Основні поняття авторського права

9) відтворення  твору в особистих цілях за  умов, передбачених статтями 22-25 Закону про авторське право.

Цей перелік  є вичерпним, крім випадків, зазначених у статтях 22-25 Закону.

Допускається  вільне відтворення одного примірника твору репрографічним способом бібліотеками та архівами для власних потреб за певних умов, визначених у Законі про авторське право [16, 22].

Допускається  також без згоди автора чи іншої особи, яка має авторське право, вільне відтворення примірників твору для навчання. Йдеться лише про відтворення репрографічним способом для аудиторних занять опублікованих статей та інших невеликих за обсягом творів, а також для відтворення уривків з опублікованих письмових та інших творів (стаття 23 Закону про авторське право).

 

 

 

4.ОХРАНА И ЗАЩИТА АВТОРСКИХ ПРАВ В УКРАИНЕ

4.1. Термін охорони прав авторів

В Україні авторське право діє протягом усього життя автора і 50 років після його смерті. З цього загального правила встановлюється, однак, ряд винятків. Перше з них стосується творів, оприлюднених анонімно або під псевдонімом. Зі зрозумілих причин термін їх охорони не може бути заснований на дату смерті їх авторів. Тому авторське право на такі твори діє протягом 50 років, рахуючи з 1 січня року, наступного за роком їх правомірного оприлюднення. Якщо, проте, автор твору, випущеного анонімно або під псевдонімом, розкриє свою особу протягом зазначеного строку або його особистість не буде далі залишати сумнівів, то термін дії авторського права на цей твір буде обчислюватися за загальними правилами. Друге виключення пов'язане з творами, створеними у співавторстві. Авторське право на такий твір діє протягом усього життя і 50 років після смерті автора, який пережив інших авторів. 
Закон УКРАЇНИ «Про авторське право і суміжні права» відмовився від конструкції авторства юридичних осіб на твір. Згідно з раніше діючим законодавством (ст. 498 ЦК РРФСР 1964 р.) Авторське право, належало юридичній особі, діяло безстроково і не припинявся навіть у разі реорганізації чи ліквідації юридичної особи, так як переходило до правонаступника або державі. У постанові Верховної Ради УКРАЇНИ, присвяченому введенню в дію авторського Закону, зазначається, що авторське право юридичних осіб, що виникло до 3 серпня 1993 р., Припиняється після закінчення 50 років з моменту правомірного оприлюднення твору або створення твору, якщо воно не було оприлюднене. Що ж стосується радіо-та телепередач (передачі в ефір), щодо яких не закінчився 50-річний термін з моменту їх правомірного оприлюднення або створення, якщо вони не були оприлюднені, то з моменту введення в дію Закону вони охороняються протягом строку, що залишився як об'єкти суміжних прав. 
Після закінчення терміну дії авторського права твір вважається перейшло у суспільне надбання. Такого роду твори, так само як і твори, яким на території Україні ніколи не надавалася охорона, можуть вільно використовуватися будь-якою особою без виплати авторської винагороди. При цьому, однак, повинні дотримуватися право авторства, право на ім'я і право на захист репутації автора. Урядом УКРАЇНИ можуть встановлюватися випадки виплати спеціальних відрахувань за використання на території Україні творів, що перейшли в суспільне надбання. Такі відрахування повинні виплачуватися в професійні фонди авторів, а також організаціям, керуючим майновими правами авторів на колективній основі, і не можуть перевищувати одного відсотка від прибутку, отриманого за використання таких творів.

4.2. Захист авторських прав в Україні 
У цивільному процесі позивач повинен довести що: він володіє виключними майновими правами і що це право порушене. Далі він повинен обгрунтувати свою вимогу судової заборони на неправомірне використання його прав та / або вимога відшкодування заподіяної йому шкоди. 
Під способами захисту авторських прав розуміються закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться відновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника. Українське авторське законодавство надає потерпілим досить широкий вибір способів захисту, ряд з яких передбачений законодавством вперше. У відповідності зі ст. 49 Закону УКРАЇНИ «Про авторське право і суміжні права» володарі виняткових авторських прав вправі вимагати від порушника:

 

- визнання прав;

 - відновлення становища, яке існувало до порушення права;

- припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення;

- відшкодування збитків;

- стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення авторських і суміжних прав;

- виплати компенсації у визначених законом межах. Авторські права за своєю природою є суб'єктивними цивільними правами, і тому їх захист може здійснюватися за допомогою всіх тих способів, які застосовуються для захисту суб'єктивних цивільних прав. 
Умови та порядок застосування заходів адміністративної відповідальності за порушення авторських прав в Російській Федерації встановлюються ст. 48-49 Закону УКРАЇНИ «Про авторське право і суміжні права». 
Перш за все, відповідно до п. 2 ст. 49 Закону суд або арбітражний суд крім відшкодування збитків, стягнення доходу або виплати компенсації у твердій сумі за порушення авторських прав стягує штраф у розмірі 10% від суми, присудженої судом на користь позивача. Сума штрафів направляється у встановленому законодавством порядку до відповідних бюджетів. 
Інший адміністративної санкцією є передбачена п. 4 ст. 49 Закону УКРАЇНИ «Про авторське право і суміжні права» конфіскація контрафактних примірників твору, а також матеріалів і обладнання, що використовуються для їх відтворення. Однак дана санкція носить адміністративно-правовий характер лише тоді, коли за рішенням суду зазначені предмети підлягають знищенню. Якщо ж на вимогу потерпілого контрафактні примірники твору передаються йому, це слід розглядати як одну з форм повного або часткового відшкодування завданих йому збитків. 
Склад кримінального злочину за чинним російським законодавством утворюють незаконне використання об'єктів авторського права чи суміжних прав, а так само привласнення авторства, якщо ці діяння завдали великий збитки. Порушення інших прав авторів, зокрема права на ім'я, права на оприлюднення, права на захист репутації автора і т. д., кримінально караного діяння не утворює.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 
    Метою даного реферату є розгляд головних особливостей суміжних прав, а також вивчення їх правової охорони та захисту. 
    Дана мета була реалізована шляхом вирішення наступних завдань: 
     - були розглянуті принципові положення і критерії виникнення авторських прав; обьекти і суб'єкти суміжних прав; 
     - були розглянуті права авторів и їх правонаступніків, пов'язані Зі створенням и Використання здобутків науки, літератури и містецтва, а також обмеження їх прав; 
     - були вивчені критерії для надання правової охорони авторських прав; 
     - була вивчена правова охорона, строк правової охорони і захист авторських прав в Україні; 
             Таким чином, з метою посилення охорони авторських прав необхідно виробити єдину державну і правову політику, яка б забезпечила належні умови реалізації охорони прав і законних інтересів як самих авторів, так і рядових користувачів. Ключовим напрямком в цій сфері має стати вдосконалення законодавства про охорону авторських прав та практики його застосування. Важливо відзначити, що Україна вже зробила деякі позитивні кроки в цьому напрямку. Але в той же час існують питання, які необхідно вирішити вже в найближчому майбутньому. Наприклад, не розроблений понятійний апарат, відсутнє законодавче закріплення багатьох важливих термінів, критеріїв. І все ж в охороні інтелектуальної власності існує цілком чітка тенденція до її посилення. Про це можна з упевненістю говорити, якщо згадати хоча б те, що зовсім недавно була прийнята четверта частина Цивільного кодексу, повністю присвячена інтелектуальної власності, що, безсумнівно свідчить про величезному значенні та актуальності даної проблеми. 
Авторське право встановлює спріятліві правові умов для творчої діяльності, забезпечує доступність результатів цієї діяльності всьому суспільству. воно візначає и забезпечує широкий захист особистих (немайновіх) i майнових прав авторів. 
          Таким чином, ми бачімо, Що авторське право, маютє неабіяке значення для суспільства, Як українського окремому, так и для світового взагалі. Саме за допомог цього мі и отрімує людство найкращі надбання світового суспільства в найрізноманітнішіх галузях Його жіттєдіяльності, які відповідають світовім стандартам та не мают собі рівніх. 
         Важливе значення має те, що в цілому законодавство України представляє авторам та іншим правовласникам досить потужний набір правових засобів для реалізації прав у сучасних умовах, а також для їх ефективного захисту або оспорювання, а правильне розпорядження цими правовими можливостями багато в чому є завданням самих правовласників.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ

1. Липинський В. В. Основи інтелектуальної власності. - Донецьк. Норд-Прес, 2005. - 188 с.

2. Цивільний  кодекс України № 435-ІV від  16.01.03 року.

3. Закон України «Про інформацію» від 2 жовтня 1992 року № 2657-ХІІ.

4. Закон України  «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» від 16 листопада 1992 року № 2782-ХІІ.

5. Закон України «Про телебачення і радіомовлення» від 21 грудня 1993 року № 3759-ХІІ.

6. Закон України «Про авторське право і суміжні права» в редакції від 11 липня 2001 року № 2627-ІІІ.

7. Закон України  «Про рекламу» від 3 липня 1996 року № 270/96-ВР.

8. Закон України  «Про видавничу справу» від 5 червня 1997 року № 318/97-ВР.

9. Закон України  «Про професійних творчих працівників та творчі спілки» від 7 жовтня 1997 року № 554/97-ВР.

10. Закон  України «Про кінематографію» від 13 січня 1998 року № 9/98-ВР.

11. Закон  України «Про архітектурну діяльність» від 20 травня 1999 року № 687-ХІV.

12. Закон  України «Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних» від 23 березня 2000 року № 1587-ІІІ.

13. Закон  України «Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки» від 11 липня 2001 року № 2623-ІІІ.

14. Законодавство про інтелектуальну діяльність: Збірник нормативних актів. - К.: Юрінком Інтер, 2000. - 798 с.

15. Цивільний кодекс України: Коментар. - Х.: ТОВ «Одіссей», 2003. - 856 с.

16. Гражданское право Украины: Учебник / Под ред. А.А. Пушкина, В.М. Самойленко. - Харьков: ТОВ «Одіссей», 1996. - 621 с.

17. Конституція України № 254к/96-ВР від 28.06.96 року.

18. Право інтелектуальної власності України: Навчальний посібник для студентів юр. вузів і фак-тів ун-тів / О.А. Підопригора, О.О. Підопригора. - К.: Юрінком Інтер, 1999. - 336 с.

19. Цивільне право. Підручник. Частина III / Под ред. А.П.Сергеева, Ю.К.Толстого. М.: Проспект, 1998.

20. Цивільне право України: Підручник / Ч.Н. Азімов. - Харків: ТОВ «Одіссей», 2000. - 678 с.