Развитие государства и права в зарубежных странах

РОЗВИТОК ДЕРЖАВИ І ПРАВА В ЗАРУБІЖНИХ КРАЇНАХ

 

 

УДК351.74 (71)

ДЕЯКІ АСПЕКТИ МІЖНАРОДНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ КОРОЛІВСЬКОЇ КАНАДСЬКОЇ КІННОЇ ПОЛІЦІЇ 

 

 

 

 

 

 

 

 

Л. Д. Варунц

 

Розвиток країн як економічний, так і соціальний, політичний, культурний породжує складні соціальні проблеми, від вирішення яких залежить розвиток та функціонування соціуму. Однією з таких проблем є міжнародна організована злочинність, що набуває зростаючого глобального характеру та має інтернаціональні ознаки.

Країни світу зіткнулися з такими 
небезпечними для міжнародної спільноти 
видами злочинів: міжнародний тероризм, 
торгівля людьми, організована

транснаціональна злочинність тощо. 

І КЛЮ ЧОВІ СЛОВА '

Королівська канадська кінна поліція, міжнародна діяльність, Інтерпол, Національне центральне бюро

КЛЮЧЕВЫЕ СЛОВА

Королевская канадская конная полиция, международная деятельность, Интерпол, Национальное центральное бюро

KEY WORDS

Royal Canadian Mounted Police, international I activities, Interpol, National Central Bureau

Боротьба з такими видами злочинів може бути ефективною лише за умови об'єднання дій правоохоронців більшості країн, виробленні загального правового механізму щодо підтримання правопорядку, охорони прав і законних інтересів громадян та міжнародної діяльності кожної країни зокрема. У даному аспекті заслуговує на увагу досвід діяльності Королівської канадської кінної поліції (далі -КККП), яка посідає провідне місце серед розвинених країн світу за рівнем підготовки поліцейських кадрів, організацією управління поліцейськими підрозділами, ефективністю їх функціонування, рівнем міжнародної діяльності.

Питання щодо міжнародної діяльності у сфері співробітництва в боротьбі зі злочинністю є досить актуальним і перебуває в полі зору як вітчизняних, так і зарубіжних науковців. Серед них такі: О. Бандурка, Л. Тимченко, Я. Бельсон, Н. Ушаков, Л. Галенська, Г. Ігнатенко, К. Родіонов, І. Карпец, М. Фунер, Х. Курта, М. Татерова,   Ж. Новак   та   інші.   Окремих аспектів правового статусу та організації роботи 
поліції Канади торкалися у своїх працях 
О. Бандурка, О. Ярмиш, В. Заросило, 
А. Негодченко, Т. Джурканін, В. Сергевнін, але 
комплексного адміністративно-правового

дослідження з даного питання досі не 
проводилося. Означені фактори зумовлюють 
актуальність наукового осмислення

міжнародної діяльності поліції Канади, її теоретичне та практичне значення.

Метою даної роботи є з'ясування особливостей наукової організації роботи Королівської канадської кінної поліції в контексті міжнародної діяльності, підбору кадрів, організації управління. Усі зазначені аспекти мають суттєве значення для вдосконалення відповідної роботи в межах системи МВС України, оскільки досвід Канади в даному напрямку вважається одним з кращих.

Насамперед слід зазначити, що одним з 
головних обов'язків держави, в тому числі і 
Канади є забезпечення прав і свобод людини. 
Саме тому, виконання таких завдань 
покладається на всі державні органи та 
громадські організації. У системі державних 
органів можна виділити такі, що створені та 
діють, головним чином, для охорони і захисту 
права. Такі спеціально створені органи мають 
певну компетенцію щодо здійснення своїх 
повноважень, зокрема, міжнародної

правоохоронної діяльності; комплектуються належно підготовленими спеціалістами. Їх організація та діяльність регламентується на законодавчому рівні.

Головним напрямком такої діяльності є координація спільних заходів щодо боротьби з організованою злочинністю транснаціонального характеру шляхом узгоджених на міжнародному рівні заходів впливу.

Це породжує міжнародну поліцейську співпрацю у межах міжнародних організацій, направлену на вирішення таких завдань, як-от: :1) погодження кваліфікації злочинів, які є загрозою для декількох або всіх країн; 2) координація зусиль щодо попередження та розкриття таких злочинів; 3) встановлення юрисдикції  над  злочинами   та  злочинцями;

4. забезпечення    невідворотності    покарання;
5. здійснення      правової      допомоги      по

кримінальних справах, враховуючи видачу злочинців [1, с.185-194 ].

Виникнення міжнародних правоохоронних органів і організацій є відгуком на потребу держав у постійних формах узгодження і координації спільних зусиль в боротьбі зі злочинністю.

І АНОТАЦІЯ І

Статтю присвячено деяким аспектам міжнародної діяльності поліції. Досліджено діяльність поліції у межах Інтерполу, визначено завдання міжнародної поліцейської співпраці, виділено її основні форми, охарактеризовано роботу Національного центрального бюро країни, зроблено висновки.

Можна виділити такі основні форми співробітництва держав у боротьбі зі злочинністю: обмін оперативно-розшуковою та іншою правовою інформацією, профілактика, розкриття та розслідування злочинів, стосовно яких укладені спеціальні угоди між державами; розшук і затримання злочинців на підставі договірних відносин або разових звернень однієї держави до іншої; видача злочинців іншій державі або міжнародному органу для карного переслідування; передача осіб, засуджених до позбавлення волі, для відбування покарання у державі, громадянами якої вони є або до країни, де вони постійно проживають; передача органам іншої держави нагляду за умовно засудженими або умовно звільненими правопорушниками; захист прав і свобод громадян однієї держави під час здійснення правосуддя в іншій країні; спільне вивчення причин та інших проблем злочинності, а також обмін досвідом роботи поліцейських та інших органів; підготовка кадрів, надання експертних послуг, постачання спеціальних науково-технічних засобів і надання матеріально-технічної допомоги іншим державам [2, с.12 ].

У структурі механізму міжнародних відносин функціонують різні об'єднання поліцейських систем та їх службовців, які мають певний досвід діяльності. Але найбільш видиме місце серед них посідає Міжнародна організація кримінальної поліції - Інтерпол. Практично, це універсальна організація міжнародного співробітництва національних поліцейських систем [3, с. 9]. Англійський дослідник Дж. Мак в своїх працях відмічає, що виключно важливим для всіх сторін джерелом інформації в боротьбі зі злочинністю є Інтерпол. І. Карпець підкреслив, що користь від встановлення контактів з цією організацією для посилення боротьби зі злочинами міжнародного характеру є очевидною [4, с. 127]

До організації Інтерпол Канада офіційно вступила у 1949 році й у цьому ж році рішенням федерального міністерства юстиції Канади було утворено Канадське Національне центральне бюро Інтерполу. У межах даної організації дане бюро значиться як «Interpol Ottava». Його представляє федеральна поліція Канади -Королівська канадська кінна поліція, два офіцери якої постійно прикомандировані до Генерального Секретаріату Інтерполу.

Згідно зі ст. 31 Статуту Інтерполу Національне центральне бюро (далі - НЦБ) повинне робити все можливе для добросовісної участі в діяльності Інтерполу в межах законодавства своєї держави [5, c. 196, 99-107]. А саме: збирати інформацію про злочини, що мають міжнародний характер; за дорученням Інтерполу передавати поліцейським органам своєї держави доручення щодо розшуку, затримання та арешту злочинців; приймати і передавати в Інтерпол прохання держави щодо розшуку і затримання злочинців, що переховуються за кордоном; сприяти втіленню в життя рішень і рекомендацій керівних органів Інтерполу - Генеральної Асамблеї і Виконавчого комітету; постійно підтримувати контакти з Генеральним секретаріатом у Парижі і з НЦБ інших держав, що входять до складу Інтерполу.

Можна виділити основні функції НЦБ. Серед 
них: обмін інформацією щодо застосування 
норм міжнародного права, контроль за 
виконанням поліцією запитів НЦБ інших 
держав, сприяння в проведенні міжнародних 
розслідувань, участь у проведенні засідань 
Генеральної асамблеї Інтерполу та виконання 
резолюцій, оголошення в міжнародний розшук, 
здійснення зв'язку між країнами-членами 
організації та поліцейських сил держави з 
державними установами, іншими

правоохоронними органами. Члени НЦБ залучаються урядом для розслідування правопорушень за матеріалами, отриманими від місцевих і закордонних правоохоронних органів.

НЦБ розташовано в штаб-квартирі КККП в Оттаві. НЦБ веде попередній розгляд злочинів за матеріалами, що надходять від правоохоронних підрозділів Канади і спрямовані у відповідні закордонні НЦБ і навпаки, передає матеріали розслідування, що виходять від закордонних до Канадських урядових органів відповідної юрисдикції; забезпечує Канаді активну участь в міжнародному співробітництві за допомогою проведення в життя резолюцій, прийнятих Інтерполом. У своєму розпорядженні має ряд комунікаційних засобів масової інформації, комп'ютерну систему, фототелеграф, факс, і, що найголовніше, прямий телеграфний зв'язок з Генеральним секретаріатом у Ліоні (Франція).

АННОТАЦИЯ

Статья посвящена некоторым аспектам 
международной деятельности полиции. 
Исследовано деятельность полиции в 
рамках Интерпола, определены задачи 
международного полицейского

сотрудничества, выделены его основне формы, охарактеризовано работу Национального центрального бюро страны, сделаны выводы.

У якості НЦБ відділ Інтерполу КККП є національним поліцейським центром, що вирішує питання щодо екстрадиції (тобто видачі злочинців іншій державі) у Канаді або екстрадиційними запитами до держав, що входять в Інтерпол. Адже це організація, що координує боротьбу зі злочинністю, допомагає національним поліціям у боротьбі зі злочинами, особливо в тих випадках, коли злочинці, що скоїли злочини на території однієї країни, ховаються в іншій, коли злочин здійснюють міжнародні групи карних елементів і так далі[2].

Так, КККП співпрацює більше ніж з 20 закордонними агентствами в таких містах, як: Бейрут, Бонн, Лондон, Мехіко, Париж, Сант-Яго, Стокгольм, Токіо, Відень, Вашингтон та ін.

Оскільки сім канадських провінцій межують з дев'ятьма штатами США, канадська поліція підтримує тісні робочі відносини з американськими органами правопорядку. Найбільш тісні зв'язки КККП має з ФБР США. Хоча вони мають різний юридичний статус, однак їх поєднує багато спільного. Вони контактують один з одним через бюро зв'язку КККП у Вашингтоні і бюро зв'язку ФБР в Оттаві, через постійний зв'язок між поліцейським інформаційним центром Канади і комп'ютерною мережею ФБР, що забезпечує кожній стороні доступ до інформації. Сфери співробітництва КККП і ФБР включають боротьбу з наркобізнесом, шпигунством, тероризмом, підробкою грошей і документів та інші [6, с. 49-57].

На діяльність, зокрема, міжнародну, поліції 
Канади певний вплив має Міжнародна 
асоціація шефів поліції. Діяльність якої 
спрямована на вдосконалення теорії і практики 
поліцейської діяльності, підвищення рівня 
співробітництва серед представників керівної 
ланки поліції, сприяння в розвитку якомога 
більш якісного добору та навчання майбутніх 
правоохоронців, використовуючи

високоефективні програми підготовки [7, с. 25]. Слід зазначити, що Канада бере активну участь у міжнародній поліцейській співпраці як у межах Інтерполу так і інших міжнародних організацій, допомагає іншим країнам у боротьбі зі злочинністю, займаючись миротворчою  діяльністю.  Певний  вплив  на діяльність поліції мають: довідково-інформаційний центр, науково-дослідницькі підрозділи Інтерполу та поліції Канади. Вони розробляють та готують матеріали про останні досягнення з різних напрямків діяльності поліції.

Таким чином, співробітники поліцейських органів є надзвичайно різноманітним загоном захисників правопорядку. Аналіз діяльності поліції дає можливість зробити висновок про те, що поліції вдається як підтримувати правопорядок на об'ємній території країни, так і вміло співпрацювати з іншими країнами у межах Інтерполу.

Слід врахувати те, що зміни у світовій економіці, вирівнювання політичних курсів призвели до дійсного буму в кримінальному середовищі. Завдяки потокам людей, грошей і товарів, що збільшуються злочинні організації розширили сфери впливу і підвищили свій економічний потенціал щодо національних виробництв. Великий розмах набрала організована злочинність [8, c. 25-27]. Вона сприяє виникненню невизначеності в міжнародному політичному середовищі, ускладнює відносини між державами, складає

небезпеку для суспільства. 

І SUMMARY І

The article is devoted to separate aspects of the 
international activities of police. The author 
researches the activities of police in the frames 
on Interpol, determines the tasks of the 
international police cooperation, characterizes 
the work of the National Central Bureau of a 
country, draws conclusions. 

Оскільки організована злочинність впливає на міжнародний порядок [9, c.197-208], поліцейські органи повинні співпрацювати, допомагати, обмінюватись досвідом роботи, не дивлячись на різні поліцейські системи, щоби разом підтримувати міжнародний порядок. ЛІТЕРАТУРА:

1. Курс международного права. В 7 томах. -Т. 6 / Отв. ред. тома Н. А. Ушаков. - М., 1992. -С. 185-194.
2. Бандурка О. М. Інтерпол: Міжнародна організація кримінальної поліції: Наук.-практ. посібник. - Х. : Основа, 2003. - 324 с.
3. Бельсон Я. М. Інтерпол в борьбе с уголовной преступностью. - М. : Наука, 1989. - 240 с.
4. Карпец И. И. Преступления международного характера. - М., 1979. - С. 127
5. Статут Международной организации уголовной полиции. // Действующее международное право. - В 3-х томах / Сост.: Ю. М.Колосов и Э. С.Кривчикова. -Т. 3. - М. Изд-во Московского ин-та международного права, 1997. - 832 с.
6. World Encyclopedia of Police Forces and Penal Systems, Facts on File, N.Y, Oxford, 1989. -236 p.
7. IACP Services Today: Programs and Services to take you in the Next Century. - 1999. -112 p.

 

8. International Police Review. - 1997. - May-Jun.
9. Strategic Assesment 1997. - Institute for National Strategic Studies. - Washington: National Defense University, 1997. -Chapter XVI. - 336 p.

 

 

 

 

 

УДК347.998.72 (470+571)

ВОПРОСЫ ФОРМИРОВАНИЯ СУДЕЙСКОГО СОСТАВА И СТАТУСА ТРЕТЕЙСКИХ СУДЕЙ В ТРЕТЕЙСКОМ СУДОПРОИЗВОДСТВЕ РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ

 

 

Формирование состава третейского суда является основополагающим началом третейского разбирательства, имеет большое значение, поскольку от процедуры формирования судебного состава в конечном итоге зависит эффективность третейского разбирательства. Необходимо определить, во-первых, кто может исполнять обязанности третейских судей; во-вторых, сколько третейских судей образуют состав третейского суда для разрешения спорного правоотношения; в-третьих,   какова   процедура   формирования