Автор работы: Пользователь скрыл имя, 27 Марта 2012 в 00:42, курсовая работа
Актуальність дослідження. Вчинення правочину в установленій законом формі є однією із загальних вимог, додержання яких є необхідним для забезпечення його чинності (п.4 ст.203 ЦК України 2003р.1). Тому форма є однією з ключових категорій вчення про цивільний правочин. У ЦК України їй присвячено 45 статей, а у кожному підручнику з цивільного права міститься відповідна глава чи розділ, де норми таких статей аналізуються. Проте цим не вичерпується накопичене людством знання про вказану правову категорію.
Київ - 2011
ЗМІСТ
ВСТУП………………………………………………………………… 4
РОЗДІЛ 1. СУТНІСТЬ ТА ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПРАВОЧИНІВ В ЦИВІЛЬНОМУ ПРАВІ УКРАЇНИ……………………………………………………………… 7
1.1 Поняття правочину в цивільному законодавстві……………….. 7
1.2. Види правочинів…………………………………………………. 9
1.3. Заперечні (оспорювані) правочини та їх види…………………12
РОЗДІЛ 2. ПРАВОЧИНИ, ЯК ПІДСТАВА ВИНИКНЕННЯ ЦИВІЛЬНИХ ПРАВ І ОБОВ’ЯЗКІВ……………………………….. 17
2.1. Форма правочину та її додержання як одна з обов’язкових умов чинності правочинів………………………………………………… 17
2.2. Нотаріальне посвідчення та державна реєстрація укладених правочинів…………………………………………………………… 22
РОЗДІЛ 3. ПРАВОВІ НАСЛІДКИ НЕДОДЕРЖАННЯ ВИМОГ ЗАКОНОДАВСТВА ПРИ ВЧИНЕННІ ПРАВОЧИНІВ…………... 26
3.1. Сутність та загальні засади правових наслідків недодержання вимог законодавства при вчиненні правочинів…………………… 26
3.2.Державна реєстрація правочинів: її суть та правове значення.. 29
ВИСНОВКИ…………………………………………………………. 38