Основні характеристики звуку і шуму

        На перший погляд це здасться нереальним, і все ж таки: постійно слухаючи плеєр, можна захворіти.  
  Американські нейрохірурги вже четвертий рік вивчають так званий рітмічний  
токсікоз - хвороба, якою страдають білі підлітки, активно слухаючі поп-  
музику. Чорне населення практично не відчуває при цьому ніякого  
дискомфорту, оскільки сучасна естрадна музика побудована на афро-  
американських ритмах, які у них у крові. Що ж до білих, то, як показують  
дослідження, органічною для них є класична музика, що має біологічні ритми  
природи.

        «Більшість творів Моцарта, Вівальді, Баха мають ідеальний ритм - 60  
ударів на хвилину, що відповідає серцебиттю. Ця музика не відбиває слух, не  
руйнує імунітет. Навпаки, її прослуховування, особливо «живе», з виконанням  
на класичних музичних інструментах, зберігає еластичність барабанної  
перетинки, розвиває розрішаючу здатність слуху.  
Звукорежисери при записі використовують високі частоти, які призвані  
імітувати прозорість звучання. Низька якість більшості фонограм змушує  
додатково піднімати верхні частоти. В результаті рівень звукового тиску на  
них значно перевищує початковий. Від усього цього ваш слуховий нерв буде  
все більше і більше руйнуватися, а слух, природно, знижатися. Відновити  
пошкоджений нерв хірургічним шляхом практично неможливо.  
Ви можете слухати музику по дорозі до школи, в метро, в автобусі - власне  
в цьому і є головна перевага плеєра. І все ж ... В цих випадках до музики в  
навушниках додаються шум і вібрація транспорту. Якщо ж при цьому ще й  
жуйку жувати, від цих рухів відкривається і закривається  
просвіт євстахієвої труби - відбуваються своєрідні хлопки всередині самого  
вуха. У підсумку непомітно відбувається послаблення слухового нерва. А на  
послаблений слуховий нерв з великим задоволенням нападають інфекції.  
Це не значить, що треба взагалі відмовитися від плеєрів. Це значить, що  
навушники хоча б іноді треба знімати з вух, не вмикати плеєр на всю  
потужність, рідше слухати в транспорті і, на жаль, не слухати зовсім, якщо  
у вас грип або ГРЗ.»[8 с.52]. 

Висновки

      Тож, наприкінці можна зробити висновки, що людина живе, розвивається у світі звуків. Звуки з дитячого віку допомагають всебічно розвинутись дитині, пізнати їй світ, потім супроводжують людину на протязі усього життя. Але якщо інтенсивність звуку перевищує 60 – 80 дБ, то такий шум уже може шкідливо впливати на здоров’я людини: підвищувати кров’яний тиск, викликати порушення ритму серця, створювати значне навантаження на нервову систему, впливати на психічний стан особи.

Виконуючи цю роботу я дізналась про те, як впливає шум на працівників різних сфер промисловості. Наприклад «...у машинобудуванні високий рівень шуму спостерігається при обробці металів різанням. Найвищий рівень шуму — у цехах холодного висаджування (101-105 дБ), цвяхівних (104-110 дБ), полірування швів (115-117 дБ), токарно-револьверних (84-88 дБ), фрезерних верстатів (93-95 дБ). На робочих місцях ковалів-штампувальників рівень шуму становить 110-115 дБ. Інтенсивний шум з'являється при обрубуванні та очищенні лиття, роботі пневматичних трамбівок, вибивних решіток тощо. У гірничорудній і вугільній промисловості шум, що утворюється відбійними молотками, за рівнем інтенсивності досягає 92-109 дБ, під час роботи пневматичних перфораторів — 114-127 дБ. У текстильній промисловості найвищий рівень шуму у ткацьких цехах (94-104 дБ), на робочих місцях швачок-мотористок швейних фабрик він становить 90-95 дБ.» [10. с 34] .

    Тривалий  шум через провідні шляхи слухового  аналізатора впливає на відділи  головного мозку, порушуючи процеси вищої нервової діяльності людини. Спостерігаються зміни функціонального стану нервової системи у вигляді астенічних реакцій та астено-вегетативного синдрому з характерними скаргами на головний біль, швидку стомлюваність, подразливість, порушення сну, загальне нездужання, зниження працездатності тощо.

      У працівників з невеликим стажем роботи зміни з боку нервової системи  спостерігаються частіше, ніж у  слуховому аналізаторі. У них  з'являється головний біль, апатія, підвищуються стомлюваність, подразливість. У «…працівників із стажем роботи 10 років і більше ці зміни посилюються, виявляються стійкі ознаки астено-вегетативного синдрому за гіпертонічним, гіпотонічним і кардіальним типами. В окремих випадках спостерігаються зміни психомоторної працездатності, емоційної сфери і розумової діяльності працівників, сповільнюється швидкість психічних реакцій, послаблюється пам'ять, знижується темп розумової праці, її якість і продуктивність; порушуються концентрація уваги, точність і координація рухів; змінюються секреторна і моторна функції травного каналу; порушується обмін речовин (основний, білковий, вуглеводний, жировий, електролітний тощо); змінюється функціональний стан серцево-судинної системи. Ступінь вираженості гіпертензивної дії шуму і порушень гемодинаміки залежить від інтенсивності, тривалості, спектра дії, а також від індивідуальних особливостей людини і супутніх факторів виробничого середовища.» [10. с 120].

      Дослідження показали, що шум завдає суттєвої шкоди  здоров’ю людини, але й абсолютна тиша лякає і пригнічує її. Так, «…співробітники одного конструкторського бюро, що мали прекрасну звукоізоляцію, уже через тиждень стали скаржитися на неможливість роботи в умовах пригнічуючої тиші: вони були знервовані, втрачали працездатність. І, навпаки, було встановлено, що звуки значної сили стимулюють процес мислення, особливо процес рахунку.» [9. с 57] .  
Кожна людина сприймає шум по-різному. Багато чого залежить від віку, темпераменту, стану здоров’я, оточуючих умов. Деякі люди втрачають слух навіть після короткого впливу шуму порівняно збільшеної інтенсивності. 
Постійна дія сильного шуму може не лише негативно вплинути на слух, але й викликати інші шкідливі наслідки – дзвін у вухах, запаморочення, головний біль.            Як довели дослідження вчених, звук, якого не чути, також може зробити шкідливий вплив на здоров’я людини.

      Тому  уміння дотримуватися тиші — показник культури людини і її доброзичливого ставлення до навколишніх. Тиша потрібна людям так само, як сонце і свіже повітря, адже через освітлення  90% інформації про навколишнє середовище людина одержує від органів зору. З тих, що залишилися 5% - 10% доводиться на органи слуху.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

      Cписок використаних джерел 

1. В.Т. Грінченко, І.В.Вовк, В.Т. Маципура "Основи акустики", -К: Наукова думка, 2007, -640с.
2. Підручник з фізики \ За ред. Гончаренко В.Ф., - К, 1998.

      3. Безпека життєдіяльності / За ред. Я. І. Бедрія. — Львів, 2000.

      4. Білявський Г.О., Падун М.М., Фурдуй Р.С. Основи загальної екології. — К Либідь, 1995.

      5. Гігієна праці / А.М. Шевченко, О.П. Яворовський, Г.О. Гончарук та ін. — К Інфотекс, 2000.

       5. Єлісєєв А.Т. Охорона праці. — К., 1995.

        6. Корсак К.В., Плахотнік О.В. Основи екології. — 2-ге вид. — К МАУП, 2000.

         7. Окружающая среда (споры о будущем) / А.М. Рябчиков, И.И. Альт-шулер, С.П. Горшков и др. — М Мысль, 1983.

        8. Пістун І.П. Безпека життєдіяльності. — Суми. Університет, книга, 1999.

         9. Хижняк М.І., Нагарна А.М. Здоров'я людини та екологія. — К Здоров'я, 1995.

            10. Ткачук В.Г., Хапко В.Е. Медико-социальные основы здоровья. — К МАУП, 1999.