Конвенція ООН про права дитини

Майбутнє  кожної людини і людства в цілому потенційно залежить від підростаючого  покоління, тому забезпечення прав дітей  та їх правовий захист безумовно є  основним завданням сучасності, у  вирішенні якої має бути зацікавленим все світове співтовариство.

Представляється, що в світлі сказаного немає необхідності приводити аргументи. Як доказ того, що одним із найважливіших досягнень  і результатів дій міжнародної  системи захисту прав людини є  не тільки визнання міжнародним співтовариством  факту, що “дитина, через її фізичну і розумову незрілість, потребує спеціальної охорони і турботи, включаючи відповідний правовий захист, як до, так і після народження”, але і визнання дітей самостійними суб’єктами.

Основними факторами, які з точки зору ЮНІСЕФ визначили головний напрямок його політики в даному регіоні ( до якого відноситься  Україна), були визнані такі фактичні обставини:

• Скорочення або повна відміна системи соціального обслуговування сімей, включаючи систему дитячих дошкільних закладів;
• Обмежене фінансування державою системи охорони здоров’я, а саме лікувальних закладів;
• Скорочення зайнятості жінок і молоді в усіх сферах виробництва;
• Втрата в суспільстві морально-етичних і правових орієнтирів і, як наслідок, зріст підліткової злочинності, розповсюдження алкоголізму, наркоманії, проституції.

Набуті з  початку діяльності в регіоні  досвід і знання про проблеми, труднощі та необхідні пріоритети дозволили  ЮНІСЕФ виробити єдині правила підходу і спільну платформу дій, концептуальну основу якої склали наступні висновки:

Конвенція ООН про права дитини, яку ратифікували всі країни регіону, є  легітимною основою і повинна визначити  рамки взаємодії ЮНІСЕФ з урядами, поза урядовими організаціями та іншими потенційними партнерами;

Головну увагу слід приділяти наданню  допомоги країнам у справі розвитку громадянського суспільства з метою  надання стійкого характеру діяльності в інтересах дітей і сприяння створенню організацій, в яких потреби  і права дітей розглядаються  як пріоритетні.

ЮНІСЕФ  слід зосередити свої зусилля на реформі  законодавства і використати  процес збору та аналізу даних  про становище дітей як найбільш важливий інструмент взаємодії з  урядами країн перебування для  встановлення об’єктивних критеріїв  оцінки дій законодавства, яке торкається прав і інтересів жінок, дітей  і молоді, і реальних заходів з  метою змін підходів в тій мірі, в якій це буде визнано необхідним в ім’я того, щоб інтереси і проблеми цих груп населення займали пріоритетне  місце в соціальній політиці держави  і всього суспільства.

ЮНІСЕФ  належить грати роль свого роду “каталізатору”, добиваючись від урядів громадських інститутів і можливих донорів мобілізації ресурсів і дій, спрямованих на забезпечення такого стану, щоб права дітей знаходились в центрі уваги і займали провідне місце у програмах країн, що продовжують процес перетворень з метою побудови правових високоморальних демократичних держав.

 

 

5. Механізми реалізації прав дитини в Україні

Журналісти  – це голос, вуха та голос громадськості. Як захисники прав людини вони спрямовують  увагу до порушень у цій галузі та заохочують уряди й інші організації  до змін, що поліпшили б життя  людей, інколи роблячи це з неабияким  ризиком для власного життя. Журналісти,  фоторепортери та автори програм  нерідко показують тяжке становище  дітей, які потрапили в ситуації, що піддаються контролю з їхнього  боку, або яких розбещують чи експлуатують дорослі. Проте, для працівників  ЗМІ не менш важливо брати до уваги  “дитячу перспективу” в більш традиційних випусках новин. Гарний критерій для оцінювання змін у законодавстві чи фінансовій політиці – подивитися, наскільки виграють чи програють діти в результаті цих змін.

Насамперед, дітей слід поважати, як особистості, хоч вони можуть бути залежними, довірливими, піддаватися експлуатації або зловживанням. Але слід пам’ятати, що згідно з ст.. 17 Конвенції ООН про права дитини “Дитина має право на доступ до інформації з різноманітних джерел; слід заохочувати засоби масової інформації приділяти особливу увагу меншинам, також захистові дитини від шкідливих для неї матеріалів”. Надаючи дітям можливості говорити за себе – про свої сподівання та страхи, про свої досягнення та про вплив поведінки дорослих на їхні життя, - працівники ЗМІ зроблять більше для нагадування громадськості про права дітей, аніж зображуючи їх тільки як мовчазних “жертв” або чарівних “янголят”. Врешті-решт, таким чином вони порушують закон, а саме Конвенцію ООН про права дитини, бо згідно зі ст. 12 “дитина має право на висловлення своїх поглядів і на те, що її погляди братимуться до уваги”. Ст.. 13 також торкається цього аспекту – “Дитина має право шукати, отримувати та передавати інформацію в різних формах, в тому числі у мистецькій, письмовій та друкованій формах”. Хто ж як не засоби масової інформації має підтримувати дітей, надавати їм можливість самим говорити про свої права та обов’язки?

Те, як ЗМІ  зображують, бо навіть не помічають  дітей, може вплинути на рішення, що приймають  заради них, та на те, як дивиться на них  суспільство.

Завдяки  своєму становищу у суспільстві  працівники засобів масової інформації мають гарні можливості щодо аналізу  зусиль всіх зацікавлених організацій  і громадян та впливу на тих, хто  не отримується положень Конвенції.

Всі журналісти та працівники ЗМІ зобов’язані дотримуватися  якнайвищих етичних та професійних  норм і мають сприяти у своїй  галузі якомога ширшому розповсюдженню інформації про Міжнародну Конвенцію  про права дитини та її наслідки для проведення незалежної журналістської роботи.

Організації ЗМІ повинні розглядати порушення  прав дітей та питання, пов’язані  з безпекою дітей, їхнім правом на особисте життя, захищеністю, освітою, здоров’ям й соціальним  благополуччям, а також всіма формами експлуатації, як важливі проблеми для вивчення та громадського обговорення. Діти мають  повне право на особисте життя, за винятком тих моментів, які чітко  зазначені в ще одному важливому  нормативному документі. Це Проект Основних положень та принципів Міжнародної  федерації журналістів щодо висвітлення  проблем, які торкаються дітей, прийнятому 2 травня 1998 року в місті Ресіфе, у Бразилії.

Одним з  найважливіших принципів Міжнародної  федерації журналістів є принцип, згідно з яким журналістська діяльність, що торкає життя та благополуччя дітей, завжди має здійснюватися з урахуванням  вразливого становища дітей.

Журналісти  та організації ЗМІ мають прагнути до дотримання найвищих форм етичної  поведінки при висвітленні проблем, пов’язаних з дітьми.

Журналісти повинні

• Домагатися найвищого рівня щодо точності і чутливості під час створювання матеріалів, пов’язаних з дітьми;
• Уникати використанні у своїх передачах або публікаціях зображень, що несуть шкідливу для дітей інформацію;
• Уникати використання стереотипів та сенсаційного подання матеріалів, які стосуються дітей, з метою привернути до них увагу;
• Ретельно обмірковувати наслідки оприлюднення будь-яких матеріалів, що стосуються дітей, та зводити до мінімуму можливу шкоду для дітей;
• Стерегтися візуальної або будь-якої іншої ідентифікації дітей, за винятком тих випадків, коли це необхідно в громадських інтересах;
• Надавати дітям, мірою можливого, право доступу до ЗМІ з метою висловлення своїх власних думок без будь-яких підштовхувань;
• Забезпечити незалежну інформацію, що надходить від дітей, і вжити особливих заходів для забезпечення проведення перевірки у такий спосіб, щоб не поставити дітей-інформаторів під загрозу;
• Уникати використання сексуалізованих образів дітей;
• Вживати справедливі методи отримання фотографій дітей, за їх згодою, та згодою їх батьків чи опікунів;
• Не платити дітям чи їх батькам за надані матеріали;

Журналісти  повинні піддавати критичному аналізу  доповіді, що подає Уряд, та твердження Уряду щодо виконання Конвенції  ООН про права дитини в їхніх  країнах.

ЗМІ не повинні  розглядати та висвітлювати становище  дітей лише у вигляді окремих  подій; вони мають постійно висвітлювати процеси, які можуть призвести або  ведуть до цих подій.

На мою  думку, дітям треба надавати більше можливостей для виступів в ЗМІ, де сьогодні дуже багато реклами і  переважають комерційні інтереси. Молодіжні телестудії та радіостудії готують передачі, але домогтися випуску їх в ефір досить складно.

17 грудня 2000 року Дніпропетровська міська  студія телебачення вперше взяла  участь в Дні дитячого ефіру,  який проводиться під егідою  ЮНІСЕФ. В цій передачі молодь  Дніпропетровська мала можливість  розповісти про реалізацію права  дітей на висловлювання своїх  думок, права на освіту. В підготовці  цієї програми активну участь  брали діти – знімали інтерв’ю, обговорювали різноманітні питання, готували повідомлення, приймали участь в розробці сценарію. Сьогодні ТСД працює над створенням молодіжної тележурналістської студії, яка б одним із напрямків роботи мала  освітлення проблем дітей і молоді.

 

Висновок

21-22 березня 2001 року в  Києві проводилась Перша національна  конференція “Змінимо світ разом з дітьми”. Проведення такої конференції – один з елементів підготовки України до Спеціальної Сесії Генеральної Асамблеї ООН, яка відбудеться у вересні цього року. Сесія підіб’є підсумки останнього десятиріччя, дасть оцінку виконання зобов’язань, що були взяті урядами країн, які ратифікували Конвенцію про права дитини, і визначить пріоритетні напрями глобальної політики стосовно дітей. Сьогодні вже не достатньо просто змінювати світ в інтересах дітей, сьогодні все йде мова про те, щоб змінювати світ разом з дітьми. Для цього треба слухати, що кажуть молоді люди, треба надавати їм можливість висловлювати свою думку і брати участь у прийнятті рішень, що торкаються їх життя. Настав час перейти від доброчинності стосовно дітей до визнання того, що кожна дитина, як і кожна людина, має власні права.

Ми перебуваємо  у періоді трансформації, не тільки політичної, але й культурної. У  нас зараз суспільна криза  – і вона відчутно позначається на молоді. Однак нинішня молодь вже зробила ковток свободи –  тому зміни на гірше вже не зможуть  відбуватися.

 

 

Список  літератури

 

1. Загальна Декларація прав людини
2. Конвенція ООН про права дитини
3. Закон України “Про освіту”
4. Проект Основних Положень Міжнародної Федерації журналістів

 

 

Додаток 1

Афоризми та вислови, народні прислів’я про права дитини

 

Світ  не загрієш,

Світ  не одягнеш,

Світ  не нагодуєш,

Але не відпускай  голодну дитину,

 

Не подавши  їй шматка.

Не залишай  голодну дитину – 

Хоч рукою  її прикрий,

Не кидай  змерзлу дитину, не зігрівши її.

(Грузинська народна пісня)

 

Хто не поважає  молодшого – той і старшого не буде поважати.

(Туркменське народне прислів’я)

 

Українські  народні приказки:

Нащо  ліпший клад, коли в дітках лад.

Не доспи, не доїш, я дитину потіш.

Умієш дітей  родити – умій же їх навчити.

Любо  й ненці, як дитина в честі.

Як не навчиш дитину в пелюшках, то й не навчиш і в подушках.

Учи дітей  не страшкою, а ласкою.

Ніхто не бачить і не чує, як сирота плаче  й горює.

З хати по нитці – сироті свитина.

Сирітська сльоза не капає дарма.

Як батька покинеш, то й сам загинеш.

Потурай малому, то як виросте – буде тебе на старості бити.

Не той  батько, що зродив, а той, що до ума  довів.

Шануй батька й неньку, буде тобі скрізь гладенько.

Вислови видатних людей про дітей

Майбутнє  нації в руках матерів. (О. Бальзак)

Життя коротке, але людина знов і знов переживає  його у своїх дітях. (В.Сухомлинський).

Сім’я – це первинне середовище, де дитина повинна вчитися робити добро (В. Сухомлинський)

Ставлення до дітей – міра духовної гідності людини. (Я. Бриль)

Немає на землі більш урочистого, ніж дитяче лопотання. (В. Гюго)

З усіх аморальних стосунків – ставлення до дітей, як до рабів, є найаморальнішим. (Гегель)

Старих  шануй як батька, а молодших –  як братів своїх. (В. Мономах)

Давайте менше говорити про обов’язки дітей, а більше про їхні права. (Ж.-Ж. Руссо).

Ми не повинні підноситися над дітьми, ми гірші за них. І якщо ми навчаємо їх будь-чому, щоб зробити кращими, то й вони роблять нас кращими, спілкуючись з нами. (Ф. Достоєвський)

Багато  діточок саме тому потрапляють до державних установ, бо вдома їх б’ють, мучать, морять голодом й принижують. (Д. Варга)

Ласкою  завжди досягнеш більшого, ніж грубою силою. (Езоп)