Відшкодування шкоди, завданої незаконними діями (бездіяльністю) судових та правоохоронних органів

______________________________________

[27] Шкіря М. Визначення  моральної шкоди, завданої фізичній  особі. /Юридичний вісник України .2003. №40. - с. 11

[28] Постанова Пленуму  Верховного Суду України „Про  судову практику в справах  про відшкодування моральної  (немайнової) шкоди”. №4 від 31.03.1995 р. /Право України.-1995.-№7.- с.53-54

моральної шкоди  провадиться у разі, коли незаконні  дії органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру. Розмір моральної шкоди визначається судом з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством. Якщо для з’ясування обставин щодо наявності у громадянина моральної шкоди виявиться потреба в спеціальних знаннях, суд може призначити належну експертизу, висновок якої оцінюється поряд з іншими доказами у справі.[29, с. 33] Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб, у якому виражається характер відповідальності. За час незаконного перебування громадянина під слідством чи судом розмір моральної шкоди має бути не меншим однієї мінімальної заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством або судом. Моральна шкода в такому випадку відшкодовується за рахунок коштів державного бюджету, незалежно від вини посадових осіб правоохоронних та судових органів.[30, с. 871, 872]

          Але в процесі складання позовних  заяв виникає сама важлива  проблема – проблема розміру  компенсації завданої моральної  шкоди. 

          Звичайно, що спосіб, яким визначається  розмір моральної шкоди не є однозначним. Тим більше, коли ми говоримо про те, що при визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Пов’язано це з тим, що ключові поняття – фізичні та душевні страждання – не є константою. А тому однакові неправомірні дії у відношеннях різних людей будуть мати абсолютно

різні результати. Хтось на це навіть не зверне уваги, а комусь така подія в його

____________________________________

[29] Порядок виконання  Державним казначейством України рішень суду щодо відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури, а також судів. Затв. Наказом Державного казначейства України №48 від 07.03.2006р. /Офіційний вісник України №13 від 11.04.2003 – 2003 р. - с. 33 

[30] Науково-практичний  коментар Цивільного Кодексу  України. /За ред. В.М. Коссака.-К:  Істина, 2004. – с. 871, 872

 

свідомості  поламає життя. З вищевказаними  труднощами пов’язані і проблеми визначення розміру моральної шкоди у суді. Як правило такий розмір визначається, виходячи не із суб’єктивного сприйняття потерпілим незаконних дій (бездіяльності), які направлені проти нього, а із об’єктивних факторів, таких як тривалості і роду незаконних дій.[31, с. 33]

          Залишається також ще одне невирішене запитання – яким чином визначається розмір відшкодування моральної шкоди. Як свідчить практика, визначаючи розмір відшкодування, суддя має кілька варіантів: 1) взяти за основу суму, яку заявляє позивач, але користуватися принципами розумності і справедливості. Суд може змінити суму або залишити такою, про яку просить позивач. Причому суд може не тільки зменшити розмір відшкодування, а й збільшити порівняно з тим, про який просить позивач. Суддя також має звернути увагу на мотивацію розрахунку розміру відшкодування. Якщо визначена сума відрізняється від суми, заявленої позивачем, судді слід абстрагуватися від мотивації позивача та дати власну мотивацію, оскільки в п.9 постанови Пленуму ВСУ від 31.03.95 вказано: ”Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви”. В іншому разі, як свідчить практика, рішення може бути скасовано в частині відшкодування моральної шкоди з причини невмотивованості визначення її розміру. 2) призначити судово-психологічну експертизу або визначити розмір відшкодування моральної шкоди самостійно.[32, с. 3] Відповідно до п. 152 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз експертові можна поставити такі запитання: - чи є ситуація, що досліджується в справі, психотравмувальною для певної особи? - якщо так, то чи страждала ця особа (чи зазнала вона моральної шкоди)? - який можливий розмір грошової компенсації за завдані страждання (моральну шкоду)?[33, с. 72]  Звернутися до експерта позивач може і за власною ініціативою, якщо бажає запропонувати суду розмір

________________________________________

[31] Анатолий Косован.Проблемы  возмещения морального вреда. /Юридическая практика №33/2007 от 14.08.2007. – с.33

[32] Агафонов Сергій.Морально  шкодити в Україні почали з  1993-го. Особливості відшкодування  моральної шкоди за законодавством. /Закон і Бізнес. №14 (794) 7.04.07 - 13.04.07. - с.3

[33] Інструкція про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень. Затв. Наказ Мінюст.                             України N 53/5 від 08.10.1998. /Офіційний вісник України вiд 03.12.1998 - 1998 р., № 46. - с.72

відшкодування, але не може визначити його самостійно. Хоча в разі самостійного звернення позивача (без призначення експертизи судом) до експерта останній виступатиме як спеціаліст.

          Поки що в Україні не існує  чіткої законодавчої позиції  стосовно того, яким чином вираховується розмір відшкодування моральної шкоди. Однак російський учений А. Ерделевський розробив формулу, за якою можна вирахувати розмір відшкодування. Цю формулу він описав у своїй монографії „Компенсація моральної шкоди в Росії та за рубежем”. Хоча формула розроблена в Росії, вона цілком може застосовуватись і в Україні, оскільки враховує ті самі чинники, передбачені ст.23 Цивільного кодексу України для вирахування розміру відшкодування. Більш того, ця формула вже застосовується при проведенні судово-психологічної експертизи акредитованими експертами, які працюють як у державних НДІ, так і в недержавних закладах.

Формула має  такий вигляд:

D = d * fv * i * c * (1 –  fs).

D (від англ. damage- збиток, шкода) - розмір компенсації  дійсної моральної шкоди;

d - розмір компенсації презюмованої моральної шкоди.

fv (від англ. fault — вина, violator — заподіювач  шкоди) - ступінь вини особи, яка  завдала моральної шкоди, при  цьому 0 <= fv <= 1.

c (від англ. circumstances — обставини) — коефіцієнт  урахування обставин, що заслуговують на увагу (об’єктивні фактори), при цьому 0 <= с <= 2.

fs (від англ. fault — вина, survivor — потерпілий) - ступінь  вини постраждалого, при цьому  0 <= fs <= 1.[34, с. 156] 

         Підбиваючи підсумки, зазначимо,  що проблема відшкодування моральної  шкоди й, особливо, визначення її розміру стоїть досить гостро. Немає єдиної концепції та єдиних механізмів призначення відшкодування та певної грошової суми за певний вид страждань. Тому варто на законодавчому рівні детально конкретизувати порядок визначення психотравмувальної ситуації та присудження відшкодування, а також встановити механізм визначення її розміру.

______________________________________

[34] Эрделевский А.М.  Компенсация морального вреда  в России и за рубежем.- М.: Форум-Инфра-М, 1977.-с. 156 

 

2.3. Порядок відшкодування  шкоди, завданої незаконними діями

(бездіяльністю)  судових та правоохоронних органів

          Право на відшкодування матеріальної  та моральної шкоди внаслідок  незаконних дій органів дізнання, досудового слідства, прокуратури  і суду виникає у громадянина в таких випадках: а) постановлення судом виправдувального вироку; б) закриття кримінальної справи за відсутністю складу злочину, події злочину, недоведеності участі обвинуваченого у вчиненні злочину; в) винесення постанови про відмову у порушенні кримінальної справи по будь-яких з вищевказаних обставин; г) закриття справи про адміністративне правопорушення на основі підстав, встановлених Кодексом України про адміністративні правопорушення чи іншим спеціальних законом, наприклад Митним Кодексом України, Законом України „Про боротьбу з корупцією”.[35, с. 58]  

          Громадяни України, які потерпіли  в результаті незаконних дій  органів дізнання, попереднього  слідства, прокуратури і суду, не  завжди звертаються до відповідних  органів з питанням про відшкодування завданої їм шкоди. Одні не роблять цього тому, що вважають за достатнє той стан речей, за якого їм вдалось уникнути незаконного засудження, бути звільненим з місць позбавлення волі тощо.

Інші – з  причини незнання такого конституційного права, яке передбачено статтею 56 Конституції України, і порядку його реалізації.

        Тому стаття 11 Закону України  ”Про порядок відшкодування шкоди,  завданої незаконними діями органів  дізнання, попереднього слідства, прокуратури  і суду” зобов’язує орган дізнання, слідчого, прокурора або суд у разі постановляння виправдувального вироку, закриття кримінальної справи за відсутністю події злочину, відсутністю у діянні складу злочину або недоведеності участі громадянина у вчиненні злочину, а також у разі закриття справи про адміністративне правопорушення: а) роз’яснити громадянинові порядок поновлення його порушених прав і відшкодування іншої шкоди (одночасно з повідомленням про закриття справи в стадії дізнання і попереднього слідства або з копією виправдувального вироку, що ______________________________________         

[35] Андрей Чебаненко.  Возмещение ущерба, причиненного  гражданину незаконными действиями  органов дознания, досудебного следствия,  прокуратуры и суда (национальный  аспект). /Информационный бюллетень адвокатского объединения «Одесская областная коллегия адвокатов» и Одесского отделения Союза адвокатов Украины.-№4/2006. - с. 58

набрав законної сили, або постановою (ухвалою) суду (судді) громадянинові (в разі його смерті - його спадкоємцям) направляється повідомлення, в якому роз’яснюється куди і протягом якого терміну можна звернутися за відшкодуванням шкоди і поновленням порушених прав, а також зазначається перелік тих вимог, які даний громадянин має право висувати. При відсутності відомостей про місце проживання спадкоємців повідомлення направляється їм не пізніше 5 днів з дня їх звернення до органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду); б) на прохання потерпілого в місячний термін письмово повідомити про своє рішення трудовий колектив або громадські організації за місцем проживання.[36, с. 61,62]    Крім того, якщо відомості про засудження або притягнення громадянина до кримінальної відповідальності, застосування до нього як запобіжного заходу взяття під варту чи накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт були опубліковані у пресі, то на вимогу цього громадянина, а в разі його смерті – на вимогу його родичів чи органу дізнання, слідчого, прокурора або суду редакція повинна протягом 1 місяця зробити повідомлення про рішення, що реабілітує громадянина (ст. 37 Закону України „Про друковані засоби масової інформації). В тому випадку, коли редакція газети, журналу або іншого друкованого видання не опублікує таке повідомлення добровільно, зазначені особи можуть звернутися до суду з вимогою примусити їх зробити це. У місячний строк від дня звернення громадянина один з вищеназваних органів робить усі необхідне для визначення розміру шкоди (витребовує потрібні документи, робить розрахунки тощо) і виносить постанову (ухвалу), в якій з посиланням на одержані документи наводиться розрахунок, вказується остаточна належна до сплати, а також викладаються відомості, передбачені у п.12 Положення про застосування Закону. Заява про оскарження постанови про відшкодування шкоди, на розсуд громадянина може бути подана до суду за місцем його проживання чи за місцем перебування відповідного органу досудового розслідування. Сторони у цих справах звільняються від сплати судових витрат. Наразі, якщо громадянин не згодний з винесеною  ухвалою суду про відшкодування шкоди, він має право оскаржити її до суду

_____________________________________________________

 

[36] Шумило М.Є. Про  реабілітацію у кримінальному  судочинстві та оперативно-розшуковій  діяльності. /Вісник Дніпропетровського університету. Правознавство.-1994-№2.-с.61,62

вищестоящої організації.[37, с. 25]    Зокрема, до суду громадянин може звернутися, якщо: 1) він не згоден з винесеною правоохоронними  органами постановою про відшкодування  шкоди; 2) він не згоден з рішенням фінансового органу щодо відшкодування майна, яке було передано підприємствам, установам, організаціям безоплатно (в разі їх ліквідації), або відшкодування частини такого майна за рахунок державного бюджету; 3) він не згоден з рішенням фінансового органу щодо відшкодування вартості майна, яке було передано підприємствам, установам, організаціям за плату; 4) вимога повернення майна або відшкодування його вартості у безспірному порядку не задоволена або громадянин не згоден з прийнятим рішенням органів дізнання, прокуратури, попереднього слідства. Крім того, в судовому порядку вирішується питання відшкодування моральної шкоди.[38, с. 23]   

          Тобто, можна зробити висновок, що згідно з чинним законодавством  України є два способи відшкодування шкоди, як майнової, так і моральної: добровільний (за заявою працівника правоохоронних органів) та судовий (за рішенням суду).

         Нажаль, розглянуте право не у  повній мірі використовується  громадянами. За свідченнями фахівців  його реалізують тільки 15% реабілітованих осіб, на що є як об’єктивні, так і суб’єктивні причини. Головна серед них – та, що вказані особи побоюються відновлення провадження у справі. І небезпідставно. Наприклад, справи про відшкодування шкоди і реабілітацію особи можуть тривати не тільки місяцями, але й роками.[39, с. 32]   

         Таким чином, вважаємо, що однією  із гарантій права на відшкодування  шкоди, завданої незаконними діями  (бездіяльністю) органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури  і суду, має бути встановлення в законодавстві строку, протягом якого можуть бути скасовані постанова про відмову в порушенні кримінальної справи, постанова про закриття справи або виправдувальний вирок суду.

 

_____________________________________             

[37] Озерський І.Реабілітація у кримінальному процесі. /Право України.-2004-№5.-с.25

[38] Відшкодування шкоди,  завданої незаконними рішеннями,  діями чи бездіяльністю органу  дізнання, попереднього (досудового  слідства), прокуратури або суду. Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю/Л.М. Горбунова, С.В. Рогачов, І.Ф. Іванчук, Ю.В.Трало; М-во юстиції України.-К.:[ТОВ „Поліграф-Експрес], 2006.- с. 23