Контрольная работа по «Кримінальне право України»

     Значення  змішаної форми вини полягає в  тому, що вона дає можливість: 1) конкретизувати ступінь суспільної небезпечності  злочину; 2) визначити правильну кваліфікацію; 3) відмежувати близькі за об'єктивними ознаками склади злочинів. Так, заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, внаслідок яких настала смерть, кваліфікуватиметься як умисне вбивство (ст. 115), якщо щодо тілесного ушкодження і смерті був умисел; якщо ж і щодо тілесного ушкодження, і смерті була необережність, то особа відповідатиме за необережне вбивство (ст. 119). Лише за наявності умислу щодо тяжких тілесних ушкоджень, а щодо смерті – необережності матиме місце склад злочину, передбачений ч. 2 ст. 121 – умисні тяжкі тілесні ушкодження, які спричинили смерть. 

3. Чи зміниться рішення,  якщо Синюхін кинув  обрізок дошки  з близької відстані?

       Якщо обрізок дошки було кинуто з близької відстані, то рішення зміниться на умисне вбивство тому, що змінюється форма вини на непрямий умисел.

     Непрямим  є умисел, якщо особа усвідомлювала  суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і хоча не бажала, але свідомо  припускала їх настання.

     Інтелектуальна  ознака непрямого умислу як і прямого  включає:

     а) усвідомлення особою суспільно небезпечного характеру свого діяння (дії або  бездіяльності);

     б) передбачення його суспільно небезпечних  наслідків.

     Отже, виходячи із законодавчого визначення прямого й непрямого умислу, можна зробити висновок, що обидва елементи інтелектуальної ознаки при непрямому умислі ті ж самі, що й при прямому умислі (вони співпадають). Тому суть відмінності непрямого умислу від прямого у змісті його вольової ознаки.

     Особливість вольової ознаки непрямого умислу полягає у тому, що особа хоча і не бажає, але свідомо припускає настання суспільно небезпечних наслідків. При свідомому допущенні характерні для непрямого умислу злочинні наслідки не є ні метою дій винного, ні засобом її досягнення. Ці наслідки є побічним результатом діяння винного, направленого на іншу злочинну або незлочинну мету. В окремих випадках свідоме допущення злочинних наслідків може проявлятися у безпідставному розрахунку на їх настання. Але розрахунок і надії винного в таких випадках є абстрактними, вони не мають належного обґрунтування.