Препарати вітамінів

Рутин (Rutinum) - вітамін Р. Природними джерелами вітаміну є чорна смородина, цитрусові, чорноплідна горобина, чай, особливо зелений. Форма випуску: порошок, таблетки по 0,02 г. Комплексний препарат кислоти аскорбінової і рутину - аскорутин.

Рутин збільшує депонування аскорбінової кислоти в тканинах і є їїсинергістом. Він підвищує щільність клітинних мембран, у тому числі ендотелію судинної стінки, знижує їх проникність і трансудацію плазми у тканини, зменшує активність гіалуронідази.

Застосовують вітамін  Р в поєднанні з аскорбіновою кислотою при геморагічних діатезах, крововиливах у сітківку ока, променевій хворобі, септичному ендокардиті, ревматизмі, алергічних захворюваннях, кору, скарлатині, тромбопенічній пурпурі та ін.

Ретинол (Retinolum) - вітамін А, належить до жиророзчинних вітамінів. Природними його джерелами є печінка, яєчний жовток, вершкове масло. Особливо велика кількість його міститься у печінці деяких морських риб (тріска, морський окунь) та ссавців (кит, тюлень, морж) Багато продуктів рослинного походження містить провітамін А - каротин. Це морква, петрушка, шпинат, зелена цибуля, червоний перець томати, обліпиха, абрикоси, чорниці, персики та ін.

Випускається ретинол  у вигляді ефіру - ретинолу ацетату (Retinoli acetas). Форми випуску: драже по 3300 МО, які використовуються з профілактичною метою; таблетки, вкриті оболонкою, по 33000 МО, які використовуються з лікувальною метою; у флаконах по 10 мл 3,44 %, 6,88 % та 8,6 % олійного розчину для вживання всередину краплями (в 1 краплі цих розчинів міститься відповідно 5000, 10000 та 12500 МО вітаміну А); в капсулах по 0,2 г 0,568 %, 0,86 % або 5,68 % олійного розчину (відповідно по 3300, 5000 або 33000 МО); в ампулах для внутрішньом'язових ін'єкцій по 1 мл олійного розчину, який містить 25000, 50000 або 100000 МО ретинолу ацетату. Добова потреба у вітаміні становить: у чоловіків 5000 МО, в жінок 4000 МО (в період вагітності і лактації-6000 МО), у дітей, залежно від віку, від 1500 до 3500 МО.

Процеси перетворення каротину, що міститься у рослинній їжі, на вітамін А відбуваються у клітинах слизової оболонки тонкого кишечника. Звідси вітамін у вигляді ефіру ретинолу пальмітату надходитьу печінку, в якій депонується. До органів-мішеней ретинол транспортується у зв'язаному із специфічним білком вигляді. Цей ретинол-зв'язуючий білок (РЗБ) синтезується у печінці. Тому при порушеннях її функції зв'язування ретинолу і перенесення його в органи страждає.

Вітамін А - це об'єднана назва групи ретиноїдів, до складу якої входить ретинол, ретиналь і  ретиноєва кислота, функції яких в організмі дещо різняться. Ретинол необхідний для росту і диференціювання тканин, особливо епітеліальної, процесів репродукції. За його участю відбувається утворення компонентів сполучної тканини, хрящів, кісток, синтез клітинних та субклітинних мембран. Ретиноєва кислота бере участь у процесах росту, сприяє реалізації дії активних форм вітаміну Д. Ретиналь необхідний для нормальної функції сітківки ока, для прояву дії зорового пурпуру родопсину, забезпечує сутінковий зір.

Вітамін А бере участь у формуванні і функціонуванні вилочко-воїзалози, селезінки, лімфоїдноїтканини. Він необхідний для підтримання активності фагоцитів, синтезу імуноглобулінів, інтерферону, лізоциму тощо.

При недостатності вітаміну А порушується розвиток нервової, хрящової і кісткової тканини, ріст кісток в дітей, спостерігається ороговіння епітеліальних клітин слизових оболонок, залоз та шкіри. Порушується бар'єрна функція епітелію, що призводить до розвитку піодермії, пневмоній, отитів, піурії. У жовчних і сечових шляхах за рахунок надмірного злущення епітелію починають утворюватись конкременти. Спостерігається сухість шкіри. Закупорка проток сльозових залоз призводить до ксерофтальмії (сухість ока), до кератомаляції (розм'якшення і розплавлення рогівки). Характерним проявом авітамінозу А є гемералопія ("куряча сліпота") - порушення сутінкового зору. Знижується неспецифічна резистентність організму до інфекцій. Гальмується синтез стероїдних гормонів, що особливо важливо в період статевого дозрівання. Порушуються процеси всмоктування з кишечника біологічно активних речовин, зокрема іонів Zn²⁺, необхідних для багатьох біохімічних процесів. Знижується синтетична активність печінки, погіршується іїантитоксична функція.

Вітамін А використовується для лікування гіпо- і авітамінозу А, при гострих, рецидивуючих і хронічних інфекційних захворюваннях. Разом з вітаміном Д його призначають при рахіті, порушеннях росту в дітей, спазмофілії. Він показаний при виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки, при гепатитах, патології нирок, запальних процесах жовчо- та сечовивідних шляхів. Вітамін А використовується для лікування шкірних захворювань - псоріазу, дерматитів тощо.

При прийомі великих  доз препарату може розвиватися  гіпервітаміноз А. При цьому спостерігається  підвищення продукції цереброспінальної рідини і підвищення внутрішньочерепного тиску, Що проявляється головним болем, запамороченням, нудотою, блюванням та іншими ознаками менінгізму. Відмічається набряк жовтої плями сітківки з порушенням зору. Уражуються печінка і нирки. Знижується синтез колагену, розвивається остеомаляція, що супроводжується сильним болем по ходу кісток, особливо при їх стисканні.

Допомога у цьому  випадку полягає у негайній відміні  препарату введенні маніту, глюкокортикостероїдів, вітаміну Е.

Вітамін А, якщо його призначати під час вагітності, може проявити тератогенну дію.

Вітамін Д існує у вигляді декількох природних речовин, що мають Д-вітамінну активність. Найбільше значення у медичній практиці мають 2 речовини: вітамін Д , або ергокальциферол, та вітамін Д₃ або холекальциферол. Ергокальциферол у невеликій кількості міститься у яєчному жовтку, молоці, вершковому маслі, ікрі рослинах, у печінці морських тварин. Для його всмоктування в кишечнику необхідні жири і жовчні кислоти. Холекальциферол утворюється в шкірі під впливом ультрафіолетових променів з провітаміну 7-дегідрохолестеролу (1-2 МО на 1 см² шкіри).

Ергокальциферол (Ergocalciferoliim) випускається в драже по 500 MO (для профілактики); в капсулах по 500 і 1000 MO олійного розчину; у флаконах по 10 мл 0,0625 %, 0,125% або 0,5 % олійного розчину ергокальциферолу (водній краплі міститься відповідно625, 1250 та 5000 MO препарату); у флаконах по 10 мл 0,5 % спиртового розчину (в 1 краплі - 4000 MO ергокальциферолу).

Добова потреба у  вітаміні Д становить у дитини 400 MO, y дорослого - 100 MO, під час лактації - 800-1000 MO.

Природні вітаміни Д, і Д₃ у печінці перетворюються на малоактивну сполуку кальцидіол, яка є транспортною формою вітаміну. З нього в клітинах ниркових канальців синтезуються дві надзвичайно активні речовини, які за своїми властивостями наближаються до гормонів: кальцитріол (1,25-дигідроксихолекальциферол) та 24, 25-дигідроксихолекальциферол. їх утворення зменшується при дефіциті вітамінів С, Е та В,.

Основна фізіологічна роль цих двох сполук - забезпечення нормального росту і функціонування кісткової тканини. Це здійснюється активацією процесів розмноження хондроцитів і остеобластів, синтезу "незрілого" колагену, відкладання у кістках фосфорно-кальцієвих солей. Крім того, активні форми вітаміну Д регулюють імунні процеси, диференціювання клітин різних тканин.

При нестачі вітаміну Д в дітей розвивається рахіт. При цьому кістки розм'якшуються, і під вагою тіла нижні кінцівки набувають 0-подібноі форми. На ребрах утворюються рахітичні чотки, сповільнюється зарощення тім'ячка, збільшується живіт, порушується психічна діяльність.

Препарати вітаміну Д  застосовують для профілактики і  лікування рахіту, остеопорозу та інших захворювань, які супроводжуються  порушеннями обміну кальцію і  фосфору в організмі. У всіх цих випадках призначення вітаміну Д необхідно поєднувати з повноцінним харчуванням, прийомом фосфорно-кальцієвих препаратів.

При передозуванні вітаміну Д розвивається гіпервітаміноз. При  цьому спостерігається патологічна  демінералізація кісток за рахунок стимуляції процесів кісткової резорбції. Виникає гіперкальціємія. Кальцій відкладається в нирках, судинах, серці, легенях, кишечнику, різко порушується діяльність відповідних органів. Страждає функція ЦНС, спостерігаються в'ялість, сонливості, збудження, судоми. Патологія внутрішніх органів може залишитися на все життя. "" При гіпервітамінозі Д необхідно негайно відмінити препарат, попередити всмоктування його залишків з кишечника призначенням вазелінової олії. Для стабілізації клітинних та субклітинних мембран призначають ГКС, для зменшення поступлення іонів Са²⁺ в тканини -антагоністи цих іонів (верапаміл, фенігідин). Для підсилення виведення кальцію з сечею вводять фуросемід. Призначають препарати калію, засоби для ліквідації ацидозу, інфузійну терапію, вітаміни А і Е.

Токоферолу ацетат (Tocopherolі acetas) - препарат жиророзчинного вітаміну Е, який отримують синтетичним шляхом (стор. 242). У природі токофероли, найбільш активним з яких є а-токоферол, містяться у зелених частинах рослин, зародках злакових, особливо пшениці, рослинних маслах (соняшниковому, кукурудзяному, обліпиховому та ін). Невелика кількість їх є в м'ясі, яйцях, молоці. Добова потреба у вітаміні Е становить для дорослих 20-30 МО, для дітей -5-10 MO.

Вітамін Е - активний антиоксидант, проявляє також антирадикальну дію. Є компонентом природної антиоксидантної системи, захищає клітинні та субклітинні мембрани від пошкоджень. Під його впливом стимулюється синтез гему і гемвмісних ферментних білків. У результаті покращується тканинне дихання, активуються синтетичні процеси, зокрема синтез колагену, скоротливих білків посмугованих, гладеньких м'язів, серцевого м'яза, білків слизових, зокрема альвеол, плаценти.                                         

При авітамінозі Е  розвиваються дегенеративні процеси в зародковому епітелії, в м'язовій тканині, жирова дистрофія печінки, дегенеративні зміни спинного мозку.

Застосовується токоферолу ацетат при різноманітній патології, яка супроводжується активацією процесів перекисного окислення  ліпідів: гепатитах, міокардитах, інфекційних захворюваннях, флебітах, міопатіях, м'язових дистрофіях та ін. Показаний також при порушеннях менструального циклу, загрозі переривання вагітності та ін. Вітамін Е ефективний в комплексному лікуванні залізодефіцитних анемій, рахіту. В останньому випадку він здатний попереджувати токсичну дію вітаміну Д.

При тривалому застосуванні вітаміну Е у великих дозах  можуть розвинутись явища гіпервітамінозу. При цьому порушуються фагоцитарна  активність лейкоцитів, процеси регенерації, з'являються геморагії, розвивається гепатомегалія.

Вітамін К є антигеморагічним фактором (стор. 268). У природі міститься в зелених частинах рослин, в моркві, шипшині та ін. у вигляді вітаміну К_г Бактеріальна флора кишечника людини синтезує вітамін К₁. У медичній практиці використовують отриману синтетично водорозчинну форму вітаміну К- препарат вікасол. Добова потреба у вітаміні становить 100 мкг.

Гіпо- та авітаміноз К  спостерігається при обтураційній жовтяниці, гострих ураженнях печінки, діареї, виразковому коліті, захворюваннях підшлункової залози. Рання ознака гіповітамінозу К -гіпопротромбінемія.

Застосовують вікасол  при патологічних станах, які супроводжуються  геморагічним синдромом і гіпопротромбінемією.

3. Висновок

Враховуючи, що в природі  вітаміни зустрічаються не ізольовано, а у вигляді комплексів, створено полівітамінні препарати різного складу. При цьому розраховують нате, що при поєднаному застосуванні вітаміни краще засвоюються, посилюють дію один одного, попереджують токсичні ефекти. До таких препаратів належать аевіт, декамевіт, ревіт, ундевіт, пангексавіт, комплівітта ін. Застосування полівітамінних препаратів повинно проводитися тільки з призначення лікаря.

Використана література

1. Медичний енциклопедичний словник.Автор: Р.І. Вишневський, А.І. Троян, М. П. Зяблюк, А. М. Кудрицький.
2. Вирізки журналу “Медичний вісник” та “Охорона здоров‘я”.
3. Лікування та діагностика. – 2001 р. - №2. – С.33-38. Колесник М.І.,        Лапчинська І.І 
4. Свиридов О.І. Анатомія людини. – К., 2001.
5. Гаврилов Л.Ф., Татаринов В.Г. Анатомия: Учебник. – К., 1985.
6. М.Р.Сапин, Г.Л.Билич "Анатомия человека"  книга 2 "Внутренние органы. Системы обеспечения (эндокринная, сосудистая, иммунная, нервная системы)"    Москва, Оникс-Альянс-В      1999г.
7. Р.Д.Синельников "Атлас анатомии человека" том III "Учение о нервной системе, органах чувств и органах внутренней секреции"  издательство "Медицина" Москва 1968 год.
8. Айземан Б. Ε., Смирнов В. В., Бондаренко А. С. Фитонциды и антибиотики высших растений. — К.: Наук, думка, 1984. — 277 с.
9. Бетина В. Путешествие в страну микробов. — М.: Мир, 1976 — 271 с.