Структура управління ТОВ ММЗ «Кераммаш»

- Перевірка стану договірної  роботи в структурних підрозділах  підприємства і в разі виявлення  недоліків, вироблення пропозицій  і розробка заходів щодо виправлення ситуації, що склалася

- Участь у розробці документів, що стосуються питань забезпечення  збереження власності підприємства (договорів про матеріальну відповідальність; інструкцій, що встановлюють порядок  надходження та приймання на  підприємстві матеріальних цінностей, обліку їх руху; інструкцій обліку випуску та відпуску готової продукції; пр.)

3. Аналіз управління юридичною діяльністю ТОВ ММЗ «Кераммаш»

В процесі вивчення питань юридичної діяльності ТОВ ММЗ «Кераммаш» було виявлено, що основні спірні питання вирішує юридичний відділ, який координує роботу всієї компанії у правовому колі, згідно норм діючого Законодавства України.

Юридичний відділ ТОВ ММЗ «Кераммаш» вирішуює такі питання:

• Здійснює правову експертизу проектів наказів, інструкцій, положень, стандартів та інших актів правового характеру, які готуються на підприємстві, візує їх, а також бере участь, в необхідних випадках, у підготовці цих документів.
• Вживає заходів щодо зміни або відміни правових актів, виданих з порушенням чинного законодавства.
• Готує висновки з правових питань, що виникають в діяльності підприємства, а також проектів нормативних актів, які надходять на відгук підприємству.
• Здійснює методичне керівництво правовою роботою на підприємстві, роз'яснення чинного законодавства і порядок його застосування, надання правової допомоги структурним підрозділам у претензійної роботи, підготовку і передачу необхідних матеріалів до судових та арбітражних органів.
• Представляє інтереси підприємства в суді, арбітражному суді, а також у державних і громадських організаціях при розгляді правових питань, здійснює ведення судових і арбітражних справ.
• Бере участь у підготовці та укладанні колективних договорів, галузевих тарифних угод, розробці і здійсненні заходів щодо зміцнення трудової дисципліни, регулювання соціально-трудових відносин на підприємстві.
• Очолює роботу з аналізу і узагальнення результатів розгляду претензій, судових і арбітражних справ, а також практики укладання та виконання господарських договорів, розробляє пропозиції щодо поліпшення контролю за дотриманням договірної дисципліни в поставках продукції, усунення виявлених недоліків і поліпшення виробничої і господарсько-фінансової діяльності підприємства.
• Керує підготовкою матеріалів про розкрадання, розтрати, нестачі, випуск недоброякісної, нестандартної і некомплектної продукції, порушення екологічного законодавства та інші правопорушення для передачі їх слідчим і судовим органам, вживає заходів щодо відшкодування збитків, завданих підприємству.
• Бере участь у розробці і здійсненні заходів щодо зміцнення договірної, фінансової і трудової дисципліни, забезпечення збереження майна підприємства.
• Готує висновки на пропозиції про притягнення працівників підприємства до дисциплінарної і матеріальної відповідальності. Бере участь у розгляді матеріалів про стан дебіторської заборгованості з метою виявлення боргів, що вимагають примусового стягнення, забезпечує підготовку висновків по пропозиціях про списання безнадійної заборгованості.
• Здійснює контроль за додержанням на підприємстві встановленого законодавством порядку сертифікації продукції, приймання товарів і продукції за кількістю та якістю.
• Організовує систематизований облік, зберігання, внесення прийнятих змін в законодавчі та нормативні акти, що надходять на підприємство, а також видаються його керівником, забезпечує доступ до них користувачів на основі застосування сучасних інформаційних технологій, засобів обчислювальної техніки, комунікацій та зв'язку.
• Забезпечує інформування працівників підприємства про чинне законодавство, а також організацію роботи з вивчення посадовими особами підприємства нормативних правових актів, що відносяться до їх діяльності.
• Організовує громадським надання правової допомоги організаціям підприємства, консультування працівників з правових питань.  
  - Керує працівниками відділу.

4. Підвищення  ефективності договорної роботи (у рамках міжнародного контракту)  та рекомендаціі щодо її ефективності 

Для усе більшої інтеграціі в світові економічні процеси ТОВ ММЗ «Кераммаш» у юридичному відділі все більше уваги приділяється складанню зовнішньоекономічних контрактів.

Зовнішньоекономічні договори (контракти) є консенсуальними, їх мають укладати виключно у письмовій формі (під письмовою формою також розуміють повідомлення по телеграфу і телетайпу.) При цьому слід враховувати два фактори: по-перше, договір (контракт) розуміється у кількох значеннях: 1) текст, підписаний сторонами (документ), 2) юридичний факт, 3) правовідносини між сторонами.

Українське законодавство не містить положень, якими безпосередньо врегульовуються питання застосування мов у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Тому питання про те якими мовами суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності України мають укладати зовнішньоекономічні договори (контракти) врегульовується на основі загальних положень українського законодавства.

Конституція України  у ст. 92 передбачає, що “виключно законами України визначають”, серед іншого, “порядок застосування мов”. Статтею 10 Конституції України установлено, що “державною мовою в Україні є українська мова” (частина перша цієї статті), а також те, що “в Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України” (частина третя) і що “застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом”.

Конституційний Суд  України, даючи офіційне тлумачення положень ч. 1 ст. 10 Конституції України, у контроверсійному рішенні по справі про застосування української мови від 14 грудня 1999 р. (справа № 1-6/99) зокрема зазначив:

“1. Положення ч. 1 ст. 10 Конституції України, за яким “державною мовою в Україні є українська мова” треба розуміти так, що українська мова як державна є обов’язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (ч. 5 ст. 10 Конституції України).

Поряд з державною  мовою при здійсненні повноважень місцевими органами виконавчої влади, органами Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування можуть використовуватися російська та інші мови національних меншин у межах і порядку, що визначаються законами України.”

Чинний Закон України  “Про мови в Українській РСР” від 28 жовтня 1989 р. № 8312-XI у ст. 11. “Мова роботи, діловодства і документації” закріплює положення: “В Українській РСР мовою роботи, діловодства і документації, а також взаємовідносин державних, партійних, громадських органів, підприємств, установ і організацій є українська мова. У випадках, передбачених у ч. 2 ст. 3 цього Закону, мовою роботи, діловодства і документації поряд з українською мовою може бути і національна мова більшості населення тієї чи іншої місцевості, а у випадках, передбачених у ч. 3 цієї ж статті, – мова, прийнятна для населення даної місцевості.” Частина 2 ст. 3 цього Закону передбачає: “В роботі державних, партійних, громадських органів, підприємств, установ і організацій, розташованих у місцях проживання більшості громадян інших національностей (міста, райони, сільські і селищні Ради, сільські населені пункти, їх сукупність), можуть використовуватись поряд з українською і їхні національні мови.”

Цей Закон у ст. 24 безпосередньо врегульовує питання мов “міжнародних договорів та угод”: “Мовами двосторонніх міжнародних договорів Української РСР, а також угод громадських органів, підприємств, установ і організацій Української РСР з громадськими органами, підприємствами, установами та організаціями інших держав є українська мова та мова іншої сторони договору чи угоди.” Слід зауважити, що цією статтею не передбачено альтернативи використанню української мови як мови двосторонніх договорів суб’єктів підприємницької діяльності України: вживається формулювання “та мова іншої сторони”, а не “або мова іншої сторони”, що передбачає необхідність наявності договору українською та іншою мовами.

Підкреслюючи, що питання  “застосування мов визначаються виключно законами України”, зазначимо, що у деяких нормативно-правових актах передбачено складання первинних документів державною мовою. Договори, в тому числі зовнішньоекономічні договори (контракти), є різновидами первинних документів, оскільки вони – “це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції”, а “господарські операції – це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов’язань і фінансових результатів.” Діючим український законодавством однак не заборонено складати документи, в тому числі договори, недержавною мовою.

Становлять інтерес  ряд листів органів центральної  виконавчої влади, які у відповідь  на запитання про використання мов  при укладенні договорів, виклали  положення українського законодавства  та подали свої рекомендації, котрі (ці рекомендації) однак не мають нормативно-правового характеру. Це зокрема: лист Міністерства юстиції України “Щодо роз’яснення про складання договорів, первинних документів російською мовою” від 18 червня 2002 р. № 21-44-840, лист Державного комітету інформаційної політики, телебачення і радіомовлення України “Щодо використання державної мови при укладенні договорів” від 3 липня 2002 р. № 75/9, лист Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції “Щодо можливості укладання зовнішньоекономічних договорів російською мовою” від 5 липня 2002 р. № 83-20/864, лист Міністерства фінансів “Щодо надання роз’яснень з приводу застосування мови при складанні українськими підприємствами первинних документів” від 22 липня 2002 р. № 043-512/13-6449.

Рекомендації, які були надані юридичному відділу ТОВ «Тех Пром», щодо роботи з  міжнародними контрактами:

• зовнішньоекономічний договір (контракт) суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності України з іноземною стороною має укладатися українською мовою та мовою іншої сторони, тобто – іноземною мовою. Як наслідок, зовнішньоекономічний договір (контракт) постає як текст, який укладаються різними мовами, і тому є багатомовним.
• зовнішньоекономічний договір (контракт) може бути визнано недійсним у судовому порядку, якщо він не відповідає вимогам законів України або міжнародних договорів” (ч. 5 ст. 6 Закону про ЗЕД).
• у випадку, коли сторони не домовилися про інше, мовою арбітражного розгляду має стати мова документів, яка містить положення про арбітражну домовленість (угоду) (ст. 14 Регламенту). Таким документом зазвичай є зовнішньоекономічний договір (контракт), який містить відповідне положення.
• до підготовки зовнішньоекономічного договору (контракту) необхідно залучати досвідченого правника-перекладача, який вільно володіє спеціальною, професійною іноземною мовою, якою спілкуються та складають текст зовнішньоекономічного договору (контракту). Він має володіти синтезованими лінгвістичними та правовими знаннями, навичками їх застосування.

ВИСНОВОК

Юридичний відділ є далеко не усіх комерційних підприємствах. Однак справедливим є твердження, що середнім та великим компаніям для успішного ведення справ необхідно формувати свою юридичну службу. Наявність добре організованого юридичного відділу надає розвивається бізнесу ряд істотних переваг. Перш за все, за умови правильного підпорядкування такого відділу та грамотного вбудовування його у внутрішню ієрархію комерційної організації, виникає підрозділ, незалежне від різних корпоративних інтересів і діє на благо бізнесу в цілому.

Незалежність  юридичного відділу дозволяє йому виконувати не тільки функцію обслуговування бізнесу (наприклад, у формі ведення договірної або проектної роботи), а й контрольну функцію, спрямовану на ідентифікацію  ризиків та їх зменшення. Саме в цьому  й полягає основна перевага наявності в компанії власної юридичної служби, оскільки реалізація другого функції «не під силу» зовнішнім юристам.

Крім того, досвід показує, що навіть при активному  використанні консалтингу створення  повноцінного юридичного відділу веде до зниження юридичних витрат у цілому і скорочення часу, що витрачається на структурування угод і розробку нових ідей. Якщо ж працюють тільки внутрішні юристи, то компанії не доводиться сплачувати незавершені проекти і нереалізовані ідеї.

Наявність юридичного відділу стабілізує відносини з внутрішніми клієнтами, що, у свою чергу, робить юридичні послуги більш доступними, виключає конфлікт інтересів, підвищує контроль над кінцевим продуктом з боку бізнесу, сприяє підтримці конфіденційності і часто дозволяє заощадити час і гроші у бізнеспроцесі.