Право інтелектуальної власності на торговельну марку

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про охорону прав на знаки  для товарів і послуг» дія  свідоцтва припиняється за рішенням суду в зв'язку з перетворенням  знака в позначення, що стало загальновживаним як позначення товарів і послуг певного  виду після дати подання заявки. Тобто передбачено судовий порядок  дострокового припинення чинності прав на торговельну марку у зв'язку з перетворенням її у загальновживане  позначення певного виду товарів  чи послуг.

Дострокове припинення чинності майнових прав на торговельну марку  може мати місце також з ініціативи володільця свідоцтва за умови, що це не суперечить умовам договору. Володілець свідоцтва в будь-який час може відмовитися від нього повністю або частково на підставі заяви, поданої  до Державного департаменту інтелектуальної  власності. Зазначена відмова набирає  чинності від дати публікації відомостей про це в офіційному бюлетені «Промислова  власність» Державного департаменту інтелектуальної  власності.

Підставами дострокового припинення прав на торговельну марку  відповідно до Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів  і послуг» є:

1) несплата збору за  продовження строку дії свідоцтва.  Документ про сплату збору  за кожне продовження строку  дії свідоцтва має надійти  до Державного департаменту інтелектуальної  власності до кінця поточного  періоду строку дії свідоцтва  за умови сплати збору протягом 6 останніх його місяців. Збір  за продовження дії свідоцтва  може бути сплачений, а документ  про його сплату — надійти  до Державного департаменту інтелектуальної  власності протягом б місяців після встановленого строку. У цьому разі розмір вказаного збору збільшується на 50 %. Дія свідоцтва припиняється з першого дня періоду строку дії свідоцтва, за який збір не сплачено;

2) невикористання торговельної  марки в Україні повністю або  щодо частини зазначених у  свідоцтві товарів і послуг  протягом З років від дати  публікації відомостей про видачу  свідоцтва або від іншої дати  після цієї публікації.

Підстави і порядок  визнання недійсним свідоцтва визначені  ст. 19 Закону України «Про охорону  прав на знаки для товарів і  послуг».

Підстави для визнання недійсним свідоцтва на торговельну  марку такі:

невідповідність зареєстрованої торговельної марки умовам надання  правової охорони;

наявність у свідоцтві  елементів зображення торговельної марки й переліку товарів і  послуг, яких не було в поданій заявці;

видача свідоцтва внаслідок  подання заявки з порушенням прав інших осіб.

Визнання недійсними прав інтелектуальної власності на торговельну  марку здійснюється виключно в судовому порядку. При визнанні свідоцтва  чи його частини недійсними Державний  департамент інтелектуальної власності  повідомляє про це в своєму офіційному бюлетені «Промислова власність».

Визнання недійсними прав на торговельну марку потрібно відрізняти від дострокового припинення чинності цих прав (ст. 497 ЦК України). Відмінність  між цими інститутами виявляється  у:

підставах;

порядку (визнання недійсними прав на торговельну марку здійснюється завжди в судовому порядку, тоді як дострокове припинення їх чинності в  одних випадках здійснюється Державним  департаментом інтелектуальної  власності, в інших — судом);

правових наслідках (на відміну  від дострокового припинення чинності прав на торговельну марку, в разі визнання недійсними ці права вважаються недійсними під дати подання заявки, тобто від самого початку).