Радіаційний фон

грей. У перебігу променевої хвороби кожного ступеня можна  виділити

чотири періоди.

 

Період первинної променевої реакції. Виникає відразу після  опромінення

або впродовж 1 —10 год і  триває від кількох годин до кількох  діб.

Характеризується збудливістю, роздратованістю хворого. Потім  настає

загальна слабкість, нудота, блювання, головний біль, підвищення

температури тіла. Після  цього спостерігається пригнічення  психічної

діяльності.

 

Прихований період починається  з моменту зникнення симптомів  первинної

реакції. Самопочуття хворого  поліпшується, але він може скаржитися на

загальну слабкість та зниження апетиту, неспокійний сон. Період

прихованої дії триває кілька днів або тижнів. Чим коротший прихований

період, тим важчі наслідки. В особливо важких випадках цей період

відсутній.

 

Період загострення променевої хвороби характеризується проявом  усіх

ознак ураження: знову з'являються  головний біль, безсоння, нудота,

блювання, зростає загальна слабкість, виникають шлунково-кишкові  розлади

з сильним болем у животі, проноси, інколи з кров'ю. Температура  тіла

підвищується до 40 °С і  довго тримається. На шкірі з'являються

крововиливи та виразки. Спостерігаються  кровотечі з внутрішніх органів,

а через 2—3 тижні — випадання  волосся. У цей період часто виникають  такі

інфекційні ускладнення, як ангіна, запалення легенів, сепсис. При

легкому та вкрай тяжкому  ступенях ураження цей період триває недовго: у

першому випадку швидко переходить у четвертий період, у другому  — настає

смерть.

 

Період одужання. Першою його ознакою є зменшення кровотеч і підвищення

апетиту. Нормалізується температура, поліпшується загальний стан,

збільшується маса тіла.

 

Під час опромінень невеликими дозами зовнішньої радіації чи вживання з

їжею великої кількості  радіонуклідів може виникнути так  звана хронічна

променева хвороба. її перебіг  залежить від сумарної дози опромінення  та

локалізації радіонуклідів  у організмі. Першими симптомами є підвищена

втомлюваність, роздратованість, зниження працездатності, погіршання

пам'яті та порушення сну. Потім з'являються шлунково-кишкові  розлади,

кровотечі з ясен і носа, біль у кістках.

 

Смерть настає у випадку  продовження споживання забрудненої

радіонуклідами їжі чи перебування протягом тривалого  часу на забрудненій

місцевості. Зміна харчування і евакуація, як правило, сприяють одужанню.

 

Допомога населенню в  разі радіоактивного забруднення місцевості

 

Характер захисних заходів  залежить від часу, що минув з  моменту

виникнення небезпеки  радіоактивного зараження. Основні  методи захисту

населення від зовнішнього  опромінення та надходження радіонуклідів  у

організм з повітрям, водою  та їжею зводяться до обмеження перебування

людей на забрудненій місцевості. їх можна розмістити у тимчасових

укриттях, герметизованих приміщеннях, евакуювати. Звичайно, потрібно

виключити вживання продуктів  і води, забруднених радіонуклідами. В

ранній період (до однієї доби) необхідно приймати препарати, що містять

Іод (наприклад, йодид калію), оскільки щитовидна залоза дуже швидко

накопичує радіоактивний  Іод-132 з періодом напіврозпаду 2 доби. Після

цього терміну вживання препаратів Іоду недоцільне, у деяких випадках

навіть шкідливе. Слід зазначити, що вживання спиртових розчинів йоду не

допоможе, а тільки спричинить зайве подразнення слизових оболонок

шлунка, тому що всі елементи потрапляють в організм лише у  вигляді

йонів.

 

Враховуючи можливість потрапляння  радіоактивних речовин з повітрям у

легені, для їх захисту  слід використовувати респіратори. Дуже небезпечно

палити у забрудненому повітрі, оскільки паління сприяє надходженню

радіонуклідів у організм. Крім того, тютюн містить речовини, що

посилюють дію радіації (радіосенсибілізатори).

 

На першому етапі після  евакуації тіло людини необхідно  промити струменем

води протягом 15 хв з використанням  мийних засобів. Рот, очі і ніс  треба

прополоскати 1 % -вим розчином соди. Всі губки і тампони, які

застосовувалися для миття, слід зібрати, помістити у герметичні банки та

направити на радіологічне дослідження. їх не можна закопувати і

категорично забороняється  спалювати. Обов'язковим є багаторазове

промивання шлунка і кишечника  волою.

 

Стронцій-90 набагато швидше видаляється з організму за умови  частого

вживання молока і продуктів, що містять Кальцій.

 

Рекомендується вживати  речовини, що послаблюють чи перешкоджають  впливу

радіації на організм (радіопро-тектори). В основі дії радіопротекторів

лежать різні механізми, наприклад, перехоплення вільних радикалів  після

проходження елементарної частинки, подовження періоду поділу кпітин

тощо. До таких речовин  належать цистеїн, що міститься у  жовтку яєць,

каротин А, токоферол Е, який накопичується багатьма овочами. Дуже добре

зв'язує Цезій-137 у шлунку протектор-адсорбент берлінська лазур.

 

Радіоактивне опромінення  має ще один бік своєї підступної дії — так

звані віддалені ефекти. До них належать:

 

• напрацювання та накопичення в організмі антитіл, що згодом починають

«боротися» з білками  організму;

 

• канцерогенез — втрата контролю за ростом та поділом клітин, що

призводить до виникнення та розвитку ракових пухлин.

 

Атомні та термоядерні  боєголовки ракет і снарядів діють  з величезною

руйнівною силою. Вибух проявляється сліпучим спалахом — вогненною кулею,

яка перетворюється на грибоподібну хмару, гуркотом. У місці вибуху

руйнування всіх споруд досягає  майже 100 % . Ця територія називається

епіцентром вибуху. Навколишня місцевість, яка також зазнала  руйнування,

пожеж, радіоактивного забруднення, називається осередком ядерного

ураження.

 

Основними урахувальними  факторами, що діють під час вибуху, є світлове

випромінювання, ударна хвиля, електромагнітний імпульс, проникна

радіація та слід радіоактивної  хмари.

 

Світлове випромінювання — це сильний потік світла, який має дуже широкий

спектр променів і здатний  у разі безпосередньої дії спричинити опіки

різного ступеня, тяжкі ураження очей з тимчасовою чи повною сліпотою.

Якщо під час спалаху  очі прикриті, вірогідність їх ураження незначна.

Опіки можуть виникати внаслідок  займання одягу чи пожеж.

 

Електромагнітний імпульс  безпосередньої небезпеки для здоров'я  людини не

становить. Можливий лише у  деяких випадках тимчасовий розлад нервової і

серцево-судинної систем у  людей, які мають схильність до відповідних

хвороб. Ураження можливе  внаслідок виведення з ладу електричного

обладнання і виникнення у зв'язку з цим пожеж або  уражень електричним

струмом, високовольтною дугою.

 

Ударна хвиля характеризується величиною надлишкового тиску від 20 до 100

кПа. Люди можуть дістати  переломи кісток, вивихи, розриви тканин чи

органів, кровотечі, струси мозку або ураження вторинного походження

уламками різних споруд, осколками скла, іншими предметами, що рухаються

з великою швидкістю. Тяжкість уражень зумовлюється віддаленістю від

епіцентру вибуху.

 

Проникна радіація зумовлена  дією потоку нейтронів та ? -випромінювання,

що діють у перші 10—15 с після вибуху. Відбувається йонізація  живої

тканини, що призводить до порушення  функцій організму та розвитку

променевої хвороби.

 

Слід радіоактивної хмари  — радіоактивне зараження місцевості продуктами

ядерного вибуху. Небезпека  полягає у зовнішньому опроміненні

у-променями, що йдуть від  усіх забруднених предметів, а також

внутрішньому опроміненні ? -променями у разі потрапляння  забруднених

частинок усередину організму  з повітрям, водою, їжею. Це так само може

призвести до розвитку гострої  променевої хвороби.

 

Подаючи першу медичну  допомогу в осередках ядерного ураження, слід

вживати заходи, які забезпечать  врятування життя людей. Потрібно

зменшити дію зовнішнього ?-випромінювання, для чого всіх направляють  у

захисні споруди. Потім здійснюють часткову санітарну обробку та

дезактивацію одягу-1 взуття. Ця обробка передбачає обмивання  чистою

водою або обтирання вологими тампонами і губками відкритих  частин тіла.

Потерпілим промивають очі  і дають прополоскати рот. Одяг дезактивують з

урахуванням напрямку вітру, при цьому дихальні шляхи людей  повинні бути

захищені респіратором, ватно-марлевою пов'язкою чи рушником.

 

Під час уражень ударною  хвилею і світловим випромінюванням, коли

виникають різноманітні ушкодження — кровотечі, вивихи, переломи, опіки

тощо,— постраждалим подається  допомога відповідно до характеру уражень.

 

Для попередження розвитку променевої хвороби слід застосувати

радіозахисні препарати.