Судова бухгалтерія та правова статистика

4

Судова бухгалтерія та правова статистика

Зміст

1. Становлення судової бухгалтерії у ХХ сторіччі та тенденції розвитку судової бухгалтерії в Україні

2. Взаємозв'язок судової бухгалтерії та процесуальної діяльності правоохоронних органів.

3. Розкрийте поняття статистична закономірність і статистична сукупність суспільних явищ. В якій формі виявляється статистична закономірність? Наведіть приклади різних закономірностей.

Використані джерела

1. Становлення судової бухгалтерії у ХХ сторіччі та тенденції розвитку судової бухгалтерії в Україні

Історія розвитку судової бухгалтерії

Судова бухгалтерія як наука та як навчальна дисципліна у своєму розвитку пройшла три основних етапа:

1) складання бази для судової бухгалтерії, зародження судової бухгалтерії (з 50-х років XX століття до 1975 року);

2) становлення судової бухгалтерії (з 1976 р. по 1990 р.);

3) подальший розвиток судової бухгалтерії (з 1991 р. по сучасний час). І етап. До 50-х років XX століття форми застосування спеціальних

бухгалтерських знань в юридичній практиці, під час розкриття крадіжок та інших злочинів, таких як: судово-бухгалтерська експертиза, планово-економічна експертиза, документальна ревізія, інвентаризація - діяли та розвивались автономно один від одного, була відсутня єдина методологічна основа (база) їх використання.

В 50-х роках XX століття зусиллями великих радянських вчених - С.С.Остроумова, С.П.Фортинського, В.Г.Танасевича, Н.В.Кудрявцевої та інших - застосовуються енергічні заходи щодо створення методологічної бази судової бухгалтерії.

Виникнення та розвиток теорії застосування спеціальних бухгалтерських знань виконується довгий час у вигляді прикладної дисципліни, як "Основи бухгалтерського обліку та судово-бухгалтерської' експертизи". Але вузькі рамки цього предмету не відповідають змісту предмету "Судова бухгалтерія", і на його основі виникає нова комплексна навчальна дисципліна "Судова бухгалтерія". В 1975 році був створений перший підручник "Судова бухгалтерія" за редакцією С.С.Остроумова.

Таким чином, судова бухгалтерія стає методологічною основою використання економічних методів, спеціальних бухгалтерських та економічних пізнань в області права. Вона збагачує юридичну і експертну практику, розробляє нові методи використання та, в свою чергу, розвивається за рахунок цієї практики.

II етап. В 1980 році виходить з друку другий підручник "Судова бухгалтерія" авторського колективу: Г.А.Атанесян, С.С.Остроумов, С.П.Фортинський, В.Г.Танасевич.

У становленні судової бухгалтерії як навчальної дисципліни велику участь прийняв професор, доктор юридичних наук С.П.Голубят-ніков (Горківська вища школа МВС СРСР). У 1989 році виходить з друку третій підручник по судовій бухгалтерії за редакцією С.П.Голу-бятнікова та Г.А.Атанесяна.

Значну участь у розвитку судової бухгалтерії на цьому етапі взяли роботи відомих радянських вчених: В.Г.Любшина, А.М.Ромашова, Л.І.Георгієва, Т.М.Арзуманяна, П.К.Пошюнаса, В.К.Степутенкової, Г.А.Шумака, А.М.Гольдмана, А.Р.Шляхова та інших. В ці роки становлення і розвитку судової бухгалтерії проходить у процесі подальшого розвитку (змагання) таких дисциплін, як "Основи бухгалтерського обліку та судово-бухгалтерської' експертизи" (у 1976 р. та у 1980 р. виходять з друку підручники С.П.Голубятнікова, Н.В.Кудрявцевої та С.П.Голубятнікова, І.Я.Целіщева); "Судово-бухгалтерська експертиза" (у 1981 р. виходить з друку підручник А.І.Ромашова, у 1985 р. - навчальний посібник В.К.Степутенкової, А.Р.Шляхова).

Велике значення у розвитку судової бухгалтерії мали заходи комплексного розвитку апаратів БХСС, які приймалися Міністерством внутрішніх справ СРСР у 1985 році.

III етап. Судова бухгалтерія представляє собою спеціальну прикладну дисципліну, яка вивчає питання, зв'язані із застосуванням бухгалтерського та економічного аналізу в юридичній практиці. Ця навчальна дисципліна служить теоретичною базою використання спеціальних економічних та бухгалтерських знань у кримінальному, цивільному та господарському процесах. Цим визначається і зміст предмета "Судова бухгалтерія", який включає в себе питання як економічного, так і правового характеру.

Третій етап розвитку судової бухгалтерії в Україні зв'язаний з діяльністю вченого М.І.Камлика (Національна академія внутрішніх справ України), який написав підручник "Судова бухгалтерія". Перше видання книги було здійснено у 1995 році. Радикальні зміни реформування бухгалтерського обліку в Україні, перехід його на національні стандарти та підготовка до переходу на міжнародні стандарти, а також суттєве оновлення законодавчої та нормативної бази зумовило підготовку і видання нових підручників вказаним автором-науковцем (у 2000 р. та у 2007 р.).

У 2004 р. видано з друку підручник "Судова бухгалтерія" науковцями Національної юридичної академії імені Ярослава Мудрого -

В.М.Глібко та О.П.Бущан. Автори цього підручника вказують, що судова бухгалтерія - це комплексна прикладна дисципліна, яка об'єднує в собі економічні та юридичні галузі знань, та поділяють її на дві частини - загальну та особливу. В загальній частині розглядаються питання бухгалтерського обліку, економічного та документального аналізу господарської діяльності підприємств. Особлива частина вивчає питання вдосконалення і порядку призначення та використання в процесі правочинної діяльності правоохоронних та інших органів, які здійснюють фукції управління та контролю, матеріалів інвентаризації, документальної ревізії та судово-бухгалтерської експертизи.

За період з 2004 р. по 2009 р. вийшли з друку кілька навчальних посібників "Судова бухгалтерія" різних авторів.

У сучасний час вчені намагаються вдосконалити теоретичну та практичну бази судової бухгалтерії, тому що вказана дисципліна надійно ввійшла у навчальне та наукове життя. Судова бухгалтерія, як навчальна дисципліна, повинна збагатити курсантів та студентів - майбутніх правознавців - необхідними знаннями в галузі бухгалтерського обліку, економічного аналізу, документальної ревізії, судово-економічної (судово-бухгалтерської) експертизи та аудиторської діяльності. Ця дисципліна весь час знаходиться у пошуку та розвивається і удосконалюється.

2. Взаємозв'язок судової бухгалтерії та процесуальної діяльності правоохоронних органів.

Функції правоохоронної діяльностіОсновні напрями судової і правоохоронної діяльності визначаються багатогранністю видів державної діяльності, що виконують різні соціальні функції.

Функції правоохоронної діяльності (лат. — виконання) — основні напрями чи види діяльності, які розкривають її суть та призначення.

Функції правоохоронної діяльності характеризуються чітким розподілом компетенції правоохоронних органів. Діяльність останніх відбувається за основними напрямами, які визначаються функціональним розподілом та наявністю спеціалізації правоохоронних органів. Тому наявність або відсутність функцій правоохоронної діяльності є підставою для визначення місця та статусу відповідного правоохоронного органу. Усі функції взаємозалежні і взаємопов'язані.

До основних функцій правоохоронної діяльності належать:

Конституційний контроль — особливий напрям правоохоронної діяльності з перевірки відповідності законів та інших нормативних актів Конституції України.

В Україні єдиним органом конституційної юрисдикції є КСУ. Він вирішує питання відповідності Конституції законів та інших правових актів національного та міжнародного характеру, додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента з поста в порядку імпічменту, а також питання щодо офіційного тлумачення Конституції та законів України.

Правосуддя — це вид правоохоронної діяльності, який полягає у розгляді та вирішенні цивільних, кримінальних, адміністративних та інших справ у встановленій законом процесуальній формі.

В Україні відповідно до Конституції правосуддя здійснюється виключно судами. їх юрисдикція поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Ця функція пов'язана із захистом і відновленням найбільш важливих прав і законних інтересів фізичних осіб, підприємств, організацій, установ, а також із своєчасним, справедливим, об'єктивним та неупередженим розглядом цивільних, кримінальних та інших справ по суті.

Організаційне забезпечення діяльності судів — це вид правоохоронної діяльності, який складається із заходів, що спрямовані на створення умов для повного, всебічного, об'єктивного та незалежного здійснення правосуддя.

Ця функція нерозривно пов'язана з функцією правосуддя. Саме тому вона характеризується як діяльність із забезпечення умов для нормального функціонування судів, судової системи України. Реалізація функції організаційного забезпечення діяльності судів сприяє становленню незалежної судової влади, гарантує розвиток та утвердження судової системи, створює умови для ефективної діяльності судів із захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина, підприємств і організацій, суспільства та держави.

Прокурорський нагляд — напрям правоохоронної діяльності із забезпечення законності, що полягає у спостереженні за дотриманням і правильним застосуванням законодавства та відповідному реагуванні на порушення закону на всій території України.

Прокурорський нагляд здійснюється Генеральним прокурором України та підпорядкованими йому прокурорами. Ця правоохоронна функція полягає у припиненні порушень закону, захисті інтересів громадян, підприємств, організацій, установ шляхом застосування заходів прокурорського реагування. Діяльність системи органів прокуратури спрямована на утвердження верховенства права і зміцнення правопорядку у суспільстві та державі.

Попередження, виявлення і розслідування правопорушень —це напрям правоохоронної діяльності, який полягає у застосуванні системи заходів загального і спеціального характеру уповноваженими державою правоохоронними органами.

Ця функція притаманна одразу декільком правоохоронним органам, які зобов'язані сприяти виявленню правопорушень, розкриттю злочинів і викриттю осіб, які винні у їх вчиненні. Це — загальні та спеціальні правоохоронні органи (органи прокуратури, МВС, СБУ, Управління державної охорони, податкові органи та інші), предметом діяльності яких є захист конституційного ладу, забезпечення територіальної цілісності, безпеки держави, виявлення, попередження, розслідування та припинення злочинів і виконання покарань.

Надання юридичної допомоги — це правоохоронна функція, яка полягає у наданні правової допомоги юридичним та фізичним особам при вирішенні питань захисту і охорони прав та інтересів у разі їх порушення або у разі захисту у кримінальних справах. Надання юридичної допомоги і захист у кримінальних справах здійснюється уповноваженими державою правозахисними органами та організаціями. Однією із таких організацій є адвокатура, яка забезпечує право на захист від обвинувачення та надає правову допомогу при вирішенні справ у судах та інших органах державної влади та управління. Надання юридичної допомоги також полягає у роз'ясненні громадянам, установам та організаціям їх прав та обов'язків. Органи та установи юстиції (органи державної виконавчої служби, органи нотаріату та органи реєстрації актів цивільного стану) с державними органами, що сприяють розвитку правових послуг, з метою реалізації прав та інтересів фізичних і юридичних осіб.

3. Розкрийте поняття статистична закономірність і статистична сукупність суспільних явищ. В якій формі виявляється статистична закономірність? Наведіть приклади різних закономірностей.

Статистична методологія – це комплекс спеціальних властивих лише статистиці методів і засобів дослідження. Вона грунтується на загальнофілософських (діалектична логіка) і загальнонаукових (порівняння, аналіз, синтез) принципах.

Особливості статистичної методології пов’язані з:

· точним вимірюванням і кількісним описуванням масових суспільних явищ;

· аналізом їх диференціації;

· з використанням узагальнюючих показників для характеристики об’єктивних статистичних закономірностей.

Передумовою використання статистичних методів у конкретному дослідженні має бути визначення суті явища, що вивчається, його властивостей і якісної своєрідності. Теоретичний аналіз дає всебічну уяву щодо природи і логіки пізнання, що є об’єктивною основою методологічних рішень.

Будь-яке статистичне дослідження проходить чотири етапи:

1. Збір первинного статистичного матеріалу.

2. Систематизація і групування даних.

3. Виведення узагальнюючих показників у формі відносних чи середніх величин.

4. Аналіз варіації, динаміки та взаємозалежностей, формулювання висновків у вигляді текстів, таблиць і графіків.

На кожному етапі дослідження використовуються ті методи, які спроможні дати глибоку і всебічну характеристику явищ, що вивчаються.

3. Основні поняття науки

Для того, щоб вільно розуміти та спілкуватися мовою статистики, необхідно засвоїти ряд основних понять і категорій, які є визначними при тлумаченні подій чи явищ.

Перш за все, розглянемо поняття статистичної закономірності та статистичної сукупності.

Закономірність – це повторюваність, послідовність і порядок у явищах. Виміряти і виявити статистичну закономірність можна лише з урахуванням дії закону великих чисел, основними принципами якого є масовість і причинна зумовленість явищ. Закони суспільного розвитку виразно виявляються лише в досить численній сукупності подій. Об’єктивною основою існування статистичних закономірностей є складне переплетіння причин, які формують масовий процес, основних – спільних для всіх подій масового процесу, та індивідуальних для кожного з них окремо, але випадкових для маси. У разі великої кількості подій вплив випадкових причин врівноважується, завдяки чому закон стає видимим.

 Закономірності масового процесу властиві лише сукупностям. Саме сукупність, а не окремий елемент, є тією базою реального світу, відносно якої стає можливим встановлення конкретних законів.