Правові підстави діяльності приватних підприємств в Україні

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 04 Апреля 2013 в 18:56, доклад

Описание

Різноманітність видів та форм підприємств, яка на сьогодні існує в Україні, обумовлена законодавчим закріпленням багатоманітності форм власності, способів заснування (утворення) підприємств, правових режимів майна, яке передано підприємству його засновниками. Така багатоманітність знайшла відображення у статті 63 Господарського кодексу України «Види та організаційні форми підприємств».

Содержание

ТЕОРЕТИЧНЕ ПИТАННЯ: Правові підстави діяльності приватних підприємств в Україні
ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА
1. Установчий договір та статут ПП «Оріон»
2. Договір постачання
3. Договір купівлі-продажу
4. Договір оренди
5. Претензія щодо недопоставки продукції
6. Позовна заява про стягнення неустойки за недопоставку продукції
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Работа состоит из  1 файл

ИДЗ госп.законод то что.doc

— 249.50 Кб (Скачать документ)

НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ

УНІВЕРСИТЕТ БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ

ХАРКІВСЬКИЙ ІНСТИТУТ БАНКІВСЬКОЇ  СПРАВИ

 

 

Кафедра обліку і аудиту

 

 

ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА

 

з дисципліни «Господарське  законодавство»

Варіант 2

 

 

Керівники роботи: 

 

 

Студентка економічного

факультету,

2 курсу, групи 22 -ФК        

 

 

 

 

 

 

 

 

Харків – 2011

ЗМІСТ

 

ТЕОРЕТИЧНЕ ПИТАННЯ: Правові підстави діяльності приватних підприємств в Україні

ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

  1. Установчий договір та статут ПП «Оріон»
  2. Договір постачання
  3. Договір купівлі-продажу
  4. Договір оренди
  5. Претензія щодо недопоставки продукції
  6. Позовна заява про стягнення неустойки за недопоставку продукції

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Правові підстави діяльності приватних підприємств  в Україні

 

 

Згідно зі статтею 62 ГКУ «Підприємство як організаційна форма господарювання». Підприємство – самостійний суб’єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб’єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим кодексом та іншим законами.

         Різноманітність видів та форм  підприємств, яка на сьогодні  існує в Україні, обумовлена законодавчим закріпленням багатоманітності форм власності, способів заснування (утворення) підприємств, правових режимів майна, яке передано підприємству його засновниками. Така багатоманітність знайшла відображення у статті 63 Господарського кодексу України «Види та організаційні форми підприємств».

Відповідно до частини  першої цієї статті в Україні залежно  від форм власності, передбачених законом, можуть діяти підприємства таких  видів:

    1. приватне підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи суб’єкта господарювання (юридичної особи);
    2. підприємство, що діє на основі колективної власності (підприємство колективної власності);
    3. комунальне підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади;
    4. державне підприємство, що діє на основі державної власності;
    5. підприємство, засноване на змішаній формі власності (на базі об’єднання майна різних форм власності).

Приватним підприємством  згідно зі статтею 113 Господарського кодексу України визнається підприємство, що діє на основі приватної власності одного або кількох громадян, іноземців, осіб без громадянства та його (їх) праці чи з використанням найманої праці. Приватним є також підприємство, що діє на основі приватної власності суб'єкта господарювання – юридичної особи. Порядок організації та діяльності приватних підприємств визначається цим Кодексом та іншими законами.

Тобто, приватне підприємство створюється виключно на основі приватної  власності однієї або кількох  фізичних осіб чи юридичної особи.

Виходячи з того, що на сьогодні закон, який регулює порядок створення та діяльності приватних підприємств, відсутній, такі підприємства діють на загальних підставах відповідно до Цивільного кодексу та Господарського кодексу України.

Приватні підприємства можуть бути утворені за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу, а у випадках, спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і громадян шляхом заснування нового, реорганізації (злиття, приєднання, виділення, поділу, перетворення) діючого (діючих) суб'єкта господарювання з додержанням вимог законодавства, зокрема антимонопольно-конкурентного законодавства.

Порядок організації  і діяльності ПП — це, перш за все, порядок його створення, Особливості  такого порядку чинним законодавством не передбачені, тому ПП створюється за ініціативою власника і реєструється з урахуванням загальних вимог Господарського кодексу і Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб — підприємців». Реєстрація ПП має порівняно спрощений характер, що пояснюється відсутністю вимоги про необхідність відокремлення будь-якого майна на момент реєстрації, а також вимоги про мінімальний розмір статутного фонду, що значно здешевлює реєстрацію.

Процес реєстрації ПП небагато чим відрізняється від процедури реєстрації приватного підприємця без створення юридичної особи. Згідно із ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб — підприємців», статтями 57—58 Господарського кодексу державна реєстрація ПП проводиться державним реєстратором виключно у виконавчому комітеті міської ради міста обласного значення або в районних у містах Києві та Севастополі державних адміністраціях за місцезнаходженням такого підприємства або за місцем проживання засновника(ів) ПП.

Для отримання свідоцтва  про державну реєстрацію ПП і реєстрації статуту необхідно подати такі засновницькі документи, передбачені ст. 57 Господарського кодексу:

  1. нотаріально засвідчений статут підприємства (два екземпляри в оригіналі і одна копії;
  2. рішення власника або засновницький договір, якщо власників (засновників) декілька;
  3. реєстраційну картку ПП;
  4. документ, що підтверджує внесення плати за реєстрацію;
  5. договір оренди приміщення, якщо в ньому розташовуватиметься ПП, або докази місця знаходження засновника, якщо ПП реєструватиметься за його адресою.

За проведення державної  реєстрації стягується реєстраційний  збір у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Для внесення ПП до Єдиного державного реєстру необхідні такі документи:

  1. заповнена облікова картка;
  2. оригінал статуту ПП (для відмітки Держкомстатом України) і його копія;
  3. оригінал свідоцтва про державну реєстрацію (для відмітки Держкомстатом України) і його копія;
  4. документ, що підтверджує внесення плати за включення підприємства до реєстру;
  5. копія наказу про призначення директора.

Для постановки на облік  у податкових органах необхідні:

  1. заява за формою 1-ОПП;
  2. нотаріально завірена копія статуту;
  3. копія свідоцтва про реєстрацію ПП, завірена нотаріально або печаткою

органу реєстрації;

  1. копія довідки Держкомстату України про внесення ПП до ЄДРПОУ, завірена нотаріально або печаткою органу реєстрації.

Для здійснення діяльності ПП необхідно мати відповідні печатки  і штампи. Для відкриття рахунків у банківських установах необхідно  мати:

  1. документи, що підтверджують проходження всіх попередніх етапів реєстрації;
  2. заяву, підписану керівником і головним бухгалтером ПП;
  3. банківські картки з нотаріально засвідченими підписами осіб, які

мають право розпоряджатися банківським рахунком ПП.

Протягом 10 днів з дня видачі свідоцтва про реєстрацію для реєстрації ПП в органах Пенсійного фонду України, як платника страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття; як платника страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань ПП зобов'язано подати до вказаних фондів:

1) заяву; 

2) належним чином завірену  копію свідоцтва про реєстрацію;

3) завірену копію довідки  Держкомстату України про внесення  ПП до ЄДРПОУ.

Після державної реєстрації в порядку, передбаченому Законом  України «Про державну реєстрацію юридичних  осіб і фізичних осіб — підприємців», ПП набуває статусу юридичної  особи і організовує свою господарську діяльність самостійно. З урахуванням  економічної доцільності воно визначає напрями своєї діяльності, спеціалізацію, самостійно організовує виробництво продукції; за власним розсудом підбирає партнерів по економічних зв'язках, зокрема іноземних; у цілях забезпечення своєї господарської та іншої діяльності має право вступати у договірні відносини з будь-яким підприємством, установою, організацією і окремими громадянами.

ПП самостійно розподіляє доходи, безпосередньо або через керівника, який їм призначається, керує підприємством і формує трудовий колектив на засадах трудового найму, вирішує питання реорганізації і ліквідації ПП. Спори, які виникають у процесі господарської діяльності ПП, вирішуються судом або господарським судом. ПП діє на умовах самоокуповування і самоврядування. Усі витрати воно покриває за рахунок власних доходів. ПП самостійно встановлює ціни на свою продукцію (послуги) і на свій розсуд розпоряджається ними). Власник (засновник) самостійно планує діяльність і перспективи розвитку ПП, фонд оплати праці, визначає системи і розміри оплати.

Приватні підприємства можуть створюватись як для здійснення підприємництва, так і для некомерційної  господарської діяльності.

Для створення приватного підприємства його учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками).

В установчих документах повинні бути зазначені найменування підприємства, мета і предмет господарської  діяльності, склад і компетенція  його органів управління, порядок  прийняття ними рішень, порядок формування майна, розподілу прибутків та збитків, умови його реорганізації та ліквідації.

Установчими документами  приватного підприємства є рішення  про його утворення або засновницький  договір, а також статут (положення) підприємства.

У засновницькому договорі засновники зобов'язуються утворити приватне підприємство, визначають порядок спільної діяльності щодо його утворення, умови передачі йому свого майна, порядок розподілу прибутків і збитків, управління діяльністю підприємства та участі в ньому засновників, порядок вибуття та входження нових засновників, інші умови діяльності підприємства, а також порядок його реорганізації та ліквідації відповідно до закону.

Статут приватного підприємства повинен містити відомості про  його найменування, мету і предмет  діяльності, розмір і порядок утворення статутного та інших фондів, порядок розподілу прибутків і збитків, про органи управління і контролю, їх компетенцію, про умови реорганізації та ліквідації підприємства, інші відомості, що не суперечать законодавству.  Статут (положення) затверджується власником майна (засновником) підприємства чи його представниками, органами або іншими суб'єктами відповідно до закону.

Найменування приватного підприємства має містити інформацію про його організаційно-правову  форму, тобто містити слова “приватне підприємство“.

Законодавство не містить  будь-яких обмежень щодо розміру статутного фонду приватного підприємства. Під  час формування статутного фонду  приватного підприємства слід виходити лише з принципу “достатності для  здійснення господарської діяльності“.

Майно підприємства становлять виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства.

Джерелами формування майна  підприємства є:

  1. грошові та матеріальні внески засновників;
  2. доходи, одержані від реалізації продукції, послуг, інших видів господарської діяльності;
  3. доходи від цінних паперів;
  4. кредити банків та інших кредиторів;
  5. капітальні вкладення і дотації з бюджетів;
  6. майно, придбане в інших суб'єктів господарювання, організацій та громадян у встановленому законодавством порядку;
  7. інші джерела, не заборонені законодавством України.

Приватне підприємство підлягає державній реєстрації у  порядку, визначеному Законом України  «Про державну реєстрацію юридичних  осіб та фізичних осіб – підприємців».

Приватне підприємство має відокремлене майно, самостійний  баланс, рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням  та ідентифікаційним кодом.

Зазначене підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів підприємства з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством.

Информация о работе Правові підстави діяльності приватних підприємств в Україні