Юридические факты в уголовном праве

ЗМІСТ

Вступ

Розділ  І. Юридичні факти  в закордонному та радянському кримінальному праві:

         1. Поняття юридичного  факту в історичній ретроспективі;

         2. Юридичні факти  в радянському кримінальному  праві, їх класифікація. 

Розділ  ІІ. Класифікація юридичних фактів у кримінальному праві:

         1.  Загальні положення  про класифікацію юридичних фактів;

         2. Класифікація юридичних  фактів по наслідкам, до яких  призводить юридичний факт;

         3. Класифікація юридичних  фактів по формі прояву юридичних  фактів;

         4.  Класифікація  по характеру дії юридичного  факту;

         5. Злочин як юридичний  факт та підстава кримінальної  відповідальності. 

Розділ  ІІІ. Особливості юридичних фактів у кримінальному та кримінально-процесуальному праві України:

         1. Спеціальні ознаки  юридичних фактів у кримінальному  та кримінально-процесуальному праві;

         2. Важливі пропозиції  щодо внесення змін та доповнень  до чинного законодавства України.

ВСТУП

     Актуальність  дослідження юридичних фактів в  кримінальному праві зумовлена необхідністю вдосконалення законодавства України у цій сфері, що сприятиме більш ефективному застосуванню кримінально-правових норм. Разом з тим, юридичні факти мають дуже важливе практичне значення, так як через невірну їх оцінку може бути завдано значної шкоди як публічно-правовим, так і приватним інтересам¹. Уміння працювати з фактами – є безпосереднім індикатором загальної правової культури.

     Вирішення кожної юридичної справи вимагає  ретельного аналізу юридичних норм з метою встановити, які факти  передбачені кримінально-правовою нормою як юридичні. Не менш важливим є  встановлення фактичних обставин справи, що є передумовою правильного  вирішення справи.

     Відомо, що основне призначення права  – це вплив на вольову поведінку  людей, а предмет правового регулювання  представляють суспільні відносини. В науці загальної теорії права  всі правовідносини поділяються  незалежно від галузевої приналежності  на ті, що виникають внаслідок правомірної  поведінки (регулятивні правовідносини), та на ті, що виникають в результаті неправомірної поведінки (охоронні правовідносини)².  Специфіка кримінального права така, що злочин породжує комплекс правовідносин: кримінально-правових, кримінально-процесуальних та кримінально-виконавчих. Отже, для охоронних кримінально-правових відносин юридичним фактом є скоєння особою злочину.

     Деякі теоретичні неузгодженості виникають  у зв’язку з неоднозначністю  позицій деяких вчених-криміналістів  щодо початку кримінально-правового  відношення: одні пов’язують його з порушенням кримінальної справи, інші – з притягненням особи в якості обвинуваченого, треті вважають, що кримінально-правові відносини виникають з моменту винесення судом обвинувального вироку³.

     Головною  метою даної курсової роботи є  дослідження специфіки  юридичних  фактів у кримінальному праві.

     Для досягнення поставленої мети було визначено  такі завдання:

     1. Вивчити поняття та класифікацію  юридичних фактів;

     2. Визначити роль юридичних фактів  у системі кримінально-правової  охорони;

     3. Дати оцінку функціям юридичних фактів у даній сфері тощо.

     У курсовій роботі розглянуто основні  етапи дослідження теорії юридичних  фактів у зарубіжному та радянському  кримінальному праві, проаналізовано класифікацію юридичних фактів у цій галузі та визначено у підсумках основні їх функції. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Розділ 1. Юридичні факти  в закордонному та

радянському  кримінальному праві 

1. Генезис поняття  юридичного факту  у закордонному  

    кримінальному праві 

     Корні поняття «юридичний факт» уходять  у глибину історії юридичної  науки. Вже в римському праві  розрізнялося декілька підстав виникнення правовідносин. В Інституціях Гая таких підстав було чотири: контракт, квазі-контракт, делікт, квазі-делікт. Вказане розмежування було сприйнято Кодексом Наполеона та розвинуто пізніше у буржуазному законодавстві⁴.

     Загальне  поняття юридичного факту, як і поняття  правовідносин, римські юристи не сформулювали⁵. Створення цієї категорії пов’язано з усвідомленням та систематичним викладенням римського права його пізнішими дослідниками. Німецький юрист А. Манігк стверджував, що поняття «юридичний факт» вперше ввів В. Савін’ї . В роботі «Система сучасного римського права» Савін’ї писав: «Я називаю події, що сприяють виникненню або закінченню правовідносин, юридичними фактами».