Система правоохоронних органів України

     Виконання саме цих функцій потребує специфічного правового, організаційного, кадрового, інформаційного, матеріально-технічного, фінансового, наукового та іншого забезпечення, що обумовляє й необхідність створення відповідних спеціальних служб.

     До другорядних та допоміжних правоохоронних функцій належать такі:

1. контрольна (наглядова);
2. дозвільна (надання дозволів на здійснення певної діяльності, зокрема підприємницької, або вчинення певних дій);
3. правороз'яснювальна (у тому числі функція надання правової допомоги);
4. аналітична і методична;
5. інформаційна (інформування інших державних органів, зокрема правоохоронних);
6. нормотворча (з правом видання актів міжвідомчого характеру);
7. координаційна.

     Правоохоронні органи можуть виконувати й інші функції, які взагалі не можна зарахувати до правоохоронних: розвідувальна, забезпечення урядового зв'язку, надання соціальної допомоги тощо.

     До зазначених структур може бути віднесено лише такий державний орган, виконання яким, поряд із профілактичною, однієї чи кількох інших головних правоохорнних функцій є визначальним у його діяльності.

     3.1.загальна характеристика діяльності прокуратури

    Прокуратура, як і інші державні органи виконує притаманні тільки їй функції.

    Функція є одним з головних понять, через яке разкривається структура і весь зміст діяльності означеної установи.

    У понятті „функції прокуратури” входить такий вид роботи її органів, який визначається соціальним призначенням прокуратури, характеризується певним предметом, направленим на вирішення завдань, і здійснюється з використаннямвластивої їм компетенції. Такі функції завжди підпорядковані завданням, на вирішення яких вони направлені і повинні виконуватись.

    Відповідно до ст.121 Конституції України на прокуратуру покладено:

1. Підтримання державного обвинувачення в суді;
2. Представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом;
3. Нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;
4. Нагляд за додержанням законів під час виконіння судових рішень у кримінальних справах, а також під час застосування інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадянина.

     Перехідним положенням Конституції (п.9) передбачено,що прокуратура продовжує виконувати відповідно до чинних законів функцію нагляду за додержанням і застосуванням законів та функцію попереднього слідства до введення в дію нормативних документів, що регулюють роботу державних органів щодо контролю за їх дотриманням, та до формування системи досудового слідства і введення в дію законів, що регулюють її функціонування.

     Крім цього прокуратура бере участьу розробленні органами державної влади заходів запобігання злочинам та іншим правопорушенням, у роботі щодо вдосконалення та роз'яснення законодавства.

     На неї не може покладатися виконання обов'язків, не передбачених Конституцією й законами України.

    3.2.Загальна характеристика діяльності системи органів

    внутрішніх справ України

    Систему органів внутрішніх справ Українистановлять установи, організації та підрозділи Міністерства внутрішніх справ України.

    Внутрішня структура МВС складається з Міністра, першого заступника, заступників, колегії міністерства, головних управлінь (відділів), управлінь.

    МВС організовує й координує діяльність органів внутрішніх справ з боротьби зі злочинністю, охорони громадського порядку й забезпечення громадської безпеки.

    Завданням органів внутрішніх справ є:

• Захист прав і свобод громадян, інтересів суспільства і держави від протиправних посягань, охорона громадського порядку й забезпечення громадської безпеки;
• Забезпечення виконання кримінальних покарань, участь у ресоціалізації засуджених;
• Участь у розробленні та реалізацйї державної політики щодо боротьби зі злочинністю;
• Організація роботи, пов'язаної з забезпеченням безпеки дорожньог руху та пожежної безпеки;
• Визначення основних напрямків удосконалення роботи;
• Забезпечення запобігання злочинам та їх припинення, розкриття і розслідування, розшук осіб, які вчинили злочин, вжиття заходів для усунення причин і умов, що сприяють скоєнню правопорушень

    Систему органів внутрішніх справ становлять:

4. внутрішні війська;
5. міліція;
6. державний пожежний нагляд.

    До напрямків діяльності внутрішніх військ належить:

• забезпечення їхньої високої мобілізаційної підготовки;
• забезпечення режиму воєнного або надзвичайного стану в разі його оголошення на території України або в окремих місцевостях;
• забезпечення правового й соціального захисту працівників, військовослужбовців внутрішніх військ;
• матеріально-технічне забезпечення діяльності цих військ;
• упровадження в практику науки і передового досвіду, забезпечення розроблення озброєнь, спеціальних, технічних і криміналістичних засобів для внутрішніх військ тощо.
• організація роботи навчальних закладів, науково-дослідних установ.

    Основними напрямками діяльності міліції є:

• охорона громадського порядку на вулицях, майданах, у парках, скверах та інших громадських місцях, запобігання та припмнення адманастративних правопорушень і забезпечення провадження в справах про них, розгляд яких покладено законом на органи внутрішніх справ;
• виявлення, розкриття й розслідевання злочинів, що мають міжрегіональний і міжнародний характер, боротьба з організованою злочинністю та наркобізнесом і злочинами у сфері економіки;
• додержання законодавства про паспорти, в'їзд в Україну і виїзд з неї громадян, перебування на її території іноземних громадян і осіб без громадянства;
• профілактика правлпорушеня, проведення серед населення розяснювальної роботи з питань охорони громадського порядку і боротьби зі злочинністю.

    Основні принципи діяльності міліції:

• законність;
• повага до особи;
• гуманізм;
• сщціальна справедливість;
• взаємодія з трудовими колективами, громадськими організаціями і населенням.

    Діяльність міліції є гласною.

3. Загальна характеристика діяльності державної податкової служби

    ДПС становить єдинуцентралізовану систему, побудовану за принципом багаторівневої їєрархічної організації: загальнодержавного, республікансокого (АР Крим), обласного, міського та районного рівнів.

    Органи ДПС України в своїй діяльності керуються Конституцією,  законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, а також рішеннями Верховної Ради АР Крим і Ради Міністрів АР Крим, органів місцевого самоврядування з питань оподаткування, прийнятими в межах їхніх повноважень.

    Податкова міліція - новий правоохоронний орган. В 1998 році в новій редакції Закону України „Про державну податкову службу в Україні” було вміщено новий розділ, присвячений організаційним принципам побудови та компетенції нового органу в складі ДПС - податкової міліції.

    Основними напрямами правоохоронної діяльності податкової міліції  згідно з зазначеним Законом⁶ є:

• Розшук платників, які ухиляються від сплати податків, інших платежів;
• Запобігання корупції в органах державної податкової служби та виявлення її фактів;
• Забезпечення безпеки діяльності працівників органів державної податкової служби, захист їх від протиправних посягань, пов'язаних з виконанням службових обов'язків.

    Одже, відповідно до чинного законодавства податкова міліція здійснює правоохоронну діяльність за такими напрямами:

1. адміністративна;
2. оперативно-розшукова;
3. боротьба з відмиванням доходів, одержаних незаконним шляхом.
4. Загальна характеристика діяльності Служби безпеки України

    Служба безпеки України - державний правоохоронний орган спеціального призначення, що забезпечує державну безпеку України.

    Згідно ст.2 Закона України про „Службу безпеки України”, на цю службу покладається захист державного суверенітету, конституційного строю, територіальної цілосності, економічного, науково-технічного і оборонного потенціалу України, законних інтересів держави і прав громадян від розвідувально-підривної діяльності іноземних спеціальних служб, посягань з боку окремих організацій, груп та осіб.

    В завдання СБУ також входить передбачення, виявлення, розкриття злочинів проти миру та безпеки людства, тероризму, корупції та організованої злочинної діяльності в сфері управління й економіки, інших протиправних дій, беспосередньо створюючих загрозу життєво важливим інтересам України.

    Органи та працівники служби повинні поважати гідність людини та проявляти до неї гуманне відношення, не припускати розголошення даних про особисте життя людини.правову основу діяльності СБУ складає Конституція України, Закон України „Про службу безпеки України” та інші акти законодавства України, міжнародні правові акти, визнані Україною. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    Висновок:

    Вивчення засад діяльності держави із захисту прав людини, охорони правового порядку, державного впливу на негативні явища дуже віжливо для формування фахового світогляду. Зміст складається зі знань про діяльність уповноважених державних органів, а також про діяльність недержавних структур, які спіпрацюють у процесі судової, правоохоронної та правозахисної діяльності. Основну увагу, безперечно, треба приділити органам, які посідають центральне місце в правоозастосовній діяльності, статусу посадових осіб цих органів, їхній компетенції.

    У зв'язку з впровадженням верховенства права, треба по-новому розглядати сутність законності, яка змістовно збагачується. Особливого значення набуває думка про те, що законність у наш часперетворюється на правову цінність, засвоєння і дотримання якої важливо для всих учасників правозастосовного процесу в нашій державі.

    У правовому житті держава реалізує такі свої функції як: організаційна, регулятивна, економічна, виховна, контрольна, судова, правоохоронна через гарантований захист прав громадян, через встановлення ефективного правового порядку. Для цього держава формує відповідні органи.

    Потреба всебічного осмислення ролі державних органів в період становлення сильної правової держави вельми актуальна.

    Діяльність правоохоронних та правозахисних органів має складний механізм, який включає правовстановлюючі, правозабезпечувальні, правопримушувальні та правовідновлювальні складники. Діяльність цих органів має спрямовуючий регулятивний вплив на соціальне, політичне та економічне життя нашої держави.