Автор работы: Пользователь скрыл имя, 19 Февраля 2013 в 19:32, контрольная работа
У ст. 123 Конституції України передбачено, що організацію та порядок діяльності органів прокуратури визначає закон. Прийняття Верховною Радою Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про прокуратуру» дозволило зняти низку дискусійних питань щодо конституційності деяких норм закону. Зміни в законодавстві, пов'язані з судово-правовою реформою, рішення
1. Вступ.
2. Генеральна прокуратура України, її склад і структура. Генеральний прокурор України, порядок його призначення, повноваження, їх строк та підстави звільнення з посади.
3. Внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України та їх завдання і функції.
4. Задача:
Суддя місцевого загального суду Мироненко після п’ятирічного терміну перебування на посаді судді не був обраний Верховною Радою України на посаду судді безстроково. Завдання: Обґрунтуйте чи є це підставою для припинення його повноважень на посаді судді?
5. Висновок.
6. Список використаної літератури.
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ
ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ВНУТРІШНІХ СПРАВ
ЮРИДИЧНИЙ
ФАКУЛЬТЕТ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ
Кафедра __Загально правових дисциплін ________
(назва кафедри)
Контрольна робота
з дисципліни ___Судові та правоохоронні органи ____________________
(назва навчальної дисципліни)
Варіант № _14_
Виконав
студент __2__ курсу ПЗ-09-2_групи
набір 2009_ року
за списком № _14_
(або залікова книжка)
_Джурко_А.В.__________
(прізвище, ініціали студента)
Перевірив
____________________________
(прізвище, ініціали викладача)
1. Вступ.
2. Генеральна прокуратура України, її склад і структура. Генеральний прокурор України, порядок його призначення, повноваження, їх строк та підстави звільнення з посади.
3. Внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України та їх завдання і функції.
4. Задача:
Суддя місцевого загального
суду Мироненко після п’ятирічного
терміну перебування на посаді судді
не був обраний Верховною Радою
України на посаду судді безстроково.
5. Висновок.
6. Список використаної літератури.
Вступ.
Слово “прокуратура” походить
від латинського слова prokuro –
“керую”. Прокуратура України —
централізований орган
Відповідно до ст. 121 Конституції У країни на прокуратуру покладено:
- підтримання державного обвинувачення в суді;
- представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом
- нагляд за додержанням
законів органами, які проводять
оперативно-розшукову
- нагляд за додержанням
законів під час виконання
судових рішень у кримінальних
справах, а також під час
застосування інших заходів
Згідно
з положеннями Закону України
“Про правові засади
У ст. 123 Конституції України
передбачено, що організацію та порядок
діяльності органів прокуратури
визначає закон. Прийняття Верховною
Радою Закону України «Про внесення
змін до Закону України «Про прокуратуру»
дозволило зняти низку
Конституційного Суду України, накази
Генерального прокурора України деталізують
компетенцію прокуратури.
Проте в цілому діяльність
прокуратури України сьогодні
ґрунтується на нормативному
фундаменті, що поєднує, з одного
боку, норми Розділу VII Конституції,
які згідно з висновком
Невідповідність наявної
моделі прокуратури Конституції
України та міжнародним нормам і
стандартам стосовно її ролі в демократичному
суспільстві, насамперед щодо забезпечення
прав і свобод людини й громадянина,
зумовлюють необхідність проведення відповідних
змін щодо напрямків діяльності прокуратури.
Генеральна прокуратура України, її склад і структура. Генеральний прокурор України, порядок його призначення, повноваження, їх строк та підстави звільнення з посади.
Відповідно до Конституції України (1, ст. 121, 122) та Закону «Про прокуратуру» органи прокуратури України становлять єдину централізовану систему, яку очолює Генеральний прокурор України, з підпорядкуванням нижчестоящих прокурорів вищестоящим.
Систему органів прокуратури
становлять: Генеральна прокуратура
України, прокуратури Автономної Республіки
Крим, областей, міст Києва і Севастополя
(на правах обласних), міські, районні,
міжрайонні, інші прирівняні до них
прокуратури, а також військові
прокуратури. Таким чином, систему
органів прокуратури складають
територіальні та спеціалізовані прокуратури.
Територіальні прокуратури
Територіальні, а також інші зазначені вище прокуратури у своїй сукупності складають злагоджену систему органів прокуратури. На вершині прокурорської системи знаходиться Генеральна прокуратура України.
Другу ланку системи органів
прокуратури утворюють
Третю ланку прокурорської системи складають міські, районні, міжрайонні, районні у містах і інші прирівняні до них прокуратури (наприклад, військові прокуратури гарнізонів). Очолює систему органів прокуратури з притаманними тільки йому повноваженнями Генеральний прокурор України, який призначається на посаду за згодою Верховної Ради України за поданням президента України строком на п’ять років. Він очолює також і Генеральну прокуратуру України.
Оскільки Генеральна прокуратура
не тільки здійснює керівництво підпорядкованими
прокуратурами, а й безпосередньо
виконує особливо важливі завдання
по здійсненню нагляду за додержанням
законів, остільки вона являє собою
складну державну структуру, яка
організує свою діяльність за територіальним
та предметно-галузевим
Крім перелічених вище прокуратур Законом передбачено створення й інших прокуратур, до яких належать київська міжобласна спеціалізована прокуратура, спеціальні прокуратури, природоохоронні прокуратури та прокуратури з нагляду за додержаннями законів під час виконання судових рішень у кримінальних справах.
Структура Генеральної прокуратури затверджується Верховною Радою за поданням Генерального прокурора. Положення про її структурні підрозділи затверджує Генеральний прокурор. До складу Генеральної прокуратури входять: Генеральний прокурор, перший заступник, заступники Генерального прокурора, заступник – він же начальник слідчого управління, старші помічники і помічники Генерального прокурора по особливих дорученнях. В Генеральній прокуратурі є управління, в складі яких є відділи, а також самостійні відділи. Генеральним прокурором України затверджуються положення про Головні управління, управління (відділи), якими визначаються їх завдання і функції, а також обов'язки працівників підрозділів
Генеральний прокурор України керує діяльністю органів прокуратури і здійснює контроль за роботою підпорядкованих йому прокурорів. Генеральним прокурором України затверджується положення про структурні підрозділи, які визначають їх завдання і функції, а також повноваження і обов'язки працівників управлінь та відділів, старших помічників Генерального прокурора України, помічника першого заступника Генерального прокурора України у цивільній обороні. Заступники Генерального прокурора України затверджують розподіл службових обов'язків між працівниками підпорядкованих підрозділів за поданнями начальників управлінь та відділів.
Генеральний прокурор України — службова особа, яка очолює систему органів прокуратури в Україні, наділена відповідними службовими повноваженнями та посадовими обов'язками.
Відповідно до Конституції України Генерального прокурора призначає на посаду та звільняє з неї Президент України за згодою Верховної Ради України. Генеральний прокурор України не менш як один раз на рік інформує Верховну Раду України про стан законності у країні. Верховна Рада може висловити недовіру Генеральному прокуророві, наслідком чого є його відставка.
Генерального прокурора звільняють з посади також у разі:
- закінчення строку, на який його призначено;
- неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров'я;
- порушення вимог щодо несумісності;
- набрання законної сили
обвинувального вироку щодо
- припинення його громадянства;
- подання заяви про
звільнення з посади за
Строк повноважень Генерального
прокурора та підпорядкованих йому прокурорів
- п'ять років.
Генеральному прокурору України надані широкі повноваження по керівництву органами прокуратури, а саме:(2, Ст. 15)
Вказівки Генерального прокурора України з питань розслідування є обов'язковими для виконання всіма органами дізнання і попереднього слідства.
Генеральний прокурор призначає членів колегій прокуратур Автономної Республіки Крим, прокуратур областей та прирівняних до них прокуратур міст Києва і Севастополя. Начальники управлінь і відділів, старші помічники прокурора Автономної Республіки Крим, прокурорів областей та прирівняні до них прокурори призначаються відповідними прокурорами за узгодженням з Генеральною прокуратурою (заступниками Генерального прокурора України, начальниками управлінь і відділів, які керують відповідними ділянками роботи). Особи, призначення яких повинно узгоджуватись з Генеральною прокуратурою, не можуть бути звільнені з посади, що займають, без її згоди.
Закону України «Про прокуратуру» закріплює заходи правового та соціального захисту працівників прокуратури і підкреслює, що прокурор і слідчий прокуратури знаходяться під захистом закону(2, Ст.50). Нанесення тілесних пошкоджень, образа, погроза у відношенні працівника прокуратури або його близького родича, а також знищення їх майна, інші насильницькі дії у зв'язку з виконанням прокурором або слідчим прокуратури своїх службових обов'язків тягнуть встановлену законом відповідальність.
Внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України та їх завдання і функції.
Внутрішні війська входять до системи МВС і призначені для охорони та оборони важливих державних об’єктів, перелік, яких встановлюється Кабінетом Міністрів України, охорони виправно-трудових і лікувально-трудових установ, а також для участі в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю (3, ст. 1).
Правовою основою діяльності внутрішніх військ є Конституція України, Закон України "Про внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України" від 11.12.98р., постанови Верховної Ради України, інші законодавчі акти України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, військові статути Збройних Сил України.
Чисельність військ встановлюється КМ України за поданням Міністра внутрішніх справ. Штати з’єднань, військових частин затверджує Міністр внутрішніх справ.
Особовий склад внутрішніх військ складається із військовослужбовців та осіб, які не атестовані і працюють за трудовим договором.
До повного переходу комплектування на контрактній основі війська комплектуються як за контрактом, так і в порядку призову.
Контракт укладається строком на три роки і може бути продовжений на такий же строк.