Особливості прийняття рішень господарської діяльності

Етапи

Процедури

І. Постановка задачі розв'язання проблеми

       Виникнення нової ситуації

       Виявлення проблеми

       Збір необхідної інформації

       Опис проблемної ситуації

ІІ. Розробка варіантів рішення

       Формулювання вимог, обмежень

       Збір необхідної інформації

       Розробка можливих варіантів рішення

ІІІ. Вибір рішення

       Визначення критеріїв вибору

       Вибір рішень, відповідних критеріям

       Оцінка можливих наслідків

       Вибір кращого рішення

ІV. Організація виконання рішення та його оцінка

       План реалізації обраного рішення

       Контроль ходу реалізації рішення

       Оцінка розв'язання проблеми та виникнення нової ситуації

Модель

Характеристика моделі

Класична („синоптична”) модель

Базується на припущенні, що поведінка людини за певних обставин буде логічною та передбачуваною. Вважається, що суб'єкти, які приймають рішення, діятимуть раціонально (завдяки точній інформації вони дійдуть логічного висновку щодо рішення з бажаним результатом). За даної моделі ефективний процес прийняття рішень складається з таких логічних кроків: визначення проблеми; з'ясування проблеми й окреслення цілей, формування альтернатив; оцінка альтернатив; порівняння прогнозованого результату по кожній альтернативі і цілями; вибір однієї з альтернатив, яка найбільшою мірою задовольняє поставлені цілі. Ідея раціонального прийняття рішень має місце в західному мене     менеджменті; вона дуже бажана й передбачувана

Поведінкова модель

За використання даної моделі:

      особа, що приймає рішення, не має повної інформації стосовно ситуації прийняття рішень та щодо всіх можливих альтернатив;

      особа, то приймає рішення, не здатна або не схильна передбачити наслідки реалізації кожної можливої альтернативи.

Враховуючи ці характеристики, Г. Саймон сформулював два ключових поняття поведінкової моделі:

      поняття «обмеженої раціональності» (завжди існує рішення, краще за прийняте);

      поняття «досягнення задоволеності» (намагання досягти оптимального рішення)

Ірраціональна модель

Ґрунтується на передбаченні, що рішення приймаються ще до того, як досліджуються альтернативи. Ірраціональна модель найчастіше застосовується:

—      для  прийняття  принципово  нових, незвичайних  рішень;

—      для розв'язання проблем в умовах дефіциту часу;

—      коли менеджер або група менеджерів мають достатню владу, щоб нав'язати своє рішення

Стан

Прості умови

Складні умови

Статика

Маловідчутна невизначеність:

1.       незначна кількість факторів і компонентів навколишніх умов;

2.       фактори й компоненти  подібні;

3.       фактори га компоненти  залишаються в основному однаковими й незмінними

Помірномаловідчутна     невизначеність:

1.       велика кількість факторів і компонентів навколишніх умов;

2.       фактори й компоненти не
подібні;

3.       фактори та компоненти залишаються  в основному  однаковими

Динаміка

Помірносильновідчутна   невизначеність:

1.       незначна кількість факторів
і компонентів навколишніх умов;

2.       фактори й компоненти подібні;

3.       фактори та компоненти навколишніх умов перебувають у
процесі постійних змін

Сильновідчутна невизначеність:

1.       велика  кількість  факторів навколишніх умов;

2.       фактори й компоненти не подібні;

3.       фактори та компоненти навколишніх умов перебувають у
процесі постійних змін

Закон

Визначення

1. Загальні закони управління людиною

Закон єдності біологічного та соціального

Індивідуум у своєму поводженні, звичках запрограмований навколишнім середовищем, культурними стандартами, тому дії людини визначаються не тільки поточними стимулами, але й усім досвідом її попереднього життя

Закон єдності соціального й несвідомого

Дії людини визначаються не тільки свідомістю але й неусвідомленими мотиваційними причинами. Людина може бути запрограмована на виконання рішення і, не усвідомлюючи цього, реалізовувати його

Закон послідовності розвитку

У природі та єдності зміна розвитку відбувається після виникнення відповідних передумов. За первісними успіхами можуть траплятися зриви, якщо не враховувати стратегічні розриви. Необхідна поетапна реалізація прийнятих рішень

Закон зростання ентропії

Ізольовані організаційні системи мимоволі прагнуть перейти з менш імовірного стану в більш імовірний за відсутності протидійних сил

Закон відносності поводження

У механізмах роботи мозку все відносно. У різних умовах і самі подразники сприймаються по-різному та викликають різні реакції. Поводження людини не підпадає під лінійні закони, воно не детерміновано. Можна лише прогнозувати її дії ймовірнісними методами

Закон кумулятивного впливу зовнішніх чинників

Причиною поведінкових дій є не одна попередня подія, а низка їх. Тому доцільно враховувати різноманіття та стохастичність соціальних і психологічних явиш у різних ситуаціях, а також ту обставину, що кожна людина домагається своєї мети. Дії людини зумовлюються вродженими та придбаними якостями, підпрограмами, що й викликає зростання впливу зовнішніх сил у сполученні з внутрішніми причинами на ухвалення рішення

2. Закон інерційності людських систем

Загальний закон інерції

Почавши працювати в одному напрямі, людський мозок має схильність працювати в тому самому напрямі й за інших зовнішніх подразників. Кожна людина набуває певних звичок, навиків, що дають можливість якщо не визначати конкретні її дії то принаймні прогнозувати

Закон настановлення

Діяльність людини, її вчинки визначаються, як правило, системами цінностей, що вказують на стан готовності, схильності особи до видів діяльності та ступінь її активності.

Людина ще до ухвалення рішення налаштована діяти певним чином, хоча часто й не усвідомлює існування та вплив настанов. Учинки індивідуума в схожих ситуаціях часто збігаються. Отже, знаючи комплекс настанов, можна прогнозувати дії людини

Закон домінанти

Кожна людина схильна до визначеного сприйняття, способу мислення, способів дії та форм поведінки на основі наявних у кожної людини в нервовій системі вогнищ збудливості. Порушення пов'язано не з поточними факторами, а з минулим досвідом, обставинами. При цьому виявляється схильність до визначеного сприйняття дійсності, способу мислення, способів дії та форм поводження. Сформовані домінанти не переборюються словами й логікою переконання, допоки не з'явиться новий досвід, що руйнує старі домінанти

3. Законі зв’язку із зовнішнім середовищем

Закон відповідності вимогам середовища

Ступінь прояву особистих якостей і реалізація можливостей людини визначається вимогами навколишнього середовища. Гарні умови життя, праці, побуту знижують незадоволеність, але не стимулюють здатність до розвитку

Закон адаптації

Усі реакції людини, її вчинки та дії спрямовані на усунення шкідливих щодо неї зовнішніх впливів і досягнення сприятливих умов для забезпечення своєї життєдіяльності. Усе, що не пристосується до навколишнього середовища, вимирає

Закон впливу норм і регламентації

Чинні норми виражають типові соціальні зв'язки та відносини для більшості. Дотримання норм — обов'язок людини. Однак зайва регламентація притлумлює активність особистості, творчу самостійність

4. Соціально-психологічні та біопсихічні закони

Закон обмеженості нормативно-правового поводження

Встановлені формальні вимоги мають обмежену силу. Органи керування повинні мати повноваження й обов'язки відповідно до функцій. При цьому має дотримуватися домірність відповідальності об'єкту і характеру повноважень

Закон рефлекторного характеру діяльності

Діяльні акти людини мають у своїй основі безумовні й умовні рефлекси, що забезпечують біологічне і соціальне виживання, саморозвиток людини. Людина, у першу чергу, підкоряється безумовним рефлексам. Ієрархічний (суспільний) рефлекс генетично визначає необхідність боротьби за місце в соціальній ієрархії. Рефлекс мети основний фактор породження життєвої енергії, завдяки чому створюються (формуються) умови для досягнення цієї мети

Закон традицій і звичаїв

Звичаї— історично сформовані й передані в процесі еволюції порядки, правила поведінки, а традиції — гальмо. Знищення традицій і звичаїв руйнує організацію, а насаджувана нова культура може бути засвоєна тільки в молодому віці. Традиції можуть мінятися лише зі зміною поколінь

Закон економії сил

Витрати праці люди прагнуть зменшити, а її результати використовувати максимально. Людина споконвічно запрограмована вдосконалювати, полегшувати працю. Цей закон породжує лінь

Закон випереджувальної дії реальності

Людський мозок може приймати рішення з визначеним тимчасово-просторовим попередженням майбутніх подій. Усі реакції людини, її дії не вільні від минулого та не відбуваються поза зв'язком із перспективою

Закон очікуваного корисного ефекту

Людина не може прийняти й виконати рішення, що не обіцяє одержання корисного ефекту

Закон впливу емоцій та вольової детермінації поведінки

Живі системи стимулюються до дій позитивними емоціями. Позитивні емоції викликають приплив енергії, підвищення тонусу організму. В разі виникнення конфлікту між розумом і почуттям найчастіше перемагає почуття. Однак людина здатна свідомо регулювати свої дії та вчинки відповідно до поставленої мети, хоча воля — не завжди вирішальний фактор її активності. Необхідно враховувати і сферу можливої несвідомої поведінки