Двоповерховий житловий будинок з дрібнорозмірних елементів

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

 

Полтавський національний технічний  університет імені Юрія Кондратюка

Кафедра архітектури та міського будівництва

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДВОПОВЕРХОВИЙ ЖИТЛОВИЙ БУДИНОК З ДРІБНОРОЗМІРНИХ ЕЛЕМЕНТІВ

 

 

Курсовий проект

із дисципліни «Архітектура будівель і споруд»

 

 

 

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

 

 

206-Б КР

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

        Студент                                                                    Кушніренко С.В., студента гр. 206-Б

 

Керівник                                                                 Галінська Т.А.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Полтава 2012 

Зміст

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Вступ

 

Згідно завдання виданого кафедрою архітектури та міського будівництва запроектований двоповерховий житловий будинок Херсон.

2. Об’ємно-планувальне рішення будівлі

 

Житловий будинок двоповерховий, з висотою поверхів (від підлоги 1-го поверху до підлоги 2-го поверху) 3 м та висотою приміщення (від підлоги до стелі) 2,7 м.

Будинок прямокутний  у плані, має розміри по крайніх  осях 15,6х9,3м. У будинку 1 трикімнатна квартира та 1 чотирикімнатна. Кімнати у квартирах непрохідні. У всіх квартирах передбачені роздільні санвузли розміром 1,65´2 м (ванна кімната) та 1,65´0,8 м (туалет). Освітлення приміщень вирішено з умов співвідношення площі вікна до площі підлоги в межах 1/5,5 - 1/8.

Під частиною будинку  розташований підвал з відміткою підлоги –2,500. Підвал розташований в осях 1-5 та Б-В. Вхід до підвалу здійснюється зі сходової клітини .

Вхід до будинку виконується  через тамбур шириною 1,2 м  який запроектований у межах сходової клітини.

Над усім будинком запроектоване  горище. Вихід на горище по металевій  драбині зі сходової площадки другого поверху.

Водозбіг з покрівлі неорганізований, зовнішній.

Конструктивна схема  будинку –з поперечними та поздовжніми  несучими стінами.

3. Технічні характеристики по будівлі

 

 

№п.п	Найменування	Значення
1	Площа забудови будинку	162,5	м2
2	Житлова площа	150,4	м2
3	Допоміжна площа	28,5	м2
4	Загальна площа	178,9	м2
5	Периметр забудови	52.4	м
6	Будівельний об’єм надземної  частини	950,2	м3
7	Планувальний коефіцієнт (К1)	0,8
8	Об’ємний коефіцієнт (К2)	5,3

 

4. Конструктивне рішення будівлі

 

Фундамент: стрічковий, збірний залізобетонний. Ширина підошви під зовнішні стіни складає  800 мм, під внутрішні стіни 1000 мм. Ширина стінки фундаментів під зовнішні стіни складає 500 мм, під внутрішні 500 мм. Відмітка закладення підошви фундаментів у той частині будинку де розташований підвал складає –

-2,800, у частині будинку де немає підвалу -2,100.

 

Гідроізоляція:

вертикальна – обмазка  гарячим бітумом за два рази (обробляються поверхні фундаментів, підвальної частини  будинку, що стикаються з ґрунтом);

горизонтальна – два шари толю по верху цоколя та у фундаментах  Зовнішні стіни – цегляні, полегшеної (колодязної) кладки товщиною 510 мм. Внутрішній несучий та зовнішній огороджуючий шари стіни з цегли, товщиною відповідно 250 мм та 120 мм, в середині  утеплюючий з пінополістиролу щільністю 20 кг/м³ товщиною 70 мм. Внутрішній та зовнішній шари з цегли з’єднуються вертикальними діафрагмами жорсткості з цегли, які розташовані на відстані 1170 мм одна від одної, та тичковим рядом цегли у межах поверху. Положення утеплювача в стіні фіксується скобами зі стальної проволоки (· Æ3; ) які покриті бітумом.

Внутрішні стіни з  повнотілої цегли товщиною 380 мм.

Перегородки з цегли товщиною 120 мм.

Перекриття – по дерев’яних балках марки БД60. Балки укладаються з кроком 1000та 750мм.

Звукоізоляція міжповерхового перекриття вирішується за допомогою шару прокаленого  піску який вкладається на дерев’яні  щити накату товщиною 50 мм. Між прокаленим піском та щитом накату знаходиться  шар пергаміну.

Теплоізоляція горищного перекриття виконується за допомогою шару шлаку  товщиною 200 мм, а перекриття над  підвалом з мінераловатних плит щільністю  товщиною 35 мм. Пароізоляція утеплювача виконується шаром пергаміну (в горищному перекриттю вкладається знизу утеплювача, у перекритті над підвалом зверху.

Плити лоджії – із залізобетонних плит довжиною 2,6 м та шириною 1,2 м.

Дах – похилий з брусів. Крокв перетином 120х120 мм, укладених з кроком 1000 мм, мауерлату перетином 140´140 мм, лежіня 160´140 мм, стійок 140´140 мм, верхнього прогону 140´140 мм, розкосів 60´120 мм, бантини 120х60 мм, кобилок 70´40 мм.

Сходові марші – з  залізобетонних дрібнорозмірних елементів: косоурів перетином 260´180, підкосоурних балок перетином 180´260, щабелів висотою 15 та довжиною 300 мм.

Сходові площадки – залізобетонні суцільні товщиною 65 мм.

Вікна – дерев’яні  тристворчаті. Зазор між віконною коробкою та стіною конопатиться антисептованою паклею та накривається тинькуванням откосів. ГОСТ 11214-78.

Двері – дерев’яні. Вхідні в будівлю шириною 1220 мм та висотою 2100 мм, тамбурні шириною 900 мм, вхідні в квартиру шириною 900 мм та висотою 2100 мм. Міжкімнатні двері шириною 900 мм, в санвузлах та коморах 700 мм, висота дверей 2100 мм. Службові, які утворюють прохід в службові приміщення – горище, підвал. Двері однопільні. У загальній кімнаті та кухні двері засклені, інші глухі. ГОСТ 6629-74 та серія 1.135 КЛ-1.

Вентиляція – по вентиляційних  каналах розташованих в внутрішніх стінах. Перетин каналів 140´140 мм.

Підлога – в житлових кімнатах на кухні, прихожій та коридорах  дерев’яна, в санвузлах з керамічної плитки. Підлога в квартирах першого  поверху утеплена шаром мінвати  товщиною 35 мм. Підлога по ґрунту виконана по цегляних стовпчиках розміром 250´250 мм, висотою 140 мм. Стовпчики стоять з кроком 1000 мм (вздовж лаг) та 500 мм (впоперек лаг). Гідроізоляція дерев’яних елементів підлоги по ґрунту виконується з двох шарів толю які укладаються на цегляні стовпчики.

Драбина підйому на горище – металева, складається з тетиви (40´8; ), щаблі (·Æ16; ; через 300 мм), Серія 2.150-1.

Кришка люку для виходу на горище – з бруса, обшита покрівля азбестохвилястими листами. Кришка утеплена мінеральною ватою. Скоби за допомогою яких драбина кріпиться до коробки пригвинчена до останньої шурупами 6´40.

Покрівля – з азбестоцементні хвилясті листи, яка кріпиться до брусів обрешітки перетином 50´50 вкладених з кроком 250 мм. Ухил покрівлі 1:3.

Водозбіг – зовнішній, неорганізований.

Відмостка – з асфальту 30 мм, щебеневої підготовки ³150 мм по ущільненому ґрунту.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Література

 

1. СНиП ІІ-3-79. Строительная теплотехника / Госстрой СССР.-М.: ЦИТП Госстроя СССР, 1986.-32 с.

2. Наказ № 247 від 27 грудня 1993 р. Міністерство України у справах будівництва і архітектури. “Про введення в дію нових нормативів опору теплопередачі огороджуючих конструкцій житлово-цивільних будинків і споруд для нового будівництва, реконструкцій та капітальних ремонтів”.
3. Архитектура гражданских и промышленных зданий. Том 2. Под ред. В.М. Предтеченского. Основы проектирования М.: СИ, 1976.
4. Архитектура гражданских и промышленных зданий. Том 3. Под ред. К.К. Шевцова. Жилые здания. М.: СИ, 1993.
5. Т.Г. Маклакова и др. Конструкции жилых зданий. М.: СИ. 1985.
6. Шерешевский И.А. Конструирование гражданских зданий. Учеб. Пособие для техникумов. – Л.: Стройиздат. Ленингр. Отд-ние, 1981. – 176с.

 

 

 

Додатки

Додаток 1

 

Теплотехнічний розрахунок зовнішньої стіни

 

Вихідні данні:

- розрахункова температура  внутрішнього повітря 20°С;

- відносна вологість  внутрішнього повітря  ;

- район будівництва  м. Одеса.

 

По табл. 1 [1] визначаємо вологісний режим приміщення - нормальний.

По дод. 1* [1] визначаємо зону вологості району будівництва - суха.

По дод. 2 [1] визначаємо умови експлуатації огороджуючої конструкції - А.

По дод. 3* [1] визначаємо розрахункові коефіцієнти теплопровідності матеріалів шарів огороджуючої конструкції:

 

 

Розрахункова схема  огороджуючої конструкції

 

 

- вапняно-піщаний розчин           ;

- розчин складний     ;

- пінополістирол             ;

- цегла керамічна порожн   ;

По дод. 1 [2] визначаємо температурну зону району будівництва - І.

По дод. 2 [2] визначаємо нормований опір теплопередачі огороджуючої конструкції

.

Визначаємо необхідну  товщину утеплювача за формулою

- коефіцієнт тепловіддачі внутрішньої  поверхні огороджуючої конструкції,  , приймаємо по табл. 4* [1];

- коефіцієнт тепловіддачі зовнішньої  поверхні огороджуючої конструкції,  , приймаємо по табл. 6* [1];

Приймаємо найближчу  більшу уніфіковану товщину утеплювача 90мм.