Загальна характеристика цивільно-правових договорів

Споживач зобов'язаний оплатити прийняту енергію.

Згідно із ч. 6 ст. 272 ГК розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Ціни на енергію можуть встановлюватися вільно, на розсуд сторін (див., зокрема, Умови та правила здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за нерегульованим тарифом, затв. постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 12 серпня 1996 р. № 36), а також державою (див., зокрема, Порядок формування роздрібного тарифу на електроенергію для споживачів (крім населення і населених пунктів) ліцензіатами з постачання електроенергії за регульованим тарифом, затв. постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 22 січня 2001 р. № 47) залежно від категорії споживачів енергії.

Оплата енергії, що відпускається, здійснюється як правило, у формГпопередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Споживач зобов'язаний дотримуватися передбаченого договором режиму використання енергії, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання.

Згідно зі ст. 277 ГК абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

 

    Роздрібна торгівля є стартовим майданчиком для нового циклу виробництва і обігу, оскільки товар перетворюється на гроші. При роздрібній торгівлі товари переходять зі сфери обігу у сферу колективного, індивідуального, особистого споживання, тобто стають власністю споживачів. Покупці через роздрібну торгівлю оптимально задовольняють свої потреби, а роздрібна торгівля, враховуючи в своєму асортименті побажання покупців, може більше продати товарів і забезпечити собі комерційний успіх.

На протилежність плановій економіці, яка внаслідок вказівок планових органів позбавляла роздрібну торгівлю підстав для самостійних дій, ринкова економіка вимагає від підприємця у сфері роздрібної торгівлі господарювання на основі особистої відповідальності. У своєму асортименті підприємець орієнтується на побажання покупців і передає ці замовлення постачальникам, тобто на ринку він є сполучною ланкою між виробником і споживачем. Чим краще підприємець у роздрібній торгівлі враховуватиме в своєму асортименті побажання покупців, тим більше товарів він зможе продати, тим вищим буде його комерційний успіх. Покупці зі свого боку в змозі через роздрібну торгівлю оптимально задовольнити свої потреби. Таким чином, обидві сторони і підприємець в роздрібній торгівлі, і покупець - отримують вигоду із взаємної залежності і готовності роздрібної торгівлі до роботи.

Комерційна робота з продажу товарів у роздрібних торгових підприємствах на відміну від оптових підприємств має свої особливості.

1. Роздрібні підприємства реалізують товари безпосередньо населенню, тобто фізичним особам, застосовуючи свої специфічні способи і методи роздрібного продажу.

2. Торгове обслуговування населення припускає наявність спеціально влаштованих і обладнаних торгових приміщень, пристосованих для:

• якнайкращого обслуговування покупців;

• уміння запропонувати і продати товар кожній конкретній людині;

• здійснення підбору і формування торгового асортименту;

• постійного вивчення й обліку споживчих запитів покупців.

3. Роздрібна мережа на відміну від оптової мережі характеризується великою територіальною роз’єднаністю та роздрібненістю, її діяльність можна віднести, переважно, до сфери малого бізнесу. Від керівників роздрібних торговельних підприємств потрібна велика заповзятливість та ініціатива в комерційній роботі з організації продажу товарів населенню; уміння добре обслужити покупців, протистояти конкурентам і забезпечити нормальний прибуток.

Зміна форм власності в роздрібній торгівлі призвела до різкого збільшення самостійності торговельних підприємств. Комерційна ініціатива і заповзятливість набули широкого розвитку в організації роздрібних продажів товарів. Важливим елементом комерційної роботи з продажу є формування оптимального асортименту товарів у магазині. Встановлення оптимального асортименту знаходиться у прямій залежності від типу і спеціалізації торговельного підприємства. У роздрібній торгівлі спостерігається процес відкриття фірмових торговельних підприємств товаровиробничих галузей. Виникає роздрібна мережа, що реалізовує продукцію хлібозаводів, м’ясокомбінатів, молокозаводів. Повсюдно проходить процес універсалізації торговельних підприємств, зростає кількість змішаних магазинів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВОК

 

   Підводячи підсумки проведеного наукового дослідження необхідно зробити наступні висновки: Договір одна з найстародавніших правових конструкцій. Раніше нього в історії зобов'язального права, що складалося, виникли тільки делікти. Будучи по своїй природі негативною реакцією з боку держави на відхилення від встановлених їм же критеріїв належної поведінки, делікти були прямим спадкоємцем одного з найогидніших пережитків родового устрою-помсті.

    Розвиток різних форм спілкування між людьми висунув потребу в наданні їм можливості по злагодженій сторонами волі використовувати запропоновані законодавцем або самим створити правові моделі. Такими моделями і стали договори (контракти).

     Протягом певного часу делікти, і договори були єдиними підставами виникнення зобов'язань, що визнаються за державу. В даний час договір, в тому числі договір купівлі-продажу має відчутне значення в цивільному обороті. И так, купля-продажа – це договір по якому, одна сторона (продавець) зобов'язала передати річ (товар) іншій стороні (покупцю), а покупець зобов'язав прийняти цей товар і сплатити за нього певну грошову суму (ціну).

    Таким чином, договір купівлі-продажу завжди є консенсусним, оскільки вважається ув'язненим з моменту, коли сторони досягли угоди за всіх істотних умов.

Купівля продаж возмездна: підставою виконання зобов'язання по передачі товару є отримання стрічного задоволення у вигляді купувальної ціни, і навпаки.

    Наявність суб'єктивних прав і обов'язків у обох сторін договору купівлі-продажу дозволяє характеризувати його яквзаємний. Відносини купівлі-продажу регулюються положеннями діючого на території України цивільного законодавства і договорами купівлі-продажу, ув'язненими між сторонами операції ).

    Єдина умова, яка сторони повинні у всіх випадках обов'язково самі визначити при купівлі-продажу, - її предмет. Згідно із законом питання про те, що продається і купує, вважається злагодженим сторонами, якщо з їх договору можна встановити найменування і кількість товару. Решта умов, включаючи ціну і якість передаваних товарів, у принципі є визначними на основі критеріїв, введених законом, і можуть особливо не обмовлятися сторонами.

    Договір купівлі-продажу складає основну частину угод, що укладаються в    цивільному обороті. В даний час велику частину всіх укладених договорів купівлі-продажу складають міжнародні договори купівлі-продажу. Відносини купівлі-продажу регулюються положеннями діючого на території України цивільного законодавства і договорами купівлі-продажу, укладеними між сторонами операції.

Норми Цивільного кодексу України регулюючі положення договору купівлі-продажу істотно розширені і структурно підрозділені на декілька частин, частини: загальні положення і особливості правового регулювання окремих видів зобов'язань, у тому числі і купівлі-продажу.

    Вперше в новій особливій частині ЦК України одержали законодавчу регламентацію такі види купівлі-продажу як продаж підприємства, роздрібна купівля-продаж, продаж з умовою доставки товару покупцю і т.д.

Норми ЦК України забезпечують найбільший об'єм можливостей для споживачів при захисті їх прав і законних інтересів. З цією метою введено поняття «Гарантія якості товару», а також додаткові можливості вибору моделі поведінки покупця при порушенні умов договору з боку продавця.

Таким чином, нова модель цивільно-правового регулювання договору купівлі-продажу побудована на принципі свободи договору і більш детально регламентує поведінку сторін договору.

Також в новій моделі найбільше вживання одержав принцип диспозитивності. Законодавець надає сторонам договору пріоритетні можливості за визначенням його змісту.   

     На підставі вищевикладеного можна зробити висновок, що договір купівлі - продажу має дуже важливе значення і є не лише юридичною підставою виникнення, зміни чи припинення цивільних прав і обов"язків. Треба сказати, що його призначення значно ширше. Він виконує важливу праворегулюючу, а також правозахисну функцію і це звичайно є визначальним моментом для характеристики призначення будь - якого договору, а в даному випадку договору купівлі - продажу.

       Аналізуючи всі аспекти правового значення договору купівлі-продажу у роздрібній торгівлі, їх можна узагальнити наступним чином:

1. Договір роздрібної купівлі - продажу, як і будь-який інший договір купівлі - продажу, служить похідним способом (правовою підставою) набуття громадянами та іншими суб'єктами права власності;

2. Він підтверджує наявність зобов'язального правовідношення між торговельним підприємством і покупцем;

3. Він служить належною правовою гарантією захисту порушених прав громадян - споживачів;

4. На продавця в договорі роздрібної купівлі - продажу покладаються додаткові обов"язки, а покупцю надаються певні привілеєві права;

5. Він має ознаки публічного і приватного договору.

Кожна з сторін договору купівлі-продажу повинна належним чином виконувати усі обумовлені в ньому або передбачені зако-ном обов'язки. У разі порушення їх продавець або покупець несуть майнову відповідальність чи інші правові наслідки, які можуть і не бути мірою цивільно-правової відповідальності, яка настає, зокрема, за наявності умов, передбачених законом за порушення зобов'язань (гл.18 ЦК України).