Национальное право различных государств

1.Национальное право различных государств посредством их внутренней и внешней, в том числе и таможенной, политики оказывают огромное воздействие на формирование норм и принципов международного таможенного права. Как внутренняя, так и внешняя политика государств находит свое юридическое закрепление и оформление прежде всего в нормах и актах их внутреннего права: конституциях, законах, постановлениях, которые, в свою очередь, оказывают воздействие на создание норм международного таможенного права. Таким образом, внутренний закон — это нормативный акт, направленный на регулирование наиболее существенных общественных отношений, принимаемый в развитие конституционных начал государств.

ЗУ «Про міжнародні договори України» від 29.06.2004

Стаття 1. Сфера  застосування Закону

     Цей  Закон   застосовується   до  всіх  міжнародних договорів України,  регульованих  нормами  міжнародного  права  і  укладених відповідно до  Конституції  України ( 254к/96-ВР ) та вимог цього Закону.

міжнародний договір  України - укладений у письмовій  формі  з  
іноземною  державою  або іншим суб'єктом міжнародного права,  який  
регулюється міжнародним  правом,  незалежно  від  того,  міститься  
договір  в одному чи декількох пов'язаних між собою документах,  і  
незалежно  від  його  конкретного  найменування  (договір,  угода,  
конвенція, пакт, протокол тощо);  

     укладення  міжнародного договору України  - дії щодо підготовки  
тексту міжнародного договору,  його прийняття,  встановлення  його  
автентичності,  підписання  міжнародного договору та надання згоди  
на його обов'язковість для України;  

     повноваження - документ,  яким одній або  декільком  особам  у  
встановленому  цим Законом порядку доручено представляти Україну з  
метою підготовки тексту  міжнародного  договору,  його  прийняття,  
встановлення його автентичності,  підписання міжнародного договору  
та,  у випадках, передбачених міжнародним договором, надання згоди  
на його обов'язковість для України;  

     підписання - або стадія укладення міжнародного  договору,  або  
форма  надання  Україною   згоди   на   обов'язковість   для   неї  
міжнародного   договору   у   випадках,  передбачених  міжнародним  
договором чи іншою домовленістю сторін;  

     ратифікація,  затвердження,  прийняття,  приєднання -  залежно  
від   конкретного   випадку   форма   надання   згоди  України  на  
обов'язковість для неї міжнародного договору;  

     заява  - односторонній акт, яким сторони  міжнародного договору  
висловлюють  своє тлумачення або розуміння його положень і з якого  
для них не випливають міжнародно-правові наслідки;  

     застереження -  одностороння  письмова  заява,  зроблена  при  
підписанні,   ратифікації,  затвердженні,  прийнятті  міжнародного  
договору або  приєднанні  до  нього,  якою  висловлюється  бажання  
виключити  або  змінити юридичну дію певних положень договору щодо  
їхнього  застосування  до  України;  

     міжнародна  організація - міжнародна міжурядова  організація;  

     сторона  - держава,  інший  суб'єкт   міжнародного  права,  які  
погодились на обов'язковість для них договору і для яких договір є  
чинним;  

     депозитарій  - держава,  міжнародна організація  або її головна  
виконавча  посадова  особа,  якій  здається на зберігання оригінал  
міжнародного  договору  і  яка  виконує  стосовно  цього  договору  
функції, передбачені міжнародним правом;  

     припинення  дії  -  втрата міжнародним договором  своєї сили за  
умов,  визначених самим міжнародним  договором,  або  за  вольовим  
рішенням сторін (денонсація, вихід з договору);  

     зупинення  дії  -  перерва  дії міжнародного договору протягом  
певного проміжку часу.  

     Стаття 3. Види міжнародних договорів України  

     1. Міжнародні договори України  укладаються:  

     Президентом  України  або  за  його  дорученням  -  від  імені  
України;  

     Кабінетом Міністрів  України  або  за  його  дорученням - від  
імені Уряду України;  

     міністерствами  та  іншими  центральними  органами  виконавчої  
влади,   державними   органами  -  від  імені  міністерств,  інших  
центральних органів виконавчої влади, державних органів.  

     2. Від імені України укладаються  міжнародні договори України:  

     а)  політичні,  мирні,  територіальні  і  такі,  що  стосуються  
державних кордонів,  розмежування виключної (морської) економічної  
зони і континентального шельфу України;  

     б)  що  стосуються  прав,  свобод  та  обов'язків   людини   і  
громадянина;  

     в)  про   участь   України   в  міждержавних  союзах  та  інших  
міждержавних  об'єднаннях  (організаціях),  системах   колективної  
безпеки;  

     г)  про військову допомогу та направлення підрозділів Збройних  
Сил України до інших держав чи допуску  підрозділів  збройних  сил  
іноземних  держав  на  територію  України,  умови  їх  тимчасового  
перебування,  включаючи терміни  виведення,  фінансово-економічні,  
екологічні та інші наслідки і компенсації;  

     ґ)  про використання території та  природних ресурсів України;  

     д)  яким за згодою сторін надається  міждержавний характер.  

     3. Від  імені  Уряду  України  укладаються міжнародні договори  
України   з    економічних,    торговельних,    науково-технічних,  
гуманітарних  та  інших  питань,  віднесених  до  відання Кабінету  
Міністрів України.  

     4. Міжвідомчими  є  міжнародні  договори  України  з  питань,  
віднесених  до  відання  міністерств  та інших центральних органів  
виконавчої влади.

таття 4. Пропозиції щодо укладення міжнародних договорів  
               України  

     1. Пропозиції  щодо укладення від імені України,  Уряду України  
міжнародних договорів України  подаються  відповідно  Президентові  
України або Кабінету Міністрів України.  

     2. Пропозиції  щодо  укладення  міжнародних  договорів України  
включають такі документи:  

     а) подання   відповідно  Президентові  України   або   Кабінету  
Міністрів України;  

     б) пояснювальну  записку,  в якій обґрунтовується доцільність  
укладення міжнародного договору, визначаються вірогідні політичні,  
правові,  соціально-економічні,  фінансові,  гуманітарні  та  інші  
наслідки його укладення,  а також суб'єкти виконання  міжнародного  
договору;  

     в) проект  міжнародного договору українською  мовою;  

     г) текст  міжнародного договору українською  мовою в офіційному  
перекладі та мовою оригіналу в разі подання пропозиції  щодо  його  
ратифікації, затвердження, прийняття або приєднання до нього;  

     ґ) довідку   про  погодження  проекту   міжнародного  договору  
зацікавленими  міністерствами  та  іншими  центральними   органами  
виконавчої влади;  

     д) проект   рішення  про  утворення   делегації  чи  доручення  
представникові  України щодо   підготовки   тексту   міжнародного  
договору, його прийняття, встановлення його автентичності, а також  
проект директив делегації чи представникові України;  

     е) електронні  версії текстів документів, зазначених  у пунктах  
"в", "г" та "д" цієї частини.  

     3. Пропозиції  щодо  укладення  міжнародних  договорів України  
подаються Міністерством закордонних справ України.

4. У разі внесення  пропозицій  щодо  укладення   міжнародного  
договору  України,  який  встановлює  інші  правила,  ніж  ті,  що  
містяться в актах законодавства України,  до них додаються у формі  
порівняльних  таблиць пропозиції щодо внесення змін до відповідних  
актів законодавства України або пропозиції  щодо  прийняття  нових  
актів законодавства України;  при цьому дотримуються вимоги пункту  
"е" частини другої цієї статті.  

     5. Підготовка   пропозицій   відповідно   до   цієї    статті  
здійснюється   міністерством   або   іншим   центральним   органом  
виконавчої влади,  який ініціював  процес  укладення  відповідного  
міжнародного  договору  України,  або визначеним відповідальним за  
його укладення Президентом України чи Кабінетом Міністрів України.  

     6. Порядок   подання  пропозицій  щодо  укладення  міжвідомчих  
договорів встановлюється Кабінетом Міністрів України.  

     Стаття 5. Рішення про проведення переговорів і про підписання  
               міжнародних договорів України  

     1. Рішення   про  проведення  переговорів   і  про   підписання  
міжнародних договорів України приймаються:  

     а) щодо  міжнародних  договорів,  які  укладаються  від імені  
України, - Президентом України;  

     б) щодо  міжнародних  договорів,  які   укладаються  від  імені  
Уряду України, - Кабінетом Міністрів України;  

     в) щодо  міжвідомчих  договорів  -  у  порядку,  встановленому  
Кабінетом Міністрів України.  

     2. Рішенням,  прийнятим  Президентом  України   або  Кабінетом  
Міністрів України відповідно до частини першої цієї статті:  

     а) визначаються   міністерства   та  інші  центральні  органи  
виконавчої влади, які необхідно залучити до укладення міжнародного  
договору  України  та  на  які  може  бути  покладено забезпечення  
виконання договірних зобов'язань;  

     б) затверджується  персональний склад делегації  чи представник  
України,  яким  доручається  ведення  переговорів  щодо підготовки  
тексту міжнародного договору,  його прийняття,  встановлення  його  
автентичності   або   підписання,  а  також  відповідні  директиви  
делегації чи представникові України.  

     Стаття 6. Повноваження на укладення міжнародного договору  
               України  

     1. Ведення   переговорів  щодо  підготовки  тексту міжнародного  
договору,  його прийняття,  встановлення  його  автентичності  або  
підписання   міжнародного   договору   України  здійснюються  лише  
уповноваженими на те особами.  

     2. Президент   України,  Прем'єр-міністр  України   і   Міністр  
закордонних   справ   України   мають  право  вести  переговори  і  
підписувати   міжнародні   договори   України   без    спеціальних  
повноважень.  

     3. Глава  дипломатичного  представництва  України в іноземній  
державі  або  глава   представництва   України   при   міжнародній  
організації має право вести без спеціальних повноважень переговори  
про   укладення   міжнародного   договору,    підготовку    тексту  
міжнародного договору та його прийняття з державою акредитації або  
в рамках відповідної міжнародної організації.  

     4. Повноваження   на   ведення   переговорів   і   підписання  
міжнародних договорів України надаються:  

     а) щодо  міжнародних  договорів,  які укладаються від імені  
України, - Президентом України;  

     б) щодо  міжнародних  договорів,  які   укладаються  від  імені  
Уряду України, - Кабінетом Міністрів України;  

     в) щодо  міжвідомчих  договорів  -  у  порядку,  встановленому  
Кабінетом Міністрів України.

На підставі підписаного  та офіційно оприлюдненого Президентом  
України    закону   Голова   Верховної   Ради   України   підписує  
ратифікаційну  грамоту,  яка   засвідчується   підписом   Міністра  
закордонних справ України, якщо договором передбачено обмін такими  
грамотами.  

     2. Ратифікації  підлягають міжнародні договори  України:  

     а) політичні  (про дружбу, взаємну допомогу  і співробітництво,  
нейтралітет),   територіальні  і  такі,  що  стосуються  державних  
кордонів,  розмежування виключної (морської)  економічної  зони  і  
континентального шельфу України, мирні;  

     б) що   стосуються   прав,  свобод  та  обов'язків  людини  і  
громадянина;  

     в) загальноекономічні  (про  економічне  та  науково-технічне  
співробітництво),  з загальних фінансових питань, з питань надання  
Україною  позик  і  економічної  допомоги  іноземним  державам  та  
міжнародним  організаціям,  а  також  про  одержання  Україною від  
іноземних держав і міжнародних фінансових  організацій  позик,  не  
передбачених Державним бюджетом України;  

     г) про   участь   України  у  міждержавних  союзах  та  інших  
міждержавних  об'єднаннях  (організаціях),  системах   колективної  
безпеки;  

     ґ) про  військову допомогу та направлення підрозділів Збройних  
Сил України до інших держав чи допуску  підрозділів  збройних  сил  
іноземних   держав   на   територію   України,  умови  тимчасового  
перебування в Україні іноземних військових формувань;  

     д) що  стосуються питань  передачі  історичних  та  культурних  
цінностей  Українського  народу,  а також об'єктів права державної  
власності України;  

     е) виконання   яких  зумовлює  зміну   законів   України   або  
прийняття нових законів України;  

     є) інші  міжнародні  договори,  ратифікація  яких передбачена  
міжнародним договором або законом України.

 

2. Международные экономические отношения, включая и международные таможенные отношения, служат претворению в жизнь основных целей и принципов Устава ООН, таких как развитие дружественных отношений между нациями на основе уважения принципа равноправия и самоопределения народов; осуществление международного сотрудничества в разрешении международных проблем экономического, социального, культурного и гуманитарного характера и в поощрении и развитии уважения к правам человека и основным свободам для всех, без различия расы, пола, языка и религии.