Козлова Г.В. и другие  Основы моделирования и художественного оформления одежды. –М., 1976.
16. Янчевская Е.А. Конструирование верхней женской одежды. / Е.А. Янчевская, -М., «Лёгкая индустрия»,1977.
17. Янчевская Е.А.  Конструирование женского лёгкого платья. –М., «Лёгкая индустрия», 1976.
18. Янчевская Е.А.  Конструирование женской верхней одежды. М., 1989.
19. Янчевская Е.А.  Конструирование и особенности изготовления женских платьев сложных форм. -2-е изд., доп., -М., : Легпромбытиздат, 1986.