Контрольная работа по "Цивільной обороне"

Об'єкти господарювання, на яких використовуються СДОР, є потенційними джерелами техногенної небезпеки. Це так звані хімічно небезпечні об'єкти. При аваріях на цих об'єктах  можуть виникати масові ураження людей, тварин і сільськогосподарських  рослин сильнодіючими отруйними  речовинами.

До хімічно небезпечних  об'єктів (підприємств) відносяться:

заводи і комбінати  хімічних галузей промисловості, а  також окремі установки і агрегати, які виробляють або використовують СДОР;

заводи (або їх комплекси) з переробки нафтопродуктів;

виробництва інших галузей  промисловості, які використовують СДОР;

підприємства, які мають  на оснащенні холодильні установки, водонапірні станції і очисні споруди, які використовують хлор або  аміак;

залізничні станції і  порти, де концентрується продукція  хімічних виробництв, термінали і  склади на кінцевих пунктах переміщення  СДОР;

транспортні засоби, контейнери і наливні поїзди, автоцистерни, річкові і морські танкери, що перевозять хімічні продукти;

склади і бази, на яких знаходяться запаси речовин для  дезинфекції, дератизації сховищ для  зерна і продуктів його переробки;

— склади і бази із запасами отрутохімікатів для сільського господарства.

Головним фактором ураження при аваріях на хімічно небезпечних  об'єктах є хімічне зараження  місцевості і приземного шару повітря. Виробництво, транспортування і  збереження СДОР суворо регламентується  спеціальними правилами техніки  безпеки і контролю. Проте при  значних промислових аваріях, катастрофах, пожежах і стихійних лихах  можуть виникнути руйнування виробничих споруд, складів, ємностей, технологічних  ліній, трубопроводів і інше. У  результаті цього великі кількості  СДОР можуть потрапити в навколишнє середовище: на поверхню грунту, різноманітні об'єкти, в атмосферу і поширитися на території населених пунктів, що може спричинити масові отруєння робітників виробництва і населення. Для кількісної характеристики токсичних властивостей конкретних СДОР при їх дії через органи дихання людини застосовуються такі параметри:

гранично допустима токсодоза  — така доза (концентрація), при якій симптоми отруєння ще не наступають;

середня порогова (токсодоза  РС50) — доза, яка викликає початкові  симптоми ураження СДОР у 50% уражених;

— середня вивідна (токсодоза  ІС50) - доза, яка призводить до втрати

працездатності до 50% уражених;

— середня смертельна (токсодоза LC50) - доза, яка призводить до загибелі 50% людей або тварин при 2-4-годинній інгаляційній дії.

 

6.Пожежо- та вибухонебезпечні  об'єкти

 

Пожежа - неконтрольований процес горіння, який супроводжується знищенням  матеріальних цінностей та складає  небезпеку для життя людей.

Вибухи, і як наслідок, пожежі бувають на об'єктах, які виробляють або зберігають вибухонебезпечні та хімічні речовини в системах і  агрегатах під великим тиском (до 100 атм.), а також на газо- і нафтопроводах. У процесі виробництва при  певних умовах стають небезпечними і  легко займаються деревинний, вугільний, торф'яний, алюмінієвий, борошняний та зерновий пил, пил з бавовнику  та льону. Особливо небезпечні нафтопереробні заводи, хімічні підприємства, склади нафтопродуктів, цехи з виготовлення та транспортування вугільного пилу, дерев'яного борошна, цукрової пудри, лісопильні, деревообробні, столярні, модельні та інші виробництва. Під час  аварій ці об'єкти зазнають значних  збитків і гинуть люди.

Техногенні пожежі і вибухи, які виникають на об'єктах, призводять до виникнення таких факторів ураження, як повітряна ударна хвиля і теплове випромінювання. На характер і масштаби таких аварій суттєво впливають наступні показники: кількість, тип і категорія вибухових і пожежонебезпечних речовин;

вогнестійкість будівель і споруд; пожежна небезпека виробництва; стан систем пожежогасіння; метеорологічні умови та інші.

Вогнестійкість будинків і споруд значною мірою залежить від меж вогнестійкості будівельних  конструкцій та матеріалів, з яких ці конструкції збудовані.

 

7.Газо-, нафто- та продуктопроводи

 

Вони відносяться до трубопровідного  транспорту та слугують для транспортування  речовин, які відносяться до легкозаймистих речовин. Аварії на нафто-, газо- та продуктопроводах призводять до забруднення навколишнього  середовища, потрапляння нафтопродуктів у річки, моря, водоносний шар, що призводить до загибелі тварин та рослин. Крім того, такі аварії можуть супроводжуватися вибухами та пожежами, що може призвести  до загибелі людей. Особливо небезпечна ситуація складається, коли магістралі можуть опинитися у зонах природних  пожеж.

 

8.Гідродинамічні аварії

 

До гідродинамічних аварій належать прориви гребель (дамб, шлюзів) з утворенням хвиль прориву та катастрофічних затоплень або проривного паводку; аварійні спрацювання водосховищ ГЕС у зв'язку з загрозою прориву  гідроспоруди.

Під час прориву греблі виникає проран, від розмірів якого  залежить об'єм і швидкість падіння  води від верхнього б'єфу в  нижній б'єф і параметри хвилі  прориву - головного фактору ураження гідродинамічної аварії.

Головними характеристиками хвилі прориву, що визначають її руйнівну дію, є глибина (10-20 м) і швидкість  потоку в даному отворі (13-25 км/год.) та ударна сила (5-10 т/м3), які залежать від висоти греблі і розмірів прорану, гідродинамічних і топографічних  умов русла і заплавини ріки.

Зоною катастрофічного затоплення вважають територію, яку хвиля прориву  проходить за 4 години. Все це призводить до великих матеріальних збитків, руйнування будівель та споруд, знищення природного ланшафту. А оскільки такі події  трапляються здебільшого несподівано, то можуть призвести до значних людських жертв.

Таким чином, внаслідок дії  стихійних лих та техногенних  аварій і катастроф складається  надзвичайна ситуація, раптове виникнення якої призводить до значних соціально-екологічних  і економічних збитків, виникає  необхідність захисту людей від  дії шкідливих для здоров'я  факторів, проведення рятувальних, невідкладних медичних і евакуаційних заходів, а  також ліквідації негативних наслідків, які сталися.

 

                         ІІ Практична частина

Оцінка інженерного захисту робітників і службовців об’єкта.

Умова: Оцінити надійність інженерного захисту працівників виробничого відділення номер 1 машинобудівного заводу, маючи необхідні вихідні дані і характеристики.

Розв’язання:

1. Оцінка захисних споруд  за місткістю

Вихідні дані:

На дільниці номер 1 машинобудівного  заводу є такі захисні споруди  з відповідними паспортними даними:

	Площа приміщень, м2				Висота приміщень	Аварі-йний вихід
	Для людей з саніт. постом	ФВП, сан. вузли	Для продуктів	Тамбур-шлюз
ПРУ-1	25	4	-	-	2,5	є
Сховище-8	175	65	8	10	2,5	є
Сховище-12	175	63	8	10	2,5	є

 

2) Чисельність найбільшої працюючої  зміни N=680 чол (КБ – 40 чол, механічний цех - 305 чол., шліфувальний цех - 250 чол., столярний цех - 85 чол.).

Розв’язання:

1. Виявляємо наявність основних і допоміжних приміщень, відповідність їх розмірів нормам об'ємно-планових рішень і визначаємо потрібні площі приміщень, яких не вистачає:

ПРУ - 1 - задовольняє;

Сховище-8 - задовольняє;

Сховище-12- задовольняє.

Примітка: Норма площі допоміжних приміщень (ФВП і санвузли) по 0,І2 м²/чол; 350 х 0,12 = 42 м².

2. Визначаємо розрахункову місткість  захисних споруд за площею:

ПРУ-1:  

 

Сховище-8:

 

Сховище-12:

 

Примітка: 2м² - на санпост.

 

3. Визначаємо розрахункову місткість  за об'ємом приміщень:

 

Сховище-8:

Сховище-12:

 

Фактична розрахункова місткість  приймається по площі приміщень (менше за значенням):

ПРУ - 1 – М_ПРУ =50 чол; сховище 8 – М₈ =436 чол; сховище 12 –    М₁₂ = 426 чол.

4. Визначаємо загальну розрахункову  місткість (всіх захисних споруд):

М₃ = М_ПРУ+М₈+М₁₂ = 50+346+346 = 742 чол.

 

5. Визначаємо коефіцієнт місткості:

6. Визначаємо необхідну кількість  нар в приміщеннях для людей.  Висота приміщень (h=2,4 м) дозволяє встановити двох’ярусні нари (одні нари на 5 людей).Н_ПРУ = 50/5 = 10 нар

                                Н₈ = 346/5 = 70 нар

                   Н₁₂ = 346/5 = 70 нар

 

Всього необхідно двохярусних  нар: Н=150.

Висновки:

1) Захисні споруди, що є на  ділянці номер 1, при дообладнанні  їх у відповідності з вимогами  дозволяють укрити всіх робітників  найбільшої зміни з наявністю  резервних місць на 62 чоловіка.

2) Придбати 150 двох’ярусних нар для всіх захисних споруд.

 

3 Оцінка захисних споруд  за захисними властивостями

Віддаленість об'єкта від точки  прицілювання R_м = 4 км.

Очікувана потужність ядерного боєприпасу q = 500 кт.

Вид вибуху – наземний.

Ймовірне відхилення боєприпасу від  точки прицілювання r_відх = 0,5 км.

Швидкість середнього вітру V_св = 25 км/год.

Напрямок середнього вітру - в сторону  об'єкта.

Конструкції захисних споруд розраховані  на надмірний тиск:     ПРУ  – 50 кПа; Сх.-8 – 200 кПа; Сх.-12 – 200 кПа.

Коефіцієнт ослаблення радіації ПРУ- 200; Сх.-8 - 2500 Сх.-12 -2500.

 

Розв’язання:

1. Визначаємо потрібні захисні  властивості споруд:

а) За ударною хвилею розраховуємо ∆Р_Фmax, що очікується на об'єкті під час ядерного вибуху.

                      R_min = R_M-r_ВІДХ = 4 - 0,5= 3,5 км,

     При R_min = 3,5 км, q = 500 кг для наземного вибуху (з додатку 1) визначаємо ∆Р_Фmax = ∆Р_Фпотр = 43 кПа.

          б) За іонізуючими випромінюваннями:

визначаємо потрібні коефіцієнти  послаблення радіації за формулами:

 

P_1max - максимальний рівень радіації, очікуваний на об'єкті (за додатком 2), при R_min = 3,5 км, V_СВ = 25 км/год Р_1max = 31500 Р/год; t_K = t_П+72 = 73 год:

                   

 

2. Визначаємо захисні властивості  захисних споруд:

а) від ударної хвилі відповідно до вихідних даних:

∆Р_{Ф ЗАХ} ПРУ = 50 кПа,

∆Р_{Ф ЗАХ} сх.8 =200 кПа,

∆Р_{Ф ЗАХ} сх. 12 =200 кПa;

 

б) від радіоактивного зараження: відповідно до вихідних даних. К_ОСЛ. ПРУ = 200; коефіцієнт послаблення радіації сховищами К_ОСЛ.. сх-8 = 2500; К_ОСЛ.. сх-12 = 2500.

3. Порівнюємо захисні властивості  захисних споруд з потрібними:

а) за ударною хвилею:∆Р_{Ф ЗАХ} ПРУ> ∆Р_Фпотр;

                                                    ∆Р_{Ф ЗАХ} сх. >∆Р_Фпотр;

 

б) за іонізуючим випромінюванням: К_{ОСЛ.ЗАХ} ПРУ < К_{ОСЛ.ПОТР};

                                                               К_{ОСЛ.ЗАХ} СХ-8 > К_{ОСЛ.ПОТР}.

                                                              К_{ОСЛ.ЗАХ} СХ-12> К_{ОСЛ.ПОТР}.

 

                 4. Визначаємо показник, який характеризує інженерний захист робітників і службовців за захисними властивостями:

                           ,

тобто забезпечується 102% захист найбільшої зміни.

Висновок: ПРУ не забезпечує потрібного захисту людей і з подальшої оцінки виключається; захисні властивості сховищ №8 і № 12 відповідають потрібним і забезпечують захист 102% робітників.

           4 Оцінка систем життєзабезпечення захисних споруд

 

Для забезпечення життєдіяльності  людей захисні споруди обладнуються системами: повітропостачання, водопостачання, електропостачання, опалення, зв'язку, санітарно-технічною системою.