Шпаргалка по "Медицине"

Підструктура

Опис підструктури, короткі основні викладки

I.                    Тіло:

1)Скелет;

2)М'язи;

3)Ендокринна

система;

4)Система кровообігу;

5)Система

дихання;

6)Система травлення;

7)Нервова система;

8)Мозок

Кісткова тканина не є стрункою системою  кісткових пластинок, містить більше хрящової тканини, води ф значно менше, ніж у дорослих , мінеральних речовин . Тому кістки еластичніші, м”якіші і менш ламкі, легко деформуються. Переднє тем”ячко завжди відкрите і закривається до 1-1,5 року. Зуби прорізуються починаючи з 6 місяця.

В 2-3 міс. формується шийний лордоз, коли дитина починає тримати голову. В 6-7 міс. утворюється грудний кіфоз, коли дитина починає сидіти. 10-12 міс – починає ходити.     

   Характерний гіпертонус м”язів. Гіпертонус згиначів на верхніх кінцівках утримується до 2-3 міс., на нижніх до 3-4 міс. У дітей віком 4-5 міс з”являється нормотонія, яка характеризується рівновагою м”язів антагоністів. У подальшому відбувається більш інтенсивний розвиток м”язів-розгиначів і підвищення їх тонусу.

Вираженого росту паренхіми щитовидної залози не відбувається. Гіпофіз виявляє енергійний ріст протягом перших 4 років життя.

Процес розвитку підшлункової залози продовжується, при цьому спостерігається процес утворення нових острівців. Кількість тканини підвищується за рахунок збільшення кількості острівців.        

У немовляти зв'язок з материнським організмом припиняється і його власна система кровообігу бере на себе всі необхідні функції. Боталлов проток втрачає своє функціональне значення і незабаром заростає сполучною тканиною. У дітей відносна маса серця і загальний просвіт судин більше, ніж у дорослих, що в значній мірі полегшує процеси кровообігу.

Ніс у дітей має вузькі носові ходи, нижній носовий хід відсутній. Глотка-відносно коротка та вузька, мигдалики недорозвинені.

Збудливість дихального центра у немовлят є низькою, однак вони характеризуються високою стійкістю до недостачі кисню в повітрі.

Легені розвинені недостатньо добре.

Ротова порожнина відносно мала, піднебіння сплощене, язик широкий та має дещо більші розміри. тонка, ніжна, суха, легко уразлива слизова оболонка, багато васкуляризований підслизовий шар, що складається переважно з пухкої клітковини, недостатньо розвинені еластична та м'язова тканини; низька секреторна функція залізистої тканини, що відокремлює мала кількість травних соків з низьким вмістом ферментів. Ці особливості ускладнюють перетравлення їжі

Нервова система в порівнянні з іншими органами і системами найменш розвинена і диференційована. Узгоджену діяльність усіх систем і органів має забезпечити саме нервова система. Нервових клітин у великих півкулях стільки ж, скільки і у дорослого, але вони ще незрілі.

Протягом перших 6 міс. життя маса головного мозку збільшується на 86,3%. До кінця 1-го півріччя життя дитини його мозок макроскопічно наближається до мозку дорослих, але має ряд морфологічних особливостей, що лежать в основі всього життя дитини, її фізичного і психічного розвитку, специфічності реакцій на багато факторів зовнішнього середовища.

II. Психічна:

1)Пізнавальні процеси:

   а)відчуття;

б)сприймання;

в)мислення;

г)пам'ять;

д)уява;

е)увага.

2)Мовлення (запас слів(словник) його характеристика).

Розвиток складної поведінки дитини тісно пов'язаний з певним рівнем розвитку органів почуття як периферичних сприймаючих органів. Органами почуття є слух, зір, нюх, дотик, смак, всі вони функціонують на момент народження, але не досконало. Досить добре в дитини розвинений смак. Гірше розвинений нюх. Досить добре розвинене почуття дотику. Найскладнішим є розвиток слуху і зору. дитина бачить і чує, але сприйняття у нього не чіткі. Слухові рецептори у немовлят розвинуті досить добре. навколишній світ дитина пізнає через органи чуття.

Принцип розрізнення має важливе значення у перцептивній діяльності немовлят. Вони найчастіше пожвавлюються, сприймаючи явища, які відрізняються від уже знайомих їм. Для кожної дитини найпривабливішими будуть різні явища. У конкретний період максимально цікавим для неї буде обмежена кількість явищ і предметів. Коли набір вражень у дитини сформований, вона готова до сприйняття нових явищ. У процесі засвоєння немовлям неподібних між собою нових вражень розвиваються його пізнавальні здібності, а відповідно — розширюються перцептивні можливості. Різноманітність довколишніх явищ змушує дитину орієнтуватися в них, і це сприяє когнітивному розвитку (пізнавальному розвитку, розвитку вищих психічних процесів).

Розумовий розвиток немовлят, які живуть в однорідному середовищі, без достатньої кількості іграшок, предметів, є значно повільнішим порівняно з тими, які ростуть у різноманітному оточенні, маючи змогу отримувати більше нових вражень. Наприкінці першого року життя у дітей з'являються ознаки мислення у формі сенсомоторного інтелекту. Вони зауважують, засвоюють та використовують у своїх практичних діях елементарні властивості і відношення предметів. Подальший прогрес у розвитку мислення безпосередньо пов'язаний з початком розвитку мовлення.

Діти здатні пам'ятати минулий досвід. Немовлята співвідносять нові враження з існуючими у них образами. Цю здібність називають упізнаванням — ототожненням об'єкта чи події, що сприймається, з одним із зафіксованих у пам'яті образів (еталонів). У другому півріччі життя в розвитку пам'яті немовляти з'являються дві нові особливості. По-перше, виникає здатність до відтворення — пригадування (відновлення у пам'яті) вигляду об'єкта навіть за відсутності поруч подібного. Здатність до відтворення образу в пам'яті без безпосереднього сприйняття розвивається після 8 місяців.

у 8 місяців у немовляти починає розвиватися робоча (оперативна) пам'ять — вид пам'яті, що охоплює процеси запам'ятовування, збереження і відтворення інформації, яка опрацьовується під час виконання конкретної дії та необхідна тільки для досягнення мети цієї дії.

Уява — це властива тільки людині, можливість створення нових образів (представлень) шляхом переробки попереднього досвіду. Уяву часто називають фантазією. Уява є вищою психічною функцією і відбиває дійсність. Проте за допомогою уяви здійснюється уявний відхід за межі безпосередньо сприйманого. Основне його завдання — представлення очікуваного результату до його здійснення.

Розвиток мовлення, яке, як і інші новоутворення, має перехідний характер. Воно автономне, ситуативне, емоційно забарвлене, зрозуміле тільки близьким, специфічне за своєю структурою (складається з частинок слів) і ще не зв'язне. Щоб зрозуміти таке мовлення, необхідно враховувати конкретну ситуацію, в якій перебуває дитина і якої воно безпосередньо стосується. Мовлення є новою властивістю, показником того, що попередня соціальна ситуація розвитку дитини розпалася. Замість єдності батьків і немовляти, з'явилися двоє: дорослий і дитина.

III. Особистісні характеристики:

1)Темперамент;

2)Характер;

3)Воля;

4)Емоції;

5)Почуття;

6)Інтереси;

7)Спрямованість

8)Діяльність.

Немовля-меланхолік: часто виглядає нещасним, чимось незадоволеним. Він то пхикає, то плаче на весь голос. Часто прокидається вночі, повільніше своїх однолітків додає у вазі, пізніше починає посміхатися, відповідати на ваші "ігри" і "слова".

Немовля-флегматик. Він здатний спати добу безперервно. Можливо, йому теж нелегко адаптуватися до навколишньої дійсності і різкій зміні обстановки, але у нього інший спосіб проявляти це: занурюючись в сон, він уникає контактів. Він рідко "закочує істерики", але й особливого задоволення або цікавості не проявляє

Немовля-холерик. Він дуже нервовий і легко збудливий: здригається від різких звуків, яскравого світла, плаче, лякається навіть при слабких подразниках. Його лякають відкриті простори, купання. Перевозбуділась, він з величезним трудом заспокоюється.

Немовля-сангвінік. Він проводить без сну більше часу, ніж інші, проспав хвилин сорок чи годину, він прокидається і жадає вражень. У нього просто немає бажання спати, він вимагає уваги весь день, а іноді і всю ніч. Він виявляє великий інтерес до навколишнього світу і завжди готовий спілкуватися.

«Несподіваний» характер: швидко стомлюються і часто вередують без видимої причини. Їх реакції непередбачувані.

«Активний» характер властивий дітям, що відрізняється своєю мінливістю. Час і дії такої дитини треба постійно структурувати.

«Сумний» характер: часто плаче, особливо якщо в його житті щось змінюється. Всякі нововведення викликають у нього стрес.

«Надчутливий» характер позитивною якістю такої дитини є те, що він бачить, чує, відчуває набагато більше за інших дітей.

«Серйозний» характер: дитина з таким характером рідко посміхається і сміється.

Вміння ставити перед собою цілі і досягати їх формується в ті моменти, коли малюк посміхнувся мамі, закликаючи її пограти з ним, коли поповз до цікавої іграшки.

у немовляти з'являється соціальна усмішка. з'являється новий вид емоційного реагування - формування афективно-особистісних зв'язків. Вони закладаються в перші півроку життя дитини, чому сприяє розвиток у нього коштів експресії. На початку немовля виражає свої афекти неспокійними рухами або нерухомістю. Потім підключаються міміка, звуки й тілесні рухи.

Смак, дотик і нюх розвиваються ще в утробі і до моменту народження повністю сформовані. Слух повністю сформований. Зір дитини розвивається поступово - протягом першого року життя.

Перше півріччя життя: всі інтереси, радощі і труднощі дитини пов'язані з близькими дорослими, з батьками. Особливий інтерес у немовлят викликають рухомі предмети. Іграшки, які відтворюють реальне обличчя і образ людини, викликають живе увагу і задоволення малюка.

До кінця першого - початку другого півріччя в маніпуляціях дитини проявляється стійка спрямованість на результат, на ті зміни, які виникають при діях дитини з предметом. Подальший розвиток маніпулювання полягає в тому, що немовля починає діяти не з одним, а одночасно з двома предметами. До кінця першого року життя - укладання, вкладання, нанизування, відкривання і т. п., тільки виконуються вони більш точно.

Провідна діяльність немовля - емоційне спілкування з дорослим. Безпосередньо-емоційне спілкування з дорослим створює у дитини радісний настрій і підвищує його активність, що стає необхідною основою для розвитку його рухів, сприйняття, мислення, мови.