Проблеми реєстрації прав на нерухоме майно

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 23 Марта 2013 в 18:45, реферат

Описание

Метою моєї наукової роботи є здійснити аналіз державної реєстрації прав на нерухоме майно, порядок реєстрації таких прав, а також визначити основні проблеми і недоліки, які виникають при державній реєстрації прав на нерухоме майно. Для досягнення даної мети будуть вирішуватись такі завдання:
визначити поняття і зміст державної реєстрації прав на нерухоме майно;
проаналізувати законодавство з питань державної реєстрації прав на нерухоме майно;
визначити систему органів, які уповноважені проводити державну реєстрацію прав на нерухоме майно;
визначити проблеми, які виникають при державній реєстрації прав на нерухоме майно.

Содержание

ВСТУП
Загальна характеристика реєстрації прав на нерухоме майно
Реформування державної реєстрації прав на нерухоме майно
Проблеми та становище відносин, що пов’язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно

ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Работа состоит из  1 файл

зміст.doc

— 89.00 Кб (Скачать документ)

Відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону державна реєстрація речових  прав на нерухоме майно проводитиметься  в строк, що не перевищує 14 робочих днів з моменту надходження до органу державної реєстрації прав заяви про таку реєстрацію та документів, необхідних для її проведення.

Детально процедура  проведення державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулюється  Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 22.06.2011 р. № 703 (далі - Порядок). Цей документ набрав чинності з 1 січня 2012 р., однак слід очікувати, що дата набрання чинності Порядком буде перенесена відповідно на 1 січня 2013 р.

Відповідно до ч. 11 ст. 15 Закону датою і часом державної  реєстрації прав та їх обтяжень вважаються дата і час реєстрації відповідної  заяви в органі державної реєстрації прав. Слід зазначити, що ч. 1 ст. 15 Закону встановлено, що реєстрація заяви і прийняття рішення про реєстрацію прав є окремими етапами процедури реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обмежень. Прийняттю рішення про проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передує встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію. Таким чином, момент державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і момент державної реєстрації заяви про проведення такої реєстрації співпадають за умови, що відсутні передбачені законодавством підстави для відмови у проведенні державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Важливе значення для  захисту прав власності має і  той факт, що буде створено та забезпечено функціонування єдиної державної інформаційної системи, що міститиме відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об’єкти та суб’єктів цих прав – Державний реєстр речових прав на нерухоме майно.

Враховуючи все наведене вище, слід підвести такі підсумки прийняття Закону:

  • розширення переліку речових прав, що підлягають державній реєстрації та визначив новий орган державної влади з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно;
  • концентрація надання послуг з реєстрації речових прав та їх обтяжень як на об’єкти нерухомого майна, так і на земельні ділянки в одному органі – створення єдиної системи органів державної реєстрації речових прав на нерухоме майно;
  • відміна необхідності «збирання» виписок та довідок з різних державних реєстрів (реєстр прав власності на нерухоме майно, реєстр іпотек, реєстр правочинів, тощо).

Зміни в порядку та системі державної реєстрації речових  прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачають створення єдиного  реєстру таких прав і передачу функцій та повноважень щодо його ведення єдиному органу - Укрдержреєстру. Закон запроваджує також єдині підходи до визначення моменту виникнення речових прав та усуває подвійність реєстрації, яка існує у зв’язку з необхідністю реєстрації відповідних правочинів.

Також, однією з цікавих  змін є можливість подавати документи  для державної реєстрації в електронній  формі. У запропонованій редакції ст. 16 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» зазначено, що заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень може подаватися до органу державної реєстрації в паперовій або електронній формі. Якщо об'єкт нерухомого майна розташований на території, де діє два і більше органів держреєстрації, заява подається в один з них за вибором заявника. При подачі заяви в електронній формі потрібно надати оригінали електронних документів, необхідних для такої реєстрації, або їхні електронні копії. Тобто, подавши електронну заяву, заявник додає до неї відскановані оригінали або відповідним чином завірені копії. Крім того, на заяву накладається електронний цифровий підпис заявника.

Такий підхід дійсно може полегшити для заявника процес реєстрації: ні черг, ні марно витраченого часу. Але варто пам'ятати, що відповідальність за достовірність наданих документів несе заявник. Правда, це не виключає ризики, пов'язаний з підробкою відсканованих документів. Хоч змінами і передбачається звільнити фізичних і юридичних осіб від сплати державного мита при проведенні державної реєстрації, проте це не зовсім відповідає дійсності. В Декрет про держмито вноситься пункт, пов'язаний зі звільненням від сплати держмита, але в ньому йдеться про державні органи та посадових осіб, а не просто про фізичних та юридичних осіб.

Ще однією істотною зміною є делегування нотаріусам частини повноважень держреєстратора – відповідні зміни будуть внесені до законів «Про нотаріат» та «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Дослівно нова норма буде звучати так: «Заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомістю, об'єктом незавершеного будівництва подається нотаріусу, який вчинив таку дію». Тобто, державна реєстрація прав власності здійснюється нотаріусом при вчиненні ним нотаріальної дії. Правда, заява про реєстрацію прав власності на земельну ділянку, за задумом, буде подаватися державному кадастровому реєстратору, який здійснював реєстрацію цієї ділянки. Суттєвою є і зміна ст. 3 Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», яким знімається «територіальний» мораторій на реєстрацію обтяжень прав – відтепер така реєстрація буде проводитися незалежно від місця розташування об'єкта [9].

Безумовно запровадження  системи державної реєстрації речових  прав на нерухоме майно в Україні  забезпечить належний рівень захисту прав власності фізичних і юридичних осіб на нерухоме майно, гарантованих Конституцією України, створення сприятливих умов для розвитку ринкових відносин та поліпшення інвестиційної діяльності  в Україні.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

 

Отже, за результатами проведеного  аналізу, який стосується державної  реєстрації прав на нерухоме майно, було вирішено такі важливі завдання:

  • під державною реєстрацією потрібно розуміти єдину державну інформаційну систему, яка містить відомості про речові права на нерухоме майно, їх обмеження, суб'єктів речових прав, технічні характеристики об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо), кадастровий план земельної ділянки, а також відомості про правочини, вчинені щодо таких об'єктів нерухомого майна. Під змістом реєстрації прав на нерухоме майно потрібно розуміти відносини, які виникають між заінтересованою особою та органом, який здійснює таку реєстрацію;
  • відносини, пов’язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно, регулює значна кількість нормативно-правових актів. Серед таких нормативних актів виділяють: ЗУ «Про державну  реєстрацію  речових  прав на нерухоме майно та їх обтяжень»  від 01.07.2004 № 1952-IV, ЗУ «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та інших законодавчих актів України» від 11.02.2010 № 1878-VI, Наказ Мін’юсту України про затвердження Тимчасового  положення про порядок реєстрації прав власності та інших речових прав на нерухоме майно від  07.02.2002 № 7/5 та іншими підзаконними актами.
  • систему   органів   державної  реєстрації  прав  становить  
    спеціально уповноважений центральний орган виконавчої       влади з питань  державної реєстрації прав  – Міністерство     юстиції України,   що забезпечує реалізацію  державної політики  у сфері державної реєстрації  прав,  та  його  територіальні органи,  які є органами державної реєстрації прав. Держателем      Державного реєстру прав є спеціально уповноважений   центральний орган виконавчої влади з питань державної     реєстрації прав – Міністерство юстиції України. Адміністратором  Державного  реєстру   прав   є   державне   підприємство,                  що належить до сфери управління Міністерства юстиції  
    України, здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Державного  реєстру прав та      відповідає за технічне і технологічне  забезпечення,  збереження     та   захист   даних,   що містяться у Державному  реєстрі прав.
  • серед проблем, пов’язаних з державною реєстрацією прав на нерухоме майно слід виокремити такі: відсутність єдиної структури нормативних актів, які регулюють реєстрацію, нагромадження великої кількості застарілих норм, які потребують кодифікації; повільний темп реформування системи державної реєстрації прав на нерухоме майно; не підкріпленість нормативних актів, які регулюють державну реєстрацію прав на нерухомість, відповідними процесуальними документами; відсутність чіткої системи поетапного реформування відносин, пов’язаних з державною реєстрацією прав на на нерухоме майно.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

  1. Конституція України //Відомості Верховної ради України, 1996.
  2. Цивільний кодекс України: чинне законодавство зі змінами та доповненнями станом на 20 січня 2010 р.: (офіц. текст). – К.: Паливода А.В., 2010. – 328 с.
  3. Закон України «Про державну  реєстрацію  речових  прав на нерухоме майно та їх обтяжень»: Відомості Верховної Ради України від 01.07.2004 № 1952-IV
  4. Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та інших законодавчих актів України»: Відомості Верховної Ради України від 11.02.2010 № 1878-VI
  5. Наказ Мін’юсту України «Про затвердження Тимчасового  положення про порядок реєстрації прав власності та інших речових прав на нерухоме майно»: Відомості Верховної Ради України зі змінами та доповненнями від від  07.02.2002 № 7/5
  6. Віталій Крупельницький: Українська Юридична Група «Оптіма» [Електронний ресурс]: http://optimagroup.com.ua/ua/reestratsiya-prav-na-neruhomist.html
  7. В.О. Сіра «Зміни в системі державної реєстрації речових               прав на нерухоме майно» [Електронний ресурс]: http://pravotoday.in.ua/ua/press-centre/publications/pub-561/
  8. Дмитро Гарний «Реєстрація права власності на нерухоме майно» [Електронний ресурс]: http://www.dtkt.com.ua/show/3cid02055.html
  9. Єгор Желтухін «Реєстрація землі та нерухомості: уряд           спрощує процедуру реєстрації» [Електронний ресурс]: http://www.pozovna.com.ua/%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0/836-reiestratsiia-zemli-ta-nerukhomosti-uriad-sproshchuie-protseduru

 


Информация о работе Проблеми реєстрації прав на нерухоме майно