Незбалансоване харчування

Правильне раціональне харчування відносять до найбільш важливих засобів забезпечення здоров'я. Виникає питання: що ж таке правильне харчування?

Правильне харчування - це сума усіх процесів і функцій, які визначають ріст і розвиток, підтримку і відновлення організму, його відтворення.

Їжа є одним з найважливіших чинників довкілля, що впливає на стан здоров'я, працездатність, розумовий і фізичний розвиток, а також на тривалість життя людини. Стабільний настрій, висока розумова і фізична працездатність, повноцінний сон, гармонійна фігура і хороша шкіра - результат правильного харчування!

Зв'язок харчування і здоров'я був помічений ще в давнину. Люди бачили, що від неправильного харчування діти погано ростуть і розвиваються, дорослі хворіють, швидко стомлюються, погано працюють і гинуть. На користь правильного харчування красномовно свідчать деякі історичні факти:

В XVII столітті адмірал англійського флоту в битвах з іспанською флотилією не втратив жодного солдата, а від цинги, що спалахнула на кораблях, у нього загинуло 800 чоловік з 1 000. Відсутність вітамінів в їжі виявилася небезпечніше ворогів.

Після завезення цукру, борошна і консервів на Алеутські острови в 1912 році, у дітей поширився карієс зубів і вже у 1924 році майже усе молоде населення Алеут, яке вживало завезену їжу, страждало від карієсу.

Спостереження показують залежність виникнення виразок, пухлин, інших захворювань шлунково-кишечного тракту та інших систем організму від якості їжі і недостатності в ній вітамінних комплексів. Одночасно з цим можна навести приклади і зворотньої залежності, коли з поліпшенням якості харчування значно знижувався рівень захворювання населення.

Основні правила правильного харчування:

Продукти мають бути свіжими, їжа - свіжоприготовленою. При зберіганні продуктів неминуче погіршується їх якість. Приготовану їжу не можна зберігати довго, навіть в холодильнику. В ній починаються процеси бродіння і гниття. Краще їсти їжу відразу після приготування.

Харчування має бути різноманітним і збалансованим. Чим більше різних продуктів включено в раціон, тим більше біологічно активних речовин потрапляє в організм.

У раціоні обов'язкові сирі овочі і фрукти. У сирих плодах сконцентрована цілюща сила, в них зберігається значно більше вітамінів і мікроелементів, чим у варених. Сирі овочі і фрукти підвищують швидкість обмінних процесів. Для людей з надмірною вагою, флегматичних, схильних до депресивних станів для підвищення швидкості обмінних процесів просто необхідно включити в раціон сирі овочі та фрукти. Людям же з підвищеною збудливістю краще їсти овочі і фрукти, приготовлені на пару або в духовці.

Сезонність харчування. Навесні і літом необхідно збільшувати кількість рослинної їжі. А взимку доцільно додавати в раціон харчування продукти, багаті білками і жирами.

Обмеження в харчуванні. Збільшення ваги завжди розвивається на тлі енергетичного дисбалансу, тому для зниження маси тіла необхідно обмежувати енергетичну цінність раціону харчування. Крім того, переїдання знижує працездатність, викликає втому.

Певне поєднування продуктів. Обов'язкове правило - не поєднувати несумісні продукти. При несприятливих харчових поєднаннях в кишковику активізуються процеси бродіння і гниття їжі, які призводять до накопичення шлаків і токсинів в організмі. В результаті тривалого прийому непоєднуваних або поганопоєднуваних продуктів 90% людей у віці після сорока років страждають від здуття живота, печії, гіркоті у роті, запорів і так далі.

Правильність прийому їжі. Передусім, потрібно відмовитися від поспіху під час їжі, від неприємних розмов, перегляду телевізора та читання.

Загалом, усі ці правила можна звести до трьох основних складових: різноманітність, помірність і своєчасність. На жаль, прискорення темпу життя сучасної людини на всіх стадіях життя зводить „нанівець” усі ці правила. Порушення хоч би одного з цих правил може впливати на стан здоров'я людини.

Спробуємо проаналізувати деякі з цих порушень:

Незбалансоване харчування. Наприклад, при надлишку вуглеводів в організмі відбувається затримка води, відзначається набряклість, підвищується витрата вітаміну В1 і, як результат - дефіцит В1, що веде до порушення діяльності центральної нервової системи. Порушується функціонування підшлункової залози, знижуються захисні властивості організму, збільшується ризик захворюваності онкологічними хворобами і цукровим діабетом. Не варто забувати і про карієс. Дослідження в США показали, що збільшення серцево-судинних захворювань співпадає із загальним збільшенням споживання цукру. При надлишку цукру втрачається еластичність шкіри і, як результат, дуже рано з'являються зморшки, особливо мімічні. Більше того, в літньому віці надлишок цукру призводить до проблем пам'яті, зору і слуху. При правильній побудові харчування потрібно прагнути до зменшення споживання білого цукру за рахунок меду, варення, сухофруктів, плодово-ягідних культур. При недоліку поліненасичених жирних кислот холестерин, з'єднуючись з насиченими жирними кислотами, відкладається на стінках судин, і, як результат - підвищується захворюваність тромбозами і пухлинами, можуть з'являтися виразки шлунку.

Дефіцит овочів, фруктів, ягід дуже серйозний і важко усувний. Зменшення в раціоні харчування долі овочів, багатих клітковиною, є одним з чинників ризику захворювань шлунково-кишечного тракту, цукровим діабетом, атеросклерозом. Рівень холестерину в крові безпосередньо залежить від клітковини. І, хоча механізм дії клітковини ще недостатньо вивчений, але вже відомо, що метилцелюлоза зв'язує аміак в товстому кишковику, харчові волокна зв'язують воду, будучи також абсорбентами органічних речовин, посилюють евакуаторну функцію кишковика, виводять жир і жовчні кислоти.

Порушення режиму харчування негативно впливає на здоров'я. Воно проявляється в зменшенні кількості їжі в день з чотирьох-п’яти до двох, неправильному розподілі добового раціону на окремі прийоми, збільшенні вечері до 35-65% споживаної за добу їжі, замість необхідних 20%, збільшення інтервалів між прийомами їжі з 4-5 годин до 7-8 годин. Забуваються заповіді народної мудрості про харчування: "Скороти вечерю - подовж життя", "Розумно істи - довго жити".

Отже, зробимо висновок: стабільна робота усього організму, повноцінне засвоєння усіх корисних речовин і елементів, швидке і правильне протікання процесів обміну в системі травлення - запорука і гарантія міцного здоров'я і високого імунітету.

Факти:

Для підтримки здоров'я людині щодня потрібно більше 600 харчових речовин, більшість з яких не виробляється в організмі.

Ще в 1936 році на Конгресі США проводилося слухання про причини надзвичайного мінерального виснаження землі. Було показано, що отримані із земельних ділянок зернові, овочі, фрукти не містять необхідних мінералів. Споживання таких продуктів призводить до хвороб.

У наш час навіть в серпні-вересні - періоді великої кількості овочів і фруктів, організм отримує усього 30% необхідної йому кількості поживних елементів. Що ж говорити за зимові місяці? Не виключено, що пік смертності літніх людей, який доводиться на початок весни, пояснюється саме цією причиною.

За даними Центру Біотичної Медицини близько 2/3 дорослих і 3/4 дітей випробовують дефіцит найважливіших макро- і мікроелементів. Найбільш поширеним є дефіцит цинку, міді, заліза, селену.

Близько 1/3 дорослого населення схильне до надмірного накопичення токсичних мікроелементів і важких металів, найпоширенішими з яких є свинець, миш'як, ртуть.

Принцип виборчого накопичення свідчить, що якщо клітини не отримують в достатній кількості необхідних речовин, то організм починає інтенсивно поглинати доступні в даний момент радіоактивні речовини, схожі по структурі з тими, яких не вистачає. Наприклад, замість кальцію - стронцій, замість калію - цезій, замість селену - теллур або полоній, замість цинку - ртуть.

Американські вчені вважають, що не менше 50% випадків раку у жінок і 35% випадків захворювання раком у чоловіків обумовлено неправильним харчуванням або нестачею певних вітамінів і мікроелементів (селену, цинку) в їжі.

З вищесказаного можна зробити тільки один висновок - чинник живлення є одним з найважливіших в розвитку організму, збереженні здоров'я, профілактиці захворювань, підвищенні працездатності і відтворення.