Технологія обробки картоплі

Зміст

Вступ

1. Характеристика та аналіз діяльності
1. Призначення, розміщення та основні розділи господарства.
2. Склад машинно-тракторного парку господарства
3. Використання передового досвіду в господарстві.

2. Технологія обробки картоплі.
1. Характеристика сільськогосподарської культури.
2. Підбір машинно - тракторного агрегату.
3. Розрахунок витрат палива.
4. Підготовка агрегату до роботи
5. Порядок роботи агрегату на загоні
6. Контроль якості.

3. Технологія виконання ремонтних робіт
1. Будова та принцип дії картоплесаджальних агрегатів
2. Виявлення несправності.

4. Охорона праці
1. Охорона праці при виконанні сільськогосподарської операції.
2. Охорона праці при виконанні ремонтних робіт.
3. Екологічній захист навколишнього середовища при виконанні сільськогосподарської операції та ремонтних робіт.

Список використаних джерел

Додатки

Висновки учня

Рецензія

Зм.

Арк..

№ докум.

Підпис

Дата

Розробив

Технологія обробки картоплі

Літ.

Арк

Перевірив

ДПТНЗ Куликівський ПАЛ

Вступ

Картопля – найважливіша продовольча культура, названа «другого хліба». Картопля – культура універсального використання. У клубнях картоплі міститься у середньому від 14 до 22 % крохмалю, 2–3 % білка. Спирт з картоплі досі незамінний у фармацевтичній, парфумерної і лікеро-горілчаної промисловості. Крохмаль використав кондитерському, текстильному і ковбасному виробництві. Кулінарам відоме понад 200 картопляних страв. Велике значення картоплі як кормового рослини. Він – основний компонент в кормових раціонах свиней, застосовується для годівлі молочного худоби і виконання домашньої птахи. У 1 кг картоплі містить 0,3 корм. од. На корм худобі використовують і відходи промислового виробництва: мезгу (крохмальне виробництво) і барду (спиртове виробництво).

Картопля містить глюкозид соланін: в м'якуші 1–5 мг на 100 р. сирої маси, в шкірочці концентрація вище. У такій концентрації навіть за значному споживанні картоплі алкалоїди нешкідливі. Споживання картоплі із вмістом алкалоїдів 23–27 мг на 100 р. може призвести до отруєння.

Посівна площа картоплі в усьому світі 19,1 млн га, у Росії 3,2 млн. У нашій країні основні площі посадок картоплі зосереджено На чорноземній і Центрально-чорноземній зонах. Середня врожайність картоплі у світі 16,1 т/га (Нідерланди 45,8 т/га, Німеччини 40,4, Франції 41,8, США 40,7 т/га). Врожайність картоплі нашій країні ще низькою – 9,8 т/га, під час використання інтенсивної технології близько 20 т/га. У Росії її районировано 155 сортів картоплі, різняться за термінами дозрівання і господарському призначенню. По термінів дозрівання виділяють такі групи сортів: ранні – довжина вегетаційного періоду 50–60сут;середньоранні 60–80;середньостиглі – 80–100;середньостиглі 100–120; пізньостиглі понад 120сут.

По господарському призначенню  сорти діляться на групи: столові, заводські, кормові і універсальні. Клубні картоплі їдалень сортів мають високі смакові якості, нетемніючу м’якіть, швидко розварюються, але з розсипаються. Невелика кількість вічок залягає неглибоко. Столові сорти зазвичай відрізняються коротким вегетаційним періодом чи середньостиглі. Сорта, які стосуються групі заводських (технічних), зазвичай мають високий вміст крохмалю (щонайменше 18 %) й хороший сбраживаемость, що забезпечує високий вихід спирту. Універсалістські сорти порівняно з їдальнями і заводськими мають невисокими смаковими якостями. Сорта цієї групи використовують як харчових цілей, так заводський переробки. За якістю бульб вони займають проміжне становище між їдальнями і заводськими сортами.

Арк

3

Зм.

Арк.

№ докум.

Підпис

Д

1.Характеристика та аналіз діяльності СТОВ «Віра»

1.1 Призначення,  розміщення та основні розділи  господарства.

СТОВ «Віра» повна  назва – сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Віра» розташоване в селі Вихвостів Городянського району Чернігівської обл..

Виробничий напрямок господарства – зерново-технічний. В господарстві запроваджено науково  обґрунтоване чергування культур у  полях.

Всього с/г угідь - 5248 га:

Рілля – 4010 га

Сінокоси – 506 га

Пасовища – 7321 га

Реалізовано:

зерна – 37 119 ц.

м’яса – 3 861 ц

молока – 49 878 ц

Кількість дільниць – 5

• МТП
• МТФ - 1
• МТФ – 2
• СТФ
• ММН

Арк

4

Зм.

Арк.

№ докум.

Підпис

Д

1.2 Склад машинно-тракторного  господарства.

Арк

5

Зм.

Арк.

№ докум.

Підпис

Д

1.3 Використання  передового досвіду в господарстві.

Карти організації праці  в сільському господарстві надають  неоціненну допомогу при використанні тих чи інших технологічних операцій. Вони дають змогу на практиці здійснювати трудові процеси на основі наукових принципів, з допомогою їх здійснюється зв'язаність і узгодженість засобів праці, предметів праці та самої праці. Основна мета таких карт – показати шлях найбільш оптимального проведення технологічних процесів.

Що ж таке карта? Карта  – це документ, в якому містяться  наукові основи організації праці. В ній відображається послідовність  і перелік дій виконавця в  трудовому процесі, детально описуються раціональні методи і прийоми виконання тих чи інших операцій, проводяться інші вказівки щодо організації трудового процесу, робочого місця. Карта – це еталон, оптимальна на даний час модель організації виробництва. Вона віддзеркалює розвиток науки і техніки, ступінь використання прогресивних технологій.

На сьогодні розроблені типові карти організації праці, розраховані типові затрати, описані  різні варіанти умов виробництва  для основних сільськогосподарських  культур, тварин, робіт, тощо. Над розробкою  карт організації праці працюють цілі інститути, науково-дослідні станції стандартизації, відповідні працівники підприємств.

Карти складаються як на окремі трудові операції, так  і на комплекс взаємопов'язаних трудових операцій. На комплекс взаємопов'язаних трудових операцій складається комплекс карт. Карти організації праці є основним документом щодо раціонального проведення організації трудових операцій та процесів.

* Процес підготовки і впровадження таких карт складається з трьох етапів:

* Вивчення сучасного стану проведення одного трудового процесу;

*Складання більш раціональної карти з урахуванням нових розробок;

Впровадження розробленої  карти в серійне виробництво.

При розробці технологічної  карти враховується потреба в  техніці і у виконавцях, їх функцій, способи і прийоми праці, схеми руху машин і агрегатів, графік узгодження окремих операцій, раціональний режим праці і відпочинку, оплати праці, техніка безпеки.

Застосування типових  карт в господарстві можливе лише за умови, що умови праці і виробництва  відповідають прийнятим критеріям. Тому впровадження карт організації праці сприяє встановленню в господарствах науково обґрунтованих норм затрат праці.

Арк

6

Зм.

Арк.

№ докум.

Підпис

Д

2. Технологія  обробки картоплі.

2.1 Характеристика  сільськогосподарської культури.

Природний ареал диких  форм багатьох видів картоплі охоплює  Центральну Мексику, Центральну Америку, Перу, Болівію, Чилі. Індійські племена  у Перу, Еквадорі, Болівії вирощували її за 1 -2 тис. років до н.е. У Європу (Іспанія, Італія та ін.) картопля завезена в 1540 р. (за іншими даними в 1565 р.) під назвою "земляне яблуко". Італійці через подібність до трюфелів назвали її "тартуфоллі".

Приблизно в 1600 році адмірал  Рейлех завіз картоплю в Англію і  Голландію. Отже ця культура проникла в Європу двома шляхами - через південні країни і через Англію. Перший шлях дав нам власне назву - картопля. З Італії вона поширилася на Північ і Схід, і в середині XVII століття її вже вирощували в Польщі і Західній Україні. Від італійського тартуфоллі - українська назва картопля.

Другий шлях привів до виникнення англійської назви "potato". Причому ця назва була присвоєна  помилково, але все-таки прижилася  в англійській мові.

За іншими даними в  Англію картоплю завіз англійський  адмірал (він же відомий пірат) Френсіс  Дрейк. Ще задовго до цього серед ботаніків ходили чутки про існування рослин, що дають солодкі бульби, які місцеві жителі називають бататом. Привезені піратом бульби були подібні за описами на бульби батата і були без всякого сумніву названі цим іменем, яке по-англійськи звучить як potato. Між тим з них виросла картопля. Батат і картопля - це зовсім різні рослини. Але в Англії не було людини, яка могла б порівняти ці дві рослини, і тому картопля в англійській мові до цього часу називається бататом. Для розмежування цих двох назв ввели термін "солодкий", яким назвали власне батат (sweet potato).

Рослина картоплі довший час в Європі вирощувалась як квітка (гарно цвіте і пахне) і вважалася  отруйною. Так, у Франції лише в 1771 р. Паризька медична академія визнала, що бульби не є небезпечні для споживання. Вперше найбільш широко картопля стала використовуватися в Ірландії, де ця культура вперше замінила хліб.

У цій країні картопля, вірніше її хвороба, спричинила останній голод у Західній Європі. У 1845 році картоплиння пошкодилось фітофторою, що знизило врожайність. Були уражені бульби - насіннєвий матеріал. Площі картоплі в 1846 році масово уразились фітофторою, спричинивши неврожай. Значна частина населення померла від голоду, 2,5 млн. ірландців емігрували до США. Це лихо зменшило кількість населення в Ірландії майже втричі. У ті ж роки знизився врожай картоплі у Німеччині.

У Німеччині картоплю стали широко вирощувати після 1770 року. В XIX столітті площі під картоплею  в Європі швидко збільшувалися, хоча після спустошливих спалахів фітофторозу бульб і картоплиння в 1840-1850 pp., цей процес тимчасово переривався.

Арк

7

Зм.

Арк.

№ докум.

Підпис

Д

Світове виробництво  картоплі становить близько 300 млн.т  з деякими відхиленнями по роках. Основну частину картоплі в світі вирощують країни Європи: Росія, Україна, Польща, Німеччина, Франція, Італія, Білорусь. Головні виробники її на американському континенті - США і Канада, в Азії- Китай та Індія. Всього картоплю вирощують понад 130 країн світу в найрізноманітніших ґрунтово-кліматичних умовах.

Світова площа під  картоплею становить близько 18млн. га. В Європі посівна площа займає до 13 млн. га.

Картопля належить до найважливіших сільськогосподарських  культур. Вона має різнобічне використання. Це винятково важливий продукт харчування. Недарма її називають другим хлібом. Цінність картоплі визначається високими смаковими якостями та сприятливим для здоров'я людини хімічним складом.

Бульби в середньому містять 75-80% води і до 25% сухих речовин. Вміст крохмалю коливається від 14 до 22%. Він легко засвоюється і розщеплюється на прості цукри.

Є в бульбах 1,5-3% білка, який добре засвоюється організмом. Білок за своїм амінокислотним складом  близький до м'яса. Містить амінокислоти, що не синтезуються організмом людини.

Мінеральні речовини в бульбах становлять 0,8-1%. Найбільше калію, кальцію, магнію, фосфору, заліза. Солі калію необхідні для нормальної діяльності серця, сприяють виведенню з організму надлишку рідини.

Багато в картоплі клітковини (1 %) і пектинових речовин (0,7%). Клітковина виводить з організму отруйні речовини, очищує його, покращує обмін речовин. Клітковина і пектинові речовини відіграють важливу роль у травленні. Вміст цукру становить 0,5%, з них 0,3% - глюкоза і фруктоза та 0,2% - сахароза. При підвищенні вмісту цукрів до 1%, бульба набуває солодкого смаку.

В картоплі містяться  органічні кислоти - лимонна, щавлева, яблучна У бульбах багато вітамінів  С, В, В2, В5, В6, В9, Р, РР, Е, І, Д К провітамін А. У 100 г бульб є 20 мг вітаміну С. Добова потреба цього вітаміну забезпечується 300 г картоплі, що дуже важливо у зимовий період, коли мало свіжих фруктів і овочів.

Досить висока також  калорійність картоплі: 100 г бульб  містять 70-83 кілокалорії. Це вдвічі більше ніж у моркви, втричі - ніж у  капусти в чотири рази ніж у помідорів. Вживають картоплю в їжу у вигляді багатьох страв. В Європі на одну людину споживається 90-140 кг бульб на рік. На продукти харчування переробляється понад 50% валового збору бульб.

В шкірці і позеленілих  бульбах міститься отруйна речовина - глікоалкалоїд соланін (0,005-0,01 %), який частково розкладається під час варіння. Позеленілі бульби не використовують на харчові і кормові цілі, але вони придатні для технічної переробки

Картопля - цінна кормова  культура, особливо для свиней. У 100 кг сирих бульб міститься 29,5 кормових одиниць. Бульби на корм використовуються у сирому і вареному вигляді.

Арк

8

Зм.

Арк.

№ докум.

Підпис

Д

Бадилля на корм не використовують, оскільки посіви багаторазово обробляють пестицидами для захисту від шкідників і хвороб.

Картопля є цінною технічною культурою. З неї виготовляють спирт, крохмаль, глюкозу, декстрин та ін. З 1 т бульб одержують 112 л спирту.

Картопля як просапна культура має важливе агротехнічне значення Під неї вносять органічні і мінеральні добрива, міжрядні обробітки очищують поле від бур'янів. Тому картопля є добрим попередником для зернових та інших культур.

Вимоги до температури.

Картопля належить до рослин помірного клімату. На температуру  нижче 7-8°С та вище 30°С реагує припиненням росту. Надмірна спека (вище 25°С) сильно пригнічує рослини. Якщо ґрунт прогрівається вище 29°С - бульби не утворюються або формуються дочірні бульбочки.

Бульби картоплі, які  пройшли період спокою, починають  проростати за 3-5°С, однак агрометеорологічним показником початку росту картоплі вважають температуру 7°С. Проте оптимальна температура для проростання бульб є 18-20°С, за якої сходи з'являються через 12-13 днів. Максимальний урожай картоплі забезпечується за середньодобової температури 17-18°С.

Картопля чутлива до незначних приморозків. Пошкодження  картоплиння настає за -1,5-2°С. Приморозки -3-4,5°С пошкоджують картоплиння на 60-100% і знижують врожайність бульб  на 25-65%, залежно від фази розвитку рослини і часу ураження приморозками. Особливо нестійкі до приморозків молоді рослини. Листки і стебла чорніють і гинуть. Проте молоді рослини швидко відростають і формують добрий урожай бульб. Значно небезпечніше пізнє повернення приморозків. Бувають випадки повної весняно-літньої загибелі рослин під впливом пізніх приморозків у фазі бутонізації, особливо на торфових ґрунтах на понижених місцевостях.

Вимоги до вологи.

Картопля досить вимоглива  до вологи, оскільки формує велику підземну масу при відносно малорозвиненій кореневій  системі. Тому високі врожаї збирають при вологості ґрунту 75-85% НВ. Зниження вологості до 60% призводить до зменшення врожайності на 3-9%, а до 40% НВ - на 40-43%.

Найменше вологи картоплі потрібно під час проростання  й появи сходів, коли молоді рослини  використовують вологу з материнської бульби. Функцію регулятора з забезпечення вологою відіграють також молоді бульби. В умовах нестачі вологи в ґрунті рослина бере воду з бульб, а при повному зволоженні - бульби наповнюються вологою і є додатковим резервом її для росту рослин.

З ростом рослин підвищується потреба картоплі у волозі, особливо у період бутонізація - кінець цвітіння. Транспіраційний коефіцієнт картоплі становить 400-550. В окремі спекотні дні  кущ картоплі випаровує до 4 л  води. Тому в районах недостатнього  зволоження всі агрозаходи мають бути спрямовані на нагромадження запасів вологи в ґрунті. У таких умовах картопля добре реагує на полив.

Арк

9

Зм.

Арк.

№ докум.

Підпис

Д

Надмірне зволоження ґрунту (85% і більше) під час бульбоутворення  призводить до передчасного відмирання бадилля, припинення росту бульб, спричинює їх загнивання. Урожайність різко зменшується.

Вимоги до світла.

Картопля - рослина короткого  дня, вимоглива до світла. При затіненні  порушуються процеси фотосинтезу, і знижується врожайність. Навіть при незначному зменшенні освітлення, відбувається пожовтіння рослин, витягування стебел, погіршується засвоєння елементів живлення з ґрунту. Такі несприятливі умови можуть скластися при надмірному загущенні картоплі.

Викопані бульби, що були декілька днів на світлі, зеленіють. Для насіннєвих бульб це корисно, оскільки зменшується ураження хворобами і гризунами під час зимового зберігання. Продовольчу картоплю закривають від світла і не допускають позеленіння, бо вона стає гіркою і отруйною.

Вимоги до ґрунту.

Найкраще картопля росте  на пухких, добре розпушених ґрунтах. Коренева система картоплі інтенсивно дихає, поглинаючи кисню у 5-10 разів  більше, порівняно з іншими рослинами. Для насичення ґрунту достатньою кількістю кисню, його потрібно утримувати в досить розпушеному стані з об'ємною масою не більше 1,0-1,2 г/см3. У перезволожених, ущільнених ґрунтах вміст кисню зменшується до 2%, а вміст вуглекислого газу різко збільшується. За таких умов бульби задихаються і загнивають. На ущільнених ґрунтах погано розвиваються столони, картопля формує дрібні, деформовані бульби.

Картоплю вирощують  на удобрених супіщаних і суглинистих  чорноземах, дерново-підзолистих, сірих  лісових ґрунтах. Для вирощування  насіння добре підходять окультурені  торфовища. При внесенні високих норм органіки картопля добре родить на легких піщаних ґрунтах.

Малопридатні для вирощування  картоплі важкі глинисті ґрунти, особливо з близьким заляганням ґрунтових  вод. Не підходять також засолені ґрунти, оскільки картопля має дуже низьку солестійкість. Найкраще росте на слабокислих і нейтральних ґрунтах. При рН нижче 5,0 і вище 8,0 вона росте погано.

Догляд за посівами проводять  для знищення бур'янів, поліпшення повітряного  і водного режимів ґрунту, запобігання  непродуктивним втратам вологи, захисту від хвороб і шкідників та одержання запрограмованого врожаю.

Він полягає в суцільному розпушуванні ґрунту до і після з'явлення  сходів, розпушування в міжряддях  з присипанням бур'янів ґрунтом  в рядках та обприскуванні для  захисту від шкідливих організмів.

Якісний обробіток ґрунту забезпечують культиватори КОН-2,8ПМ, КОН-2,8А, КРН-4,2Г, КРН-5,6Д, що комплектуються з  роторними (БРУ-0,7) та сітчастими боронами.

Арк

10

Зм.

Арк.

№ докум.

Підпис

Д

Для формування бульб  потрібний добрий доступ повітря (рис. 8.2). Від садіння до сходів проходить 15-25 днів, а до змикання рядків - 40-60 днів. У цей період гребені необхідно обробляти.

Насіння бур'янів проростає  через 4-6 днів. Важливо не запізнитись  з першим обробітком і знищити  пророслі бур'яни до їх сходів. Тому перше досходове розпушування найдоцільніше починати на 5-7-й день після садіння. На культиватор ставлять стрільчасту лапу (лапу-підгортач чи дисковий підгортач за необхідності підрівняти гребені або збільшити їх об'єм), дві долотоподібні лапи з ротаційною або сітчастою бороною позаду. Глибина ходу лап-підгортачів 6-8 см, долота розпушують ґрунт на 12-14 см. Якщо вологи недостатньо, на піщаних ґрунтах глибину розпушування зменшують до 8-10 см. Борони повинні рівномірно обробляти ґрунт на глибину 3-4 см, руйнувати кірку, зчісувати бур'яни. При роботі агрегату не допускається витягування з гребенів бульб і пошкодження сходів картоплі.

Друге досходове розпушування проводять на 12-14-й день після  садіння. Використовують ті ж робочі органи. Замість долот ставлять лапи-бритви для підрізання бур'янів у гребенях. При використанні лап-бритв глибина садіння бульб повинна становити не менш 10 см, щоб при зрізанні гребенів не пошкоджувались рослини картоплі.

В умовах холодної весни  та при ранніх строках садіння виникає потреба у третьому досходовому розпушуванні. Його проводять в міру проростання бур'янів, або появи кірки на гребенях, що буває після дощів.

Перший післясходовий  обробіток міжрядь проводять  на глибину 12-14 см двома-трьома долотами. Лапи-підгортачі встановлюють на глибину 6-8 см. Одночасно присипають сходи бур'янів і картоплі шаром ґрунту 2-3 см. Рослини картоплі не бояться присипання, збільшуючи при цьому розміри власної кореневої системи. Формуються додаткові пагони, ріст стає інтенсивнішим і швидшим, кущ картоплі стає більшим, добре облистненим. Бур'яни під шаром ґрунту гинуть. Ранні сорти присипають у фазу повних сходів, середні та середньопізні - до висоти рослин 5 см. Крім того, цей агрозахід захищає молоді рослини від травневих приморозків і пошкодження старими колорадськими жуками, зростає врожайність.

Другий післясходовий  обробіток (через тиждень) проводять  тим же набором лап. Якщо дозволяє висота рослин, сходи бур'янів і картоплі присипають шаром землі 2-3 см. Важливо  присипати гребені, якщо ця операція не була проведена під час першого досходового обробітку.

Шар землі, яким присипають сходи рослин, не повинен перевищувати 5-10 см. Земля має бути рихлою і  обов'язково вологою. Ні в якому разі не можна присипати рослини розпеченим на сонці за день ґрунтом, це завдасть рослинам непоправної шкоди.

У дуже дощову погоду нагортання ґрунту погіршує повітрообмін, може викликати  загнивання. Не рекомендується також  присипати ослаблені рослини, сходи, одержані з біологічного насіння  і мікробульб.

Арк

11

Зм.

Арк.

№ докум.

Підпис

Д

Багаторазове присипання (2-4 рази) кущів картоплі (навіть за висоти 8-10 см) для формування більшої кількості  столонів доцільне лише для середньопізніх та пізніх сортів. Більш ранні сорти  з коротким періодом вегетації витратять свою енергію росту на формування бадилля і не встигнуть сформувати високий урожай бульб, тому їх присипають не більше 1-2-х разів.

Третій післясходовий  обробіток полягає в підгортанні  рослин. Проводять його коли рослини  досягають висоти 18-25 см. Для цього використовують лапу-підгортач. Глибина розпушування 10-12 см. При швидкості руху агрегату 8-9 км/год ґрунт засипає бур'яни в рядках. Оптимальна висота гребеня - 25 см.

Всі види підгортань необхідно  завершити до початку бутонізації, щоб не пошкодити в землі столони, які починають у цій фазі формуватися.

Кращі результати, особливо на зв'язних ґрунтах, одержують при  використанні дискових підгортачів-розпушувачів. Після підгортання, рослини картоплі швидко закривають гребені та змикаються в міжряддях.

Робочі органи культиватора не повинні підрізати кореневу систему, витягувати чи пошкоджувати рослини. Підгортачі мають насипати розпушений і рівний шар ґрунту товщиною 5-8 см на весь гребінь, привалюючи його до стебел картоплі і розпушувати при цьому бокові сторони гребеня і дно борозни. Для запобігання присипання бадилля картоплі, використовують пруткові ґрунтонапра-влячі. Після підгортання картоплі, в міру появи сходів бур 'янів, вносять у баковій суміші гербіциди: тітус (50 г/га) і зенкор (200 г/га) з додаванням прилипача тренд 90.

Хімічний метод боротьби з бур'янами.

За даними Інституту  картоплярства навіть за середнього рівня забур'яненості урожайність  картоплі зменшується на 22-25%. У насадженнях  картоплі найбільш злісні і поширені такі буряни: кореневищні (пирій повзучий, хвощ польовий); коренепаросткові (осот рожевий, осот жовтий, берізка польова, щавель); ранні ярі (свиріпа, гірчиця польова, редька дика, лобода); пізні ярі (мишій сизий і зелений, щириця, плоскуха звичайна). Необхідно повністю використати можливості агротехнічного методу боротьби з бур'янами. Зокрема це підбір поля, попередника, якісний основний і весняний обробіток ґрунту, розпушення міжрядь. Якщо ефективність їх недостатня, необхідно застосовувати для знищення бур'янів гербіциди.

Препарати суцільної  дії (раундап та ін.) використовують після збирання попередника по стерні, коли бур'яни (пирій) інтенсивно ростуть. Строк і норму внесення препаратів необхідно остаточно встановлювати, враховуючи рекомендації на упаковці чи тарі.

Основну шкоду на посівах  картоплі завдає колорадський жук. Він  відзначається великою плодовитістю і прожерливістю, пристосований  до різних умов. Кожна самка може відкласти від 400 до 3000 яєць, личинки  з яких можуть знищити картоплю на площі 2,5 га.

Арк

12

Зм.

Арк.

№ докум.

Підпис

Д

Картопляні поля обприскують  перший раз під час масового виходу шкідника з ґрунту. Вдруге обробіток  проводять після появи личинок, які завдають найбільшої шкоди. Обприскування  повторюють при масовій появі нової хвилі молодих жуків. При протруєнні бульб препаратом престиж, старий жук гине, немає потреби боротьби з ним, у більшості випадків немає і личинок впродовж вегетаційного періоду аж до збирання.

Для запобігання розвитку у шкідника стійкості до інсектициду, їх необхідно чергувати. Якщо оптимальні строки боротьби з колорадським жуком і хворобами збігаються, доцільно застосовувати бакові суміші інсектицидів і фунгіцидів з врахуванням їх сумісності.

У середині 90-х років  створено транс генні сорти картоплі, що мають загальну назву "Новий лист", вегетативну масу яких не їсть жук. Вони містять природний білок, що захищає рослини від шкідника. Проте впровадження цих сортів справедливо обмежено до остаточного встановлення їх нешкідливості для людського організму.

Значної шкоди насадженням  картоплі завдають личинки травневого хруща та жука-ковалика (дротяника).

Личинки травневого хруща  після першої та другої зимівлі починають  під'їдати коріння в кущі, в  бульбах вигризають круглі ямки з  нерівними краями (бульби можуть пошкоджуватись на 60-70%).

Личинки жуків-коваликів (дротяники) у молодих рослин картоплі часто пошкоджують корені та кореневу шийку. Такі рослини в'януть, відстають  у рості, а іноді всихають. Також  личинки пошкоджують і бульби. Вони прогризають у бульбах м'якуш і роблять довгі нори. Пошкоджені бульби втрачають господарську цінність і часто загнивають при зберіганні внаслідок потрапляння в м'якуш бактерій та грибів.

Для боротьби з личинками  травневого хруща та жука-ковалика бульби перед садінням обробляють препаратом престиж, 290 к.с. у нормі 1 кг/т бульб, який має інсектицидну дію.

Хімічний метод боротьби з бур'янами.

За даними Інституту  картоплярства навіть за середнього рівня забур'яненості урожайність  картоплі зменшується на 22-25%. У насадженнях картоплі найбільш злісні і поширені такі буряни: кореневищні (пирій повзучий, хвощ польовий); коренепаросткові (осот рожевий, осот жовтий, берізка польова, щавель); ранні ярі (свиріпа, гірчиця польова, редька дика, лобода); пізні ярі (мишій сизий і зелений, щириця, плоскуха звичайна). Необхідно повністю використати можливості агротехнічного методу боротьби з бур'янами. Зокрема це підбір поля, попередника, якісний основний і весняний обробіток ґрунту, розпушення міжрядь. Якщо ефективність їх недостатня, необхідно застосовувати для знищення бур'янів гербіциди.

Препарати суцільної  дії (раундап та ін.) використовують після збирання

Арк

13

Зм.

Арк.

№ докум.

Підпис

Д

попередника по стерні, коли бур'яни (пирій) інтенсивно ростуть. Строк і норму внесення препаратів необхідно остаточно встановлювати, враховуючи рекомендації на упаковці чи тарі.

В Україні зареєстровано  понад 100 сортів картоплі. Залежно від  напряму використання їх ділять на 4 групи: столові, кормові, технічні та універсальні. Найпоширеніші (70% посівних площ) столові сорти.

Столові- відзначаються  високими смаковими якостями, сприятливим  співвідношенням білка й крохмалю як 1:12 - 1:16, підвищеним вмістом вітамінів. Придатні для механізованого очищення. Мають добру лежкість.

Кормові - повинні забезпечувати  високий вихід кормових одиниць, бути високоврожайними з вмістом  білка 2% і більше. Крохмалистість має  становити 17—18%. Вміст сухих речовин  високий.

Технічні - характеризуються підвищеним (18-25%) вмістом крупнозернистого крохмалю і сухих речовин. Кожний 1% крохмалистості дає можливість економити 30 кг бульб картоплі. Використовуються для виробництва спирту, крохмалю, чіпсів та ін. Найбільш придатні для виробництва чіпсів сорти з низьким вмістом редукованих цукрів - Зарево, Дзвін.

Універсальні — використовуються на різні цілі.

Залежно від тривалості вегетаційного періоду сорти  поділяються на:

Ранньостиглі (70-80 днів) - Божедар, Бородянська рожева, Зов, Кобза, Краса, Повінь, Пролісок, Розара та ін.;

Середньоранні (80-90 днів) - Адретта, Берегиня, Водограй, Мавка, Малич, Невська, Обрій, Санте, Цезар та ін.;

Середньостиглі (90-120 днів) - Горлиця, Західний, Либідь, Луговська, Слава, Явір та ін.;

Середньопізні (120-130 днів) - Воловецька, Зарево, Поліська рожева, Ракурс та ін.;

Пізньостиглі (130-150 днів) - Древлянка, Ласунак, Темп.

У кожному господарстві рекомендується вирощувати 3-4 сорти: 30-35% площі відводять під ранні  та середньоранні, 40-50% - під середньостиглі і 15-30% під середньопізні і пізньостиглі.

Підготовка бульб до сівби.

Бульби перед садінням пророщують. У завчасно пророщених бульб прискорюються фази розвитку (з'явлення сходів, настання бутонізації  та цвітіння). Крім того, створюються  оптимальні умови для формування листкової поверхні, що, в свою чергу, спричинюється до прискореного нагромадження врожаю, формування його товарного вигляду, збільшення в бульбах вітаміну С.

При пророщуванні бульб  на світлі під їх шкіркою нагромаджуються  отруйні речовини, які негативно  діють на мікроорганізми. Як наслідок така картопля менше уражується хворобами після висаджування.

Арк

14

Зм.

Арк.

№ докум.

Підпис

Д

Способи пророщування бульб.

Найпоширенішим способом пророщування бульб є світловий. Він відносно простий і практично  доступний кожному, хто хоче мати ранню продукцію молодої картоплі. Для цього потрібні світло, тепло і повітря. При цьому слід мати на 50-60 кг насінних бульб 1 м2 площі. Оптимальна температура для пророщування —12-15°С (допускається коливання від 8 до 18°С).

Садивний матеріал для  пророщування в приміщенні розкладають на підлозі у 2-3 шари (товщиною в одну бульбу кожен) або в ящиках з решітчастим дном (довжина 50-60 см, ширина 40-50 і висота 12-15 см). Термін такого пророщування ранніх сортів 30-40, середньостиглих 45-50 днів. Необхідно передбачити, щоб на бульби рівномірно падало розсіяне світло, яке стримує ростові процеси і сприяє формуванню коротких і товстих паростків. Для рівномірності освітлення, насіння періодично переміщують з нижніх шарів у верхні та навпаки. Цю роботу слід виконувати обережно, щоб не обламати паростків. Важливою умовою пророщування є відповідна вологість повітря у приміщеннях (85-90%). Зниження її призводить до зайвої втрати бульбами вологи, підвищення активності і поширення грибних та бактеріальних хвороб.

Бульби також пророщують у вологому середовищі. Для цього використовують торф, перегній, тирсу. їх вологість слід підтримувати на рівні 75-80%. Температурний режим такий же, як при світловому пророщуванні - 12-15°С. Прискорений розвиток рослин при цьому способі пророщування пояснюється тим, що в бульбах створюється коренева система. Завдяки цьому рослини швидше переходять на самостійне живлення, у коренях створюються специфічні сполуки, які необхідні для росту й розвитку стебел і листя. Крім того, коріння відіграє значну роль у мобілізації та використанні фосфору бульб і переміщення його в стебла.

На дно тари насипають  прогрітий до 12°С розпушений матеріал шаром 2-3 см. Потім кладуть бульби верхівковою частиною вгору та засипають  тим же матеріалом так, щоб шар  над бульбами не перевищував 2-3 см. Поверх першого шару в такому ж порядку кладуть другий і так до того часу, поки тара не буде заповнена. Термін пророщування у вологому середовищі - 15-20 днів. При цьому способі важливо простежити, щоб корінці й паростки не переросли. їх довжина не повинна бути більшою від діаметра бульби. Слід мати на увазі, що перерослі паростки й корінці ламаються при вибиранні бульб для садіння.

При комбінованому способі  бульби спочатку пророщують на світлі до утворення міцних зелених паростків, а потім - у торфо-крошці, перегної чи торфоперегної. Термін вологого пророщування в даному випадку скорочується до 7-10 днів.

Найпростішими способами  передсадивної підготовки бульб  є прогріванняв приміщенні (найчастіше в тарі) як без освітлення, так і з його застосуванням. В останньому випадку бульби переважно пров'ялюють. Для цього протягом 5-15 днів їх витримують тонким шаром у приміщенні чи навіть на відкритому повітрі за температури 12-15 °С.

Арк

15

Зм.

Арк.

№ докум.

Підпис

Д

 Висадка бульб.

Висаджувати ранню картоплю найкраще одночасно з сівбою ранніх зернових. Поява вчасних і дружніх сходів обумовлюється вирівняністю садивного  матеріалу і глибиною його загортання. Вона повинна бути в межах 5-7 см.

Значну увагу слід приділити густоті садіння. Адже загущене садіння, особливо ранньої картоплі, відіграє важливу роль: раніше починається бульбоутворення, бульби раніше дозрівають, у них підвищується вміст крохмалю. Цілком закономірно, що при загущеному садінні дещо знижується врожай у розрахунку на один кущ, однак збір бульб і запаси крохмалю на одиниці площі збільшується. Для західного регіону України оптимальною густотою ранньої картоплі є 550-600 кущів на 0,01 га. Садити найкраще за схемою 70 х 20-25 або 60 х 25-30 см. Великі бульби висаджують дещо рідше ніж дрібні.

Догляд за насадженнями ранньої картоплі такий самий, як і пізньої. Проте, враховуючи, що при ранній вигонці коротший вегетаційний період, слід своєчасно і якісно прополювати і підгортати рослини. Це має вирішальне значення для формування високого та якісного врожаю.

Збирати ранню картоплю починають ще до її визрівання, оскільки чим раніше реалізують продукцію, тим  більший попит вона має.

Товарними картоплинами вважають ті, величина яких за найбільшим діаметром становить не менше 3 см і маса - 30 г.

Скошувати бадилля на ранній картоплі перед копанням основної продукції можна не раніше, як за один день. Адже недозрілі бульби збирають в той час, коли врожай щоденно інтенсивно наростає. Тому щодня викопують стільки картоплі, скільки можна реалізувати впродовж 1-2 днів після збирання.

Для ранньої вигонки  рекомендують такі сорти картоплі: Кобза, Посвіт, Зов, Краса, Божедар, Бородянська  рожева та ін.

Щоб одержати урожай ранньої  картоплі 10-20 червня, необхідно покласти на пророщування бульби ранніх сортів в середині березня.

Восени проводять глибоку  оранку, створюючи добрі передумови для розвитку кореневої системи  і наростання бульб. Глибока оранка (27-30 см) полегшує комбайнове збирання. Передпосівний обробіток ґрунту проводять переобладнаним культиватором  КРН-4,2 з нарізанням гребенів і одночасним внесенням добрив.

Локальне внесення сипучого гнойового компосту проводять переобладнаним РОУ-6 на поверхню між гребенями. При  розпушенні основи гряди на 30—40 см одночасно вносять аміачну воду.

Садять саджалкою КСМ-6, переробленою за схемою 110x30 см, або саджалкою СКМ-ЗА.

У гряді висаджують два  рядки на відстані 25-30 - до 40 см. Між  бульбами в рядку відстань 40-60 см. Глибина садіння 8-10 см. Ширина міжрядь -140 см. Бульби

Арк

16

Зм.

Арк.

№ докум.

Підпис

Д

повинні мати 80-120 г. По центру гряди навесні проводять глибоке  розпушування (щілювання) на глибину 45-60 см.

Догляд звичайний. Якщо поле забур'янене, то проводять декілька міжрядних обробітків, поступово  присипаючи бур'яни в міру їх відростання. В умовах чистого від бур'янів поля обробляють за "голландською технологією", тобто після появи сходів висотою 5-6 см, гряду остаточно формують шнековим підгортачем.

Норма садіння 30-35 - 45-50 тис. бульб на 1 га.

Для грядової технології потрібна така техніка.

1. КРН-4,2 - замість тукових банок ставлять бункер для локального внесення добрив і формування гряд.

2. Розпушувач-щільовач  для передпосадкового розпушення  гряди і післяпосадкового розпушення  міжрядь.

3. Саджалка, переобладнана  на 110x30 см.

4. Культиватор дисково-лаповий для міжрядного обробітку картоплі на грядах. Міжряддя обробляються широкими (520 мм) лапами, а гряда формується дисками.

5. Культиватор шнековий, формує гряди активними робочими  органами у вигляді шнеків-лопатей  правої і лівої навивки.

Голландська технологія забезпечує врожайність 400 ц/га і більше. Необхідно дотримуватись чергування культур у сівозміні, повертатись на одне і те ж поле не раніше, ніж через 4 роки. Вміст гумусу в ґрунті не нижче 2%. Органічні добрива (40-50 т/га) вносяться під попередник або перед зяблевою оранкою. Норма внесення мінеральних добрив висока N 100-140 Р120-150 К180-220

Навесні важкими боронами (БЗТС-1,0) закривають вологу. Перед садінням ґрунт обробляють вертикальною фрезою (КВФ-2,8; КВФ-4; КФГ-3,6) на глибину 10-12 см. Ці агрегати за один прохід добре розпушують ґрунт, вирівнюють і прикотковують поверхню.

Насіння в Голландії  використовується менших розмірів -35-55 мм. На 1га висаджують 45-50 тис. бульб, або  приблизно 2,5 т/ га. Відстань між бульбами 22-24 см, ширина міжрядь - 75 см. Загортається насіння мілко на глибину 6 см, бо пізніше на гребінь насипається ґрунт. Важливо, щоб бульби знаходились на однаковій глибині, що сприяє одночасній появі сходів і дружному утворенню стебел. На 1 га має бути 300 тис. стебел.

Догляд за посівами полягає  у формуванні (підгортанні) гребенів за допомогою фрези КФМ-2,8. Насипається  шар розпушеного ґрунту (5-6 cm) і  утворюється гребінь висотою  до 25 см. Площина вершини становить 15-20 см, а висота ґрунту над бульбами - 10-12 см. Формують гребені через 14-16 днів після садіння, коли можна максимально знищити бур'яни.

Після створення розпушеного  гребеня голландська технологія ніяких механічних обробітків міжрядь  не передбачає. Гербіциди при необхідності вносять тільки під 

Арк

17

Зм.

Арк.

№ докум.

Підпис

Д

 середньостиглі і пізньостиглі сорти. Насипання ґрунту дозволяє ранньостиглим сортам самостійно перемогти бур'яни. Бур'яни виходять на поверхню тільки в другій половині вегетації, після цвітіння картоплі.

Отже, крім обов'язкового дотримання всіх агротехнічних вимог, основна перевага голландської технології полягає в тому, що зменшується кількість міжрядних розпушувань (а отже, і пошкодження кореневої системи), створюється розпушений гребінь (а не запресований, що одержуємо при використанні лаппідгортачів) і кращі умови для наростання бульб.

Під час вегетації посіви обробляють від шкідників і хвороб.

На насінних ділянках при досягненні у 70-75% бульб розмірів садильних фракцій  проводять десикацію реглоном. Через  два тижні, коли в бульб огрубіє і зміцніє шкірка, урожай збирають. Для захисту від травмування бульб, всі робочі органи агрегатів покриті гумою.

Арк

18

Зм.

Арк.

№ докум.

Підпис

Д

2.2 Підбір машинно-тракторного  агрегату

Післясходове боронування проводиться трактором МТЗ80 і Культиватором-окучником КОН-2, 8 який призначений для міжрядної обробки картоплі.

Проводиться приблизно 10–15 червня.

Підгортання картоплі проводиться також за допомогою трактора МТЗ80 і культиватором  навісним для міжрядної обробки грунту  КРН4,2А Проводиться при висоті гички приблизно 30–35 см.

Якісний обробіток ґрунту забезпечують культиватори КОН-2,8ПМ, КОН-2,8А, КРН-4,2Г, КРН-5,6Д, що комплектуються з роторними (БРУ-0,7) та сітчастими боронами.

Для формування бульб потрібний добрий доступ повітря (рис. 8.2). Від садіння до сходів проходить 15-25 днів, а до змикання рядків - 40-60 днів. У цей період гребені необхідно обробляти.

Насіння бур'янів проростає через 4-6 днів. Важливо не запізнитись з  першим обробітком і знищити пророслі бур'яни до їх сходів. Тому перше досходове розпушування найдоцільніше починати на 5-7-й день після садіння. На культиватор ставлять стрільчасту лапу (лапу-підгортач чи дисковий підгортач за необхідності підрівняти гребені або збільшити їх об'єм), дві долотоподібні лапи з ротаційною або сітчастою бороною позаду. Глибина ходу лап-підгортачів 6-8 см, долота розпушують ґрунт на 12-14 см. Якщо вологи недостатньо, на піщаних ґрунтах глибину розпушування зменшують до 8-10 см. Борони повинні рівномірно обробляти ґрунт на глибину 3-4 см, руйнувати кірку, зчісувати бур'яни. При роботі агрегату не допускається витягування з гребенів бульб і пошкодження сходів картоплі.

Друге досходове розпушування проводять  на 12-14-й день після садіння. Використовують ті ж робочі органи. Замість долот ставлять лапи-бритви для підрізання бур'янів у гребенях. При використанні лап-бритв глибина садіння

Арк

19

Зм.

Арк.

№ докум.

Підпис

Д

бульб повинна становити не менш 10 см, щоб при зрізанні гребенів не пошкоджувались рослини картоплі.

В умовах холодної весни  та при ранніх строках садіння  виникає потреба у третьому досходовому  розпушуванні. Його проводять в міру проростання бур'янів, або появи  кірки на гребенях, що буває після  дощів.

Перший післясходовий  обробіток міжрядь проводять на глибину 12-14 см двома-трьома долотами. Лапи-підгортачі встановлюють на глибину 6-8 см. Одночасно присипають сходи бур'янів і картоплі шаром ґрунту 2-3 см. Рослини картоплі не бояться присипання, збільшуючи при цьому розміри власної кореневої системи. Формуються додаткові пагони, ріст стає інтенсивнішим і швидшим, кущ картоплі стає більшим, добре облистненим. Бур'яни під шаром ґрунту гинуть. Ранні сорти присипають у фазу повних сходів, середні та середньопізні - до висоти рослин 5 см. Крім того, цей агрозахід захищає молоді рослини від травневих приморозків і пошкодження старими колорадськими жуками, зростає врожайність.

Другий післясходовий  обробіток (через тиждень) проводять  тим же набором лап. Якщо дозволяє висота рослин, сходи бур'янів і картоплі присипають шаром землі 2-3 см. Важливо присипати гребені, якщо ця операція не була проведена під час першого досходового обробітку.

Шар землі, яким присипають сходи рослин, не повинен перевищувати 5-10 см. Земля має бути рихлою і  обов'язково вологою. Ні в якому разі не можна присипати рослини розпеченим на сонці за день ґрунтом, це завдасть рослинам непоправної шкоди.

У дуже дощову погоду нагортання ґрунту погіршує повітрообмін, може викликати  загнивання. Не рекомендується також  присипати ослаблені рослини, сходи, одержані з біологічного насіння і мікробульб.

Багаторазове присипання (2-4 рази) кущів картоплі (навіть за висоти 8-10 см) для формування більшої кількості  столонів доцільне лише для середньопізніх та пізніх сортів. Більш ранні сорти з коротким періодом вегетації витратять свою енергію росту на формування бадилля і не встигнуть сформувати високий урожай бульб, тому їх присипають не більше 1-2-х разів.

Третій післясходовий  обробіток полягає в підгортанні  рослин. Проводять його коли рослини досягають висоти 18-25 см. Для цього використовують лапу-підгортач. Глибина розпушування 10-12 см. При швидкості руху агрегату 8-9 км/год ґрунт засипає бур'яни в рядках. Оптимальна висота гребеня - 25 см.

Всі види підгортань необхідно  завершити до початку бутонізації, щоб не пошкодити в землі столони, які починають у цій фазі формуватися.

Кращі результати, особливо на зв'язних ґрунтах, одержують при  використанні дискових підгортачів-розпушувачів. Після підгортання, рослини картоплі швидко закривають гребені та змикаються в міжряддях.

Арк

20

Зм.

Арк.

№ докум.

Підпис

Д

2.3 Розрахунок  витрат палива

Витрати пального на одиницю  виконання роботи визначаються користуючись існуючими нормами з урахуванням  конкретних умов використання МТА.

При відповідності нормативних  даних, з деякими припущеннями, витрати  палива розраховуються:

Для операції 1:

Qга = 7(0,67…0,7)Qh|Wзм  1.10

Qга1 = (0,65…0,7) Qh|Wг  1.11

Qга1 = 27,7*0,7/5,01 = 3,88

Де Qh - годинна витрата палива при номінальному завантаженні двигуна за даними регуляторної характеристики, кг

Wзм – виробіток агрегату за зміну, га/зм

Wг – годинна продуктивність агрегату, га/год.

На ТКВЗ витрати пального відмічаються у вигляді підсумкової  ламаної лінії, а у графі 14 представляються  значення витрат палива на кожній операції.

Розрахунок затрат праці  на одиницю роботи.

Витрати праці залежать від пильності зайнятого персоналу, продуктивності агрегату при виконанні  технологічного процесу (люд.-год./га)

Операція1 : Нга = (nm + nобс) \ Wг 1.12

Нга = 1/5,01 = 0.2

Де nm , nобс - кількість механізаторів, обслуговуючих агрегат, люд.

За даними розрахунків  на ТКВЗ будується по шагова підсумкова ламана лінія. Обсяг робіт в умовних  га. Дозволяє привести всі види технологічних  робіт в єдиний показник – умовний виробіток МТА для операції дискування.

Vу.га = 7n3m*Ktp 1.13

Де Ktp - коефіцієнт переводу фізичних тракторів в еталоні

Vу.га = 7*5.7* 1,65 = 66

Витрата пального

G =Gсм/Wсм = (>Gр*Тр +Gхх*Тхх)/Wсм,кг/га

де:Gр,Gхх, – витрати  при робочому рух і на холостому ходу,кг/ч;Тр,Тхх, – час витрачене виконання праці та холостого ходу, год.

G = (13,2 * 5,6 + 6,2 *1,4)/15,77 = 5,24

Арк

21

Зм.

Арк.

№ докум.

Підпис

Д

4. Підготовка агрегату до роботи

Під час підготовки культиватора на роботу майстер звертає увагу учнів на те, що гарна риса роботи можливе лише за правильної регулюванню робочих органів. Підготовку культиватора на роботу виконують на регулировочной площадке.

 Для обробки посівів  просапних культур шириною міжрядь  700 мм. середню секцію робочих органів приєднують точно до середини бруса, а інші через 700 мм. Майстер доручає учням перевірити правильність розстановки секцій і надійність їх кріплення. Культиватор навішують на трактор у тій послідовності, як і плуг.

 Відхилення відстаней від осей коліс трактори до бруса культиватора зліва і правих на повинен перевищувати 2 см.

 З допомогою центральної  тяги гидронавески трактори встановлюють  брус культиватора те щоб його  полки зайняли стрімке і горизонтальне  положение.

 Щоб якось забезпечити задану глибину обробітку ґрунту, культиватор регулюють у такому послідовності: встановлюють трактор з культиватором на площадку;

 Підкладають під  опорні колеса культиватора і  копіюють колеса секцій підкладки,  товщина яких 2-3 див. менше необхідної  обробки, з допомогою гайок (гвинтів) домагаються, щоб грядили секцій зайняли горизонтальне положення;

 Розставляють робочі  органи те щоб між крилами  полольных лап залишався вільний  прохід (щонайменше 3 див.) для ґрунтів  та рослинних остатків;

 Опускають робочі органи на майданчик і закріплюють їх стійки в пазах власників. Неправильна установка робочих органів призводить до браку в роботі;

 Поєднують середину  розміточної  дошки з віссю середньої секції і встановлюють робочі органи до роботи культиватора з захисної зоною не менш 10 див. за першої обробці, щонайменше 12 див. під час другої і проінвестували щонайменше 15- 17 див. при третьої. Після обробітку міжрядь в поперечному напрямі захисну зону встановлюють до 5 см.;

Збільшують довжину  центральної тяги те щоб задні робочі органи виявилися трохи притиснутими до площадці.

 Працюючи агрегату  майстер доручає учням, вільному  від водіння, здійснювати контролю над якістю культивації. Учень в 2-3 місць за довжині гону перевіряє

Арк

22

Зм.

Арк.

№ докум.

Підпис

Д

глибину обробки кожної секції, гребнистость, захисну зону, повинно бути підрізаних і засипаних культурних рослин. Сміттєві рослини повинні бути цілком підрізані.

На закінчення роботи учні вимірюють оброблену площа, підраховують годинну і змінне продуктивність. Визначають витрати по різниці вимірів на початку й наприкінці роботи, встановлюють агрегат цього разу місце стоянки і очищають його від пилу й рослинних остатків.

Арк

23

Зм.

Арк.

№ докум.

Підпис

Д

2.5 Порядок роботи агрегату на загоні.

Гребневая технологія обробітку картоплі поліпшує аерацію грунту і забезпечує гарну якість роботи картоплезбиральних комбайнів. Вона має переваги на важкій глинистої і суглинистой грунті, особливо у вологих умовах. У посушливих же районах і на супісках більш виправдана гладка посадка картоплі.

При гребеневої технології обробітку  застосовують три види нарізки гребенів: осінню, весняну і - в процесі посадки  закладають дисками картоплесаджалок (яку іноді називають полугребневой).

Осінню нарізку гребенів застосовують в ЦЧР насамперед при виробництві ранньої картоплі. Її проводять на рівнинних полях (щоб уникнути розмиву гребенів талою водою) наприкінці жовтня (на початку замерзання грунту), щоб зменшити осідання та ущільнення грунту. За тиждень до нарізки гребенів проводять безотвальное розпушування з боронуванням на глибину 25-27 см.

Гребені нарізають шести-або Восьмирядна  культиваторами: КОН-2, 8 ПМ, КРН-4, 2 або  КРН-5, 6, обладнаними підгортальниками або двох-і триярусними лапами, з міжряддями 70 см без маркерів (орієнтуючись по крайней борозні попереднього проходу культиватора ) або з маркерами. Перший прохід роблять по вішкам. Висота гребенів при осінній нарізці повинна бути не менше 25 см. Це покращує розмерзання і рихлість грунту в гребенях.

За один прохід 6-рядний культиватор нарізати 4 гребеня, 8-рядний -6 гребенів. Однак при безмаркерном способі нарізки гребенів знижується робоча ширина у 4-рядного культиватора на 25%, а у 6-рядного - на 33%. До того ж  при нарізці

Арк

24

Зм.

Арк.

№ докум.

Підпис

Д

4-рядним культиватором з одночасним  внесенням туків у крайній  гребінь добрива вносять двічі.  Це неприпустимо. Більш краща  нарізка із застосуванням маркерів  культиватором КОН-2, 8 ПМ або КРН-4, 2, у якого крайні секції  утворюють маркерні гребені без добрив.

Посадка картоплі в гребені забезпечує можливість групового використання картоплесаджалок, так як вони працюють без маркерів, що значно полегшує працю  механізаторів і на 10-13% підвищує продуктивність посадкових агрегатів.

Одночасно з нарізкою гребенів можна  локально вносити мінеральні добрива. Для цього на культиватор навішують  спеціальний ящик, що вміщає 0,7 т  лою. Добрива в гребені вносять  стрічками на глибину не менше 15 см, забезпечуючи достатню грунтову прошарок між стрічкою добрив і бульбами.

Весняну нарізку гребенів зазвичай практикують у вологозабезпечення районах на суглинних, дерново-підзолистих  і сірих лісових грунтах. Вона застосовна в Орловській області  і в північній частині ЦЧР. До неї приступають відразу ж після пошарового розпушування (боронування, кукси вація, безполицевий оранка) грунту, доведеної до мелкокомковатой стану. Гребені навесні нарізають майже так само, як і восени, але не вище 16-17 см. На більшій території ЦЧР весняна нарізка гребенів не рекомендується внаслідок небезпеки висушення і великої брили-стості грунту, що призводять до зниження врожайності.

При необхідності гребені навесні  в ЦЧР можна сформувати дисками  саджалок при посадці картоплі. Висота їх 12-14 см, рахуючи від дна борозни. Висоту і форму гребенів при цьому регулюють поворотом косинок півосей закладають дисків та зміною стиснення пружин нажимной штанги.

Арк

25

Зм.

Арк.

№ докум.

Підпис

Д

2.6 Контроль якості

Перший міжрядний обробіток сходів картоплі проводять при позначенні рядків (висота рослин 5-8 см) на глибину 14-16 см культиваторами КОН-2, 8ПМ, КРН-4, 2 або КРН-5, 6, обладнаними стрілчастими лапами. Через 6-8 днів після першої проводять другу міжрядний обробіток на глибину 8-10 см тими ж знаряддями так, щоб менше пошкодити коріння картоплі. Супіски спушують дрібніше глибину-при першій обробці міжрядь на глибину 8-12 см, при другій - 5-6 см. Ширина захисної зони (від центру рядка до крайнього робочого органу) при першій обробці міжрядь - 15 см.

Підгортання картоплі покращує рихлість грунту і створює найкращі умови для клубнеобразования, знищує бур'яни. Воно необхідне на важких грунтах, особливо при дрібної посадці в ранні терміни. Шар присипаний до рослин грунту в гребені повинен бути 4-6 см. У разі розмивання гребенів дощами або при високій засміченості проводять повторне підгортання.

У посуху підгортання  може посилити иссушение грунту і  знизити врожайність. У такому разі проводять лише неглибоке розпушування грунту для підрізання бур'янів.

Робочі органи культиватора не повинні підрізати кореневу систему, витягувати чи пошкоджувати рослини. Підгортачі мають насипати розпушений і рівний шар ґрунту товщиною 5-8 см на весь гребінь, привалюючи його до стебел картоплі і розпушувати при цьому бокові сторони гребеня і дно борозни. Для запобігання присипання бадилля картоплі, використовують пруткові  ґрунтонапра - влячі. Після підгортання картоплі, в міру появи сходів бур 'янів, вносять у баковій суміші гербіциди: тітус (50 г/га) і зенкор (200 г/га) з додаванням прилипача тренд 90.

Арк

26

Зм.

Арк.

№ докум.

Підпис

Д

3.Технологія виконання  ремонтних робіт

3.1. Будова та принцип  дії Культиватора - окучника  КОН-2, 8

Арк

27

Зм.

Арк.

№ докум.

Підпис

Д

 Для обробки посівів просапних культур шириною міжрядь 700 мм. середню секцію робочих органів приєднують точно до середини бруса, а інші через 700 мм. Майстер доручає учням перевірити правильність розстановки секцій і надійність їх кріплення. Культиватор навішують на трактор у тій послідовності, як і плуг.

 Відхилення відстаней  від осей коліс трактори до  бруса культиватора зліва і  правих на повинен перевищувати 2 см.

 З допомогою центральної  тяги гидронавески трактори встановлюють  брус культиватора те щоб його  полки зайняли стрімке і горизонтальне положення.

 Щоб якось забезпечити  задану глибину обробітку ґрунту, культиватор регулюють у такому  послідовності: встановлюють трактор  з культиватором на площадку;

 Підкладають під  опорні колеса культиватора і  копіюють колеса секцій підкладки, товщина яких 2-3 див. менше необхідної обробки, з допомогою гайок (гвинтів) домагаються, щоб грядили секцій зайняли горизонтальне положення;

 Розставляють робочі  органи те щоб між крилами  полольных лап залишався вільний  прохід (щонайменше 3 див.) для ґрунтів та рослинних остатків;

 Опускають робочі  органи на майданчик і закріплюють  їх стійки в пазах власників.  Неправильна установка робочих  органів призводить до браку в роботі;

 Поєднують середину  разметочной дошки з віссю  середньої секції і встановлюють робочі органи до роботи культиватора з захисної зоною не менш 10 див. за першої обробці, щонайменше 12 див. під час другої і проінвестували щонайменше 15- 17 див. при третьої. Після обробітку міжрядь в поперечному напрямі захисну зону встановлюють до 5 см.;

 Збільшують довжину  центральної тяги те щоб задні  робочі органи виявилися трохи притиснутими до площадці.

Арк

28

Зм.

Арк.

№ докум.

Підпис

Д

 3.2 Виявлення несправностей.

Подальше виконання  завдання необхідно побудувати поетапно: провести щомісячне технічне обслуговування трактори та культиватора; перевірити, і відрегулювати робочі органи культиватора; визначити міжрядді для першого хідника та пустити агрегат в роботу; перевірити якість роботи культиватора; виміряти оброблену площу і визначити витрата топлива.

 При щомісячному технічне обслуговування культиватора учні виконують такі операції: очищають культиватор від пилу, бруду, рослинних залишків, перевіряють і підтягують кріплення робочих органів, накладок секцій, хомутів, осей коліс і корончатих шайб, натяжних роликів, усувають все несправності, виявлені під час огляду; змазують прес - солідолом З чопи кронштейнів секцій робочих органів.

 Під час підготовки  культиватора на роботу майстер  звертає увагу учнів на те, що гарна риса роботи можливе лише за правильної регулюванню робочих органів. Підготовку культиватора на роботу виконують на регульовочній  площадці.

Арк

29

Зм.

Арк.

№ докум.

Підпис

Д

4. Охорона праці

4.1 Охорона  праці при виконанні сільськогосподарської операції.

  Основною  вимогою  для  запобігання  нещасним  випадкам  має  бути  знання  механізаторами  будови  сільськогосподарських  машин  і  правил  техніки  безпеки.

  До  роботи  з  тракторними  агрегатами,  самохідними  машинами,  а  також  стаціонарними  машинами,  що працюють  від  ВВП  трактора,  електродвигуна,  або  іншого  джерела  енергії,  допускаються  особи  не  молодше  18  років.  Які  пройшли  спеціальне  навчання  і  мають  посвідчення  про  право  працювати  на цих  машинах.

  У  сільськогосподарському  виробництві  технологічні  процеси  пов’язані  з  використанням  складної  сільськогосподарської  техніки.  Перед  початком  робіт  слід  ретельно  оглянути  трактори  або  машини  і  усунути  несправності. 

    Забороняється  виїжджати  на  несправному  тракторі  або  сільськогосподарській  машині;  сідати  на ходу  в  машину;  зупиняти  самохідну  техніку  на  схилах;  працювати  на  машинах,  оснащених  зношеними  шинами.

   Тракторист-машиніст  повинен  слідкувати за  тим,  щоб  між  трактором  і  причіпною  машиною  не  було  людей;  у  разі  появи  людини  між  трактором  і  причіпною  машиною  агрегат  негайно  зупиняють.

  Про початок руху  трактора  або самохідної  сільськогосподарської машини  тракторист-машиніст  сповіщає  спеціальним  сигналом.  Трактори  і  самохідні  сільськогосподарські  машини  повинні  бути  обладнанні  електричним  звуковим  сигналом  і  дзеркалом  заднього  виду,  а  агрегати  −  двосторонньою сигналізацією.

  Через  мости  та  інші  штучні споруди можна переїжджати після перевірки стану і вантажопідйомності  машин і механізмів.

  Підтягувати болти,  регулювати,  змащувати та  ремонтувати трактори  чи  машини  можна тільки  при їх  повній  зупинці.

Арк

30

Зм.

Арк.

№ докум.

Підпис

Д

   Тракторист-машиніст  повинен  мати  повний  комплект  справного  інструменту,  не  використовувати  ключі,  що  не  відповідають  розмірам  гайки,  не  підкладати  між  ключем  і  гайкою  сторонні  предмети,  не  надівати  на  ключ  труби  при  закручувані  гайок.  При  роботі  з  антифризами  треба  бути  обережним  і  пам’ятати,  що  вони  є  сильною  отрутою.

  При розливі рукавів системи гідравлічного керування слід  негайно вимкнути  насос або перемкнути  важіль  керування  розподільників  у  положення  «закрито»  і  зупинити  агрегат.

  При роботі  вночі треба впевнитись,  що  тракторний  агрегат або самохідна машина  оснащені  справним  переднім  і заднім  освітленням.

   Тракторист-машиніст  та  обслуговуючий  персонал  під  час  роботи  повинні  бути  одягнені  у  відповідний  спецодяг  і  мати  окуляри  для  захисту  очей  від  пилу.

  За  забезпечення  безпеки праці на  тракторних  агрегатах і самохідних  машинах відповідає  адміністрація господарств.  Кожна  машина  наказом  керівника  господарства  закріплюється  за  конкретним  трактористом-машиністом  на весь термін роботи.

  Місце зберігання  паливо-мастильних  матеріалів  обладнують  вогнегасниками,  ящиками з піском  і протипожарним інструментом,  а  також  металевими  ящиками  з  кришками  для  збирання  замаслених  ганчірок.

  Склади  паливо-мастильних  матеріалів  повинні  бути  віддалені  від місця  роботи  тракторів  чи  самохідних  машин  не менше  як  на  20  метрів.  У  місцях  зберігання  паливо-мастильних  матеріалів  забороняється  палити,  запалювати  сірники,  тощо.

  Трактори  або  самохідні  машини  краще  заправляти  вдень,  при  заправленні  вночі  потрібно  користуватись  лише  електричним  освітленням.  Після  заправлення  поверхню  бака  слід  витерти насухо.

Арк

31

Зм.

Арк.

№ докум.

Підпис

Д

Не  можна  підігрівати  двигун  факелом.  Для  підігрівання  двигуна  в  радіатор  заливають  гарячу  воду,  а  в  картер –  підігріте  масло.

  При  загорянні  палива  полум’я  треба  гасити  вогнегасниками,  засипати  піском  або  землею,  накривати  щільно  тканиною,  брезентом,  одягом.  Паливо-мастильні  матеріали  забороняється  заливати  водою.

Арк

32

Зм.

Арк.

№ докум.

Підпис

Д

4.2 Охорона праці при виконанні ремонтних робіт.

При виконанні ремонтних  робіт необхідно суворо виконувати правила техніки безпеки.

Перед початком роботи в  першу чергу провести первинний  інструктаж, а в процесі роботи – текучий інструктаж на кожному  робочому місці.

При розбиранні, складанні  або регулюванні тракторів, автомобілів, с/г машин, потрібно їх надійно закріпити, для цього слід під колеса (гусениці) встановити спеціальні противідкати, а під раму – додаткову опору, навіть якщо встановлений домкрат. Потрібно користуватися тільки гайковими ключами, розмір яких співпадає з розміром гайки. Забороняється подовження, нарощування ключів іншими ключами або підручними засобами.

Піднімати, переміщувати і встановлювати на місце важкі  і громіздкі деталі повинні двоє робітників. Забороняється перевіряти пальцями спів падання отворів з’єднувальних деталей. Не потрібно класти зняті з машини деталі на край робочого столу.

Заводити двигун і  пускати машину потрібно по сигналу  керівника і в його присутності. Перед пуском перевірити, чи немає інструментів або інших сторонніх предметів на збірному агрегаті. Робити підтяжку збірних одиниць, регулювання механізмів тільки при вимкненому двигуні.

Арк

33

Зм.

Арк.

№ докум.

Підпис

Д

4.3 Екологічній захист навколишнього середовища при виконанні сільськогосподарської операції та ремонтних робіт.

 Основним  завданням  обробітку  ґрунту  є  оптимізація  його  фізичного  стану,  який  характеризується  структурно-агрегатним  складом,  щільністю,  загальною  і  диференційованою  шпаруватістю,  водоутримувальною  здатністю  і  показниками  механічних  властивостей.

   Для  нормального  розвитку  рослин  серед  головних  кількісних  показників  фізичного  стану  ґрунту  важливе  значення  має  його  щільність.

    Щільність ґрунту  є показником  його  основних  властивостей,  важливих  для росту рослин.  Від неї залежить  водний,  повітряний,  тепловий,  поживний  режими  і біологічна  активність  ґрунту.  Оптимальна  для польових  культур щільність становить 1 – 1,3 г∕см³.  Значно   гірше рослини ростуть при щільності 1,5 1.6 г∕см³.

   Енергонасичені  потужні трактори,  комбайни  та  інші  мобільні  і причіпні  машини  своєю ходовою системою  впливають на  щільність ґрунту.  Для тракторів питомий тиск  становить  100 – 200  КПа,  причепів  і  машин  для  внесення  добрив  140 – 420  КПа,  автомобілів КАМАЗ – 5320  досягає  450 – 700  КПа, що  в  3 – 6  разів  перевищує  агротехнічні  нормативи:  40 – 60  КПа  весняних  робіт,  70 – 100  для  основного  обробітку та  підготовки  ґрунту  під озимі і 100 – 150  КПа -  для транспортних  робіт.

    За  сезон  поле  піддається  механічному  ущільненню різними  механізмами  в  середньому  3 – 5,  а  на  площах  просапних  культур  8 – 12  разів.  Внаслідок цього  погіршується  водний,  повітряний,  поживний  режими,  фізичні  властивості  ґрунту,  що  негативно  позначається  на  умовах  розвитку  культур.

   Ґрунт  ущільнюється  машинами  як  у  вертикальному,  так  і  в горизонтальному  напрямках.  По сліду тракторів щільність ґрунту  в орному  шарі  зростає в 2  – 10  разів,  а опір  його  при оранці  по  сліду гусеничних  і легких  колісних  тракторів підвищується  на  16 – 25%,  важких  колісних  тракторів і автомобілів середньої важкопідйомності  на  44 – 65,  по 

Арк

34

Зм.

Арк.

№ докум.

Підпис

Д

сліду  транспортних  тракторних  агрегатів  відповідно  на  72 – 99%.  Різко  погіршується  якість  роботи,  зростає  грудкуватість,  гребенестість,  збільшується  нерівномірність  глибини  обробітку.

         Щоб  запобігти  шкідливому  впливу  сільськогосподарської   техніки  на  ущільнення  ґрунту  необхідно  запровадити  комплекс  заходів  окультурення  і   підвищення  його  родючості,  органічних  добрив,  меліорантів,  вирощування багаторічних  трав;  виконання всіх  операцій  по  обробітку ґрунту  в період  його  фізичної  зрілості;  в ранньовесняний  період  максимальне використання  гусеничних  тракторів,  а колісних  тільки  зі  здвоєними колесами;  застосування  широкозахватних  і  комбінованих  ґрунтообробних  агрегатів;  раціональне  застосування  гербіцидів  проти  бур’янів  замість  механічного  обробітку.  Важливо  також  регулювати  тиск  у  шинах  колісних  тракторів  залежно  від  виконуваної  роботи;  удосконалювати  конструктивні характеристики  ходової системи;  використовувати на  окремих роботах авіацію.

         Щоб  зменшити  небажаний   вплив  тракторів  та  інших   машин  на  ґрунт,  необхідно,  по  можливості,  зменшувати  кількість   їх  проходів  по  полю,  використовувати  комбіновані  агрегати  та  впроваджувати  інші  заходи  і  системи  мінімального  обробітку  ґрунту.

Арк

35

Зм.

Арк.

№ докум.

Підпис

Д

Список використаних джерел.

1. Гапоненко  В.С.,  Войтюк  Д.Г. – Сільськогосподарські

машини  −  Київ  «Урожай»  1988.

    2.  Сердюк  М.М., Чумаков  В.І. – Організація   і  технологія  

         механізованих  робіт  у   рослинництві – Київ   «АСК»  2006.

    3.  Луцюк   В.І. – Організація  і   технологія  механізованих  робіт   

         сільськогосподарського  виробництва  – Київ  «ЛДЛ»  2008.

4. Голочук  А.Ф. –  Експлуатація  та  ремонт  сільськогосподар-

ської  техніки –  Київ  «Грамота» 2005.

5. Винокурова  Л.Е. – Основи  охорони праці – Київ «Факт» 2005.

6. Лук’янова  Л.Б. – Основи  екології  Київ  «Вища школа» 2000.

Арк

36

Зм.

Арк.

№ докум.

Підпис

Д

Висновки

Картопля – найважливіша продовольча культура, названа «другого хліба». Картопля – культура універсального використання. У клубнях картоплі міститься у середньому від 14 до 22 % крохмалю, 2–3 % білка. Спирт з картоплі досі незамінний у фармацевтичній, парфумерної і лікеро-горілчаної промисловості. Крохмаль використав кондитерському, текстильному і ковбасному виробництві. Кулінарам відоме понад 200 картопляних страв. Велике значення картоплі як кормового рослини. Він – основний компонент в кормових раціонах свиней, застосовується для годівлі молочного худоби і виконання домашньої птахи. У 1 кг картоплі містить 0,3 корм. од. На корм худобі використовують і відходи промислового виробництва: мезгу (крохмальне виробництво) і барду (спиртове виробництво).

Картопля містить глюкозид соланін: в м'якуші 1–5 мг на 100 р. сирої  маси, в шкірочці концентрація вище. У такій концентрації навіть за значному споживанні картоплі алкалоїди нешкідливі. Споживання картоплі із вмістом алкалоїдів 23–27 мг на 100 р. може призвести до отруєння.

Посівна площа картоплі в усьому світі 19,1 млн га, у Росії 3,2 млн. У нашій країні основні  площі посадок картоплі зосереджено На чорноземній і Центрально-чорноземній зонах. Середня врожайність картоплі у світі 16,1 т/га (Нідерланди 45,8 т/га, Німеччини 40,4, Франції 41,8, США 40,7 т/га). Врожайність картоплі нашій країні ще низькою – 9,8 т/га, під час використання інтенсивної технології близько 20 т/га. У Росії її районировано 155 сортів картоплі, різняться за термінами дозрівання і господарському призначенню. По термінів дозрівання виділяють такі групи сортів: ранні – довжина вегетаційного періоду 50–60сут;середньоранні 60–80;середньостиглі – 80–100;середньостиглі 100–120; пізньостиглі понад 120сут.

По господарському призначенню  сорти діляться на групи: столові, заводські, кормові і універсальні. Клубні картоплі їдалень сортів мають високі смакові якості, нетемніючу м’якіть, швидко розварюються, але з розсипаються. Невелика кількість вічок залягає неглибоко. Столові сорти зазвичай відрізняються коротким вегетаційним періодом чи середньостиглі. Сорта, які стосуються групі заводських (технічних), зазвичай мають високий вміст крохмалю (щонайменше 18 %) й хороший сбраживаемость, що забезпечує високий вихід спирту. Універсалістські сорти порівняно з їдальнями і заводськими мають невисокими смаковими якостями. Сорта цієї групи використовують як харчових цілей, так заводський переробки. За якістю бульб вони займають проміжне становище між їдальнями і заводськими сортами.

Арк

37

Зм.

Арк.

№ докум.

Підпис

Д