Податок на спадщину

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Державний вищий навчальний заклад

«Ужгородський національний університет»

Інститут економіки  та міжнародних відносин

Кафедра фінансів

 

 

 

 

 

 

МАРКОВИЧ КАТЕРИНА ЮРІЇВНА

 

Податок на спадщину

 

 

РЕФЕРАТ

 

з курсу «Податкова система»

студентки 4-го курсу денного відділення економічного факультету

спеціальність «Облік і аудит»

 

 

 

 

доц. Чакій О.І..

 

 

 

 

 

Ужгород, 2012

ЗМІСТ

 

Вступ………………………………………………………………………………….3

Розділ 1. Процедура прийняття спадщини і податки ……………………………..5

Розділ 2. Сплата податку на спадщину……………………………………………..8

Висновок…………………………………………………………………………….12

Список використаної літератури…………………………………………………..13

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Являючи собою неперевершений інструмент вилучення частини приватних доходів на користь суспільних союзів, податки вважаються однією з основних рис сучасної цивілізації. За своїм первинним призначенням слугуючи забезпеченню фінансових основ діяльності держави через перерозподіл створеного у суспільстві продукту, вони є знаряддям впливу на поведінку окремих індивідів та господарюючих суб’єктів, напрямки розвитку та ефективність функціонування економічних систем цілих країн. Саме наявність такої особливості, розвиненої у ході тривалого історичного процесу становлення та розвитку перерозподільних відносин, об’єктивно дозволила податкам зайняти одне з чільних місць у системі державного регулювання економіки. Нині держава може за їх допомоги стимулювати бажані та обмежувати небажані соціально-економічні явища і тенденції, спрямовувати економічний розвиток у обране русло, управляти ринковими подіями.

Сучасні проблеми прямого оподаткування  знайшли відображення у наукових працях українських вчених-економістів  В. Андрущенка, С. Буковинського, О. Василика, В. Вишневського, А. Гальчинського, В. Геєця, А. Даниленка, М. Дем’яненка, В. Кравченка.

Вагомим фінансовим регулятором економічних  процесів виступають прямі податки. Вони є не тільки суттєвим джерелом доходів бюджету, але й важливим інструментом державного регулювання  доходів юридичних і фізичних осіб, еластичним важелем впливу на їх поведінку.

Оподаткування спадщини є досить новим явіщем у розвитку податкової системи України, що обумовлює новизну й актуальність даної теми, адже багато громадян України досить вважає таке нововведення досить таки аморальним. Оподаткування доходу, отриманого платником податку внаслідок прийняття ним у спадщину або у подарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав регламентується ст. 13 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” від 22.05.2003 р. № 889, яка набрала чинності з 1 січня 2005 року, що відображає актуальність даної теми.

Увага до оподаткування спадщини з  боку вітчизняних учених-фінансистів залишається недостатньою. На протязі 20 років питання спадщини є досить проблемним, що пов’язано с багатьма факторами, як від економічно-правовид так і до соціально-культурних.

Мета даної роботи є дослідження та аналіз податку  на спадщину в Україні.

Згідно з поставленої  мети виконуються такі завдання як визначення процедури прийняття спадщини, визначення ставки податку, штрафні санкції за його несплату. 

Об’єктом дослідження роботи є  податкова система, а саме податок на спадщину України.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1

Процедура прийняття  спадщини і податки

 

Після втрати близьких найменше сил залишається на пошуки законів про вступ у права спадкоємця і сплати податків. Тим не менш в багатьох випадках оподаткуванню належить не тільки успадковане майно, нерухомість, комерційна власність, а і страхове відшкодування за договором і гроші з рахунків банків.  

Перш за все, варто сказати, що всі  дії з оформлення спадщини виробляє державна нотаріальна контора за місцем прописки померлої людини або  за місцем знаходження майна або  більшої його частини. Часом відкриття  спадщини згідно з Цивільним кодексом України вважається день смерті спадкодавця. Місцем відкриття спадщини визнається останнє місце проживання спадкодавця, а якщо воно невідоме - місце знаходження майна або останньої його частини.

Для прийняття спадщини знадобляться наступні документи:

- Заповіт (якщо є на руках у спадкоємця),

             - Свідоцтво про шлюб (при необхідності),

- Свідоцтво про народження (при необхідності),

- Свідоцтво про смерть спадкодавця,

- Паспорт спадкоємця,

- Ідентифікаційний код (+ ксерокопія коду) спадкоємця,

- Правовстановлюючі документи на квартиру,

- Довідка-характеристика БТІ на спадкове майно (після першого відвідування нотаріальної контори, нотаріус дає запит, з яким людина йде в БТІ),

- Довідка з ЖЕКу про те де був прописаний померла людина [2].

До закінчення шести місяців  з дня смерті спадкодавця спадкоємець  повинен подати заяву про вступ  у спадок. Після закінчення шести  місяців з дня відкриття спадщини на підставі заяви спадкоємців, якщо між ними немає суперечки про  спадщину, державна нотаріальна контора видає свідоцтво про спадщину.

Чинне законодавство передбачає дві  підстави для наслідування: спадкування  за законом і за заповітом. При  спадкуванні за законом майно  розподіляється між спадкоємцями першої-п'ятої черги. Однак кожний дієздатний громадянин може залишити за заповітом все своє майно або його частину одному або декільком особам, як входять, так і не входять до кола спадкоємців за законом.

Однак незалежно від наявності  заповіту неповнолітні та повнолітні непрацездатні діти, непрацездатні дружина і батьки спадкодавця спадкують 1 /2 частину, яка покладалася б кожному з них у разі спадкування за законом.

Для вступу в спадщину необхідно  надати документи, що підтверджують  смерть спадкодавця, наявність відносин з спадкодавцем, що дають прав на спадкування; список осіб, які подали заяву про визнання до спадкування, документи про склад спадкового майна; довідку з ЖЕКу а також довідку-характеристику з БТІ.

За допомогою спадщини можна  істотно збільшити власні активи, але не варто забувати, що успадковане майно обкладається прибутковим податком. В Україні згідно з Законом «Про оподаткування доходів фізичних осіб» спадковим майном, яке підлягає оподаткуванню, є практично все цінне майно:

- Нерухомість (квартири, будинки, земельні ділянки, інші споруди тощо);

- Рухоме майно (транспортні засоби, предмети антикваріату і твори мистецтва, дорогоцінні камені та вироби з дорогоцінних металів і т.д.);

- Об'єкти комерційної власності (цінні папери, корпоративні права, цілісний майновий комплекс, інтелектуальна власність або право на отримання доходу по ній);

- Суми страхового відшкодування за договорами страхування, укладеними спадкодавцем, суми на пенсійному рахунку за договорами недержавного пенсійного забезпечення та пенсійного вкладу;

- Грошові кошти: готівкові та безготівкові, що зберігаються на рахунках у банках та небанківських фінансових установах, у тому числі депозитні та іпотечні сертифікати, сертифікати фондів операцій з нерухомістю [3].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2

Сплата податку на спадщину

 

Відповідальність за перерахування  суми податку на спадщину в бюджет несуть самі спадкоємці. Нотаріус, який видав свідоцтво про право  на спадщину, не є податковим агентом  і зобов'язаний лише поінформувати  податкові органи про факт видачі свідоцтва [1, c.56].

Сплата податку на спадщину здійснюється платником на підставі платіжного повідомлення, що вручається йому податковим органом. Термін сплати податку на спадщину - не пізніше трьох місяців з  дня вручення повідомлення.

Дохід у вигляді вартості успадкованого майна включається до складу загального річного доходу спадкоємця і відображається в його річній податковій декларації про майновий стан і доходи. Така декларація має бути подана до 1 квітня року, наступного за звітним.

Відповідальність за правильність заповнення декларації несе особа її заповнює. Тому в разі сумнівів варто звернутися за допомогою у заповненні декларації до представників податкової служби. Така допомога повинна бути надана безкоштовно, а звернутися за нею можна до 1 березня того року, в якому буде подано декларація.

Відповідно до Закону України про  доходи до спадщини застосовують три  види ставок прибуткового податку:

- Податок на спадщину 0% від будь-якого об'єкта спадщини сплачується при отриманні спадщини родичами першого ступеня споріднення. Родичами першого ступеня споріднення є батьки, батьки чоловіка або дружини, чоловік або дружина, діти, діти чоловіка або дружини, а також усиновлені діти.

- Податок на спадщину 0% за нульовою ставкою обкладається прибутковим податком рухоме і нерухоме майно, а також грошові кошти, успадковані інвалідами 1 групи, а також дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування. Об'єкти комерційної власності, суми страхового відшкодування, а також недержавні пенсійні кошти оподатковуються на загальних підставах.

- Податок на спадщину 5% від об'єкта спадщини для спадкоємців, які не є членами сім'ї першого ступеня споріднення. Примітно, що, наприклад, онуки спадкодавця та особи не перебувають ні в якій спорідненості платять прибутковий податок в Україні за однаковою ставкою.

- Податок на спадщину 15% при отриманні спадщини будь-яким спадкоємцем від нерезидента (ступінь спорідненості в даному випадку взагалі не має значення).

Тут мова йде саме про резиденство, а не про громадянство спадкодавця. Резидентом України вважається фізична особа, яка має місце постійного проживання в Україну, а саме не менше 183 днів включаючи дату приїзду і від'їзду протягом податкового року. Також резидентом може вважатися особа, яка має центр життєвих інтересів в Україні.

Може так статися, що податок  на спадщину доведеться заплатити й  у державі нерезидента. Для уникнення  подвійного оподаткування, Україна укладено ряд міжнародних договорів, за якими можна зменшити суму податкового зобов'язання на суму податків, сплачених за кордоном.

Для цього потрібно представити  податковим органам довідку про  розмір і базу нарахування податку, сплаченого за кордоном. Довідка повинна бути видана податковим органом іноземної держави та легалізована в консульській установі України в іноземній державі.

Якщо навіть спадкоємці не перебувають  у близькій спорідненості із спадкодавцем, у них все ж є можливість не платити податок на спадщину. Наприклад, ще за життя спадкодавця можна укласти з потенційним спадкоємцем договір довічного утримання. У такому випадку майно переходить у власність спадкоємця ще за життя відчужувача, однак натомість новий власник зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням та доглядом довічно.

Бажання замінити заповіт договором  дарування не принесе вигоди ані  однієї зі сторін. По-перше, майно за договором дарування переходить у власність обдарованого безумовно  з моменту нотаріального посвідчення договору (або його державної реєстрації у випадку з нерухомістю). По-друге, податок на дарування стягується за тими ж правилами, що і податок на спадщину

Уникнути сплати податку на спадщину практично не можливо, бо відомості  про те що Ви отримали в дар нерухомість у той же день нотаріус подає у відповідні податкові органи - це його обов'язок!

Звернемо увагу на те, що податок  на спадщину наприклад, якщо мова йде  про нерухомість, береться від вартості, зазначеної в договорі, а не від  ринкової вартості, тобто для обчислення податку на спадщину за основу буде братися вартість зазначена в довідці-характеристиці БТІ, яка в сотні разів менше ринкової, і в цілому ці 5-15% податку на спадщину будуть не такий вже і значною сумою.

Якщо податок на спадщину не сплачено у строк, наступного дня після закінчення граничного строку за місцем проживання платника буде надіслано першу податкову вимогу, а через тридцять днів - друге.

Крім безпосередньо вимоги сплатити податок на спадщину, в ньому може міститися «загрозливе» повідомлення про виникнення податкової застави щодо майна боржника. Це є неправомірним, тому що рішенням Конституційного суду України визнано, що виникнення права податкової застави на всі активи боржника незалежно від суми боргу, а також його виникнення автоматично без письмового оформлення є неконституційним.

А от вимоги про сплату пені і штрафів  за несплату податку на спадщину - законні. Пеня починає нараховуватися з першого  дня прострочення сплати податок  на спадщину і до повного погашення  зобов'язання. Її розмір становить 120% річних на облікової ставки НБУ за кожен день прострочення. Застосовується або облікова ставка, що діє на момент виникнення боргу зі сплати податок на спадщину, або на момент його погашення, залежно від того, яка з них більше. Сьогодні облікова ставка НБУ становить 12% річних.