Автор работы: Пользователь скрыл имя, 23 Февраля 2013 в 19:25, курсовая работа
Право завжди пов'язане з суспільним життям людини. Людина є носієм і основним споживачем його приписів (норм), а її інтереси і потреби - джерелом змісту правил поведінки людей в суспільстві. Право забезпечує загальний порядок, що проявляється в суспільній поведінці людей, установ, організацій і держави. Право проявляє себе як загальний - обов'язковий порядок, що панує над волею кожної людини. Правове регулювання – це проголошення державою вимог до людини в формі правових приписів, з одного боку, та виконання особою цих вимог (правових обов'язків) - з другого.
1. Вступ.
2. Ознаки юридичної відповідальності.
3. Поняття і види юридичної відповідальності.
4. Кримінальна відповідальність.
5. Адміністративна відповідальність.
6. Цивільно-правова відповідальність.
7. Дисциплінарна та матеріальна відповідальність.
8. Література.
У решті випадків покриття шкоди проводиться шляхом подання власником позову до районного {міського) суду протягом 1 року від дня виявлення заподіяної працівником шкоди. Стягнення з керівників підприємств, установ, організацій та їх заступників матеріальної шкоди в судовому порядку проводиться за позовом вищого в порядку підлеглості органу або за заявою прокурора. Збитки відшкодовуються незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності. Розмір усіх відрахувань при кожній виплаті заробітної плати не може перевищувати 20%, а у випадках, окремо передбачених законодавством, — 50 % заробітної плати, яка належить до виплати працівникові.
Відповідно до чинного
трудового законодавства, усі працівники
підлягають обов'язковому соціальному
страхуванню власником від
При встановленні у потерпілого відповідно до медичного висновку - стійкої втрати працездатності ця допомога повинна бути не меншою від суми, визначеної з розрахунку середньомісячного заробітку потерпілого за кожен відсоток втрати ним професійної працездатності. У випадку смерті потерпілого розмір одноразової допомоги повинен бути не меншим від п'ятирічного заробітку працівника на його сім'ю, крім того, не менше однорічного заробітку на кожного утриманця померлого, а також на його дитину, яка народилася після смерті.
Якщо нещасний випадок стався з вини потерпілого, що встановлено комісією по розслідуванню нещасного випадку, розмір одноразової допомоги може бути зменшено, але не більш як на 50 %. Власник також відшкодовує потерпілому витрати на лікування (в тому числі санаторно-курортне), протезування, придбання транспортних засобів, догляд за ним та інші види медичної і соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, надає інвалідам праці допомогу у вирішенні соціально-побутових питань.
За працівниками, які втратили працездатність через нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, зберігається місце роботи (посада) та середня заробітна плата на весь період до відновлення працездатності або визнання їх у встановленому порядку інвалідами. У разі неможливості виконання потерпілим попередньої роботи власник зобов'язаний забезпечити відповідно до медичних рекомендацій його перепідготовку і працевлаштування, встановити пільгові умови та режим роботи. Працевлаштування таких осіб може здійснюватись державною службою зайнятості населення. Власник при цьому зобов'язаний відрахувати цільовим призначенням до Державного фонду сприяння зайнятості населення кошти у розмірі середньорічної заробітної плати працівників за кожне нестворене робоче місце для таких осіб.
Крім матеріальної відповідальності
законодавство передбачає відщкодування
власником працівникові моральної шкоди,
причому таке відшкодування моральної шкоди
можливе без втрати потерпілим працездатності.
Моральною втратою потерпілого вважаються
страждання, заподіяні працівникові внаслідок
фізичного або психічного впливу, що призвело
до погіршення можливостей реалізації
ним своїх звичок, бажань та ін.
Виплата сум, що належать
потерпілому працівникові за період
його тимчасової непрацездатності або
в порядку відшкодування
Література:
1.«Конституція
України» офіційне інтернет-
2.Кримінальний Кодекс України: Офіційне видання – К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2001. – 400 с.
3.Цивільний Кодекс України: - Харків: Фоліо, 2000. – 121с. – (Кодекси України).
4.Кодекс України про
адміністративні
5.Основи держави і
права за редакцією доц.
6.Правознавство за редакцією Михайла Настюка- вид.друге- Львів видавництво ”Світ” 1995р.
7.Підопригора О.А., Сумін
В.О., Підопригора О.О. Цивільне
право України:-К.”Юрінформ”-