Землевладения и землепользования сельскохозяйственных предприятий Украины

 

З наведеної таблиці ми бачимо що 55,7% всіх земель сільської ради  складають незмиті ґрунти, які найкраще підходять для вирощування сільськогосподарських культур. Слабозмитих і середньо змитих грунтів – 41,5% , а намитих 2,8%.

Зробивши всі попередні  розрахунки ми можемо розрахувати бал  бонітету по масивах.

Таблиця 4.1.3.

Розрахунок середньозваженого  балу бонітету масивів сільськогосподарських  угідь.

№ масиву	Площа	Шифр агрогрупи	Площа агрогрупи, Рі	Бал бонітету, Бі	Рі Бі	Середньо- зважений бал
1	2	3	4	5	6	7
І	511,2	45д	145,7	23	3351,1	28
		46е	129,9	24	3117,6
		50д	180,1	37	6663,7
		206	55,5	23	1276,5
ІІ	438,5	45д	339,7	23	7813,1	23
		46е	98,8	24	2371,2
ІІІ	699,5	45д	264,5	23	6083,5	26
		46е	332,7	24	7984,8
		50д	102,3	37	3785,1
ІV	349,8	50д	349,8	37	12942,6	37

 

В таблиці наведеній вище ми розраховували середньозважений бал бонітету кожного масиву сільськогосподарських  угідь за формулою:

 

де Б_м – середньозважений бал бонітету масивів;

     Б_і – бал бонітету агровиробничої групи ґрунтів;

     Р_і – площа агровиробничої групи ґрунтів у масиві;

     Р – площа  масиву сільськогосподарського  угіддя.

 

 

 

 

 

Бал бонітету масивів наочно показав якість ґрунтів сільськогосподарських угідь Млинівської сільської ради. Середній бал коливається в досить широких межах – від 20 до 40.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4.2. Рельєф та  його вплив на склад і розміщення  вгідь.

Важливу роль у сільськогосподарському виробництві відіграє рельєф місцевості. Рельєф впливає на мікроклімат місцевості, умови зволоження, є важливим чинником ґрунтоутворення. З рельєфом пов’язані ерозійні процеси. Сам рельєф має 2 основні чинники – експозицію і крутизну.     

Таблиця 4.2.1.

Угіддя	№ контуру	Площа, га	У тому числі
			0-1˚	1-3˚	3-5˚	5-7˚	>7˚
Рілля	1	99,5		99,5
Рілля	3	105,2		105,2
Сінокіс	5	48,3	15,2	33,1
Рілля	7	60,2	18,4	41,8
Рілля	9	81,3	60,1	21,2
Пасовище	11	64,5		64,5
Рілля	12	63,3		49,5	13,8
Сінокіс	16	33,5	21,6	11,9
Рілля	18	88,3	55,6	32,7
Рілля	22	68,8	4,8	4,3			59,7
Сінокіс	24	12,2	5,1	7,1
Сінокіс	26	21,2	13,9	7,3
Рілля	28	114,7	46,9	59,5	8,3
Рілля	29	94,7	94,7
Рілля	32	93,6	77,5	16,1
Рілля	34	33,2	19,7	13,5
Сінокіс	37	17,8		8,7	4,9		4,2
Рілля	38	80,2	25,2	29,4			25,6
Рілля	40	95,7	76,8	18,9
З.З.Рілля	42	23,3		23,3
Рілля	44	179,4		179,4
Рілля	47	109,3		109,3
Сінокіс	50	35,2		35,2
Б/Н	52	22,6		22,6
Рілля	54	189,2	146,7	42,5
Рілля	56	125,4		125,4
Сінокіс	57	38,4	27,9	10,5
Всього		1999,0	710,1	1172,4	27		89,5

Розрахунок площі  земель,виділених за крутизною схилів в розрізі земельних масивів  сільськогосподарських угідь.

 

Для того щоб визначити  крутизну ми використовували формулу:

 

де  і – кут нахилу, градусів;

     Н – перевищення по лінії стоку;

     Д – довжина лінії стоку між стрілочками.

За результатами, обчисленими  у попередній таблиці складаємо  наступну.

Таблиця 4.2.2.

Експлікація земель господарства за крутизною схилів у  розрізі сільськогосподарських  угідь

№	Угіддя	Площа	У тому числі
			0-1˚		1-3˚		3-5˚		5-7˚		>7˚
			га	%	га	%	га	%	га	%	га	%
1	Рілля	1705,3	626,4	36,7	971,5	57,0	22,1	1,3			85,3	5,0
2	Сади	22,6			22,6	100
3	Сінокоси	206,6	83,7	40,5	113,8	55,1	4,9	2,4			4,2	2,0
4	Пасовища	64,5			64,5	100
55   5	Всього	1999	710,1	35,5	1172,4	58,6	27	1,4			89,5	4,5

 

З даної таблиці дуже добре  видно, що на території сільської  ради найбільше поширені землі з  крутизною схилів від 1-3˚. А загалом  землі інтенсивного використання займають 94,1% всієї території. 1,4% всіх земель буде використовуватись обмежено, 4,5% під заліснення.

 

 

 

 

 

 

4.3. Оцінка сільськогосподарських  угідь та пропозицій щодо їх  використання.

Використання землі, як головного  засобу виробництва в сільському господарстві здійснюється у формі  різних угідь, різні сільськогосподарські угіддя використовують в різних цілях.

Проаналізувавши структуру  сільськогосподарських угідь в  межах Млинівської сільської ради, ми виділяємо такі види угідь:

• рілля – земельні ділянки, які систематично обробляються і використовуються під посіви сільськогосподарських культур;
• багаторічні насадження ( у нашому випадку сади) – земельні ділянки зі штучно створеними деревними багаторічними насадженнями, які дають плодоягідну продукцію;
• сінокоси – земельні ділянки, вкриті багаторічною трав’янистою рослинністю, які систематично використовуються під сінокосіння.
• пасовища – землі, вкриті багаторічною трав’янистою рослинністю, які систематично використовуються для випасання худоби.

Щоб розпочати оцінку сільськогосподарських  угідь і надавати пропозиції щодо їх використання, порівняємо структуру  угідь в межах нашої сільської  ради з екологічно збалансованою  а саме порівняння зробимо в таблиці 4.3.1.

Таблиця 4.3.1.

Оцінка структури  угідь

№ п/п	Угіддя	Площа		Екологічно збалансована структура , %
		га	%
1	Оброблювані землі	1705,3	86,3	70-60
2	Луки і пасовища	271,1	13,7	30-40
	Всього с-г угідь	1976,4	100	100

 

З даної таблиці ми можемо зробити висновок що у структурі  Млинівської сільської ради ріллі дещо забагато, в той час як сінокосів і пасовищ у структурі угідь замало. Це означає що при проектуванні сільськогосподарських угідь потрібно буде збільшити частку пасовищ і сінокосів при зменшенні площі ріллі.

Пріоритетною у використанні сільськогосподарських угідь повинна  бути екологічна стійкість землекористування, яка залежить від складу і співвідношення сільськогосподарських угідь, інтенсивного або обмеженого використання ріллі, наявності лісових насаджень, чагарників і характеризується коефіцієнтом екологічної  стійкості, який можна визначити  за формулою:

                                     К_ес=

 

Де  К_ес – коефіцієнт екологічної стійкості;

      S_і – площа угідь, га;

      К_ц – коефіцієнт екологічної цінності земель;

      К_ер – коефіцієнт екологічної стійкості рельєфу;

      S – загальна площа землекористування, га.

Розрахунок робимо у таблиці 4.3.2.

Таблиця 4.3.2.

Розрахунок коефіцієнта  екологічної стійкості

№ п/п	Угіддя	Площа га	Коефіцієнт		Розрахункова величина
			Кц	Кср
1	Рілля	1705,3			0,14
	0-1˚	626,4	0,2	1	0,2
	1-3˚	971,5	0,2	0,7	0,14
	3-5˚	22,1	0,2	0,6	0,12
	5-7˚	-	0,2	0,5	-
	>7˚	85,3	0,2	0,4	0,08
2	Баг. нас.	22,6	0,5	0,5	0,25
3	Кор. угіддя	271,1	0,8	0,7	0,56
4	Ліс	34,4	0,9	1	0,9
	Всього				0,46

 

 

 

    З наведеної класифікації в (  ) ми можемо зробити висновок що екологічна стійкість нашої сільської ради середня і навіть близька до високої. Це вказує на те, що займатися сільським господарством на даній території можна дуже ефективно, а всі природні елементи і фактори взаємодіючи між собою, дозволяють проводити планування використання території на довгий час.